ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
13 грудня 2021 року Справа № 923/706/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П., за участю секретаря судового процесу Борхаленко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ
до відповідача: Акціонерного товариства "Херсонгаз", м. Херсон
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, м. Київ
про стягнення 95 103 022 грн. 67 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Онішенко І.П. - адвокат
від відповідача: Лук'янов О.В. - уповн. предст.
від третьої особи: не прибув
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (код ЄДРПОУ 30019801) звернулось до суду із позовною заявою до Акціонерного товариства "Херсонгаз" (код ЄДРПОУ 03355353) про стягнення 88 227 673 грн. 92 коп. заборгованості, 6 331 767 грн. 87 коп. пені, 543 580 грн. 88 коп. трьох процентів річних.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання з оплати рахунків на оплату за добові небаланси за березень, квітень, травень, червень 2019 року на загальну суму 88 227 673,92 грн., чим порушив умови п.п. 2.6, 4.1, 9.3 Договору та п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, а також порушив права та інтереси Позивача як кредитора у спірних правовідносинах.
11.09.2019 року до суду від Акціонерного товариства "Херсонгаз" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає. Зокрема, у відзиві відповідач зазначає, що у березні, квітні, травні 2019 року в інформаційній платформі АТ "Укртрансгаз" була відсутня технічна можливість (функціонал) подання номінацій на точку входу АТ "Херсонгаз". Факт відсутності технічної можливості подання номінацій підтверджується Актом НКРЕКП від 19 квітня 2019 року № 161 "Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у нафтогазовій сфері та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Акціонерного Товариства "Укртрансгаз" (який розміщено на офіційному сайті НКРЕКП), Постановою НКРЕКП № 664 від 26.04.2019 з вимогою до АТ "Укртрансгаз" до 20 травня 2019 привезти свої дії у відповідність до вимог Кодексу ГТС, зокрема в частині забезпечення належного доступу до інформаційної платформи всім суб'єктам ринку природного газ. У зв'язку з цим, АТ "Херсонгаз" був позбавлений можливості подання номінації для закупівлі природного газу на власні виробничо-технологічні потреби та для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ, віртуальній торговій точці Оператора ГТС АТ "Укртрансгаз".
Ухвалою суду від 19.11.2020 зупинено провадження у справі № 923/706/19 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3987/19 у касаційному порядку.
Справа перебувала у провадженні судді Гридасова Ю. В. та розглядалася за правилами загального провадження.
У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, розпорядженням керівника апарату Господарського суду Херсонської області № 84 від 22 квітня 2021 року у справі призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 923/706/19.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2021 визначено суддю по справі - Ярошенко В. П.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 06.09.2021 поновлено провадження у справі № 923/706/19. Розгляд справи призначено на 28.09.2021 о 12:00.
28.09.2021 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 16.11.2021 об 11:30 год.
16.11.2021 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 13.12.2021 об 11:30 год.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
Між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі - Позивач або Оператор) та Акціонерним товариством "Херсонгаз" (далі - Відповідач або Замовник) було укладено договір транспортування природного газу № 1807000415 від 19.09.2018 (далі - Договір), згідно з яким Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - Послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої Послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (п. 2.1 Договору).
Згідно з п.2.3 Договору послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: -послуга замовленої потужності в точках виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); -послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); -послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування).
Обсяг послуг, що надаються за цим Договором (крім послуг балансування), визначається підписанням Додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або Додатка 2 (транспортування) (п.2.4 Договору).
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п.2.5 Договору).
Відповідно до п.2.6 Договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.
Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених Договором, протягом погоджених термінів (п.2.7 Договору).
Згідно з п.2.8 Договору Додатки 1, 2, 3 є невід'ємною частиною цього Договору. При цьому, Додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.
У п.3.1 Договору сторони погодили, що оператор зобов'язаний, зокрема, своєчасно надавати послуги належної якості; розміщувати на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг балансування, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених кодексом; виконувати інші обов'язки та користуватися правами, передбаченими Кодексом та чинним законодавством України.
Оператор має право, серед іншого, стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором (п.3.2 Договору).
Щодо обов'язків замовника, то такі сторонами погоджено у п.4.1 Договору, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених договором та Кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування; здійснювати своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.
Замовник має право, зокрема, замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям (п.4.2 Договору).
Порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору (п.5.1 Договору).
Окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи /прямим споживачем /газовидобувним підприємством /виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника (п.5.4 Договору).
На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (далі ЗВТ) (п.5.5 Договору).
