ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
21 січня 2022 року, м. Херсон, справа № 923/868/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В., розглянувши справу
за позовом: Національного природного парку "Олешківські піски", м. Олешки Херсонської області,
до: Фізичної особи-підприємця Кречун Олега Миколайовича, м. Херсон,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Олешківський районний відділ Державної виконавчої служби Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), м. Олешки Херсонської області
про зняття арешту та заборони на відчуження майна
Обставини провадження у справі
Правовими підставами позову Національного природного парку "Олешківські піски" (позивач) до фізичної особи-підприємця Кречун Олега Миколайовича (відповідач) з вимогами про зняття арешту та заборони на відчуження майна Національного природного парку "Олешківські піски" вказано ст.ст.1, 22, 47, 48 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 21.04.1999, № 606-ХІV), ст.ст.48, 56, 59 Закону України "Про виконавче провадження" (в чинній редакції), ст.ст.321, 391 Цивільного кодексу України, а в якості обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги зазначено про накладення в інтересах відповідача на підставі постанови державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 48960691, виданої 09.10.2015 Цюрупинським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, які зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 17.02.2016 за №15703525, арешту та заборони на відчуження майна позивача, які є чинними станом на час даного звернення позивача до суду, що порушує законні права позивача на його заарештоване рухоме майно, оскільки 01.06.2016 було завершено виконавче провадження ВП 48960691, в межах здійснення якого на майно позивача був накладений арешт та оголошена заборона на відчуження цього майна.
Судом належним чином повідомлено відповідача про вказаний заявлений до нього позов та його судовий розгляд. Ухвалу суду від 29.06.2021 про відкриття провадження у справі надіслано рекомендованим листом, з повідомленням, за вказаною у позовній заяві та її матеріалах адресою відповідача, яка узгоджується з зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.27). За відміткою у поштовому повідомленні листа з зазначеною ухвалою отримано 23.07.2021 особисто адресатом. Відповідач не проявив свого відношення до заявленого до нього позову: заяв по суті справи та клопотань процесуального характеру не подав.
Третя особа надіслала до суду письмові пояснення від 21.07.2021 № 15405 (вх.№6291/21 від 10.08.2021) щодо заявленого позову, за якими вказала, що:
- виконавче провадження № 48960691, яке було відкрите на підставі наказу №923/774/15 від 15.09.2015 Господарського суду Херсонської області про стягнення 41841,66грн з Національного природного парку "Олешківські піски" на користь фізичної особи-підприємця Кречун О.М. завершено 01.06.2016 на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" й знищено за закінченням строку зберігання;
- повернення виконавчого документа стягувачу на підстави п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 21.04.1999, № 606-ХІV)) не передбачала зняття арешту державним виконавцем;
- стаття 37 "Повернення виконавчого документа" діючого Закону України "Про виконавче провадження" також не передбачає можливість зняття арешту державним виконавцем.
Ухвалою суду від 29.06.2021 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення та виклику сторін, встановлено строк 20.07.2021 відповідачу для надання відзиву на позов та залучено до участі у розгляді справи Олешківський районний відділ Державної виконавчої служби Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Позивачем дотримано вимоги ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України щодо подання доказів разом з поданням позовної заяви, а тому письмові докази, які подано разом з позовною заявою прийнято судом до розгляду.
У зв'язку з неподанням відповідачем відзиву на позовну заяву розгляд справи здійснено, у відповідності до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами справи
Обставини по суті спору, які встановлено судом
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 21.07.2015 по справі №923/774/15 стягнуто з Національного природного парку "Олешківські піски" на користь фізичної особи-підприємця Кречун Олега Миколайовича 41841,66грн, з них 25340,00грн основного боргу, 14848,66грн інфляційних втрат, 653,00грн витрат по сплаті судового збору. Вказане рішення набрало законної сили 03.09.2015 у відповідності до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 у справі № 923/774/15.
15.09.2015 на примусове виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 21.07.2015 по справі № 923/774/15 був виданий відповідний наказ суду.
На підставі даного наказу суду від 15.09.2015 № 923/774/15 Цюрупинським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області було відкрито виконавче провадження № 48960691.
В межах здійснення виконавчого провадження № 48960691 на все рухоме майно Національного природного парку "Олешківські піски" був накладений арешт та оголошена заборона на відчуження цього майна на підставі постанови від 09.10.2015 державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, з метою подальшої реалізації заарештованого майна для погашення 41841,66грн боргу на користь фізичної особи-підприємця Кречун Олега Миколайовича.
Арешт всього рухомого майна Національного природного парку "Олешківські піски" та заборона на відчуження цього майна на підставі постанови від 09.10.2015 державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 48960691 була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 17.02.2016 за № 15703525.
