Справа № 991/427/22
Провадження № 1-кс/991/437/22
25 січня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
підозрюваного ОСОБА_3 ,
його захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Краматорськ, Донецької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні № 52021000000000016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2021.
(1)Короткий виклад змісту поданого клопотання
20.01.2022 Вищим антикорупційним судом отримано клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Так, детективами Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52021000000000016 від 14.01.2021 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Детектив у клопотанні зазначає, що протокольним рішенням загальних зборів № 23/1 Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Акс Кепітал» (далі - Товариство) 23.12.2020 ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), призначено ліквідатором з покладенням на нього функцій із проведення ліквідаційної процедури вказаного товариства.
На час призначення ОСОБА_7 на вищевказану посаду, суддею Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - ОАСК) ОСОБА_8 здійснювався розгляд справи № 640/32334/20 за позовом Товариства до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 № 77920413 на суму 54 710 191 грн.
Представництво інтересів Товариства в суді відповідно до договору про надання правової допомоги від 21.12.2020 здійснювалось адвокатом ОСОБА_9 . Пунктом 2 договору визначено, що адвокат зобов'язується належним чином і в повному обсязі надавати правову допомогу, таким чином ОСОБА_9 як представник був зацікавлений у задоволенні позовної заяви Товариства, у розгляді якої брав участь.
При цьому, у ОСОБА_9 виник умисел щодо заволодіння майном (грошовими коштами) Товариства або осіб, які його представляли, в особливо великих розмірах шляхом здійснення обману (шахрайства).
Будучи знайомим із ОСОБА_3 , який на той час обіймав посаду в Службі зовнішньої розвідки України, мав свідоцтво адвоката, враховуючи те, що він є рідним братом голови ОАСК, ОСОБА_9 , розуміючи, що останній, завдяки наявним зв'язкам, зможе допомогти в реалізації злочину, вирішив звернутись до нього з метою залучення його до злочинної діяльності.
Приблизно в кінці грудня 2020 року - на початку січня 2021 року ОСОБА_9 досяг із ОСОБА_3 домовленості про спільне вчинення злочину, а саме заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 в сумі 120 тисяч доларів США шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі.
Вказаний злочинний задум ОСОБА_9 та ОСОБА_3 планували реалізувати шляхом підбурення ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди судді ОАСК ОСОБА_8 .
При цьому, ОСОБА_3 мав встановити контакт із суддею через наближених до нього осіб з метою отримання інформації щодо стану розгляду справи № 640/32334/20, для чого ОСОБА_9 у свою чергу надав йому інформацію щодо позовної заяви та судді, який здійснює її розгляд.
ОСОБА_9 , згідно із злочинним планом, узгодженим із ОСОБА_3 , мав здійснювати спілкування з представником Товариства та запропонувати йому надати кошти в сумі 120 тисяч доларів США, переконавши, що вони потрібні для передачі судді ОАСК.
Ані ОСОБА_9 , ані ОСОБА_3 реальних намірів передавати одержані від ОСОБА_7 кошти судді ОАСК ОСОБА_8 не мали, а вона з їхніми злочинними планами обізнана не була.
13.01.2021 ОСОБА_9 , під час зустрічі з ОСОБА_7 у приміщенні супермаркету «Сільпо», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Січових стрільців, 37-41, поінформував його про можливість отримати позитивне рішення у справі № 640/32334/20 шляхом надання неправомірної вигоди судді ОАСК. При цьому, під час бесіди почав переконувати ОСОБА_7 про наявність у нього зв'язків в ОАСК, завдяки яким можна шляхом пропозиції та передачі судді неправомірної вигоди в сумі 120 тисяч доларів США отримати рішення у справі на користь Товариства.
Вказаними діями, а саме створенням уяви у ОСОБА_7 про можливість отримання судового рішення на користь Товариства лише шляхом надання неправомірної вигоди, а також переконанням щодо наявної у ОСОБА_9 можливості вирішити це питання, він намагався схилити ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди судді. При цьому, реальних намірів передавати отримані від ОСОБА_7 грошові кошти не мав, а планував залишити частину собі, а частину надати ОСОБА_3 .
У подальшому, 09.02.2021 приблизно о 9 год. 45 хв., під час зустрічі в офісі за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_9 , повідомив ОСОБА_7 , що ним здійснюється робота, спрямована на отримання позитивного судового рішення на користь Товариства, для чого необхідно передати неправомірну вигоду судді, який розглядає справу.
У ході спілкування ОСОБА_7 зазначив ОСОБА_9 , що на замовлення Товариства проведено експертизу, яка підтверджує протиправність податкового повідомлення-рішення, тому в суду є підстави для задоволення позову Товариства. Водночас, ОСОБА_9 , незважаючи на докази, які можуть вплинути на задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення, продовжив схиляти ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди судді.
Ураховуючи переконання ОСОБА_9 щодо необхідності надання неправомірної вигоди судді ОАСК та неможливості отримання позитивного судового рішення в інший спосіб, ОСОБА_7 дав згоду на надання неправомірної вигоди. Він попросив ОСОБА_9 погодити зменшення суми до 100 тисяч доларів США у зв'язку із відсутністю потрібних коштів. ОСОБА_9 повідомив, що спробує домовитися про це під час зустрічі з посередником, тобто із ОСОБА_3 .
Таким чином, після досягнення ОСОБА_9 мети, а саме переконання ОСОБА_7 вчинити кримінальне правопорушення, пов'язане з наданням неправомірної вигоди судді ОАСК, ОСОБА_9 із ОСОБА_3 отримали можливість довести до кінця спільний злочинний задум, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 в сумі 100 тисяч доларів США, шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
ОСОБА_9 15.02.2021 зі свого мобільного телефону зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_7 та повідомив про те, що 16.02.2021 він планує зустрітись із посередником, тобто ОСОБА_3 , від якого повинен одержати інформацію про хід справи.
