662/142/22
2-а/662/2/2022
28 січня 2022 року суддя Новотроїцького районного суду Херсонської області Решетов В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Херсонській області про визнання нечинною постанови у справі про адміністративне правопорушення
27.01.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до ГУНП України в Херсонській області про визнання нечинною постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Ознайомившись з поданою позовною заявою, суддя вважає за необхідне залишити її без руху з наступних підстав.
Відповідно до ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ст. ст. 288, 289 КУпАП, оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється протягом десяти днів з дня винесення постанови.
В позовній заяві позивач просить поновити строк звернення до суду та вказує причиною пропуску строку звернення до суду, те, що про існування постанови про накладення на нього адміністративного стягнення він дізнався 19.01.2022 року під час ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення №662/2584/21, як знаходиться на розгляді Новотроїцького районного суду Херсонської області
Первинний строк на оскарження постанови є пропущений оскільки про винесення постанови від 12.12.2021 року він дізнався після спливу цього строку.
Аналізуючи підстави, наведені позивачем на обґрунтування поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, суд зазначає наступне.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії" та "Девеер проти Бельгії" Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі "Мельник проти України" зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
В прохальній частині позовної заяви позивач просить поновити строк звернення до суду вказуючи, що він дізнався про винесення постанови після спливу встановлено законом строку для оскарження такої постанови.
Так, згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Вказана норма є імперативною, не підлягає довільному тлумаченню та визначає відлік строку на оскарження постанови саме з дня її ухвалення.
Доводи позивача про те, що про винесення постанови він дізнався після спливу десятиденного строку на таке оскарження, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки як зазначає позивач у позові, що про постанову від 12.12.2021 року позивач дізнався з матеріалів справи про адміністративне правопорушення №662/2584/21 лише 19.01.2022 року, хоча підтверджень цьому факту суду не надав, не вказав яким саме чином постанова, яка оскаржується позивачем стосується справи з якою він ознайомлювався 19.01.2022 року у суді.
Водночас добросовісність, як стандарт поведінки особи, яка вважає, що її права є порушеними, підлягає обов'язковій оцінці судом при вирішенні питання про причини неможливості оскаржити постанову позивачем у визначений законодавством строк.
Доводи про поважність пропуску строку звернення до суду не містять належного обгрунтування та доказів.
Згідно положень ч.8 ст.160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, відповідних підстав щодо звільнення позивача від сплати судового збору на підставі закону або з інших підстав позивач в своїй позовній заяві не вказав.
18.03.2020 року Велика Палата Верховного Суду у справі №543/775/17 відступили від висновку ВСУ, згідно якого за подання позивачем або відповідачем - суб'єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом № 3674-VI, сплаті не підлягає, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
У вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року зазначено, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом зтим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Звідси оскільки позивачем не було сплачено судовий збір по подачі позову, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви усправі щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 496,20 грн. (2481 х 0,2) на наступні реквізити:
Отримувач коштівГУК у Херсон обл/Новотр СТГ/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37959517
Банк отримувачаКазначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувачаUA248999980313101206000021435
Код класифікації доходів бюджету22030101 «Судовийзбір (Державна судова адміністрація України, 050)»
Крім того, в позовній заяві не зазначено:
-ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);
-реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України. У разі відсутності реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб), а також докази відсутності реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб);
-відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
-зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
В позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою. Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частина 1 статті 43 КАС України через поняття адміністративної процесуальної правоздатності встановлює, хто в адміністративному процесі може мати статус особи, яка бере участь у справі і має матеріальний інтерес у результатах її вирішення, - сторони чи третьої особи, а через поняття адміністративної процесуальної дієздатності визначає, хто з осіб, наділених адміністративною процесуальною правоздатністю, може самостійно реалізувати свої процесуальні права та обов'язки в суді.
Враховуючи, що спірні правовідносини виникли, у зв'язку з притягненням позивача, до адміністративної відповідальності, за порушення правил дорожнього руху під час керування транспортним засобом, вважаю за потрібне зазначити наступне.
Згідно Закону України "Про дорожній рух" єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху України.
Відповідно до визначення термінів, наведених у п. 1.10 Правил дорожнього руху України, водієм є особа, яка не тільки керує транспортним засобом, а також має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Таким чином, при вирішенні питання про відкриття провадження в адміністративних справах щодо оскарження рішень прийнятих у зв'язку з порушенням пунктів ПДР, дотримання яких обумовлено наявність у порушника спеціального права, з метою з'ясування, чи має позивач адміністративно процесуальну дієздатність, визначену ст. 43 КАС України, для подання адміністративного позову (160 КАС України) судді, крім іншого, потрібно перевірити документ, який це право посвідчує. У даному випадку посвідчення водія. З урахуванням зазначеного, позивачу слід надати до суду належним чином засвідчені копії посвідчення водія, виданого на ім'я позивача для долучення до матеріалів справи та для направлення іншому учаснику справи.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Окрім цього екземпляр позову для суду не містить підпису позивача.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Херсонській області про визнання нечинною постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви , позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: В.В. Решетов