Номер провадження: 11-кп/813/870/22
Номер справи місцевого суду: 501/961/21
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
про відмову у відкритті апеляційного провадження
24.01.2022 року м. Одеса
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши на відповідність вимогам ст.ст. 392, 396 КПК України апеляційну скаргу заставодавців у кримінальному провадженні №12020160160000851 від 25.11.2020 року, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та представника заставодавця ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.12.2021 року, -
встановив:
оскарженою ухвалою суду першої інстанції відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , про повернення застави та у задоволені клопотання ОСОБА_7 про скасування арешту майна.
Не погоджуючись з ухвалою суду, заставодавці ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та представник заставодавця ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подали до апеляційного суду апеляційну скаргу та просили скасувати ухвалу місцевого суду від 22.12.2021 року та повернути їм заставу, внесену у кримінальному провадженні №12020160160000851 від 25.11.2020 року.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянти зазначають, що ухвала постановлена всупереч вимогам КПК України, а тому є незаконною та необґрунтованою, оскільки обов'язки, які забезпечуються вказаною заставою за ОСОБА_8 не продовжувались, а тому і сам запобіжний захід у виді застави припинив свою дію.
Перевіривши зміст апеляційної скарги та матеріали судового провадження вважаю, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою слід відмовити, виходячи з наступного.
Порядок та перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку чітко визначено та регламентовано Главою 31 Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно ч.2 ст.392 КПК ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Саме за допомогою чіткого визначення в Кримінальному процесуальному законі України порядку і переліку тих ухвал суду, які підлягають апеляційному оскарженню, знаходить свою реалізацію Конституційний припис закріплений в п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, щодо забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, за виключенням випадків, встановлених законом.
З урахуванням наведених вимог процесуального закону, оскаржена ухвала суду від 22.12.2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про повернення застави, окремому оскарженню не підлягає.
Крім того, суддя-доповідач звертає увагу апелянта, що відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, з метою досягнення його дієвості, є запобіжний захід.
Частиною ч.4 ст. 202 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, а тому така особа з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави із покладенням додаткових обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.
Згідно з ч.1 ст.182 КПК України визначено, що застава застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків. При цьому застава не є забезпеченням виключно додаткових обов'язків, які передбачені ч.5 ст.194 КПК України, але є також забезпеченням виконання інших процесуальних обов'язків, передбачених КПК України для підозрюваних, обвинувачених.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, п. 8 «Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу», затвердженого постановою КМУ від 11.01.2012 р. № 15, застава повертається заставодавцю лише після припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави та постановлення вироку (ухвали), в якому міститься рішення про повернення застави.
Водночас, ст. 203 КПК України визначено, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи, що розгляд кримінального провадження лише розпочато та остаточне рішення по ньому не прийнято, питання щодо оскарження рішення місцевого суду під час судового розгляду обвинувального акту про відмову у поверненні застави, не передбачене діючим КПК України.
Приймаючи до уваги наведене, керуючись ч.1 ст.5 КПК, яка визначає, що апеляційний суд зобов'язаний прийняти рішення згідно з положеннями КПК, чинними на момент прийняття такого рішення та, виходячи зі змісту ст.ст. 392, 398, 399 КПК, які містять вичерпний перелік судових рішень, які відповідно до діючого КПК, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час судового провадження та регламентують дії судді-доповідача після отримання апеляційної скарги, суддя-доповідач, виконуючи вимоги ч.4 ст.399 КПК, вважає, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою слід відмовити, оскільки ухвала суду постановлена під час судового провадження, а тому окремому оскарженню не підлягає.
За наведених обставин, доводи апелянта про існування підстав для відкриття апеляційного провадження за скаргою на ухвалу суду першої інстанції є безпідставними.
Керуючись ст.ст. 5, 392, 399 КПК України, суддя-доповідач, -
постановив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заставодавців у кримінальному провадженні №12020160160000851 від 25.11.2020 року, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та представника заставодавця ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.12.2021 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, разом з апеляційною скаргою та долученими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її прийняття.
Суддя
Одеського апеляційного суду ОСОБА_2