16.02.2021 ОСОБА_9 біля будинку АДРЕСА_3 зустрівся із ОСОБА_3 , який повідомив, що не зміг поговорити з головою ОАСК, та пояснив, що отримати відповідь щодо стану розгляду справи він зможе лише після спілкування з ним.
Того ж дня, приблизно о 15 год 30 хв ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_7 , що для прийняття суддею рішення на користь Товариства та передачі їй за це неправомірної вигоди необхідно, щоб посередник попередньо поспілкувався з цього питання з головою ОАСК, який зможе з нею вирішити це питання.
Крім того, ОСОБА_9 , розуміючи, що неправомірну вигоду судді він надавати не збирається, сказав ОСОБА_7 про потребу передати 100 тисяч доларів США.
Після підготовчого судового засідання у справі № 640/32334/20, яке відбулось в ОАСК, 17.02.2021, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81-А, ОСОБА_9 , повідомив ОСОБА_7 , що до 17.03.2021 питання щодо передачі неправомірної вигоди судді ОАСК Балась ОСОБА_10 за прийняття рішення на користь Товариства буде вирішене.
ОСОБА_3 , з метою з'ясування інформації про здійснені ОСОБА_9 дії 10.03.2021 приблизно о 12 год 35 хв зустрівся з ним біля будинку № 14/13 по вул. Немировича-Данченка в м. Києві. У ході зустрічі, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_9 про необхідність отримання підтвердження інформації щодо ймовірного прийняття рішення на користь Товариства, після чого можна буде отримати грошові кошти, а також те, що в найближчий час він матиме потрібну інформацію.
Цього ж дня, приблизно о 12 год 38 хв ОСОБА_9 , використовуючи мобільний додаток «Telegram», зателефонував ОСОБА_7 та зазначив, що інформацію про можливість вирішення питання про отримання судового рішення на користь Товариства він отримає на початку тижня і може виникнути потреба передати частину неправомірної вигоди.
ОСОБА_3 16.03.2021 о 11 год 26 хв у додатку «Signal» надіслав ОСОБА_9 повідомлення про те, що остаточної інформації він ще не отримав, оскільки матеріали вивчаються, проте необхідно отримати від ОСОБА_7 частину грошових коштів у розмірі 10 тисяч доларів США, що виглядало б для нього як перша частина неправомірної винагороди.
Цього ж дня, приблизно о 13 год 45 хв ОСОБА_9 , використовуючи мобільний додаток «Telegram», зі свого мобільного телефону зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_7 та повідомив, що ОСОБА_8 попередньо дала згоду на задоволення позову на користь Товариства за неправомірну вигоду в розмірі 100 тисяч доларів США. Також, він зазначив, що треба передати йому частину грошових коштів у розмірі 20 тисяч доларів США.
ОСОБА_9 25.03.2021 приблизно о 15 год приїхав на зустріч до ОСОБА_7 в офіс за адресою: АДРЕСА_2 . Під час неї, ОСОБА_7 сказав ОСОБА_9 , що на теперішній час із необхідної частини неправомірної вигоди в сумі 20 тисяч доларів США він має можливість надати лише 10 тисяч доларів США. На це ОСОБА_9 , розуміючи, що із ОСОБА_3 була обумовлена саме така сума, повідомив, що він та його посередник не заперечують проти цього.
Надалі ОСОБА_7 та ОСОБА_9 приїхали до відділення АТ «Кредобанк», розташованого за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 21, де ОСОБА_7 вилучив з орендованої ним сейфової скриньки 10 тисяч доларів США. Їх, в подальшому в автомобілі марки «MAZDA» моделі «CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_9 , передав йому як частину неправомірної вигоди для судді ОАСК ОСОБА_8 за прийняття судового рішення на користь Товариства у справі № 640/32334/20.
Цього ж дня, о 16 год 09 хв ОСОБА_9 у додатку «Signal» повідомив ОСОБА_3 про одержання частини грошових коштів у розмірі 10 тисяч доларів США та отримав підтвердження щодо продовження дій, спрямованих на досягнення загальної злочинної мети.
29.03.2021 ОСОБА_3 , будучи обізнаним із станом розгляду суддею ОАСК ОСОБА_8 справи № 640/32334/20 зі свого мобільного телефону зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_9 та сказав про потребу отримати від ОСОБА_7 всю суму грошових коштів до 05.04.2021 для завершення злочину.
Під час розмови через додаток «Telegram» ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_7 , що його посередник запевнив про прийняття судом рішення на користь Товариства. Після чого поінформував, що до 05.04.2021 необхідно передати решту неправомірної вигоди для судді ОСОБА_8 та для прискорення розгляду справи підготувати проєкт судового рішення на користь Товариства, щоб він його передав судді.
05.04.2021 приблизно о 15 год ОСОБА_9 , з метою отримання від ОСОБА_7 решти неправомірної вигоди, прибув до приміщення офісу за адресою: АДРЕСА_2 . Звідти разом із ОСОБА_7 поїхав до відділення АТ «Кредобанк», розташованого за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 21.
Прибувши до відділення банку, ОСОБА_7 вилучив з орендованої ним сейфової скриньки грошові кошти в сумі 90 тисяч доларів США. Їх він передав ОСОБА_9 , перебуваючи в автомобілі марки «MAZDA» моделі «CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 , як частину неправомірної вигоди для судді ОАСК, а також флешнакопичувач, на якому містився проєкт тексту рішення суду, та аркуш формату А4 із зазначеним текстом.
Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 виконали свій злочинний план, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, заволоділи грошовими коштами в сумі 100 тисяч доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 05.04.2021 складає 2 795 550 гривень.
