Справа № 487/6468/21
н/п 2/766/3988/22
20.01.2022р. Херсонський міський суд Херсонської області
у складі: головуючої судді Зуб І.Ю.,
при секретарі Щербань А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Приватного закладу «Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова» (ЄДРПОУ 39956476, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Дружби, б.4) про стягнення коштів, -
встановив:
Позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь грошову суму у розмірі 3500,00 грн.
Позовна заява мотивована наступним. 07.11.2018 року між сторонами укладено договір № 1-2-8/нт-2008 (ІІІ) про надання освітніх послуг. П. 1.1. Договору є надання освітніх послуг. Розмір плати за навчання встановлено п. 5.1 Договору. Відповідно до п. 5.3 Договору, замовник вносить плату за перший семестр навчання протягом 7 днів з дня видання наказу про зарахування на навчання. За неналежне виконання зобов'язань за договором, сто рони несуть відповідальність, згідно із чинним законодавством України. У разі дострокового розірвання Договору, внаслідок порушення Виконавцем договірних зобов'язань або із ініціативи Замовника, у разі відрахування Одержувача освітньої послуги, кошти, що були внесені Замовником як плата за надання освітньої послуги, повертається йому в обсязі оплати частини послуги, не наданої на дату розірвання договору. 11.03.2019 року було здійснена оплата у розмірі 3500,00 грн. за навчання. 16.08.2019 року позивач подав заяву про припинення дії Договору про навчання. Позивача зазнає в позові про незгоду із діями відповідача, щодо неповернення йому коштів за навчання та посилання на п. 6.4 Договору. Також не згоден з претензіями відповідача щодо невчасної оплати навчання. Зазначає, що після підписання Договору, жодного дня не навчався, на здачу сесій не приїжджав, робіт по навчанню не здавав.
Представником відповідача подано відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позову. Зазначено у відзиві, що відповідач добровільно обрав профіль навчання, уклав договір, отримав підготовчі завдання для складання екзаменаційних завдань, методичні матеріали. Виконання умов договору не відбулося з волі позивача. На підставі п 6.4. Договору, у разі дострокового розірвання договору у зв'язку із порушенням позивачем договірних зобов'язань кошти, що були внесені позивачем, залишаються у відповідача та використовуються для виконання його статутних завдань.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились. Представник позивач надала заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заяву про проведення розгляду у його відсутності, позовні вимоги просить залишити без задоволення.
Вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Між ОСОБА_1 та Приватний закладом «Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала ОСОБА_2 » 07.11.2018 року укладено Договір № 1-2-8/нт-2018 (ІІІ) про надання освітніх послуг (далі Договір).
У п. 1.1 Договору зазначено, що предметом договору є надання освітніх послуг. Освітня програма - «Експлуатація суднових енергетичних установок (судномеханік)». Форма навчання - заочна, з 06.11.2018 року по 15.02.2022 рік.
Розмір плати за надання освітньої послуги становить 56980,00 грн.; ІІ курс - 14560,00 грн.; ІІІ курс - 15884,00 грн.; IV-17208,00 грн.; V курс - 9266,00 грн., як визначено у п. 5.1 Договору.
Відповідно до п. 5.3 Договору замовник вносить оплату за перший семестр навчання протягом 7 (семи) днів з дня видання наказу про зарахування на навчання. Плата за наступні семестри проводиться Замовником не пізніше 1-денного терміну до їх початку для фізичної особи; 7-денного терміну для юридичної особи.
Розділом 6 Договору, визначено відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.
У п. 6.3 Договору зазначено, що у разі дострокового розірвання договору внаслідок порушення Виконавцем договірних зобов'язань, або з ініціативи замовника, у разі відрахування Одержувача освітньої послуги (крім випадків, коли Одержувач відрахований у зв'язку з невиконанням обов'язків, визначених статтею 63 Закону України «Про вищу освіту») кошти, що були внесені Замовником як плата за надання освітньої послуги, повертається йому в обсязі оплати частини послуги, не наданої на дату розірвання договору.
