Справа 688/2942/21
№ 2/688/53/22
Рішення
Іменем України
20 січня 2022 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Козачук С.В.,
з участю секретаря судового засідання - Марчук І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про визнання договору іпотеки припиненим,
встановив:
22.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ АБ «Укргазбанк», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про визнання договору іпотеки припиненим. В обґрунтування позову посилається на те, що 12.03.2008 року між ФОП ОСОБА_2 та ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» був укладений кредитний договір № 1012008/3і, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з загальним лімітом кредитування 195000 грн. строком на 84 місяці зі сплатою процентів з 12.03.2008 року по 29.07.2008 року в розмірі 18,5% річних, з 30.07.2008 року в розмірі 19,5 % річних.
Також 12.03.2008 року між ним та відповідачем для забезпечення виконання зобов'язань ФОП ОСОБА_2 за кредитним договором № 1012008/3і укладений договір іпотеки, за яким він передав в іпотеку належну йому двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 53,3 кв.м., житловою площею 29,3 кв.м.
В зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 договірних зобов'язань банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором та рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19.01.2011 року у справі №2-60/2011 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №1012008/3і від 12.03.2008 року в розмірі 153915,44 грн.
17.05.2012 року рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області у справі №2/2220/25/12 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 1012008/3і від 12.03.2008 року в розмірі 153915,44 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 53,3 кв.м., житловою площею 29,3 кв.м., яка належить ОСОБА_1 .
За період з 2013 по 2017 роки ОСОБА_2 було здійснено 32 платежі по рішенню суду на загальну суму 153915,44 грн. Отже, 05.02.2017 року взяті на себе зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_2 виконано в повному обсязі. Згідно умов кредитного договору №1012008/3і він укладений строком до 11.03.2016 року, тобто його дія вже припинена.
Оскільки зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_2 були виконані, вважає, що іпотека теж має бути припинена. Проте, незважаючи на те, що основне зобов'язання припинене, так як ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «Укргазбанк» виконане, відомості про припинення іпотеки у встановленому законодавством порядку не зареєстровані.
Ним вживались заходи досудового врегулювання спору, проте вони результатів не дали. А тому, просить суд визнати припиненим договір іпотеки, укладений між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_1 , посвідчений 12 березня 2008 року приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу Мартиненко А.М., зареєстрований в реєстрі за №1482, відповідно до якого предметом іпотеки є належна йому на праві власності двокімнатна квартира під АДРЕСА_2 .
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 24.09.2021 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 26.10.2021 року, яке за клопотанням представника позивача відкладалось на 09 год. 00 хв. 17.11.2021 року та 11 год. 00 хв. 10.12.2021 року.
21.10.2021 року судом отримано відзив на позов від представника відповідача ПАТ АБ «Укргазбанк» Галюка В.В.
12.11.2021 року судом отримано відповідь на відзив представника позивача ОСОБА_3 .
