Справа № 298/997/21
Номер провадження 2/298/73/22
27 січня 2022 року смт. Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:
судді Зизич В.В.,
секретар судового засідання Келешовчак І.І.,
номер справи 298/997/21,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову зазначила, що сторони одружилися 11 лютого 2017 року, шлюб зареєстрований Виконавчим комітетом Лютянської сільської ради Закарпатської області, актовий запис №1, про що видано свідоцтво серії НОМЕР_1 . Від шлюбу сторони мають двох спільних дітей: сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказує, що підставою звернення з позовом до суду є те, що сумісне спільне життя з відповідачем не склалося і стало неможливим із-за відсутності взаєморозуміння між ними, різних поглядів на життя, психологічної та фізичної несумісності. У них відсутні спільні інтереси, вони абсолютно різні люди, які не можуть дійти до згоди навіть у дріб'язкових питаннях. Основною причиною для розірвання шлюбу стало те, що відповідач ОСОБА_2 близько півтора року тому після повернення з роботи за кордоном без жодних на те причин влаштував вдома скандал. Відповідач матеріально сім'ї не допомагає, став зловживати алкогольними напоями.
Зазначає, що 8 січня 2021 року відповідач, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, погрожував їй рушницею, а потім кидав у неї ножем, все це відбувалося в будинку за місцем проживання і в присутності її батьків та дітей. Вони проживали разом в будинку її батьків, і поведінка відповідача ставить під загрозу життя і здоров'я її, дітей та батьків. Звернення до суду з позовною заявою є її крайньою мірою, всі інші способи, щоб ситуацію в сім'ї виправити, вона вже використала.
Стверджує, що примирення між сторонами не можливе, вони втратили фактичні шлюбні відносини, вважає, що шлюб підлягає розірванню. У сторін є двоє спільних малолітніх дітей, відсутні спірні питання по майну, після розірвання шлюбу просить залишити обох дітей проживати з позивачкою.
Позивачка, посилаючись на ст.ст. 105, 110 Сімейного кодексу України, просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, залишити малолітніх дітей проживати з нею, стягнути з відповідача на її користь понесені нею судові витрати.
Відповідач відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову не надав.
Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 15 жовтня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про місце, час та дату розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Позивачка, будучи повідомленою про дату, час та місце проведення судового розгляду, в судове засідання не з'явилася. Подала заяву, в якій просить цивільну справу №298/997/21 за позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити. Вказує, що примирення неможливе, наполягає на розірванні шлюбу.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового розгляду, повторно в судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив, жодних заяв від нього не надходило.
Враховуючи неявку учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суддя, з'ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивачка посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов належить задовольнити, зважаючи на таке.
Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 11 лютого 2017 року, судом установлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 11 лютого 2017 року зареєстрували шлюб у Виконавчому комітеті Лютянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області, про що було зроблено відповідний актовий запис №1.
Подружжя має двох дітей: сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 від 15 вересня 2017 року); сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 від 21 січня 2019 року).
Позивачка, вказуючи на наявність підстав для розірвання шлюбу, звернулася до суду з вказаним позовом за захистом своїх порушених прав.
Таким чином, спірні правовідносини з приводу припинення шлюбу, що виникли між сторонами по справі, регулюються нормами права, які містяться в главі 11 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги заяву позивачки, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам їхніх дітей, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу, що визначено ч. 3 ст. 105 СК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч. 2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Положеннями ст.24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Виходячи з аналізу наведених норм закону та встановлених судом обставин, суд вважає, що подальше спільне проживання суперечитиме інтересам останніх, що має істотне значення.
При цьому, судом враховуються аргументи позивачки, наведені нею в позові на підтвердження підстав для його задоволення, зокрема щодо неможливості спільного життя з відповідачем, оскільки такі знайшли своє підтвердження в ході дослідження зібраних по справі доказів, та не оспорювалися відповідачем.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя та дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд не вбачає підстав для зупинення провадження по справі, в зв'язку з наданням сторонам строку на примирення.
Приймається до уваги судом і та обставина, що сторони будь-якого бажання щодо збереження сім'ї не висловили, хоча мали таку можливість, зважаючи на перебування справи на розгляді в суді з жовтня 2021 року.
У позові ОСОБА_3 заявляє вимогу про залишення синів - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживати з позивачкою.
Згідно з ч.1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Згідно зі ст.141 СК мати й батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до ст.157 СК питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Відповідно до ч.ч.2, 8, 9, 10 ст.7 СК сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Як слідує з позовної заяви ОСОБА_3 , малолітні діти сторін по справі проживають разом з мамою, тобто позивачкою ОСОБА_3 , за її місцем проживання. Вказані обставини не були спростовані відповідачем та жодних зауважень щодо цього відповідачем не висловлено.
Враховуючи, те, що відповідач будь-яких заперечень щодо позову не надав, в тому числі не висловив заперечень щодо заявленої позивачкою вимоги щодо залишення місця проживання синів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за адресою проживання позивачки, а проживання дітей з матір'ю не суперечить інтересам малолітніх дітей сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При вирішенні спору суд застосовує норми права, які містяться в ст.ст. 104, 105, 110, 112 СК України, та на окремі з яких вірно посилається позивачка в поданому позові.
За вказаних обставин, суд вважає, що порушене право позивачки підлягає захисту шляхом задоволення позову повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК України та вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 908 гривень 00 копійок судового збору, сплаченого нею при поданні позову згідно квитанції №2721320083 від 13 вересня 2021 року.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 142, 263-265, 268 ЦПК України, суддя,-
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 11 лютого 2017 року Виконавчим комітетом Лютянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області, відповідний актовий запис №1.
Малолітніх дітей - синів ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити з матір'ю ОСОБА_9 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено 27 січня 2022 року.
Суддя Зизич В.В.