Дата документу 26.01.2022 Справа № 334/8481/13-ц
Єдиний унікальний №334/8481/13-ц Головуючий у 1-й інстанції: Ісаков Д.О.
Провадження №22-ц/807/336/22 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
26 січня 2022 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В. Бабенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 вересня 2021 року за заявою ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду у справі за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 , Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У вересні 2013 року Публічне акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» звернулося до суду із позовом, який неодноразово уточнювала до ОСОБА_1 , Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № КР 70-2007року від 01 листопада 2007 року, який було укладено між АБ « Тас-Бізнесбанк», правонаступником якого є ПАТ « Таскомбанк».
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № КР 70-2007 від 11 листопада 2007 року було укладено договір поруки № П 67-2007 від 01 листопада 2007 року, укладений між ОСОБА_1 поручителем, у відповідності до якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за виконання усіх боргових зобов'язань Позичальника, яекі виникають із кредитного договору № КР 70-2007 від 01 листопада 2007 року.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором №КР 70-2007 від 01 листопада 2007 року в сумі 72627,53 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» витрати по сплаті судового збору в розмірі 726,27 грн.
У жовтні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2013 року.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 жовтня 2020 року заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2013 року скасовано, справу призначено до розгляду в спрощеному порядку.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2021 року за заявою АТ «Таскомбанк» подану у грудні 2020 року позовну заяву ПАТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.
У серпні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя із заявою про поворот виконання заочного рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2013 року, яку ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя 13 вересня 2021 року залишено без задоволення.
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Запоріжжя із заявою про поворот виконання заочного рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2013 року.
Заява обґрунтована тим, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя ухвалено заочне рішення у справі за позовом ПАТ «ТАСКОМБАНК» до ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто в солідарному порядку з ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 72 627,53 грн., та судовий збір в розмірі 726, 27 грн. З метою виконання виконавчого листа про стягнення заборгованості, за заявою ПАТ «ТАСКОМБАНК», приватним виконавцем округу Запорізької області Котулою А.М. відкрито виконавче провадження № 61873061. Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 жовтня 2020 року, за заявою ОСОБА_3 заочне рішення скасовано та призначено до розгляду. На підставі ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя про скасування заочного рішення, приватний виконавцем 06 листопада 2020 року закінчено виконавче провадження та припинено стягнення з заробітної плати боржника. 24 січня 2021 року, ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя позовна заява ПАТ «ТАСКОМБАНК» до ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ,про стягнення заборгованості за кредитним договором, на підставі заяви представника АТ «ТАСКОБМАНК», залишено без розгляду.
На цей час відсутня будь-яка вимога АТ «Таскомбанк» до заявниці про стягнення заборгованості за кредитним договором. Загальна сума стягнутих та перерахованих коштів з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Таскомбанк» по ВП № 59353869 складає 19954.84 грн.
Посилаючись на положення ст. 444 ЦПК України, заявник зазначає, що питання про поворот виконання рішення Ленінським районним судом м. Запоріжжя вирішено не було. Таким чином, для поновлення права власності та усунення правових наслідків, створених рішенням суду, ОСОБА_1 просить допустити поворот виконання заочного рішення суду по справі за позовом ПАТ «ТАСКОМБАНК» до ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнути з АТ «ТАСКОМБАНК» на її користь грошові кошти у розмірі 19 954, 84 грн., які були стягнуті з неї за заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2013 року.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду задоволено.
Допущено поворот виконання заочного рішення №334/8481/13-ц за позовом ПАТ «Таскомбанк» до ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 72627,53 грн та судовий збір у розмірі 726,27 грн, шляхом повернення стягнутих з боржника та перерахованих стягувачу грошових сум.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Таскомбанк» на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 19954,84 грн, стягнуті за заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2013 року у справі № 334/8481/13-ц.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» подало апеляцій скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 вересня 2021 року та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що заявник просить допустити поворот виконання рішення суду, посилаючись на положення ст. 444 ЦПК України, однак процесуальним законом чітко визначено, що поворот виконання рішення суду вирішується судом апеляційної чи касаційної інстанції за наявності певних умов. Крім того, заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя скасовано на підставі ст.. 287 ЦПК України. Однак, законодавством не передбачено поворот виконання заочного рішення суду у випадку його скасування в порядку ст. 287 ЦПК України. Також, скаржником зазначені порушені процесуальні норми права, які були допущені судом першої інстанції, а саме: відсутність повідомлення судом банку як стягувача про дату та час судового засідання, ігнорування судом першої інстанції письмових заперечень стягувача, надісланих на адресу суду, не отримання повного тексту ухвали суду.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 зазначає, що під чсс розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з'ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено законе і обгрунтоване судове рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв'язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції без змін.
ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень судових повісток до апеляційного суду не з'явилися, у відзиві на апеляційну скапгу ОСОБА_1 просить розглядати справу за її відсутності, апеляційну скаргу АТ «ТаскомБанк» просить залишити без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином провідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на вказане, колегія у відповілдності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України ухвалила здійснювати апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковоу задоволенню.
Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частні або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення зазначеним вимогам в повній мірі не відповідає.
Рішення суду мотивовано тим, що заочне рішення суду скасовано та призначено до розгляду в порядку загального провадження. Надалі, на підставі заяви позивача - АТ «ТАСКОМБАНК», позовна заява ПАТ « ТаскомБанк» до ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зас кредитним договором була залишена без розгляду. Відсутні будь - які вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а отже, враховуючи, що за скасованим судовим рішенням у справі № 334/8481/13-ц, позов в подальшому залишено без розгляду, проте враховуючи, що за скасованим рішенням виконавчою службою були стягнуті та перераховані на користь АТ « Таскомбанк» кошти у розмірі 19954.84 грн, тому встановлені по справі обставини, та те, що суд повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнуті кошти за скованим рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що заяву слід задовольнити.
З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду не може повністю погодитись, виходячи з наступного.
Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що 01 листопада 2007 року між АБ «ТАС-Бізнесбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» та Фізичною особо-підприємцем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №КР 70-2007 р., відповідно до якого Банк надав позичальнику кредит у сумі 108570 грн, із терміном погашення не пізніше 31 жовтня 2011 року, а позичальник зобов'язався погашати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом згідно графіку, який є додатком №1 до кредитного договору (Т.1 а.с.5-12).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №КР 70-2007 від 01 листопада 2007 року було укладено договір поруки № П 67-2007 від 01 листопада 2007 року, укладений з ОСОБА_1 у відповідності до п.1.1 якого, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання усіх боргових зобов'язань позичальника, які виникають із кредитного договору №КР 70-2007 від 01 листопада 2007 року (Т.1 а.с.13).
Станом на 09 вересня 2013 року, сума заборгованості позичальника згідно з кредитного договору №КР 70-2007 від 01 листопада 2007 року складала 163013,13 грн, з яких: 81883,05 грн - заборгованість за кредитом; 68872,65 грн - нараховані відсотки; 12257,43 грн - пеня за період з 09 вересня 2012 року по 09 вересня 2013 року, що підтверджується розрахунком суми заборгованості Т.1 а.с.4).
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2013 року у справі № 334/8481/13-ц позов Публічного акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором №КР 70-2007 від 01 листопада 2007 року в сумі 72627,53 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» витрати по сплаті судового збору в розмірі 726,27 грн. (Т.1 а.с.69-70).
Державним виконавцем Дніпровського ВДВС міста Запоріжжя Саідовою Т.Ю. за заявою Таскомбанк» було відкрито виконавче провадження ВП № 59353869 з метою примусового виконання виконавчого листа по справі № 334/8481/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Таскомбанк» боргу в розмірі 72627,53 гривень (Т.1 а.с.118).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 жовтня 2020 року заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2013 року скасовано, справу призначено до розгляду в спрощеному порядку (т.1 а.с.96).
На підставі ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя по справі № 334/8481/13-ц про скасування заочного рішення, 27 листопада 2020 року державним виконавцем Саідовою Т.Ю. на підставі п.5 ч.1 ст.39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» було закінчено виконавче провадження ВП № 59353869 (т.1 а.с.116).