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд на 09 год. 00 хв. 20.01.2022 року.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились. Представник позивача подав письмову заяву, у якій просив розгляд справи провести у його та позивача відсутність, позов підтримав, при ухваленні рішення просив врахувати подані ним відповідь на відзив, письмові пояснення, не брати до уваги відзив відповідача, оскільки такий подано з пропуском строку без поважних причин. Вказав, що заборгованість за кредитним договором в сумі 153915,44 грн. ОСОБА_2 повернуто на виконання саме рішення суду та здійснено її повне погашення 05.02.2017 року, оскільки саме такий її розмір визначено в рішення суду, ухваленому за позовом банку. Рішенням суду від 17.05.2012 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а рішеннями суду від 17.01.2013 року та від 16.04.2013 року виселено в квартири його та ОСОБА_4 з неповнолітньою дочкою ОСОБА_5 . В середині 2013 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про розстрочку виконання рішення суду від 19.01.2011 року та вказана заява була розглянута кредитним комітетом банку, на засіданні якого і встановлено строк розстрочки на 36 місяців з врахуванням тіла кредиту, штрафу, пені, які залишились після часткового виконання ОСОБА_2 рішення суду в добровільному порядку. Одночасно з цим було встановлено сумарний платіж в розмірі 3322,59 грн. (заборгованість по кредиту та пені по рішенню суду), який слід сплачувати щомісячно до повного виконання рішення суду. Ухвалою суду від 19.12.2013 року розстрочене виконання рішення суду від 19.01.2011 року на 36 місяців. Всі судові рішення набрали законної сили. 05.02.2017 року взяті на себе зобов'язання ОСОБА_2 виконав, кредит погасив повністю, здійснивши 32 платежі по розстроченому рішенню суду. Оскільки банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , отже використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, чим змінив строк дії договору. Таким чином відсутні правові підстави для нарахування процентів та пені після дострокового припинення кредитного зобов'язання. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Так як основне зобов'язання припинене виконанням ОСОБА_2 своїх зобов'язань, проведеним належним чином, а відповідачем не визнається право іпотекодавця, передбаченого ч. 1 ст. 593 ЦК України, на припинення зобов'язання, вважає право ОСОБА_1 підлягає судовому захисту на підставі п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України за його позовом шляхом визнання іпотеки такою, що припинена.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте представник за довіреністю ОСОБА_6 просив розгляд справи провести у його відсутність, у поданому відзиві позов не визнав. В обґрунтування заперечень вказав, що ФОП ОСОБА_2 дійсно сплачено грошові кошти в сумі 153915,44 грн., які в порядку черговості, передбаченої п. 1.5 кредитного договору були рознесені для виконання зобов'язань позичальника. Таким чином частково свої зобов'язання ОСОБА_2 виконав за умовами кредитного договору №1012008/3і від 12.03.2008 року, а не на виконання рішення Шепетівського міськрайонного суду від 09.01.2011 року, як вказано позивачем. Вважає, що порядок зарахування боргу в сумі 153915,44 грн. змінено ОСОБА_2 , оскільки така сплата заборгованості відбувалась за умовами кредитного договору, а не на виконання рішення суду та відбувалась протягом певного періоду, за який позичальнику нараховувались відсотки та штрафні санкції за договором. А тому, за наявності не припинених договірних відносин між банком та ОСОБА_2 , вважає, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи провести у його відсутність, позов ОСОБА_1 підтримав, просив його задовольнити, оскільки ним було виконане основне зобов'язання по рішенню суду в повному обсязі.
З'ясувавши думки учасників справи, викладені у письмових заявах, дослідивши матеріали справи та витребувані докази, суд дійшов висновку позов задовольнити з наступних підстав.
За змістом частини 1 пункту 1 та частини 2 статті 11, частини 1 та 2 статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини.
Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положення статей 546, 575 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою (зокрема іпотекою, як окремим видом застави), притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Як встановлено в суді, 12 березня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» та ФОП ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №1012008/3і, за умовами якого банк відкрив позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 73000 грн., який згідно додаткової угоди №1 від 30 липня 2010 року було збільшено до 195000 грн. строком на 84 місяці по 11 березня 2016 року зі сплатою процентів з 12.03.2008 року по 29.07.2008 року в розмірі 18,5% річних, з 30.07.2008 року в розмірі 19,5 % річних. При цьому, за користування кредитними коштами понад термін, визначений в п. 1.3 цього Договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 20,5 % річних.
Відповідно до п. 1.3.3. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на відповідний рахунок банку.
Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором 12 березня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу Мартиненко А.М., зареєстрований в реєстрі за №1482, відповідно до якого предметом іпотеки є двокімнатна квартира під АДРЕСА_2 , яка належить позивачу на праві особистої власності.
Пунктом 7.1 іпотечного договору передбачено, що цей договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов'язань, забезпечених заставою за цим договором.
