Провадження № 11-кп/821/37/22 Справа № 705/1945/21 Категорія: ч. 3 ст. 365-2 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
24 січня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурораОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
захисника в режимі відеоконференції ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 листопада 2021 року про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12021250000000341 від 25.03.2021 щодо ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, прокурору, -
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10.11.2021 обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, повернуто прокурору, в зв'язку з невідповідністю обвинувального акта вимогам КПК України.
В ухвалі суду зазначено, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки в обвинувальному акті, у сформульованому обвинуваченні щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зазначено, що кримінальні правопорушення ними вчинені у співучасті з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , та ОСОБА_16 , матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, тобто з особами, які не є обвинуваченими в даному кримінальному провадженні, що є неприпустимим. Вказані порушення позбавляють суд першої інстанції прийняти законне та обґрунтоване рішення у даному кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просив ухвалу суду скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, в ньому чітко та зрозуміло сформульовано обвинувачення щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ..
В обвинувальному акті дійсно зазначено ряд осіб: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , та ОСОБА_16 , які вчиняли ті чи інші дії, спрямовані на незаконне оформлення у власність земельних ділянок, але стосовно них у даному кримінальному провадженні будь-яке обвинувачення не висувалося та не повідомлялося. Натомість слідчим та прокурором було зазначено, що стосовно них матеріали виділялися в окреме провадження.
Звертає увагу на те, що орган досудового розслідування жодним чином не відносить ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , до співучасників вчинюваних кримінальних правопорушень (в розумінні ст.. 27 КК України), а лише констатує факт вчинення ними окремих дій, які є предметом розгляду інших кримінальних проваджень.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора ОСОБА_6 в підтримку поданої апеляційної скарги з доповненнями, з наведених в ній мотивів, думки захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просили ухвалу місцевого суду залишити без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не дотримано вимог кримінального процесуального законодавства.
Так, в обґрунтування свого рішення про невідповідність обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, вимогам кримінального процесуального закону та необхідність його повернення прокурору, суд першої інстанції вказав, що в обвинувальному акті зазначено, що кримінальні правопорушення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вчинені у співучасті з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , та ОСОБА_16 , матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, тобто з особами, які не є обвинуваченими в даному кримінальному провадженні, тому обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Колегія суддів вважає, що таке рішення суду першої інстанції суперечить діючим нормам кримінального процесуального законодавства, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Отже аналіз наведених норм кримінального процесуального закону свідчить про те, що на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції повернення обвинувального акта прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим вимог ч.2 ст.291 КПК України.
Виходячи з завдань підготовчого судового засідання, на цій стадії встановлюється лише відповідність форми обвинувального акту вимогам, визначеним кримінальним процесуальним законом, як це передбачено ст. 291 КПК України, при тому, що оцінка викладених в обвинувальному акті обставин і їх відповідність кваліфікації, відноситься до стадії судового розгляду кримінального провадження.
Відповідно до ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Повертаючи обвинувальний акт прокурору з підстав невідповідності його вимогам КПК України суд зобов'язаний був належним чином обґрунтувати таке рішення, однак районний суд виніс рішення висновки якого не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції безпідставно повернув обвинувальний акт прокурору, оскільки він відповідає вимогам ст. 291 КПК України. В обвинувальному акті викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, вказані дані про час, місце, мету, спосіб та інші обставини вчинення кримінальних правопорушення, містяться відомості про їх правову кваліфікацію та достатньо повно сформульовано обвинувачення щодо обвинуваченого ОСОБА_17 відповідно до диспозицій ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України та щодо обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відповідно до диспозиції ч. 3 ст. 365-2 КК України.
Отже, на переконання апеляційного суду, наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Суд першої інстанції в ухвалі вказав, що підставою для повернення обвинувального акта прокурору є те, що в ньому зазначено прізвища осіб, яким не було пред'явлено обвинувачення в даному кримінальному провадженні, але які вчинили злочини в співучасті з обвинуваченими.
Висновок суду першої інстанції про те, що в пред'явленому обвинуваченні вказано, що ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вчинили кримінальні правопорушення у співучасті з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , та ОСОБА_16 , колегія суддів вважає безпідставними.
Як слушно зазначено прокурором в апеляційній скарзі та як вбачається з обвинувального акта, дійсно в ньому мається посилання на ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , однак вказаних осіб орган досудового розслідування не відносить до співучасників вчинюваних кримінальних правопорушень, в розумінні ст. 27 КК України, а лише констатує факт вчинення ними окремих дій, які є предметом розгляду інших кримінальних проваджень.
Згідно з ч.1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За наведених обставин колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора щодо недотримання судом першої інстанції вимог кримінального процесуального законодавства, що відповідно до п.3 ч.1 ст.409, ч.1 ст.412 та ч.1 ст.415 КПК України є підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції, з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 листопада 2021 року - скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, з призначенням нового судового розгляду.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. 404, п. 1 ч. 1 ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу від 10 листопада 2021 року про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12021250000000341 від 25.03.2021 щодо ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, прокурору - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Головуючий
Судді