Цього ж дня, ОСОБА_9 за адресою: м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, зустрівся із ОСОБА_3 . В автомобілі марки «Infiniti» моделі «Qx 70», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_3 , вони розподілили між собою отримані від ОСОБА_7 грошові кошти таким чином: ОСОБА_3 було передано 80 тисяч доларів США, а ОСОБА_9 20 тисяч доларів США.
У подальшому, 06.04.2021 співробітниками НАБУ була припинена злочинна діяльність ОСОБА_9 і ОСОБА_3 , оскільки вони були затримані в порядку ст. 208 КПК.
Крім того, згідно зі змістом клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 наказом від 15.01.2019 № 31-ос прийнятий на посаду заступника начальника управління технічного озброєння та спеціальних досліджень Служби зовнішньої розвідки України (далі - СЗРУ).
Добір кандидатів на службу здійснюється згідно з положенням Порядку № 279/ДСК СЗРУ. Відповідно до п. 3.6.1 вказаного Порядку у процесі добору під час співбесіди кандидату повідомляються відкриті відомості про завдання СЗРУ, а також передбачені законами України обмеження, пов'язані із службою в розвідувальних органах і допуском до державної таємниці.
Крім того, підписуючи 21.12.2018 контракт про проходження військової служби за контрактом осіб офіцерського складу СЗРУ, ОСОБА_3 підтвердив факт ознайомлення із законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють порядок проходження військової служби у СЗРУ, і добровільно взяв на себе зобов'язання:
-проходити військову службу у СЗРУ протягом строку дії контракту на умовах і в порядку, встановлених законами та нормативно-правовими актами України, що регулюють проходження військової служби у СЗРУ;
-сумлінно виконувати вимоги військових статутів Збройних Сил України, нормативно-правових актів СЗРУ, інших актів законодавства, службові обов'язки, накази командирів і начальників.
Про неухильне додержання Конституції України та законів України, забезпечення державної таємниці, сумлінне і чесне виконання військового обов'язку, наказів командирів ОСОБА_3 присягав Українському народові під час складання військової присяги 06.09.1992.
Згідно з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини 1 статті 3 Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Службу зовнішньої розвідки» Служба зовнішньої розвідки України є розвідувальним органом України, який функціонує як окремий державний орган, не належить до системи органів виконавчої влади та здійснює свою діяльність під загальним керівництвом Президента України та демократичним цивільним контролем відповідно до Закону України «Про розвідку».
Статтею 46 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що в декларації вказуються, зокрема, відомості про об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність або знаходження у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуто таке право. Такі відомості включають:
-дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;
-наявні у суб'єкта декларування або членів його сім'ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески. Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.
Дані про об'єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб'єкта декларування або членів його сім'ї, зазначаються в декларації, якщо такий об'єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.
У декларації зазначаються також відомості про об'єкти декларування, передбачені пунктами 2-8 частини першої цієї статті, що є об'єктами права власності третьої особи, якщо суб'єкт декларування або член його сім'ї отримує чи має право на отримання доходу від такого об'єкта або може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об'єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про службу зовнішньої розвідки» служба зовнішньої розвідки України є розвідувальним органом України, який функціонує як окремий державний орган, не належить до системи органів виконавчої влади та здійснює свою діяльність під загальним керівництвом Президента України та демократичним цивільним контролем відповідно до Закону України «Про розвідку»
Служба зовнішньої розвідки України як розвідувальний орган України входить до складу сил безпеки, а як військове формування - до складу сил оборони сектору безпеки і оборони України.
Таким чином, ОСОБА_3 , будучи військовою посадовою особою військового формування, зобов'язаний подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.
Будучи обізнаним із вимогами чинного законодавства щодо необхідності зазначення відомостей про майно та грошові кошти, викладеними у ст. 46 «Про запобігання корупції», ОСОБА_3 , умисно вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. При цьому, такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Зокрема, установлено, що 30.03.2021 ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , заповнив, а в подальшому подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у якій у розділі «Грошові активи» зазначив лише 25 тисяч доларів США накопичень (згідно з офіційним курсом НБУ на 31.12.2021 складає 706 865 гривень), з яких 15 тисяч доларів США належать йому, 10 тисяч доларів США - членам його сім'ї.
При цьому, вказана декларація не містила даних про грошові кошти, а саме 3 744 500 доларів США, 846 560 євро, 20 000 англійських фунтів, 236 000 гривень, 100 шекелів, про нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_5 .
Водночас, встановлено, що 16.08.2018 між ОСОБА_11 , що є дружиною знайомого ОСОБА_3 - ОСОБА_12 , та ОСОБА_13 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 . Вартість нерухомості відповідно до договору та звіту про оцінку майна склала 1 449 441 грн.
Крім цього, встановлено, що договір купівлі-продажу згаданої квартири укладався ОСОБА_13 на прохання ОСОБА_3 , який здійснював безпосередньо розрахунок за вказане майно, а також у подальшому користувався та розпоряджався ним.
Зокрема, у серпні - вересні 2020 року ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_13 про необхідність надання довіреності на ім'я ОСОБА_14 про користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_5 .
За вказівкою ОСОБА_3 , 24.09.2020 ОСОБА_13 , перебуваючи в нотаріуса ОСОБА_15 , підписала довіреність від 24.09.2020, а нотаріус будучи знайомою ОСОБА_3 , того ж дня внесла запис до реєстру нотаріальних дій під № 991 та Єдиного реєстру довіреностей під № 51098593, відповідно до якого, ОСОБА_14 уповноважено в будь-який спосіб, передбачений законодавством України, розпоряджатись та користуватись квартирою АДРЕСА_5 - продати, обміняти, передати в заставу (іпотеку), у тому числі як майновий поручитель, надати в оренду (найм), позичку.