16 грудня 2020 року від представника АТ «Таскомбанк» до Ленінського районного суду м. Запоріжжя, по справі № 334/8481/13-ц, надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду (т.1 а.с.107).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2021 року позовну заяву ПАТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № КР 70-2007 від 01 листопада 2007 року у справі № 334/8481/13-ц залишено без розгляду (т.1 а.с.134).
Як вбачається з довідки державного виконавця Дніпровського ВДВС міста Запоріжжя Саідової Т.Ю від 02 грудня 2020 року № 59353869/8, щодо розміру сум, які були фактично стягнуті із заробітної плати ОСОБА_1 та перераховані АТ «Таскомбанк» в межах виконавчого провадження № 59353869 з виконання виконавчого листа № 334/8481/13-ц, загальна сума стягнутих та перерахованих коштів з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Таскомбанк» складає 19954,84 гривень (т.1 а.с.116).
Так, поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
В силу положень частин 1, 2 статті 444 ЦПК України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його не чинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду (частина 9 статті 444 ЦПК України).
Оскільки після скасування заочного рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2013 року та при ухваленні судом нового судового рішеня від 25 січня 2021 року у справі № 334\8481/13-ц, яким позовну заяву ПАТ «ТаскомБанк» до ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № КР 70-2007 від 01 листопада 2007 року залишено без розгляду питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої- третьої статті 444 ЦПК України, тому питання про поворот виконання рішення розглядається відповідно до частини дев'ятої статті 444 ЦПК України і в порядку повороту виконання рішення боржнику повертається все стягнуте з нього за скасованим рішенням у повному обсязі.
Як вбачається з довідки державного виконавця Дніпровського ВДВС міста Запоріжжя Саідової Т.Ю від 02 грудня 2020 року № 59353869/8, в межах виконавчого провадження № 59353869 з виконання виконавчого листа № 334/8481/13-ц, загальна сума стягнутих та перерахованих коштів з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Таскомбанк» складає 19954,84 гривень.
Отже, встановивши факттчні обставини справи, вимоги закону суд першої інстанції приийшов до вірного висновку, що в порядку повороту виконання рішення суду слід стягнути із АТ « Таскоммбанк» на користь заявника 19954.84 грн.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі "Надточій проти України" (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Відповідно до ч. 10 ст. 444 ЦПК України заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішеня суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятидений строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.
Однак, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції на зазначені вимоги законодавства уваги не звернув, розглянув заяву ОСОБА_1 без повідомлення АТ «Таскомбанк» про дату, час та місце її розгляду, розгляд справи не відклав, чим порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема, справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
В апеляційній скарзі АТ «Таскомбанк» вказує про неповідомлення його про розгляд справи районним судом.
Оскільки АТ « Таскомбанк» обґрунтовує свою апеляційну скаргу, зокрема, тим, що суд першої інстанції не повідомив його про розгляд справи та ця обставина підтверджується матеріалами справи, а суд першої інстанції на вказану обставину уваги не звернув, то оскаржуване судове рішення підлягає обов'язковому скасування з ухваленням новго судового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 .
Аргументи апеляційної скарги частково є виправданими.
Відповідно до частини 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішеня або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки, апеляційний суд хоча і задовольнив частково апеляційну скаргу, проте відмовив у задовленні заяви про поворот виконання судового рішення, тому підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
суд, ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» задовольнити частково.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 вересня 2021 року у цій справі скасувати. Прийняти нове судове рішення наступного змісту.
Заяву ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення задовольнти.
Допустити поворот виконання заочного рішення у справі №334/8481/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» до ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 72627,53 грн, судового збору у розмірі 726,27 грн, шляхом повернення стягнутих з боржника та перерахованих стягувачу грошових сум.
Стягнути з Акціонерного товариства «Таскомбанк», (код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. С.Петлюри, буд. 30) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) кошти у розмірі 19954,84 грн ( дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири гривень 84 копійок) стягнуті за заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2013 року у справі № 334/8481/13-ц.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і каксаційному оскарженню не підлягає.
Повна постанова складена 28 січня 2022 року.
Головуючий, суддя Суддя Суддя
Подліянова Г.С. Гончар М.С. Маловічко С.В.