У зв'язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_2 своїх зобов'язань, ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 про дострокове стягнення заборгованості за Кредитним договором.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19.01.2011 року у справі №2-60/2011 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №1012008/3і в розмірі 153915,44 грн., з ОСОБА_1 - штраф за невиконання умов договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки в сумі 6150 грн. та з ОСОБА_7 - штраф за невиконання умов договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки в сумі 9600 грн.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17.05.2012 року у справі №2/2220/25/12 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 1012008/3і від 12.03.2008 року в розмірі 153915,44 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 53,3 кв.м., житловою площею 29,3 кв.м., яка належить ОСОБА_1 .
Рішеннями Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17.01.2013 року та від 16.04.2013 року виселено в квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з неповнолітньою дочкою ОСОБА_5
05 лютого 2017 року заборгованість в розмірі 153915,44 грн. ОСОБА_2 погашено в повному обсязі. Вказана обставина визнається і представником відповідача, а тому в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частинами першою, другою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Виходячи зі змісту статей 526, 599 ЦК України зобов'язання вважається виконаним належним чином, якщо таке виконання здійснене відповідно до умов договору та вимог законодавства, а якщо умови виконання не визначені у договорі або законі, то вони повинні бути виконані відповідно до звичаїв ділового обороту або до вимог, що зазвичай ставляться.
За приписами статей 3, 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що станом на 05 лютого 2017 року ОСОБА_2 повністю погасив заборгованість за кредитним договором. Оскільки зобов'язання за кредитним договором припинилося його належним виконанням, то додаткове зобов'язання за іпотечним договором також слід вважати припиненим. А тому звернувся до відповідача із письмовою заявою про реєстрацію в державному реєстрі припинення іпотеки, однак 18.03.2021 року отримав письмову відмову.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна, сформованої станом на 29.03.2021 року, вбачається наявність обтяження щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , що передано в іпотеку ВАТ АБ «Укргазбанк» майновим поручителем ОСОБА_1 .
У зв'язку з цим позивач просить суд визнати іпотеку такою, що припинена за укладеним ним договором іпотеки.
Заперечуючи проти позову, представник ПАТ АБ «Укргазбанк» вказав, що зобов'язання за кредитним договором від 12 березня 2008 року № 1012008/3і не припинилися, оскільки сплата заборгованості здійснювалась ОСОБА_2 по договору протягом певного періоду, за який позичальнику нараховувались проценти та штрафні санкції, а не по рішенню суду як зазначає позивач. Оскільки основне зобов'язання не виконане, то відсутні підстави стверджувати про припинення дії іпотечного договору.
З наданих копій квитанцій вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 в сумі 153915,44 грн. погашена повністю 05 лютого 2017 року. Вказане визнається і представником відповідача, останній лише заперечує сплату вказаних коштів згідно рішення суду, посилаючись на те, що такі кошти сплачені позичальником за умовами кредитного договору.
Проте такі твердження представника відповідача спростовуються дослідженими судом доказами. Так, з витягу з протоколу засідання кредитного комітету АБ «Укргазбанк» №147 від 11 листопада 2013 року вбачається, що оскільки ОСОБА_2 за кредитним договором №1012008/3і від 12 березня 2008 року частково та в добровільному порядку сплачено заборгованість по рішенню суду в розмірі 34499,54 грн., представнику банку дозволено в судовому процесі підтримувати заяву ФОП ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19.01.2011 року по справі №2-60/2011 про стягнення суми заборгованості в розмірі 153915,44 грн., штрафу за невиконання умов договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки в сумі 6150 грн. з ОСОБА_1 та штрафу за невиконання умов договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки в сумі 9600 грн. з ОСОБА_7 . Крім того, встановлено термін розстрочки на 36 місяців, визначено сумарний місячний платіж 3322,59 грн. (заборгованість по кредиту та пені по рішенню суду), який слід сплачувати щомісячно до повного виконання рішення суду.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19.12.2013 року за заявою ОСОБА_2 розстрочене виконання рішення суду від 19.01.2011 року на 36 місяців.