Таким чином, ОСОБА_3 опосередковано, через інших фізичних осіб, вчинив щодо квартири АДРЕСА_5 , дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження нею.
Починаючи із серпня 2018 року, вказана квартира перебувала в постійному користуванні ОСОБА_3 , у якій він зберігав власні речі, при цьому здійснюючи відповідні комунальні платежі за обслуговування житла.
Разом з тим, 07.04.2021 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_6 , вилучено грошові кошти в сумі 3 774 500 доларів США, 846 560 євро, 20 тисяч фунтів стерлінгів, 236 тисяч гривень та 100 шекелей, що станом на 31.12.2020 згідно з офіційним курсом Національного банку України складає 136 289 062 грн, що на 135 582 197 грн більше задекларованих ОСОБА_3 грошових активів.
Таким чином, ОСОБА_3 , діючи умисно, будучи обізнаним про наявність у нього додаткових об'єктів декларування, передбачених п.п. 2 - 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», а саме грошових коштів у національній та іноземній валюті, які в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України складають 135 582 197 грн, а також об'єкта нерухомості - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 , що є об'єктом права власності третьої особи, однак щодо якого ОСОБА_3 міг опосередковано, через інших фізичних осіб, вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним, відповідні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік не вніс.
07.04.2021 ОСОБА_3 та ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
17.09.2021 ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366-2 КК України.
17.09.2021 ОСОБА_9 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри, як зазначено у клопотанні, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
У клопотанні повідомляється, що 09.04.2021 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04.06.2021 включно та визначено заставу в розмірі 35 185 00 грн. У випадку внесення застави на підозрюваного покладено ряд обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.
Ухвалами слідчих суддів від 31.05.2021, 23.07.2021, 03.09.2021, 04.10.2021, 30.11.2021 цей строк продовжувався, востаннє до 28.01.2022 включно. Суму застави зменшено до 7 612 800 грн.
18.11.2021 матеріали досудового розслідування відкрито стороні захисту.
10.12.2021 ОСОБА_3 звільнений з-під варти під заставу.
На сьогоднішній день, як вказано у клопотанні, ОСОБА_3 ознайомився із 21 томом кримінального провадження, захисники ОСОБА_4 - з 22 томами, ОСОБА_16 - з 6 томами, ОСОБА_17 - з 6 томами. Крім того, інший підозрюваний ОСОБА_9 ознайомився із 18 томами, його захисники ОСОБА_18 - з 18 томами, ОСОБА_19 - з 15 томами.
За твердженням прокурора, необхідно продовжити ОСОБА_3 строк дії покладених на нього ухвалою слідчого судді додаткових обов'язків на строку два місяці. Вказане прокурор обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, а саме, що ОСОБА_3 може вчинити такі дії: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
(2)Позиції учасників провадження, висловлені в судовому засіданні
Прокурор ОСОБА_6 підтримав доводи клопотання та просив продовжити підозрюваному строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, на два місяці. При цьому, не заперечував щодо розширення сфери дії одного із ризиків - дозволити пересуватися ОСОБА_3 у межах Київської області.
Захисник ОСОБА_5 загалом не заперечував проти задоволення клопотання про продовження строку дії обов'язків, однак просив дозволити підозрюваному ОСОБА_3 вільно пересуватися в межах Київської області. Захисник також надав роздруківки із інформацією, на підтвердження потреби підозрюваного пересуватися вільно в межах Київської області.
Захисник ОСОБА_4 також вказав, що необхідно розширити зміст одного обов'язку - дозволити підозрюваному вільно пересуватися Київською областю. Також захисник просив не продовжувати дію обов'язку носіння електронного засобу контролю, оскільки вже внесення підозрюваним застави у доволі великому розмірі є тим стримуючим фактором, який запобігає усім ризикам кримінального провадження.
Підозрюваний ОСОБА_3 в цілому не заперечував проти задоволення клопотання прокурора, із урахуванням думки захисників. Зазначив, що певний час після звільнення з-під варти був без електронного браслету, однак не вчиняв дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування чи суду.
(3)Мотиви, з яких виходив слідчий суддя під час вирішення клопотання
За результатами дослідження матеріалів клопотання та з урахуванням думки учасників кримінального провадження, слідчий суддя робить наступні висновки.
Частина 5 статті 194 КПК встановлює можливість покладення на підозрюваного додаткових обов'язків під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК такі обов'язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК.
Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК клопотання прокурора, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують дію додаткових обов'язків;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.
Крім того, ч. 4 ст. 199 КПК визначає, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку додаткових обов'язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено частиною першою статті 178 КПК.
З аналізу та синтезу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно перевірити:
1)який запобіжний захід застосовано до ОСОБА_3 .?
2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення?
3)чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики з урахуванням характеризуючих обставин, визначених ст. 178 КПК?
4)чи підлягають визначені ОСОБА_3 обов'язки зміні з урахуванням доводів сторони захисту?
5)на який строк необхідно продовжити дію обов'язків?
З огляду на це, слідчому судді необхідно дослідити окремо кожне із зазначених питань вище, за результатами чого ухвалит відповідне рішення.
(3.1) Щодо запобіжного заходу, застосованого щодо ОСОБА_3 .
Згідно з витягом з ЄРДР кримінальне провадження № 52021000000000016 здійснюється за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366-2 КК України.
06.04.2021 ОСОБА_3 було затримано детективами НАБУ відповідно до протоколу його затримання.
07.04.2021 йому було повідомлено про підозру у чиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
17.09.2021 йому було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 366-2 КК України.
09.04.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду було застосовано підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 04.06.2021 включно. Цією ухвалою визначено розмір альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у вигляді застави - у розмірі 15 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35 185 000 грн. Нею ж, у випадку внесення застави, покладено на підозрюваного обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК.
