Справа № 536/1231/21 Номер провадження 33/814/29/22Головуючий у 1-й інстанції Клименко С. М. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.
27 січня 2022 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Хіль Л.М.,
за участю:
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
захисника -Глушко З.В.
при секретарі: Бродській В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Кременчуцького районного суду Полтавської області від 11 жовтня 2021 року
у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП,
Постановою судді Кременчуцького районного суду Полтавської області від 11 жовтня 2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 10 липня 2021 року о 12 год. 40 хв. в с. Самусіївка по вул. Миру Кременчуцького району Полтавської області він керував транспортним засобом Shawооm Reaper 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився на місці із застосуванням приладу «Драгер» №6810, результат 0,27 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , посилаючись на те, що вона є незаконною та не відповідає фактичним обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарга вказував, що 10 липня 2021 року близько 08:00 год. він виїхав з м. Кременчука та поїхав у с. Самусіївку Кременчуцького району на риболовлю на ТЗ SHAWOOM REAPER 150, випив 200 грам пива, близько 12:00 год. не заводячи двигун покотив мопед в напрямку дому.
Працівники поліції, які проїжджали поряд зупинилися біля нього та почали звинувачувати його, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Вказував, що він погодився пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора АLСОТЕSТ 6810 і коли результат показав 0,27 проміле, він погодився, оскільки не заперечував, що вживав пиво зранку.
Зазначав, що він неодноразово заперечував поліцейським, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння та наполягав проїхати до медичного закладу, щоб там спеціаліст довів, що він тверезий, однак поліцейські не реагували на його прохання, а протягом кількох хвилин склали протокол.
Також зазначав, що на відео з нагрудної камери поліцейського не зафіксовано його наполягання щодо доставки його до медичного закладу для освідування фахівцем.
Окрім того в матеріалах справи немає ні рапорту поліцейського, ні направлення його до медичного закладу, а тому немає ніяких доказів щодо його відмови взагалі.
Вважає, що судом першої інстанції порушені його права, оскільки суд без належного дослідження наданих доказів і відповідності складених документів фактичним обставинам справи, безпідставно визначив наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, не довівши складу його вини, а тільки вказав, що він визнав результат - 0,27 проміле.
Ураховуючи викладене прохав постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області про притягнення його до адміністративної відповідальності скасувати та закрити провадження у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Працівник поліції викликаний в якості свідка, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився.
Крім того свідок ОСОБА_2 , який неодноразово викликався, також не з'явився у судове засідання.
Заслухавши адвоката Глушко З.В. та ОСОБА_1 , які підтримали доводи апеляційної скарги та прохали її задовольнити, дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Цих вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не дотримався.
Ухвалюючи постанову суддя місцевого суду виходив з того, що вина ОСОБА_1 , підтверджується зібраними у справі доказами, які узгоджуються між собою і доводять його винність.
Проте апеляційний суд не погоджується з таким висновком, оскільки суд першої інстанції належним чином не дотримався вимог ст. 251, 252 КУпАП, внаслідок чого дійшов неправильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та доведеності долученими до протоколу доказами його вини у вчиненні даного правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №086998 ОСОБА_1 10 липня 2021 року о 12 год. 40 хв. по вул. Миру в с. Самусіївка, Кременчуцького району Полтавської області, керував транспортним засобом Shawооm Reaper 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора ALCOTEST T6810 тест №887 від 10 липня 2021 року в присутності двох свідків, результат огляду становить 0,27% проміле.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також в передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Тобто, факт керування транспортним засобом є безумовною та обов'язковою складовою частинною зазначеного правопорушення.
Однак з відеозапису (6200100_00000020210710124651_0040B), долученого до матеріалів справи не можливо встановити факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом Shawооm Reaper 150.
За таких обставин працівниками поліції не зафіксовано факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , що є обов'язковою умовою відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим суд апеляційної інстанції не бере до уваги пояснення свідків, оскільки вони є суперечливими та не можуть вважатися належними та допустимими доказами.
Стосовно доводів апелянта про те, що працівниками поліції було порушено встановлений законом порядок проходження водія на визначення стану алкогольного сп'яніння, апеляційний суд зазначає наступне.
В результаті перевірки вищевказаних доводів не було встановлено порушень, передбаченого ст.266 КУпАП порядку проведення медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння та приписів Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Апеляційний суд вважає, що огляд ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер проведено поліцейським в межах наданих повноважень, відповідає вимогам Інструкції, містить необхідні дані, щодо особи, стосовно якої проводився огляд.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до діючого закону водій самостійно вирішує чи погоджується він з результатом, який отримано при проведенні огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу або не погоджується з отриманим результатом.
У тому разі, якщо водій не погоджується з результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу, то огляд на стан сп'яніння повинен бути проведений у закладі охорони здоров'я.
Разом з тим, згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу, фактично свідчить про визнання водієм факту перебування у стані алкогольного сп'яніння.
Згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу свідчить про відсутність правових підстав для подальшого доведення цього факту у встановленому законом порядку, а саме для проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Відповідно до роздрукованого чеку із результатом тестування на алкогольне сп'яніння, ОСОБА_1 засвідчив своїм підписом даний огляд, а також зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення, що вживав пиво та визнає вину.
Отже у працівників поліції були відсутні правові підстави для подальшого проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Разом з тим апеляційний суд зауважує, що викладені в оскаржуваній постанові висновки щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності, тобто того, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Отже, сукупністю досліджених доказів у справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, оскаржена постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а відтак провадження по справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Кременчуцького районного суду Полтавської області від 11 жовтня 2021 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Л.М. Хіль