Справа № 583/3859/21
2/583/57/22
27 січня 2022 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Яценко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Артеменко О.С.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи в залі суду № 8 в м. Охтирка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
24.09.2021 від ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» до суду надійшов зазначений позовом, згідно якого позивач просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за договором надання фінансових послуг №180923-173903 від 25.09.2018 у загальному розмірі 72450,92 грн., вирішити питання про стягнення судових витрат. Вимоги вмотивовані тим, що 25.09.2018 між ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансових послуг № 180923-173903 в електронній формі, за умовами якого останній отримав кредит шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача в розмірі 3000 грн. на умовах строковості, зворотності та платності строком на 16 календарних днів зі сплатою відсотків. Однак у порушення умов договору відповідач свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим станом на 30.08.2021 заборгованість за кредитним договором складає 72450,90 грн., з них: 3000 грн. - основний борг; 64260,00 грн. - проценти за користування кредитом; 1100,00 грн. - пеня, 1003,93 грн. - індекс інфляції за весь період прострочення; 3086,97 грн. - три проценти річних від простроченої суми.
30.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі, проти заочного розгляду не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце день і час розгляду справи повідомлений належним чином, в порядку встановленому ст.128 ЦПК України.
Приймаючи до уваги згоду позивача, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що 25.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансових послуг №180923-173903 на суму 3000,00 грн., строком на 16 календарних днів до 10.10.2018, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 960,00 грн., розмір процентів: 2% за кожен день користування кредитом, (730% річних) (а.с.11).
Кредитний договір укладено в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства в електронній формі, яка відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової форми. ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» є фінансовою установою та здійснює діяльність щодо надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Товариство виконало свої зобов'язання з приводу надання грошових коштів. Кошти за Кредитним договором перераховані на банківську картку позичальника (відповідача) платіжною системою Товариство з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» (WayForPay), яка є учасником внутрішньодержавної платіжної системи «FLASHPAY».
Нацкомфінпослуг здійснювала державне регулювання ринків фінансових послуг в період укладання Кредитного договору в межах, визначених законодавством та на підставі Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року 1070/2011. Згідно роз'яснень, розміщених на офіційному сайті Нацкомфінпослуг /https:www.nfp.gov.ua/ua/Holovni-podii/27162.html/, належним доказом підтвердження укладення фінансовою установою зі споживачем електронного договору може бути посвідчена керівником фінансової установи роздруківка інформації з електронного файлу, що визначає послідовні дії учасників електронної комерції (фінансової установи та споживача) в ІТС, якою зафіксовано чітку послідовність (хронологію) всіх дій фінансової установи та споживача щодо укладання електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі, яку фінансова установа використовує для укладення електронних договорів, що підтверджується інформаційною довідкою процедури оформлення заявки на видачу займу №180923-173903 від 25.09.2018 за Кредитним договором.
Відповідно доп.п.4-6 заяви-анкети ОСОБА_1 підтвердив, що доступ до заповнення від його імені заяв-анкет на офіційному сайті відповідача (pzaim.zp.ua www.bistrozaim.ua) належить лише йому, ні які інші особи не мають можливості скористатись від його імені можливістю отримання інтернет - кредиту у Товаристві; всі заяви-анкети, що надходять від його імені на сайт (pzaim.zp.ua www.bistrozaim.ua), є дійсними та надані ним особисто: всі заявки на видачу кредитних коштів на його картковий рахунок надані з його особистого мобільного телефону є дійсними та надані ним особисто (а.с. 11).
Згідно наданого позивачем порядку (процедури), хронології дій щодо укладення договору за допомогою мережі «Інтернет», після подачі відповідної заяви позичальником отримано унікальний код на підтвердження оформлення позики через SМS на мобільний номер, вказаний на сайті при реєстрації, який було введено відповідачем на цьому сайті, підтвердивши подачу заяви-анкети (а.с. 15).
Відповідач заповнив свої дані на сайті позивача. Перш ніж отримати позику, відповідач ознайомився з правилами та умовами позики (оферта) переглянувши їх за посиланням www.bistrozaim.ua і підтвердив свою згоду, поставивши відповідну галочку в пункті «З Правилами й умовами надання, позики ознайомлений, і підтверджую направлення оферти у відповідності до запропонованої редакції, а також згоду на обробку персональних даних, в тому числі на передачу даних в бюро кредитних історій». Далі, після подачі заявки, відповідач отримав унікальний код підтвердження оформлення позики через СМС на свій мобільний номер, зазначений ним при реєстрації на сайті Товариства. Після отримання СМС, відповідач ввів отриманий код на сайті, і таким чином підтвердив подачу заявки та підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором у вигляді алфавітно-цифрової послідовності.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» виконало свої зобов'язання з приводу надання грошових коштів, а саме, кошти за Кредитним договором перераховані на банківську картку позичальника (відповідача) платіжною системою Товариство з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» (WayForPay), яка є учасником внутрішньодержавної платіжної системи «FLASHPAY».