Ухвалами слідчих суддів строк тримання під вартою ОСОБА_3 неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді від 30.11.2021. Цією ухвалою продовжено строк тримання ОСОБА_3 під вартою до 28.01.2022 включно. При цьому, зменшено розмір застави, визначеної йому, до 7 612 800 грн. У випадку внесення застави, на ОСОБА_3 покладено такі обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;
-не відлучатися із м. Києва та села Гатне Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3 , виданий 10.02.2014 відділом централізованої обробки даних № 1 Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Управління Державної міграційної служби України в м. Києві; та паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_4 , виданий 20.06.2017 відділом централізованої обробки даних № 1 Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Управління Державної міграційної служби України в м. Києві та інші документи, які надають право виїзду за кордон;
-утримуватися від спілкування з ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 ;
-носити електронний засіб контролю.
10.12.2021 за ОСОБА_3 внесено заставу у вказаному розмірі, після чого його звільнено з-під варти під заставу.
(3.2) Щодо обґрунтованості підозри
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені.
Проте, воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»). Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об'єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.
Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.
Таким чином, слідчому судді необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_3 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Слідчим суддею встановлено, що 07.04.2021 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
17.09.2021 ОСОБА_3 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Слідчий суддя вважає, що нова підозра відповідає критерію обґрунтованості, який встановлено у випадку застосування стосовно особи запобіжного заходу чи продовження строку його дії.
Так, частина четверта статті 190 КК України передбачає відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), яке вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою.
Згідно з пунктом четвертим примітки до статті 185 КК України, серед іншого, у статті 190 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
Стаття 27 КК України визначає види співучасників. Згідно з ч. 4 ст. 27 КК України підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення.
Частина третя статті 369 КК України передбачає відповідальність, зокрема, за надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої влади, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Згідно з приміткою до ст. 364-1 КК України у статті 369 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти зокрема грошові кошти, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.
Відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статті 369 цього Кодексу є, зокрема, судді.
Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення (ч. 2 ст. 28 КК України).
Варто враховувати, що згідно з п. 9 постанови Пленуму Верхового Суду України № 5 від 26.04.2002 дії службової особи, яка, одержуючи гроші чи матеріальні цінності начебто для передачі іншій службовій особі як хабар, мала намір не передавати їх, а привласнити, належить кваліфікувати не за ст. 368 КК України, а за відповідними частинами статей 190 та 364 КК України як шахрайство та зловживання владою чи службовим становищем, а за наявності до того підстав - і за відповідними частинами статей 27, 15 та 369 КК України як підбурювання до замаху на давання хабара. Особа, яка в такому випадку передала гроші чи цінності, вважаючи, що вона дає хабар, несе відповідальність за замах на давання останнього.
Крім цього, ч. 2 ст. 366-2 КК України передбачає відповідальність за умисне внесення суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Для визначення можливості вчинення ОСОБА_3 вказаного кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено відомості, надані сторонами, зокрема:
-протоколом затримання ОСОБА_3 від 06.04.2021 з додатком, а саме описом предметів, речей, документів і цінностей вилучених в ході особистого обшуку затриманої особи;
- копію заяви ОСОБА_7 від 14.01.2021. Згідно з нею, 23.12.2020 його, рішенням зборів учасників, призначено ліквідатором ТДВ «СК «Акс Кепітал». З метою представництва інтересів Товариства, виникла необхідність у залученні адвоката. Під час зустрічі з адвокатом ОСОБА_9 , останній зазначив про те, що спір товариства можна вирішити в Окружному адміністративному суді міста Києва на їх користь за 120 тис. доларів США і це питання вже узгоджено у суді;
- копію протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 06.04.2021. Згідно з ним, ОСОБА_9 був залучений до надання юридичних послуг ТДВ «СК «Акс Капітал» в Окружному адміністративному суді міста Києва. 18.12.2020 товариством подано позов до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнанням протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 на суму 54 680 191 грн. Позов прийнято у провадження суддею ОСОБА_20 на підставі ухвали від 30.12.2020 по справі № 640/32334/20. ОСОБА_9 повідомляв його про хід виконання адвокатських функцій та декілька разів використовував словосполучення «определитесь с предложением». 13.01.2021 ОСОБА_9 повідомив його, що спілкувався з людиною, яка зазначила, що в адміністративній справі може бути винесено рішення на користь ТДВ «СК «Акс Капітал» за 120 тис. доларів США. 09.02.2021 він запитав у ОСОБА_9 чи може сума бути зменшена, на що він відповів, що йому пояснили про готовність вирішити справу на користь підприємства в межах озвученої суми. Він повідомив ОСОБА_9 про проведення експертизи, якою порушень у діях підприємства не встановлено, внаслідок чого, довести неправомірність дій ГУ ДФС у місті Києві буде дещо легше. Проте, ОСОБА_9 пояснив, що така експертиза лише дасть можливість судді, який розглядатиме справу простіше написати рішення, однак навряд вплине на розмір неправомірної вигоди. ОСОБА_9 повідомив, що з'ясує питання про зменшення розміру неправомірної вигоди та повідомив, що посередник в справах, які розглядаються ОАСК, неправомірну вигоду бере лише за винесення позитивного рішення в першій судовій інстанції. 16.02.2021 ОСОБА_9 повідомив йому, що для того, щоб ОСОБА_8 розглянула справу на їх користь, то з нею попередньо має переговорити голова суду. Посередник є близькою людиною голови суду. ОСОБА_9 повідомив, що особам, з якими він співпрацює він повідомив, що сума неправомірної вигоди буде становити 100 тис. доларів США, і ті не висловили заперечень, а сума його винагороди за участь в судовому розгляді він оцінює на рівні 2000 доларів США. 25.03.2021 він повідомив ОСОБА_9 , що зможе дати 10 тис. доларів США як завдаток (частину) неправомірної вигоди. Вони поїхали у відділення банку, де зі скриньки, у якій він зберігав гроші, дістав 10 тис. доларів США. Їх він передав ОСОБА_9 . 29.03.2021 ОСОБА_9 повідомив його, що розмовляв з посередником, який запевнив, що розгляд справи в суді буде на його користь, а крайній строк на отримання коштів - 05.04.2021. 05.04.2021 він та ОСОБА_9 поїхали до банку, де із банківської скриньки вилучив грошові кошти у сумі 90 тис. доларів США. Їх він передав ОСОБА_9 , який перерахував кількість пачок грошових купюр;
