Справа № 211/3389/19
Провадження № 2/211/266/22
28 січня 2022 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Ткаченко С. В.,
при секретарі Зоріній С.М.,
за відсутності: учасників судового процесу,
розглянувши в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання,-
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідача ОСОБА_2 , вказавши, їх з відповідачем донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття, однак продовжує навчання на денному відділенні в Криворізькому державному педагогічному університеті, термін навчання до 30.06.2022 року. Вона несе витрати, пов'язані з навчанням доньки та її утриманням на період навчання, однак дитина потребує матеріальної підтримки також свого батька. Відповідач в добровільному порядку не виділяє належних коштів на утримання доньки на період її навчання, тому просить суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання повнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку до закінчення донькою навчання.
Ухвалою суду від 24 червня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
04 листопада 2019 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалив заочне рішення, яким повністю задовольнив позовні вимоги позивача.
Ухвалою суду від 22 грудня 2020 року заочне рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області скасоване.
В судове засідання сторони не з'явились.
До суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Лисенка О.А. про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача і третьої особи, на заявлених вимогах наполягають, просять їх задовольнити.
Відповідач звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, вимоги позову визнав.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступних мотивів.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4 - копія свідоцтва про народження).
ОСОБА_3 досягла повноліття, однак продовжує навчання та є студенткою Криворізького державного педагогічного університету, за контрактом, термін навчання до 30.06.2022.
Згідно до частини другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка є частиною національного законодавства України, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до статті 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» встановлено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2018 р., у справі № 622/373/16-ц, в постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15.
При визначенні розміру аліментів суд враховує положення статті 182 СК України.
Враховуючи викладене, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати. При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання (постанова Верховного Суду від 20 травня 2020 року справа № 635/1139/17 (провадження № 61-350св17).
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки законом встановлено обов'язок відповідача, як одного із батьків, надавати матеріальну підтримку доньці, так як остання продовжує навчання на денній формі та не має можливості працевлаштування у матеріальному забезпеченні, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги батька, тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача на утримання доньки слід стягнути аліменти.
Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Так, датою подачі позову є 19 червня 2019 рік.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, він підлягає стягненню з відповідача відповідно до положень ст.141 ЦПК України, в дохід держави в розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст. 182, ч. 1 ст. 191, 199, 200 СК України, ст.ст. 10, 12,13, 81,141, 263, 265, 430 ЦПК України,суд
вирішив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , щомісячно, починаючи стягнення з 19.06.2019 року, на період її навчання в Криворізькому державному педагогічному університеті, але не більше як до досягнення дитиною двадцяти трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь матері дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.
На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: С. В. Ткаченко