У п. 6.4 Договору зазначено, що у разі дострокового розірвання Договору у зв'язку з порушенням Замовником договірних зобов'язань, або невиконанням Одержувачем обов'язків, визначених ст. 63 Закону України «Про вищу освіту», кошти, що були внесені Замовником, залишаються у виконавця та використовуються для виконання статутних завдань.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є ті умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Істотні умови договору визначаються в законі, разом з тим ними можуть стати будь-які умови, на погодженні яких наполягає та чи інша сторона. Істотні умови договору відображають природу договору, відсутність будь-якої з них не дає змоги сторонам виконати їх обов'язки, які покладаються на них за договором.
Таким чином встановлено, що сторони уклавши договір, погодили всі істотні умови правочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Згідно положення частини 1, 3 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правам та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)
Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.
Перш за все, необхідно зазначити, що свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.
Свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені, але в такому разі такий договір не повинен суперечити законодавству. Також принцип свободи договору полягає в можливості особи вільно обирати контрагента.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, крім договорів, цивільні права та обов'язки виникають також з актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 13 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права Конституція і визнає право на освіту за кожною людиною, незалежно від її статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, стану здоров'я та інших обставин. Це право забезпечується: розгалуженою мережею закладів освіти, заснованих на державній та інших формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти; відкритим характером закладів освіти, створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей та інтересів громадянина; різними формами навчання - очною, вечірньою, заочною, екстернатом, а також педагогічним патронажем.
Вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки встановлюються державними стандартами освіти. Вони є основою оцінки освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня громадян незалежно від форм одержання освіти.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України), зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З копії квитанції № ПН1634105 від 11.03.2019 року, вбачається що ОСОБА_1 сплатив на ПЗ «Морський інститут ім. ФФ Ушакова» за навчання 3500,00 грн.
В заяві від 16.08.2019 року на ім'я ректора навчального закладу, від імені ОСОБА_1 зазначено, що у зв'язку із порушенням умов договору №1-2-8/нт-2018 (ІІІ) від 07.11.2018 року п.п. 5.3 та 5.5, з причин, які не залежать від позивача, просить припинити дію договору з 10.02.2019 року у зв'язку з службовими обставинами проходити навчання не має можливості. Доказів вручення такої заяви відповідача, позивачем суду не надано.
Відповідно до витягу з Наказу начальника національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного від 05.02.2019 року № 31, прапорщика ОСОБА_1 вважати таким, що прибув на курси військової підготовки офіцерського, сержантського (старшинського) складу з вищою освітою на 80 діб з 05.02. по 25.04.2019 року. Зарахування відбулося на підставі рапорту від 05.02.2019 року. Наведене дає можливість визначитись по згоду позивача на проходження зазначених курсів.
В листі від 16.04.2019 року за № 01/06-171/2019 на ім'я позивача від закладу освіти, який долучений позивачем до позову зазначено, що ОСОБА_1 за перший семестр навчання повинен був внести плату у розмірі 7280,00 грн. протягом семи днів з дати наказу про зарахування на навчання. Станом на 01.04.2019 року оплата за навчання на розрахунковий рахунок інституту поступає несвоєчасно. Також повідомлено позивача про нарахування пені за невиконання зобов'язання.
Відповідно до витягу з наказу № 155-з від 29.08.2019 року, ОСОБА_1 відрахували з контингенту здобувача групи курсу спеціальності 271 «Річковий транспорт та морський транспорт» з 29.08.2019 року за академічну неуспішність та порушення умов договору.
На підставі наведеного встановлено, що саме з вини замовника освітніх послуг - ОСОБА_1 відбулося невиконання умов договору № Договір № 1-2-8/нт-2018 (ІІІ) про надання освітніх послуг від 07.11.2018 року.
У відповідності до п. 6.4 Договору, відповідач не має обов'язку повернути 3500,00 грн., які були сплачені позивачем за навчання.
Таким чином встановлено, що позовні вимоги необґрунтовані.
Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Приватного закладу «Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова» (ЄДРПОУ 39956476, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Дружби, б.4) про стягнення коштів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення до Херсонського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений (враховуючи кількість вихідних та робочих днів) 26.01.2022 року.
СуддяІ. Ю. Зуб