У п.п.7.1-7.3 Договору сторонами погоджено, що вартість послуг розраховується: - розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором; - транспортування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua. Тарифи, передбачені пунктом 7.1, є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами Договору.
Відповідно до п.9.1 Договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продажу природного газу замовника в обсягах добового небалансу.
У разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а останній купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу. У разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а останній продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу (п.9.2 Договору).
У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту (п. 9.3 Договору).
Розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість щодобових небалансів, яку замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.4 цього Договору, визначається за даними оператора. (п.9.5 Договору).
Згідно з п.11.4 Договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
Пунктом 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено порядок встановлення та оплати добових небалансів, а саме визначено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).
Небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).
Обсяги небалансу визначаються за процедурою алокації, чим є обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).
Судом встановлено, що позивач за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів Відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за березень, квітень, травень, червень 2019 року виявив наявність у Відповідача небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу Відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:
- за березень 2019 року було виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 5 512 365,71 м. куб. (57 052 985 кВт х год) на загальну вартість 53 192 035,97 грн.;
- за квітень 2019 року було виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі
441 462,40 м. куб. (13 802 987 кВт х год) на загальну вартість 21 384 603,14 грн.;
- за травень 2019 року було виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 1 118 096,68 м. куб. (11 572 301 кВт х год) на загальну вартість 9 193 532,04 грн.;
- за червень 2019 року було виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 513 868,97 м. куб. (5 318 544 кВт х год) на загальну вартість 4 457 502,77 гривень.
Обсяги добових небалансів за березень-червень 2019 року підтверджуються актами Позивача № 03-2019-1807000415 за березень 2019 року, № 04-2019-1807000415 за квітень 2019 року, № 05-2019-1807000415 за травень 2019 року, № 06-2019-1807000415 за червень 2019 року, Довідками Позивача № 1 про добові небаланси Відповідача, що виникли внаслідок відбору природного газу для витрат Відповідача, за березень, квітень, травень, червень 2019 року, Довідками Позивача № 3 про добові небаланси Відповідача, за березень, квітень, травень, червень 2019 року, актами приймання-передачі природного газу, оформленими між Позивачем та Відповідачем, за березень, квітень, травень, червень 2019 року, Реєстрами файлів завантаження до Інформаційної платформи.
За твердженням Позивача, вказані добові небаланси Відповідача виникали внаслідок безпідставного відбору Відповідачем з газотранспортної системи у відповідні періоди природного газу для покриття його власних виробничо-технічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи.
Позивач зазначає, що у Відповідача виникли зобов'язання, передбачені п.п.4.1, 9.3 Договору та п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, вимоги якого є обов'язковими для Відповідача згідно з п. 2.6 Договору, а саме Відповідач зобов'язаний оплатити наступні рахунки за добові небаланси:
- рахунок № 03-2019-1807000415 від 31.03.2019 на оплату за добові небаланси за березень 2019 року на загальну вартість 53 192 035,97 грн. (докази отримання рахунку Відповідачем додаються), належний строк оплати такого рахунку з врахуванням строків, передбачених п.п.4.1, 9.3 Договору та п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, до 22.04.2019;
- рахунок № 04-2019-1807000415 від 30.04.2019 на оплату за добові небаланси за квітень 2019 року на загальну вартість 21 384 603,14 грн. (докази отримання рахунку Відповідачем додаються), належний строк оплати такого рахунку з врахуванням строків, передбачених п.п.4.1, Договору та п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, до 21.05.2019;
- рахунок № 05-2019-1807000415 від 31.05.2019 на оплату за добові небаланси за травень 2019 року на загальну вартість 9 193 532,04 грн. (докази отримання рахунку Відповідачем додаються), належний строк оплати такого рахунку з врахуванням строків, передбачених п.п.4.1, Договору та п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, до 24.06.2019;
- рахунок № 06-2019-1807000415 від 30.06.2019 на оплату за добові небаланси за червень 2019 року на загальну вартість 4 457 502,77 грн. (докази отримання рахунку Відповідачем додаються), належний строк оплати такого рахунку з врахуванням строків, передбачених п.п.4.1, Договору та п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, до 19.07.2019.
Однак, як вказує Позивач, Відповідач до цього часу не виконав свої зобов'язання з оплати вказаних рахунків на оплату за добові небаланси за березень, квітень, травень, червень 2019 року на загальну суму 88 227 673,92 грн., чим порушив умови п.п. 2.6, 4.1, 9.3 Договору та п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, а також порушив права та інтереси Позивача як кредитора у спірних правовідносинах.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 2ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі т. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Ч. ч. 1, 3, 5ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст. ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, до яких, серед іншого, віднесено умови про предмет договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2018 між сторонами підписано договір транспортування природного газу № 1807000415, згідно з яким Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - Послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої Послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (п. 2.1 Договору).