Таким чином ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 12 березня 2008 року сплачена в розмірі 153915,44 грн. саме на виконання вищевказаного рішення суду.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред'явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
Таким чином, з ухваленням рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2011 року у справі № 2-60/2011 про стягнення заборгованості зобов'язання позичальника сплатити заборгованість за Кредитним договором не припинилося та тривало до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), а тому 05 лютого 2017 року (дата остаточного погашення заборгованості, стягнутої за судовим рішенням) і є датою, коли зобов'язання позичальника перед банком за Кредитним договором припинилося.
Вищенаведене узгоджується з правовим висновком, наведеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частини 1, 3 статті 12 ЦПК України). Тобто при зверненні з позовом про визнання припиненим зобов'язання на позивача покладений тягар доведення обставин повного припинення зобов'язань за кредитним договором у зв'язку з їх виконанням. Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.
Відповідно до приписів статей 2, 20, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статей 1, 7 Закону України «Про іпотеку» іпотека, як застава нерухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 ЦК України, що виникає на підставі договору, є приватним забезпечувальним обтяженням, яке підлягає реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визначеному Законом. Відомості про припинення обтяження реєструються на підставі рішення суду або заяви іпотекодержателя, як особи, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено іпотеку, або уповноважені ними особи.
В розумінні пункту 1 частини 1 статті 593 ЦК України та статті 2 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Позивач довів належними та допустимими доказами виконання ОСОБА_2 кредитних зобов'язань, проведене належним чином, строк виконання яких було змінено відповідачем, про що свідчать надані квитанції. Зі свого боку відповідач не надав доказів наявності невиконаних зобов'язань, що випливають за кредитним договором від 12 березня 2008 року та не спростував тієї обставини, що виконання боржником зобов'язання було прийняте Банком як належне.
Оскільки основне зобов'язання за кредитним договором є припиненим, то відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека також є припиненою.
Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.
За положеннями частини першої статті 593 ЦК України припинення права іпотеки в разі належного виконання основного зобов'язання презюмується.
Встановлення факту припинення основного зобов'язання належним його виконанням, є свідченням припинення додаткових (акцесорних) зобов'язань за договорами іпотеки.
Звернення особи до суду з позовом про визнання іпотеки такою, що припинена, на підставі частини першої статті 593 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору.
Отже, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін, слід дійти висновку про те, що в разі невизнання кредитором права іпотекодавця, передбаченого частиною першою статті 593 ЦК України, на припинення зобов'язання таке право підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України.
Таким чином, право іпотекодавця підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання іпотеки такою, що припинена.
Вказаний правовий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 04 лютого 2015 року у справі № 6-243цс14.
Під час застосування вищенаведених норм права підлягає врахуванню також правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц, провадження № 14-88цс19 (пункти 54, 68-70): іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку», пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України). Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України). Оскільки належне виконання основного зобов'язання припиняє іпотеку й обтяження нерухомого майна, що є предметом іпотеки, то суди мали ухвалити рішення, яким зняти заборону відчуження нерухомого майна та виключити відповідні записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, а не зобов'язувати вчинити такі дії нотаріуса.
У зв'язку із встановленням судом факту припинення зобов'язань за кредитним договором у зв'язку з його повним виконанням позичальником ОСОБА_2 , з огляду на те, що належне виконання основного зобов'язання припиняє іпотеку й обтяження нерухомого майна, що є предметом іпотеки, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача про визнання іпотеки припиненою, таким чином здійснивши ефективний захист прав позивача.
На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати в сумі 908 грн. судового збору.
На підставі ст.ст. 526, 599 ЦК України, Закону України «Про іпотеку», керуючись ст.ст. 12, 13,76-82, 89, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки, укладеним між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», посвідченим 12 березня 2008 року приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу Мартиненко А.М., зареєстрований в реєстрі за №1482, відповідно до якого предметом іпотеки є двокімнатна квартира під АДРЕСА_2 , яка належить позивачу на праві особистої власності.
Стягнути з публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 11 лютого 2000 року Шепетівським МРВ УМВС України в Хмельницькій області; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Відповідач - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», юридична адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, адреса для листування: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького,16-22, Код ЄДРПОУ 23697280.
Третя особа - ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 28 січня 2022 року.
Суддя: С.В. Козачук