- копію протоколу № 23/1 загальних зборів учасників ТДВ «СК «Акс Кепітал» від 23.12.2020. Згідно з ним, призначено ліквідатором товариства ОСОБА_7 ;
- копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ»;
- копію податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 № 77920413;
- копію ухвали ОАСК від 30.12.2020 судді ОСОБА_8 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 640/32334/20;
- копію договору про надання правової допомоги від 21.12.2020 між адвокатом ОСОБА_9 та ТДВ «СК «Акс Кепітал» щодо здійснення представництва прав та інтересів Товариства;
- копію обкладинки справи № 640/32334/20 за позовом ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ» до ГУ ДПС у м. Києві;
- копію позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 № 77920413, ціна позову складає 54 680 191 грн;
- копію протоколу огляду від 05.04.2021 мобільного телефону ОСОБА_7 , в якому зафіксовано обставини спілкування з ОСОБА_9 ;
- копію протоколу огляду та вручення грошових коштів від 25.03.2021. Оглядом встановлено грошові кошти в сумі 10 000 доларів США з серіями та номерами купюр, далі їх передано ОСОБА_7 ;
- копію протоколу огляду та вручення грошових коштів та несправжніх імітаційних засобів від 05.04.2021. Згідно з ним, оглянуто: флеш-накопичувач Kingston Datatraveler; аркуш паперу білого кольору формату А-4 з надрукованим на ньому тексті, який відповідає тексту у файлі, який збережений на флеш-накопичувачі; грошові кошти в сумі 90 000 доларів США з серіями та номерами купюр. Далі їх вручено ОСОБА_7 ;
- копію протоколу обшуку від 07.04.2021 за адресою: АДРЕСА_6 , під час якого вилучено грошові кошти в сумі 80 тис. доларів США, копію паспорта, автобіографію ОСОБА_3 , квитанції та рахунки на ім'я ОСОБА_21 , альбом з фотографіями ОСОБА_21 , грошові кошти в сумі 3 774 500 доларів США, 846 560 Євро, 20 тис. фунтів стерлінгів, 236 тис. грн, 100 шекелів;
- копію протоколу обшуку від 06.04.2021 за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_7 , під час якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 20 тис. доларів США;
- копії протоколів огляду від 07.04.2021 та 08.04.2021 телефону ОСОБА_3 , в якому міститься листування ОСОБА_3 та ОСОБА_9 щодо обставин розгляду адміністративної справи 640/32334/20;
- копію протоколу допиту свідка ( ОСОБА_8 ) від 13.05.2021: свідок пояснила, що була суддею ОАСК, 21.12.2020 до ОАСК звернулось ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Цій справі присвоєно номер № 640/32334/20. ОСОБА_8 здійснювала розгляд цієї справи. У підготовчі судові засідання 17.02.2021 та 17.03.2021 з'являлись представники позивача: адвокат ОСОБА_9 та ліквідатор товариства ОСОБА_7 , а також представник ГУ ДПС у м. Києві. 17.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.04.2021. Свідок зазначила, що особи ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_3 їй особисто не знайомі. Коваленка та Донця вона бачила двічі у засіданнях щодо розгляду вказаної справи. Прізвище « ОСОБА_22 » вона вперше почула із засобів масової інформації 06.04.2021, звідки також додатково дізналася, що ця особа є братом ОСОБА_21 . Ніколи не спілкувалася із ОСОБА_3 . Вона також зазначила, що до неї не зверталась жодна особа з приводу ухвалення рішення у цій справі, жодна особа не цікавилась ходом розгляду цієї справи, жодного позапроцесуального спілкування ані з Донцем, ані з ОСОБА_22 , ані з будь-ким не відбувалось;
- копію протоколу допиту свідка ( ОСОБА_21 ) від 09.07.2021: свідок є головою ОАСК. Під час допиту відмовився надавати показання по суті більшості поставлених детективом питань. Водночас, вказав, що до нього не зверталися з проханням посприяти в прийнятті позитивного рішення для ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ» в справі № 640/32334/20 або в інших справах, яких стороною є ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ» та які розглядались у ОАСК. Повідомив, що до нього ніхто не звертався із проханням взяти участь у передачі неправомірної вигоди судді ОСОБА_8 . Зазначив, що не зберігав, свої речі за адресою: АДРЕСА_6 , або за адресою: АДРЕСА_8 (допит здійснювався за участю адвоката ОСОБА_23 );
- копію протоколу допиту свідка ( ОСОБА_13 ) від 19.04.2021 та 06.09.2021: свідок пояснила, що фактичним власником квартири за адресою: АДРЕСА_6 , є ОСОБА_3 . Їй невідомо стосовно майна, яке могло зберігатись у цій квартирі;
- копії матеріалів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у яких зафіксовано обставини підбурювання ОСОБА_9 та ОСОБА_3 . ОСОБА_7 надати неправомірну вигоду у розмірі 100 тис. доларів США судді ОАСК за прийняття рішення на користь ТДВ «СК «Акс Кепітал», а саме, відповідними протоколами за результатами проведення НСРД від 22.03.2021, 23.03.2021, 02.04.2021, 10.04.2021;
- копію протоколу допиту свідка ( ОСОБА_24 ) від 27.07.2021: свідок пояснив, що перед цим був власником квартири за адресою: АДРЕСА_6 . Цю квартиру було продано певній жінці. Свідок пояснив, що йому відомий ОСОБА_3 . Декілька разів мав з ним випадкове спілкування. Свідок зазначив, що йому також раніше належала квартира за адресою: АДРЕСА_8 . Вона пізніше також була відчужена фінансовою установою;
- копію протоколу допиту свідка ( ОСОБА_11 ) від 22.07.2021: вказала про обставини продажу квартири за адресою: АДРЕСА_6 ;
- копію протоколу допиту свідка ( ОСОБА_14 ) від 13.09.2021: свідок вказав, що знайомий із ОСОБА_3 . Приблизно в 2020 році ОСОБА_3 звертався до нього із проханням оформити на нього довіреність з розпорядження його майном. ОСОБА_3 приїздив до свідка та він надавав йому копії своїх документів.