Правове регулювання взаємовідносин оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється Кодексом газотранспортної системи, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, а також Законом України "Про ринок природного газу", Цивільним та Господарським кодексами України.
Пунктами 7, 45 ч.1 ст.1 ЗУ "Про ринок природного газу" визначено, що газотранспортна система технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об'єктами і спорудами, пов'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
Транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором (ч.ч.1, 2 ст.32 ЗУ "Про ринок природного газу").
Регламентом функціонування газотранспортної системи України є Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015. Кодекс також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
Згідно з п.2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG/оператором газосховища/газовидобувним підприємством /оператором газорозподільної системи/прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2497.
Відповідно до п.1 глави 1 Розділу VIII Кодексу одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом.
Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.
Отже, нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватися лише в межах газотранспортної системи, на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи.
В силу положень п.5 глави 1 розділу І Кодексу договір транспортування договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).
У договорі №1807000415 транспортування природного газу від 19.09.2018 року сторони визначили, що обсяг послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням Додатка №1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або Додатка №2 (розподіл потужності з обмеженнями). Отже, сторони, укладаючи Договір, обумовили між собою необхідність документального підтвердження надання усіх послуг за Договором (у разі їх надання).
Як встановлено судом вище, додатки №№ 1, 2, 3 до Договору сторонами не укладались, що свідчить про неузгодженість сторонами, на момент укладення Договору, переліку комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу та їх характеристик: назв ПППГ (ГРС, ПВВГ), місця встановлення та типу ВОГ (до/після вузла редукування), Pmax абсолютного (МПа), максимальної витрати (об'єму) газу комерційним вузлом обліку за добу за стандартних умов, реквізитів Акта розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін (№, дата), як це передбачено Додатками до типового договору.
Перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника, визначається окремим додатком 3 до договору, який є невід'ємною частиною договору. Поряд з тим, у Додатку 3 до Договору сторони мали передбачити і максимальну витрату (об'єму) газу комерційним вузлом обліку за добу за стандартних умов.
Окрім того, складені позивачем односторонні акти не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу та відповідно вартості послуг балансування газу. Правові висновки щодо обов'язковості документального оформленням факту надання послуг балансування та їх заявленого обсягу при стягненні сум заборгованості за послуги балансування, обов'язковості з доказової точки зору факту понесення витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних із здійсненням балансування обсягів природного газу у заявлені ним періоди, так само як і розміру заявленої до стягнення вартості послуг балансування, наведені у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №916/2090/16, від 18.06.2019 у справі №922/1580/18.
Положеннями частин 1, 2, 3 статті 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Укладаючи договір транспортування природного газу сторони узгодили, що предметом відповідного договору є: послуги замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування).
Вказані послуги надаються оператором на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.
Пунктом 1 глави 2 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи в редакції від 28.04.2017 встановлено, що алокація обсягів природного газу по точці входу до газотранспортної системи здійснюється оператором газотранспортної системи з урахуванням підтверджених номінацій по цій точці. Враховуючи наведене, з 28.04.2017 обов'язок здійснення алокації по точках виходу з газотранспортної системи було покладено на Акціонерне товариство "Укртрансгаз".
Відсутність Додатку 3 вказує на неузгодженість сторонами при підписанні договору №1807000415 транспортування природного газу від 19.09.2018 року переліку комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу та їх характеристик: назв ПППГ (ГРС, ПВВГ), місця встановлення та типу ВОГ (до/після вузла редукування), Pmax абсолютного (МПа), максимальної витрати (об'єму) газу комерційним вузлом обліку за добу за стандартних умов, реквізитів Акта розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін (№, дата), як це передбачено Додатками до типового договору.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає хибним посилання позивача на угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 07.11.2019 року як на фактичне визнання відповідачем позовних вимог.
