Справа № 297/449/22
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
28 січня 2022 року м. Берегове
Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , старшого слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12021071060000371 від 28 вересня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, в порядку ст. 89 КК України не судимого,
Старший слідчий СВ Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 звернувся з клопотанням до суду, яке погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 без визначення розміру застави.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх карність, діючи з прямим умислом направленим на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, 27.01.2022 в невстановлений точний час, на заздалегідь обумовленому місці у Берегівському районі між населеними пунктами с. Запсонь та с. Великі Береги, сів за кермо автомобіля марки «Volkswagen Polo», д.н.з. « НОМЕР_1 » з чотирма громадянами Афганістану, а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яких з метою незаконного переправлення через державний кордон мав перевезти безпосередньо до місця висадки, у безпосередню близькість до державного кордону, звідки, з метою уникнення прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, через поле, мав перевести вказану групу до державного кордону України з Угорщиною, однак був викритий працівниками Управління СБУ в Закарпатській області та затриманий разом з останніми.
Враховуючи викладене, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, тобто у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України шляхом надання засобів, вчинене щодо кількох осіб.
Обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення підтверджується протоколом огляду місця події, в ході якого останнього затримано разом з нелегальними мігрантами та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.
27 січня 2022 року старшим слідчим СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , було повідомленоОСОБА_6 про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 покладається необхідність запобігання переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкцією даної статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років, а тому залишаючись на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки є можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вищевказана обставина, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами (Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина) дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України, поза межами пункту пропуску державного кордону України, а також переховуватись на території України.
Крім того відносно останнього у рамках іншого кримінального провадження винесена ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також останній оголошений в розшук. Також підозрюваний може незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших учасників у кримінальному провадженні, оскільки з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення може вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показів, тобто може створювати загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показів або відмови від надання таких. Крім того, підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так як знаходячись на волі зможе використовуючи свої зв'язки координувати дії засобами, які мають можливість впливати на викривлення зазначених даних для кримінального провадження шляхом погрози та тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджанням досудового розслідування. Аналогічним чином ОСОБА_6 може незаконно впливати на понятих, які брали участь у слідчих діях. Крім того, ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.
Слідчий вказує на те, що обравши відносно ОСОБА_6 інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тому слідчий просить до нього застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 уточнив клопотання, просив застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави та пояснив, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за ч. 2 ст. 332 КК України, може переховуватися від слідства і суду, незаконно впливати на свідків. Також прокурор зазначив, що ОСОБА_6 ухвалою Виноградівського районного суду був оголошений в розшук, а також оголошений в розшук слідством за підпал майна по іншому кримінальному провадженню, що свідчить про те, що необхідно йому обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення застави.
Старший слідчий ОСОБА_4 підтримав позицію прокурора.
Захисник ОСОБА_5 вважав, що в клопотанні в обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід відмовити, оскільки підозра ОСОБА_6 є необґрунтованою. Крім того, він має постійне місце проживання, місці соціальні зв'язки, тому належну процесуальну поведінку підозрюваного може забезпечити нічний домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав свого захисника, зазначив, що пред'явлена йому йму підозра не відповідає закону, позаяк внесені в ЄРДР Дані були 28.09.2021 року, а події йому інкримінуються 27.01.2022 року та їх зміст там не викладений, нові дані до нього не внесені. Ствердив, що про розшук його судом та слідством по іншим кримінальним провадженням йому не було відомо. Наміру переховуватись від слідства не має. У зв'язку з цим вважав необхідним, що у клопотанні слід відмовити. якщо ж слідчий суддя вже не прийде до висновку, що запобіжний захід необхідний, то просив обрати цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю.
Заслухавши думку сторін та перевіривши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.
Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ "Александер Макаров проти Росії" національні органи влади зобов'язані проаналізувати особисті обставини особи докладніше та навести на користь тримання її під вартою конкретні підстави, підкріплені встановленими в судовому засіданні доказами.
Суд, в свою чергу повинен ретельно дослідити наявні докази вказаних ризиків, проаналізувати, дати належну оцінку в кожній конкретній справі. Це узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Кобець проти України» зазначив, що «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (також рішення у справі «Авшар проти Туреччини». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
В той же час згідно із практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Слідчий суддя з огляду на вказане вважає необхідним констатувати особисті обставини життя підозрюваного.
Так, підозрюваний ОСОБА_6 в порядку ст. 89 КК України вважається таким, що раніше не судимий (а.с. 58), однак, як вбачається з матеріалів клопотання, постановою старшого слідчого СВ Мукачівського РУП про оголошення підозрюваного в розшук від 15.09.2021 року ОСОБА_6 підозрюваний у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 125 КК України був оголошений в розшук. Також, ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 09.12.2021 року у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України обвинувачений ОСОБА_6 судом був оголошений в розшук. (а.с. 59-60, 61-65).
Вказані обставини обґрунтовано підтверджують можливість ризику переховування від органів досудового розслідування та суду по даному кримінальному провадженню.
Так, допитані в якості свідків ОСОБА_7 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 ( ОСОБА_12 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 ( ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 ( ОСОБА_14 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 , підтвердили обґрунтованість підозри, що саме ОСОБА_6 міг вчинити злочин (а.с. 14-33).
Вина ОСОБА_6 , окрім протоколу огляду місця події та протоколів допиту свідків, також підтверджується протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками із вказаними свідками (а.с. 34-48).
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Отже, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
З огляду на викладене, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, а також враховуючи особисті обставини життя, що він ніде не працює, неодружений, факт того, що ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні і інших кримінальних правопорушень та оголошений в розшук органом досудового розслідування і судом, тому слідчий суддя вважає, що існує ризик його переховування від органів досудового розслідування та суду.
У зв'язку з наведеним, слідчий суддя дійшов до висновку, що уточнене клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із строком на 60 діб є обґрунтованим.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Отже, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, - з урахуванням обставин кримінального правопорушення, в якому він підозрюється вчинений щодо кількох осіб, слідчий суддя вважає за необхідне при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу в розмірі 65 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 161 265 (сто шістдесят одну тисяча двісті шістдесят п'ять) гривень.
При цьому, слідчий суддя вважає, що в разі внесення підозрюваним застави, на нього слід покласти обов'язки, передбачені п. п. 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою в залежності від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання в залежності від стадії кримінального провадження; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно до ст. 197 ч. 2 КПК України строк тримання під вартою слід обчислювати з моменту затримання, тобто з 27.01.2022 року 12:58 години.
Керуючись ст. ст. 132, 176-178, 183,194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Уточнене клопотання старшого слідчого СВ Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) діб з моменту затримання - 27.01.2022 року 12:58 години.
Строк дії ухвали закінчується 28.03.2022 року о 12:58 годині.
Визначити ОСОБА_6 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України, у 65 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 161 265 (сто шістдесят одна тисяча двісті шістдесят п'ять) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі. У разі внесення застави у визначеному розмірі ОСОБА_6 повинен бути звільнений з-під варти. З моменту звільнення ОСОБА_6 з-під варти внаслідок внесення застави, він та заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі звільнення ОСОБА_6 з-під варти внаслідок внесення застави покласти на нього наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою в залежності від стадії кримінального провадження; 2) не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання в залежності від стадії кримінального провадження; 4) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Лайош ГАЛ