- копії інших матеріалів кримінального провадження в їх сукупності.
Таким чином, з урахуванням досліджених документів, слідчий суддя дійшов висновку, що наразі є достатньо обставин, які свідчать про відповідність повідомленої ОСОБА_3 підозри критерію обґрунтованості, що ставиться під час вирішення питання про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.
Слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. А на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для продовження дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.
(3.3) Слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків вчинення підозрюваним дій, визначених статтею 177 КПК.
Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.
Стаття 177 КПК визначає перелік ризиків, задля запобігання реалізації яких застосовується запобіжний захід. Ризики вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею, судом обґрунтованої ймовірності реалізації підозрюваним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що особа обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак, слідчому судді необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
В ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.11.2021 визнано доведеним існування ризиків переховування ОСОБА_3 від органу досудового розслідування та суду (1), незаконного впливу ним на свідків у кримінальному провадженні (2), перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (3).
Про такі ж ризики вказує у своєму клопотанні прокурор.
Обґрунтованість тверджень про продовження існування вказаних ризиків слідчому судді необхідно перевірити.
1. Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , суворістю можливого покарання, пов'язаними із цим негативними для особи наслідками та іншими обставинами.
ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 366-2 КК України. Зокрема, санкція частини четвертої статті 190 КК України відносить цей злочин до особливо тяжких та карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_3 у сукупності з іншими обставинами.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 впродовж 2016 - 2020 років здійснив 13 виїздів за межі України. Крім того, підозрюваний упродовж 2015-2020 років отримав дохід у сумі 11 244 тис грн 07.04.2021 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_6 , виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 3 744 500 доларів США, 846 560 Євро, 20 тис фунтів стерлінгів, 236 тис грн, 100 шекелів. До свого клопотання детективом додано протокол допиту ОСОБА_13 (юридичний власник квартири), яка вказала, що фактичним власником квартири, у якій знайдено значні суми грошових коштів та іншого майна, є ОСОБА_3 .
До того ж, досить імовірно, що окрім описаного майна у володінні підозрюваного наявні інші грошові кошти та матеріальні цінності у значних кількостях.
Слідчий суддя враховує те, що через дві години після затримання ОСОБА_3 дві особи прибули до квартири за адресою: АДРЕСА_8 , та зібрали речі і вивезли їх в невідомому напрямку. Вказане зафіксовано у протоколі огляду речей та документів від 12.04.2021.
Підозрюваний перед цим обіймав посаду заступника начальника Управління технічного озброєння та спеціальних досліджень Служби зовнішньої розвідки України, є адвокатом, що вказує на наявність у нього впливового кола знайомих. При цьому, факт його звільнення із розвідувального органу не свідчить про автоматичне припинення цих зв'язків.
Зазначені обставини свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватися з огляду на покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення. Попередні часті виїзди за кордон, майновий стан свідчать про реальну можливість впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності, перебуваючи постійно за кордоном чи в Україні, та в такий спосіб, переховуватись від органів досудового розслідування та суду. З огляду на посаду, яку він обіймав до цього, описані вище обставини винесення певних предметів із квартири АДРЕСА_9 , можна стверджувати про досить широке і впливове коло знайомих для координації переховування.
Доводи сторони захисту про відсутність такого ризику не спростовують наведених вище висновків суду.
2. У засіданні також встановлено, що існує ризик незаконного впливу на свідків.
КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Таким чином, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
ОСОБА_3 , обіймаючи до цього посаду заступника начальника Управління технічного озброєння та спеціальних досліджень Служби зовнішньої розвідки України, маючи зв'язки серед працівників суду, державних та правоохоронних органів, органів адвокатури, не перебуваючи під вартою, з метою уникнення кримінальної відповідальності, матиме можливість здійснювати тиск на ОСОБА_7 , який є основним свідком обставин вчинення інкримінованого ОСОБА_3 злочину. Також ОСОБА_3 зможе впливати на інших свідків, зокрема ОСОБА_13 , яка є власницею приміщення за адресою: АДРЕСА_6 , щоб вони змінили свої покази або відмовились від них, тощо. При цьому, слідчим суддею враховується те, що відповідно до наданого протоколу допиту від 19.04.2021, остання вказала, що фактичним власником квартири за адресою: АДРЕСА_6 , є ОСОБА_3 , який просив ОСОБА_13 зареєструвати право власності на приміщення на себе. До майна, вилученого у цій квартирі, жодного відношення не має.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку про достатню вірогідність такого ризику, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні зі свідками, ОСОБА_3 може здійснювати на них вплив з метою спонукання їх до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
3. У ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Робота перед цим на посаді заступника начальника Управління технічного озброєння та спеціальних досліджень Служби зовнішньої розвідки України обумовлює можливість ОСОБА_3 мати широке коло зв'язків серед працівників правоохоронних органів та судів, різних державних органів, засобів масової інформації, що може бути використано ним для перешкоджання здійсненню досудового розслідування шляхом впливу на детективів, прокурорів та суддів з метою уникнення від кримінальної відповідальності. При цьому, звільнення із Служби зовнішньої розвідки України не свідчить про автоматичну втрату зв'язків у таких органах.