Крім того, на офіційному веб-сайті Регулятора НКРЕКП в розділі "Акти перевірок у нафтогазовому комплексі за 2019 рік" міститься інформація щодо проведення перевірки АТ "Укртрансгаз" результати якої оформлені актом № 161 від 19.04.2019 (зазначена інформація є публічною). В акті встановлено, що "особистий кабінет Оператора ГРМ в інформаційній платформі не містить вкладку "Створити номінацію", що не дає можливості оператору ГРМ подати номінацію у разі закупівлі природного газу для власних виробничо-технічних потреб та для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ у власника природного газу у віртуальній торговій точці, що не відповідає вимогам абзацу першого пункту 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГTC, а саме: інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом". У зв'язку із зазначеним, НКРЕКП прийнято постанову №664 від 26.04.2019 "Про здійснення заходів державного регулювання до AT "Укртрансгаз" відповідно до положень якої AT "Укртрансгаз" мало до 20.05.2019 привести свої дії у відповідність до вимог Кодексу ГТС.
Наведені обставини свідчать про те, що Інформаційна платформа Оператора ГТС на якій учасники ринку мали б вчиняти щодобові балансуючі дії в період до 20.05.2019 не виконувала своїх функцій належним чином по відношенню до Оператора ГРМ. Тому в Оператора ГТС в цей період не було передбаченого законодавством інструменту для вчинення щодобових балансуючих дій по відношенню до Оператора ГРМ.
Вищевказане узгоджується з правовою позицією Верховного суду у Постанові від 29.07.2021 року № 921/530/19.
Крім того, судом встановлено, що позивачем не виконано вимог Кодексу ГТС, які регулюють вчинення балансуючих дій. Так, пункт 3 Глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС містить імперативну норму, що оператор газотранспортної системи вчиняє балансуючі дії, шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування, однак, матеріали справи не містять доказів, які свідчать про купівлю короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування.
Згідно з ст.35 Закону України "Про ринок природного газу" правила балансування повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та обумовленими об'єктивними чинниками. Такі правила мають відображати реальні потреби газотранспортної системи з урахуванням ресурсів у розпорядженні оператора газотранспортної системи. Такі правила мають бути засновані на ринкових принципах та мають створювати економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками. Розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних із здійсненням балансування. При визначенні розміру плати за небаланси замовників не допускається перехресне субсидіювання між замовниками, у тому числі шляхом збільшення вартості приєднання нових об'єктів замовників до газотранспортної системи. Оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі.
Відповідно до п.3 глави 1 розділу V Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи для забезпечення надійної та безпечної експлуатації газотранспортної системи, зокрема, здійснює заходи фізичного балансування.
У розділі XIII Кодексу ГТС (Фізичне балансування) визначено, що замовник послуг транспортування зобов'язаний подавати та відбирати до/з газотранспортної системи природний газ в обсягах, які виникають на підставі умов укладених договорів постачання природного газу, договору транспортування природного газу, технічної угоди та підтверджених номінацій.
Замовники послуг транспортування зобов'язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.
Якщо існує загроза цілісності газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи вживає таких заходів: 1) купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами; 2) регулювання обсягу надходження газу в газотранспортну систему (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом; 3) регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в газотранспортній системі; 4) регулювання обсягу природного газу, який зберігається у газосховищах, які знаходяться в управлінні оператора газотранспортної системи.
Оператор газотранспортної системи має право зарезервувати частину діючої ємності газосховища, потужності закачування та відбору газосховища, що необхідні для виконання ним обов'язків з балансування системи.
Особливі умови, які стосуються використання оператором газотранспортної системи зарезервованої діючої ємності газосховища, потужності закачування та відбору газосховищ, визначаються договором зберігання природного газу.
Технічна угода, що укладається між оператором газосховища та оператором газотранспортної системи, визначає засади управління оператором газотранспортної системи оперативним балансовим рахунком та обсяг природного газу, який може бути взаємно обмінений між вказаними операторами з метою вирівнювання різниць між обсягами, визначеними в номінаціях, і обсягами, фактично направленими до/з газотранспортної системи, а також засади вирівнювання сальдо оперативного балансового рахунку.
Замовник послуг транспортування не відповідає за небаланс, якщо це спричинено діями оператора газотранспортної системи (п.9 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС).
Оператор газотранспортної системи зобов'язаний здійснювати балансування в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб, виходячи із обґрунтованих та реальних витрат, забезпечуючи замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування. АТ "Укртрансгаз" не надано суду доказів вчинення дій з балансування газотранспортної системи.
Таким чином, у зв'язку з тим, що законодавством визначено процедуру подачі та відібрання газу до/з газотранспортної системи шляхом вчинення Оператором ГТС (позивачем) конкретних дій по врегулюванню обсягів газу в газотранспортній системі, а докази вчинення відповідних дій зі сторони позивача не надані, суд дійшов висновку, що надання таких послуг позивачем не доведено.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно із ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 ГПК України, суд
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного тексту рішення 28.01.2022
Суддя В.П.Ярошенко