Справа № 740/368/22
Провадження № 3/740/264/22
іменем України
28 січня 2022 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Карпусь І.М.,
за участю секретаря судового засідання Кубрак Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ніжині справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає по АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До суду з Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 413852 від 17 січня 2022 року, згідно з яким ОСОБА_1 17.01.2022 близько 21.00 год перебуваючи в п'яному вигляді вчинив сімейну сварку зі своєю дружиною ОСОБА_2 , в ході сварки висловлювався в адресу дружини нецензурними словами, чим своїми діями вчинив насильство в сім'ї психологічного характеру та правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася. Згідно ст.268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
З рапорта помічника чергового Ніжинського РВП слідує, що 17.01.2022 о 21:12 год надійшло повідомлення зі служби «102» від ОСОБА_2 про те, що прийшов чоловік в стані алкогольного сп'яніння та вимагає щоб заявниця впустила його в будинок, але є припис, щоб він не наближався до неї протягом 10 діб.
Як вбачається з термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №088485 від 16.01.2022, винесений ДОП Ніжинського РВП Новік В.М., у зв'язку із скоєнням ОСОБА_1 16.01.2022 близько 20.00 год домашнього насильства відносно дружини ОСОБА_2 , припис винесений строком на 10 діб з 22.40 16.01.2022 по 22.40 26.01.2022 із заходами стосовно кривдника: зобов'язання залишити місце проживання постраждалої особи, заборона на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи, заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 17.01.2022 він вчинив сімейну сварку з своєю дружиною, в ході якої висловлювався нецензурно в адресу дружини.
З письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що чоловік прийшов в стані сильного алкогольного сп'яніння 17.01.2022 близько 21.00 год і почав стукати у двері. Відкривши двері, почала з ним спілкуватися, а він просив, щоб впустила його до дому, чого вона не зробила і відразу зателефонувала до поліції, та як 16.01.2022 йому винесли терміновий заборонний припис.
За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ст. 280 КУпАП орган ( посадова особа ) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 413852 від 17 січня 2022 року ОСОБА_1 17.01.2022 близько 21.00 год перебуваючи в п'яному вигляді вчинив сімейну сварку зі своєю дружиною ОСОБА_2 , в ході сварки висловлювався в адресу дружини нецензурними словами, чим своїми діями вчинив насильство в сім'ї психологічного характеру та правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Окрім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 в стані сп'яніння прийшов у вечірній час до дому та просив дружину впустити його, на що вона відмовила і викликала поліцію. При цьому ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою в адресу дружини.
Дослідивши матеріали справи, судом не встановлено достеменних відомостей, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 домашнього насилля.
При цьому, образливі висловлювання в межах конфлікту, який склався між ними, за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_2 , не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди чи можливості її настання в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд вважає, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які підтверджують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства стосовно ОСОБА_2 .
Крім того, у самому протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, чи настали від дій ОСОБА_1 наслідки, існування яких необхідне для наявності в його діях складу інкримінованого йому адміністративного проступку, а саме чи могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v.Russia", рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 , щодо якого винесено 16.01.2022 терміновий заборонний припис строком на 10 діб із забороною входити та перебувати в місці проживання ОСОБА_2 та контактувати з нею у будь-який спосіб, вимоги цього припису порушив, прийшовши 17.01.2022 близько 21.00 год за місцем проживання ОСОБА_2 і наполягаючи, щоб вона його впустила.
Невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений є окремим альтернативним діянням, передбаченим диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за вчинення якого встановлена адміністративна відповідальність незалежно від наслідків.
Однак, суд розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення, згідно з яким зазначене ОСОБА_1 в провину не поставлено. Суд не може виходити за межі протоколу про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. 221, п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області.
Суддя І.М. Карпусь