Справа № 298/1351/21
Номер провадження 3/298/325/22
26 січня 2022 року смт. Великий Березний
Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальностіОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Вишка Великоберезнянського району Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, працюючого охоронцем в КП «Комунал-Сервіс», розлученого, за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,-
до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 433249 від 4 грудня 2021 року, складеного поліцейським СРПП відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Бобенич В.М., 4 грудня 2021 року близько 23 год. 25 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 (колишнє подружжя), а саме: ображав нецензурною лайкою та ображав честь та гідність.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Пояснив, що потерпіла є його колишньою дружиною, вони розлучені, однак проживають разом. В той день він повернувся з роботи додому і побачив, що вона перебуває в стані алкогольного сп"яніння, дитина, яку вона народила вже після розлучення і яка також спільно проживає з ними, ненагодована, недоглянута, тому він їй висловив своє невдоволення, мала місце словесна сварка, однак він не бив потерпілу, не погрожував їй, та ображав її. Ствердив, в протоколі обставини події викладені невірно, такі не відповідають дійсності. Наголосив, що письмові пояснення він підписав не читаючи, на вимогу працівника поліції.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суддя приходить наступного висновку.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Суб'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини і передбачає наявність прямого умислу правопорушника на спричинення страждань потерпілій стороні.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як домашнє насильство.
Водночас протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 433249 від 4 грудня 2021 року не містить суті адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в такому не відображені наслідки дій ОСОБА_1 , не розкрито їх зміст, а тим більше не доведено належними доказами в розумінні ст. 251 КУпАП.
На думку суду, конфліктна ситуація, яка відбулася між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на побутовому ґрунті автоматично не утворює собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, позаяк, ці дії неминуче мають потягнути за собою наслідки, а саме: завдання чи можливість завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, при цьому особа, яка вчиняє такі дії має діяти з наміром досягти бажаного результату.
При розгляді даної справи суддя зауважує на тому, що доказова база, яка долучена до протоколу, ґрунтується лише на письмових поясненнях потерпілої ОСОБА_2 та рапорті інспектора відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області Граб Є.Е. від 05.12.2021 року, та не підтверджується будь-якими доказами, в розумінні ст. 251 КУпАП, які б давали правові підстави для висновку про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно потерпілої.
Що стосується наявних у матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_1 з приводу події від 4 грудня 2021 року, то такі суддею оцінюються критично, з огляду на те, що вони ним категорично заперечуються. Крім того, суддя звертає увагу, що вказані пояснення відібрані поліцейським СРПП Великоберезнянського ВП ГУНП в Закарпатській області Бобенич П.М., однак не містять підпису поліцейського, що в тому числі ставить під сумнів достовірність зазначених у вказаних поясненнях відомостей.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є недоведеним.
З огляду на вказане, суддя вважає за необхідне провадження в справі закрити, у зв'язку з недоведеністю вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що відповідатиме вимогам ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 173-2, 247, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,-
Провадження по справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Зизич В.В.