Номер провадження: 22-ц/813/335/22
Номер справи місцевого суду: 521/17665/14-ц
Головуючий у першій інстанції Гуревський В. К.
Доповідач Комлева О. С.
28.01.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Гірняк Л.А., Цюри Т.В.,
з участю секретаря Хухрова С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 14 травня 2021 року, постановлену під головуванням судді Гуревського В.К., повний текст ухвали складений 14 травня 2021 року, у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про витребування майна, -
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в якому просив:
- визнати виконавчий лист Малиновського районного суду м. Одеси по справі № 521/17665/14-ц, виданий 11 грудня 2020 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 9312 грн. на відшкодування сплаченого судового збору таким, що не підлягає виконанню;
- визнати виконавчий лист Малиновського районного суду м. Одеси по справі № 521/17665/14-ц, виданий 11 грудня 2020 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5901,32 грн. на відшкодування сплаченого судового збору таким, що не підтягає виконанню.
В обґрунтування своєї заяви зазначив, що постановою Верховного Суду від 27 травня 2020 року по справі задоволено касаційну скаргу ОСОБА_2 . Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 10 травня 2018 року скасовано. Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_8 1, ОСОБА_7 про витребування майна із чужого незаконного володіння задоволено. Витребувано із володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5901,32 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
Постановою Верховного Суду від 23 вересня 2020 року задоволено заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 9312,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
11 грудня 2020 року Малиновським районним судом м. Одеси видані два виконавчі листи по справі № 521/17665/14-ц про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 9312 грн. та 5901,32 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
11 лютого 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Вельков О.В. відкрито два виконавчі провадження №64480204, №64480280 з виконання вказаних виконавчих листів.
ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи безстроково, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 2-18 ОД № 035162 від 21 жовтня 2009 року та пенсійним посвідченням, тобто має встановлені законом пільги щодо сплати судового збору, тому сплачений ОСОБА_2 судовий збір за подання касаційної скарги має бути компенсований за рахунок держави, що залишилось поза увагою Верховного Суду при винесенні постанов від 27 травня 2020 року, 23 вересня 2020 року.
З огляду на неможливість подальшого оскарження постанов Верховного Суду в частині стягнення судового збору, у ОСОБА_1 не має іншого ефективного процесуального способу, окрім звернутися до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підтягає виконанню задля захисту своїх прав, встановлених законом.
Заявник вважає, що оскільки, приватним виконавцем відкрите виконавче провадження та в будь-який час виконавчі листи можуть бути в примусовому порядку виконані та з інваліда II групи ОСОБА_1 буде стягнуто судовий збір, що не відповідає положенням чинного законодавства та призведе до необхідності вчинення додаткових дій для відновлення його порушених прав, заявник звернувся до суду з зазначеною заявою.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 14 травня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу, постановити нову, якою задовольнити заяву, посилаючись на порушення норм процесуального права.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушені норми чинного законодавства, оскільки ОСОБА_1 має встановлені законом пільги щодо сплати судового збору та сплачений ОСОБА_2 судовий збір за подання касаційної скарги має бути компенсований за рахунок держави, що залишилось поза увагою Верховного Суду при винесенні постанов.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду надано не було.
В судове засідання призначене на 26 січня 2022 року учасники справи не з'явилися, були сповіщені належним чином.
Від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю.
Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (28 січня 2022 року).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню, з наступних підстав.
За змістом ч. ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам закону, з огляду на наступне.
Відмовляючи у задоволені заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає задоволенню, суд першої інстанції виходив із того, що суд касаційної інстанції при винесені рішень по даній справі керувався наявними в матеріалах справи документами та доказами, з яких вбачалось, що ОСОБА_1 не звільнений від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.
Однак, з таким висновком колегія суддів не погоджується, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Верховного Суду від 27.05.2020 року по справі №521/17665/14 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24.10.2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 10.05.2018 року скасовано.
Позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про витребування майна із чудового незаконного володіння задоволено.
Витребувано із володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5901,32 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
Постановою Верхового Суду від 23.09.2020 року по справі №521/17665/14 стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 9312 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
11.12.2020 року Малиновським районним судом м. Одеси по справі №521/17665/14 видано два виконавчі листи про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 9312 грн. та 5901,32 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
11 лютого 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Вельковим О.В. відкрито два виконавчі провадження №64480204, №64480280 з виконання вказаних виконавчих листів.
ОСОБА_1 , звертаючись до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, зазначив, що він з 2009 року є інвалідом II групи, у зв'язку з цим на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» боржник має встановлені законом пільги щодо сплати судового збору, що залишилося Верховним Судом при винесені постанов від 27.05.2020 року та 23.09.2020 року поза увагою, у зв'язку з чим просив суд першої інстанції задовольнити заяву.
Також з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року виправлена описка у мотивувальній та резолютивній частинах постанови Верховного Суду від 27 травня 2020 року, а саме замість: «Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5901,32 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.» визнано написаним: «Сплачений ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 5901,32 грн. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
Виправлена описка у мотивувальній та резолютивній частинах додаткової постанови Верховного Суду від 23 вересня 2020 року, а саме замість: «Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 9312 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.» визнано написаним: «Сплачений ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 9312 грн. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково, у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання».
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.01.2018 року у справі № 755/15479/14-ц, від 24.10.2018 року у справі № 2-2407/11.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є інвалідом 2 грп. довічно, а тому від сплати судового збору звільнений. Виконавчі листи були видані на підставі постанов Верховного Суду, які в подальшому Верховним Судом в частині стягнення судового збору були виправлені помилки з зазначенням про компенсування ОСОБА_2 судових витрат за рахунок держави, у зв'язку з чим виконавчі листи про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 9312 грн. та 5901,32 грн. на відшкодування сплаченого судового збору є такими, що не підлягають виконанню.
За таких підстав, колегія суддів, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню, з ухваленням постанови про задоволення заяви ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 14 травня 2021 року - скасувати.
Прийняти постанову, якою заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий лист Малиновського районного суду м. Одеси по справі № 521/17665/14-ц, виданий 11 грудня 2020 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 9312 гривень на відшкодування сплаченого судового збору таким, що не підлягає виконанню.
Визнати виконавчий лист Малиновського районного суду м. Одеси по справі № 521/17665/14-ц, виданий 11 грудня 2020 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5901 гривні 32 копійки на відшкодування сплаченого судового збору таким, що не підтягає виконанню.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складений 28 січня 2022 року.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ Л.А. Гірняк
______________________________________ Т.В. Цюра