За інформацією за листами від 19.05.2021 № 151-15/10177 та від 24.05.2021 № 151-15/10617 Олешківського районного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) виконавче провадження №48960691 було завершено 01.06.2016 на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 21.04.1999, № 606-ХІV), тобто, за відсутності у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, а матеріали виконавчого провадження №48960691 знищено, у зв'язку з закінчення строку зберігання., при цьому, норми Закону України "Про виконавче провадження" як у вказаній редакції, так і норми Закону України "Про виконавче провадження" в актуальній (поточній) редакції, відповідно, не надавали та не надають державному виконавцю права скасовувати арешти, що накладені в рамках виконавчого провадження у разі завершення виконавчого провадження на вказаній підставі.
Правові норми, що підлягають застосуванню
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.1 ст.115 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно ж до ч.1 ст.116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який видається після набрання судовим рішенням законної сили та є виконавчим документом.
Законом України "Про виконавче провадження" (в редакції від 21.04.1999, № 606-ХІV), зокрема, було встановлено:
- за статтею 1 - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню;
- за частинами 1 та 2 статті 22 - наказ господарського суду може бути пред'явлений до виконання протягом року, з наступного дня після набрання рішенням господарського суду законної сили;
- за частиною 1 статті 23 - строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення;
- за частиною 2 статті 23 - після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується;
- за частиною 2 статті 23 - у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення;
- за пунктом 2 частини 1 статті 47 - виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу, зокрема, у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
- за частиною 5 статті 47 - повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону;
- за частинами 1 та 2 статті 57 - арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту;
- за частиною 2 статті 60 - у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини;.
- за частиною 3 статті 60 - з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом;
- за частиною 4 статті 60 - у разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований;
- за частиною 5 статті 60 - у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до ст.18 та ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами всій території України.
Згідно з ст.327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, що розглядав справу як суд першої інстанції.
Законом України "Про виконавче провадження" (від 02.06.1999, № 1404-VIII), зокрема, встановлено:
- за статтею 1 - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню;
- за пунктом 2 частини 4 статті 4 - виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;
- за частиною 2 статті 59 - у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини;
- за частиною 3 статті 59 - у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець;
- за частиною 4 статті 59 - підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (зокрема, від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4)наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування забезпечення позову; 7) погашення заборгованості з сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 12 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону (а саме, тимчасове, до 31.12.2022, зняття арештів та заборон відчуження майна Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" у певних виконавчих провадженнях); 10)отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, або відповідного господарського товариства звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності";
- за частиною 5 статті 59 - у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Оцінка судом встановлених обставин, з урахуванням положень правових норм, що підлягають застосуванню при вирішенні спору
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (за висновком згідно з пунктом 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (за висновком згідно з пунктом 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
У відповідності до положень ч.5 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 21.04.1999, № 606-ХІV), з урахуванням положень ст.ст.22, 23 цього ж Закону, наказ Господарського суду Херсонської області від 15.09.2015 № 923/774/15 про примусове виконання рішення цього ж суду від 21.07.2015 по справі № 923/774/15, що був повернутий Цюрупинським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області стягувачу за цим наказом - фізичній особі-підприємцю Кречун Олегу Миколайовичу 01.06.2016 у зв'язку з завершенням виконавчого провадження № 48960691 на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", підлягав повторному пред'явленню до виконання по 01.06.2017.
Наказ Господарського суду Херсонської області від 15.09.2015 № 923/774/15 повторно в строк 01.06.2017 до виконання пред'явлений не був.
За таких обставин, у відповідності до норм п.2 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" (від 02.06.1999, № 1404-VIII) наказ Господарського суду Херсонської області від 15.09.2015 №923/774/15 станом на теперішній час не підлягає примусовому виконанню, оскільки пройшов встановлений законом строк для повторного пред'явлення цього наказу до виконання, й цей наказ суду підлягає поверненню стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання.
Проте, арешт, що був накладений 09.10.2015 державною виконавчою службою в інтересах фізичної особи-підприємця Кречун Олега Миколайовича, на підставі постанови державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, в межах здійснення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 15.09.2015 № 923/774/15, що було завершене 01.06.2016, на все рухоме майно позивача, Національного природного парку "Олешківські піски", дотепер продовжує діяти (зберігає свою чинність), чим порушується право власності позивача.
У відповідності до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (04.11.1950) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст.41 Конституції України та ч.1 та ч.2 ст.321 Цивільного кодексу України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч.1 ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Висновки суду
За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача на сплату 2270грн судового збору за подання до суду позовної заяви покладаються на відповідача на підставі положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, за якими "у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог", оскільки позов задоволений повністю.
Керуючись ст.ст.238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Зняти арешт та заборону на відчуження майна Національного природного парку "Олешківські піски" (місцезнаходження: 75100, Херсонська область, місто Олешки, провулок Ракитний, буд.16; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 37929917), накладені на підставі постанови державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 48960691, виданої 09.10.2015 ВДВС Цюрупинського РУЮ, які зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 17.02.2016 за № 15703525.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Кречун Олега Миколайовича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Національного природного парку "Олешківські піски" (місцезнаходження: 75100, Херсонська обл., м. Олешки, пров. Ракитний, буд.16; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 37929917) 2270грн компенсації на сплату судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 21.01.2022.
Суддя К.В. Соловйов