604/1342/21
3/604/38/22
24 січня 2022 року смт. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Сидорак Г.Б.,
за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,
прокурора Бай А.О.,
розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, приватного підприємця, депутата Скалатської міської ради, -
за ч. 1ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
30 листопада 2021 року на адресу Підволочиського районного суду надійшов адміністративний матеріал 604/1342/21 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення нею правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, із матеріалів справи, зокрема із протоколу про адміністративне правопорушення від 25 листопада 2021 року №458 вбачається, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Скалатської міської ради Тернопільського району Тернопільської області та відповідно до підпункту «б» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин після встановленого строку подання щорічної декларації, а саме 23 жовтня 2021 року, подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні гр. ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала, однак зазначила, що умислу на несвоєчасне подання декларації не мала.
Прокурор Підволочиського відділу Кременецької місцевої прокуратури Бай А.О. протокол підтримала.
Крім власного визнання вини гр. ОСОБА_1 , її винуватість у вчиненні даного правопорушення доведена зібраними у справі матеріалами, а саме:
- протоколом №458 про вчинення адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП від 25 листопада 2021 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Скалатської міської ради Тернопільського району Тернопільської області та відповідно до підпункту «б» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин після встановленого строку подання щорічної декларації, а саме 23 жовтня 2021 року, подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП;
- електронною декларацією з сайту НАЗК ОСОБА_1 від 23 жовтня 2021 року;
- постановою про закриття кримінального провадження №12021216100000068 від 30.10.2021 року;
- постановою Скалатської міської територіальної виборчої комісії №37 від 17 листопада 2020 року;
- Рішенням восьмого скликання першої сесії Скалатської міської ради Тернопільського району Тернопільської області № 2 від 25 листопада 2020 року «Про інформацію Скалатської міської територіальної виборчої комісії щодо визнання повноважень депутатів Скалатської міської ради восьмого скликання;
- Рішенням сьомого скликання п'ятдесят четвертої сесії Скалатської міської ради Тернопільського району Тернопільської області № 2569 від 29 січня 2020 року «Про затвердження антикорупційної програми Скалатської міської об'єднаної територіальної громади на 2020-2022 роки;
- списками депутатів Скалатської міської ради щодо попередження про подання е-декларацій до 01 квітня 2021 року та ознайомлених про написання декларацій;
- поясненнями ОСОБА_1 ;
- характеристикою на ОСОБА_1 ;
- інформацією з НАЗК від 21.05.2021 року про стан функціонування та час обмеження доступу до ІТС «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням адміністративного судочинства є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з вимогами ст. 280 цього ж Кодекс орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та ін.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей. Корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першійстатті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим; б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови; в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.
Згідно ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу», державний службовець зобов'язаний додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до пункту 13 статті 1 Закону, суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Абзацом 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України, посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статті 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
З вказаних обставин судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи ознайомленою із Законом України «Про запобігання корупції» та, будучи особою, яка відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за правопорушення пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 вказаного Закону, без поважних причин, несвоєчасно, тобто після встановленого періоду декларування подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Отже, в діях гр. ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Окрім того, накладаючи адміністративне стягнення за адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення №458 від 25 листопада 2021 року, суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до корупційних порушень, обставини, що пом'якшують відповідальність: те, що гр. ОСОБА_1 вперше притягується до відповідальності, за адресою реєстрації та проживання характеризується виключно з позитивної сторони, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.
Враховуючи наведене, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень, суд приходить до переконання, що на гр. ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, що буде необхідним та достатнім для її виправлення.
У відповідності до ст. 40-1 КпАП України із ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на час ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 496,20 грн згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись Конституцією України, ст.ст.33, 36, 40-1 247, 251, 254, 276-280, 283, 284, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень штрафу у дохід держави.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду через Підволочиський районний суд Тернопільської області.
Суддя Г.Б. Сидорак