Справа № 740/5641/21
Провадження № 1-кп/740/99/22
28 січня 2022 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
при розгляді у підготовчому судовому засіданні кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.2 ст.121 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_5 ,
встановив:
До суду Ніжинською окружною прокуратурою поданий обвинувальний акт про обвинуваченняОСОБА_3 за ч.2 ст.121 КК України.
В підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_5 подана скарга на рішення слідчого в порядку ч.2 ст.303 КПК України щодо скасування постанови про доручення розслідування у даному кримінальному провадженні групі слідчих від 25 липня 2021 року за підписом начальника відділення СВ Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 .. Скарга обгрунтована тим, що оскаржувана постанова в реєстрі матеріалів досудового розслідування зазначена під номером 3, при цьому під номером 2 міститься постанова від 27 липня 2021 року про призначення групи слідчих у даному кримінальному провадженні за підписом заступника начальника СВ Ніжинського РВП ОСОБА_7 , що вказує на штучне створення постанови від 25 липня 2021 року заднім числом та особою без повноважень. У постанові від 25 липня 2021 року старшим групи призначений ОСОБА_6 із включенням до групи слідчого ОСОБА_8 , при цьому у постанові від 27 липня 2021 року старшим групи призначений слідчий ОСОБА_9 , а слідчий ОСОБА_8 до групи не включений. Постанова від 27 липня 2021 року не містить посилань на попередню постанову від 25 липня 2021 року і не містить відомостей про зміну групи слідчих, також наявне доручення т.в.о. начальника СВ Ніжинського РВП ОСОБА_10 від 25 липня 2021 року на проведення досудового розслідування старшому слідчому ОСОБА_9 .. Станом на 25 липня 2021 року ОСОБА_6 , ОСОБА_8 не мали повноважень на проведення процесуальних дій із прийняттям процесуальних рішень, при цьому ОСОБА_8 25 липня 2021 року прийнято постанову про призначення судово-медичної експертизи, а ОСОБА_6 винесено постанову про включення ОСОБА_8 до складу групи слідчих. Дії ОСОБА_6 спрямовані на легітимізацію допустимості доказів, в даному випадку висновку СМЕ, який є недопустимим.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 проти скарги заперечував з посиланням на те, що питання повноважень осіб, які проводили досудове розслідування, та допустимості доказів на стадії підготовчого судового засідання розгляду не підлягає.
При вирішенні скарги сторони захисту судом враховується наступне.
В скарзі ставиться питання про скасування постанови про доручення розслідування у даному кримінальному провадженні групі слідчих від 25 липня 2021 року за підписом начальника відділення СВ Ніжинського РВП ОСОБА_6 з підстав її винесення пізніше ніж 27 липня 2021 року та невідповідності постанові від 27 липня 2021 року про призначення групи слідчих, відсутності повноважень ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на вчинення слідчих дій, що впливає на допустимість доказів, зокрема, висновку медичної експертизи.
Відповідно до ч.2 ст.303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст.ст.314-316 цього Кодексу.
У підготовчому судовому засіданні суд згідно ст.314 КПК України має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити у її затвердженні, закрити провадження, повернути обвинувальний акт, направити обвинувальний акт за підсудністю, призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акт, доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь. Даний перелік є вичерпним.
За приписами ст.315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд визначає дату та місце проведення судового розгляду; з'ясовує питання щодо відкритого чи закритого судового засідання; з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядає клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, витребування певних речей чи документів; вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Статтею 316 КПК України встановлено, що після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
Аналіз ст.ст.314-316 КПК України свідчить про те, що підготовче судове засідання є обов'язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду, при цьому у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти обмежене коло рішень.
Із врахуванням викладеного під час підготовчого судового засідання суд не вправі оцінювати процесуальні дії та рішення прокурора, органу досудового розслідування, в тому числі щодо призначення повноважених осіб на здійснення досудового розслідування, оскільки відповідно до ст.ст.314, 315, 316 КПК України з'ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого провадження, такі обставини можуть бути досліджені лише під час судового розгляду.
Судом також враховується, що вимоги скарги прямо впливають на допустимість зібраних стороною обвинувачення доказів, проте оцінка доказів на етапі підготовчого судового засідання є непритаманною суду функцією на цій стадії.
За змістом ст.ст.86, 87 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом, невід'ємною складовою якого є здійснення процесуальних дій уповноваженою на те особою в конкретному кримінальному провадженні, збирання доказів неуповноваженою особою є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Враховуючи загальні засади кримінального провадження, як диспозитивність та змагальність, суд не може виходити за межі предмету розгляду підготовчого судового засідання, вдаватися до дослідження обставин та оцінки доказів кримінального провадження, що вимагає зміст скарг сторони захисту, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Водночас, суд бере до уваги, що порушення перед судом питання про визнання доказів недопустимими є невід'ємним правом сторін, у той час як в силу ч.6 ст.22 КПК України створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав є обов'язком суду. Тому, забезпечуючи сторонам можливість реалізувати їхні процесуальні права, зокрема, права клопотати перед судом про визнання доказів недопустимими, суд вважає за необхідне повернутись до вирішення порушеного у скарзі питання під час судового розгляду, як того вимагає ст.89 КПК України.
Керуючись ст.ст.303, 314-316 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
В задоволенні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 на рішення слідчого,-відмовити.
Проведення підготовчого судового засідання продовжити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_11