Оцінюючи наявність цього ризику, слідчий суддя також враховує описані вище події винесення із квартири АДРЕСА_9 , сумок, ймовірно із грошима або ж іншими цінностями, вже через 2 години після затримання ОСОБА_3 .
Описані вище обставини, дають слідчому судді достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 як самостійно так і через інших осіб може впливати на хід досудового розслідування у справі, зокрема, шляхом знищення, приховування слідів кримінального правопорушення.
Вказане свідчить про можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
У зв'язку з вищевикладеним, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
(3.4) Визначені ОСОБА_3 обов'язки підлягають зміні.
Сторона захисту під час судового засідання в цілому не заперечила стосовно продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків, за виключенням двох з них: обмеження території пересування адміністративно-територіальними одиницями - м. Київ та с. Гатне, а також носіння електронного засобу контролю.
Отже, такі твердження слід слідчому судді врахувати.
Слідчий суддя вважає за необхідне розширити дію першого названого обов'язку як того просить сторона захисту.
Так, захистом надано підтвердження необхідності виїзду підозрюваного до інших місць Київської області, що пов'язані із вихованням неповнолітнього сина. Більше того, зважаючи на те, що місце проживання підозрюваного знаходиться у с. Гатне Київської області, часті виїзди до м. Києва утруднені дією цього обмеження, оскільки інколи може виникати необхідність у використанні районів, що не входять до числа адміністративно-територіальних одиниць, якими наразі підозрюваний може вільно пересуватися.
Тому це прохання сторони захисту слідчий суддя вважає цілком слушним та приходить висновку про необхідність розширення дії цього обмеження до території м. Києва та Київської області.
При цьому, слідчий суддя не вбачає на цьому етапі підстав для скасування підозрюваному обов'язку носити електронний засіб контролю.
Слідчий суддя не вважає, що такий обов'язок наразі є обтяжливим для підозрюваного ОСОБА_3 . Водночас, його дія є необхідною для мінімізації встановлених слідчим суддею ризиків, описаних у п. 3.3 цієї ухвали. Крім цього, слідчий суддя не погоджується із твердженнями захисника ОСОБА_4 , що цей обов'язок є недоцільним, оскільки дублює мету застосування самого запобіжного заходу у вигляді застави. Так, носіння засобу контролю є необхідною умовою контролю правоохоронними органами за пересуванням особи в межах адміністративно-територіальних одиниць, які вказані в ухвалі слідчого судді про покладення процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК. А, відтак, у випадку фіксування службовою особою відповідних порушень, дає змогу якнайшвидше реагувати на їх та не допускати реалізації встановлених слідчим суддею ризиків.
Враховуючи продовження існування ризиків кримінального провадження, незазначення стороною захисту будь-яких обставин на підтвердження обтяжливої дії цього обов'язку (таких як стан здоров'я підозрюваного тощо), слідчий суддя дійшов висновку, що таке обмеження на цей час є необхідним для забезпечення завдань кримінального провадження, тому воно не підлягає скасуванню.
(3.5) Строк додаткових обов'язків, передбачених ст. 194 КПК, ОСОБА_3 необхідно продовжити на два місяці.
Відповідно до ухвали слідчого судді від 24.09.2021 строк досудового у кримінальному провадженні № 52021000000000016 від 14.01.2021 продовжено до восьми місяців, тобто до 07.12.2021.
Із наданих у судовому засіданні пояснень вбачається, що досудове розслідування на цей час завершено та стороною обвинувачення відкрито у порядку статті 290 КПК стороні захисту матеріали досудового розслідування для ознайомлення.
Варто вказати, що факт завершення досудового розслідування не свідчить про його закінчення і у період між завершенням досудового розслідування та його закінченням судовий контроль за дотриманням прав підозрюваного у кримінальному провадженні продовжує здійснювати слідчий суддя, який в тому числі може приймати рішення щодо застосування і продовження строку застосування до осіб запобіжних заходів.
Згідно з ч. 5 ст. 219 КПК не включається у строки досудового розслідування строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу.
Відтак, момент закінчення досудового розслідування у даному випадку залежить від часу ознайомлення сторонами з матеріалами в порядку ст. 290 КПК.
Очевидно, що покладення на особу додаткових обов'язків не є занадто суворим обмеженням прав, а сторона захисту наразі продовжує здійснювати ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, слідчому судді не надано відомостей, що такий строк обмежений слідчим суддею в порядку ч. 10 ст. 290 КПК, тому з урахуванням зазначених обставин слідчий суддя дійшов висновку, що такі обов'язки ОСОБА_3 необхідно продовжити на два місяці.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
1.Клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою задовольнити частково.
2.Продовжити підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, на два місяці до 25.03.2022 включно, а саме:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;
-не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3 , виданий 10.02.2014 відділом централізованої обробки даних № 1 Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Управління Державної міграційної служби України в м. Києві; та паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_4 , виданий 20.06.2017 відділом централізованої обробки даних № 1 Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Управління Державної міграційної служби України в м. Києві та інші документи, які надають право виїзду за кордон;
-утримуватися від спілкування з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
-носити електронний засіб контролю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 28.01.2022 о 17:10 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1