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ в Україні може здійснюватися за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем.
Як визначено п. 7.1.5. ст. 7, ч.1 ст. 30 цього Закону, зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Так згідно довідки, наданої Товариством з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» на підтвердження виконання переказу, 25.09.2018 о 23:56:21 відповідачу перераховані грошові кошти у розмірі 3000,00 грн. (а.с. 16).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно із ст.ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що Правила про порядок надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, згідно з Кредитним договором ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання повернути кредит у розмірі 3000,00 грн., сплатити проценти у розмірі 960,00 грн. до 10.10.2018, а також, у разі виникнення заборгованості, сплатити неустойку у вигляді пені.
Згідно наданих позивачем розрахунків, непогашена заборгованість за кредитним договором №180923-173903 від 25.09.2018 станом на 30.08.2021 складає 72450,90 грн., з них: 3000 грн. - основний борг; 64260,00 грн. - заборгованість по відсоткам; 1100,00 грн. пеня; 1003,93 грн. - індекс інфляції за увесь період прострочення; 3086,97 грн. - три проценти річних від простроченої суми. З даного розрахунку також вбачається, що ОСОБА_1 31.10.2018 сплачено кошти в рахунок погашення заборгованості - 400,00 грн. (а.с. 33-59).
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 взяті не себе зобов'язання не виконав, у передбачений в договорі строк кошти (суму позики) не повернув в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість за основним зобов'язанням у сумі 3000 грн., таким чином, вимога позивача ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» в частині стягнення з відповідача заборгованості за основним зобов'язанням є доведеною та підлягає задоволенню.
Також, відповідно до розрахунку заборгованості, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 1100,00 грн.
Разом з тим, вимога позивача ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за період з 11.10.2018 в сумі 64260,00 грн. задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу вищезазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного сторонами кредитного договору №180923-173903 від 25.09.2018 ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ», як фінансова установа, надало позичальнику суму позики, а останній зобов'язувався повернути надану позику у повному обсязі 10.10.2018.
Таким чином, позикодавець ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 10.10.2018. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Досліджений судом розрахунок заборгованості свідчить про те, що визначена ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених відсотках за користування позикою в сумі 64260,00 грн. включає період з 11.10.2018 по 30.08.2021, який виходить за межі строку кредитування.
Оскільки, згідно наданого самим позивачем розрахунку, відповідач мав сплатити відсотки в сумі 960,00 грн, проте сплатив кошти у межах визначеного кредитним договором строку в сумі 400,00 грн., таким чином, із відповідача підлягають до стягнення відсотки за користування позикою в розмірі 560,00 грн.
Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення із ОСОБА_1 , в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, 1003,93 грн. - індекс інфляції за весь період прострочення (а.с. 50-59) та 3086,97 грн. - 3% річних від простроченої суми (а.с. 40-49), суд враховує наступне.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з розрахунків заборгованості індекс інфляції за весь період прострочення становить - 1003,93 грн. та 3% річних від простроченої суми становить - 3086,97 гривні. Проте суд не може погодитися з наведеним нарахуванням зазначених сум, оскільки в них неправомірно враховано зростаючу суму відсотків у розмірі 64260,00 грн., нарахованих за період з 11.10.18 по 30.08.2021.
В даному випадку суд приводить свій розрахунок індексу інфляції та 3% річних, враховуючи заборгованість за тілом кредиту в сумі 3000 грн., яка є доведеною.
Суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути індекс інфляції за весь період прострочення в сумі 619,75 грн. та 260,00 грн. у вигляді 3% річних за час прострочення грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» заборгованість за кредитним договором 180923-173903 від 25.09.2018 у розмірі 5539,75 грн., яка складається з: 3000 грн. - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 560,00 грн. - відсотки за користування позикою; 1100,00 грн. - пеня; 619,75 грн. - індекс інфляції за весь період прострочення; 260,00 грн. - 3% річних від простроченої суми.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд здійснює перерозподіл судових витрат та стягує із відповідача на користь позивача 173,66 грн. пропорційно до задоволених вимог (7,65%).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 77-81, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» заборгованість за договором надання фінансових послуг №180923-173903 від 25.09.2018 станом на 30.08.2021 в розмірі - 5539 (п'ять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) гривень 75 копійок та витрати пов'язані зі сплатою судового збору - 173 (сто сімдесят три) гривні 66 копійок, а всього - 5717 (п'ять тисяч сімсот сімнадцять) гривень 41 копійку.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ», код ЄДРПОУ 40858239, місце знаходження: Запорізька обл., м. Запоріжжя, Вознесенівський район, вул. Незалежної України, буд. 39А, оф. 25.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко