Справа № 750/11364/21
Провадження № 2/750/117/22
28 січня 2022 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі судді Супруна О.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 750/11364/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРН ХОФ ІНВЕСТ» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович,
11 жовтня 2021 року до Деснянського районного суду м. Чернігова надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кушнеренка Є.Ю. про визнання виконавчого напису, вчиненого 23.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрований в реєстрі за № 218409, про стягнення на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» заборгованості, таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позову позивач посилається на відсутність законних підстав для вчинення виконавчого напису, оскільки останній вчинений за кредитним договором, який не посвідчений нотаріально; приватний нотаріус не перевірив безспірність заявленої відповідачем вимоги.
Ухвалою судді від 13 жовтня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами та визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи; за клопотанням представника позивача витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» копію виконавчого напису, вчиненого 23 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за №218409, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» в сумі 26 038 гривень 00 копійок, а також копію кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент».
Ухвалою суду від 13 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - задоволено; зупинено стягнення, що здійснюється на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованості, вчиненого 23 червня 2021 року та зареєстрованого в реєстрі за №218409, який знаходиться на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича, виконавче провадження №66791611, до набрання законної сили рішенням суду у справі №750/11364/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню; заборонено приватному виконавцю виконавчого округу Чернігівської області Приходьку Юрію Михайловичу вчиняти будь які дії межах виконавчого провадження №66791611 щодо примусового виконання виконавчого напису №218409, виданого 23 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованості, до набрання законної сили рішенням суду у справі №750/11364/21.
Ухвалою судді від 15 грудня 2021 року, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», залучено до участі у справі правонаступника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» - Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОРН ХОФ ІНВЕСТ».
Від представника відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. та приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М. пояснення щодо суті справи суду не направили.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що між позивачем та ПАТ КБ «Надра» укладено кредитний договір № 36-05/06/11/11/504/2008/341 від 16.09.2008, згідно якого позивач отримала кредит у розмірі 6 000 грн 00 коп.
За твердженням відповідача, позивач належним чином не виконувала своє зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 25 988 грн 45 коп., яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 6 000,00 грн; простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 19 988,45 грн.
23.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, на підставі заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» про вчинення виконавчого напису, було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 218409, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» заборгованості за кредитним договором № 36-05/06/11/11/504/2008/341 від 16.09.2008, що виникла за період з 20.09.2019 по 22.06.2021, в сумі 25 988 грн 45 коп. і 50,00 грн за вчинення цього виконавчого напису, а всього 26 038 грн 45 коп.
13.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Ю.М. було відкрито виконавче провадження № 66791611 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса.
За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Як убачається з матеріалів справи, оскаржуваний виконавчий напис був вчинений після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) - «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання».
Укладений між банком та позивачем кредитний договір № 36-05/06/11/11/504/2008/341 від 16.09.2008, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Такий висновок відповідає постановам Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.10.2020 у справі №172/1652/18, у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.04.2020 №158/2157/17.
Оскільки вказана обставина є самостійною підставою для визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича від 23.06.2021, зареєстрований у реєстрі за № 218409, таким, що не підлягає виконанню, позов підлягає задоволенню.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважала за необхідне надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких позивач має заперечення.
Правничу допомогу позивачеві надавав адвокат Кушнеренко Є.Ю. на підставі договору про надання правничої допомоги від 06.10.2021. Згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 114 від 06.10.2021 ОСОБА_1 сплатила адвокату 4 000,00 грн за правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, який в ході судового розгляду не висловив свої заперечення щодо розміру цих витрат.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 81, 83, 133, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 352-354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРН ХОФ ІНВЕСТ» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича від 23 червня 2021 року, зареєстрований у реєстрі за № 218409, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОРН ХОФ ІНВЕСТ», заборгованість за кредитним договором № 36-05/06/11/11/504/2008/341 від 16.09.2008, що виникла за період з 20.09.2019 по 22.06.2021, в сумі 25 988 грн 45 коп. і 50,00 грн за вчинення цього виконавчого напису, а всього 26 038 грн 45 коп. (двадцять шість тисяч тридцять вісім гривень 45 копійок).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРН ХОФ ІНВЕСТ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРН ХОФ ІНВЕСТ» на користь ОСОБА_1 908 грн 00 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 454 грн 00 коп у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову, а всього 1 362 грн 00 коп. (одну тисячу триста шістдесят дві гривні 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складене 28.01.2022.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОРН ХОФ ІНВЕСТ», місцезнаходження: вул. Тургенєвська, 34, м. Київ, код ЄДРПОУ: 44440150.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: вул. Мала Житомирська, 6/5, м. Київ.
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович, місцезнаходження: пр-т, Перемоги, 139, офіс № 420, м. Чернігів.
Суддя