Житомирський апеляційний суд
Справа №296/4168/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.1 ст.125 КК України Доповідач ОСОБА_2
24 січня 2022 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Житомирського апеляційного суду
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019060020001521 від 10.04.2019 за апеляційними скаргами потерпілого ОСОБА_6 та прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 26 жовтня 2021 року,
щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Іршанськ, Хорошівського р-ну, Житомирської обл., непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_9
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_10 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. Зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає нормам процесуального права та фактичним обставинам справи, оскільки через тривалу відсутність обвинуваченого в судових засіданнях, справа фактично не розглядалась по суті. Вказує, що обвинувачений приховував від слідства факт перебування у серпні-вересні 2019 року за кордоном, а свою відсутність у судових засіданнях пояснював поганою роботою поштового зв'язку. Також вважає, що судом не враховано той факт, що обвинувачений повторно вибував за кордон терміном на один рік, не повідомивши про це суд.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувану ухвалу та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. Зазначає, що ОСОБА_8 було відомо про його процесуальний статус та обов'язок з'являтись до правоохоронних органів та суду за викликом, перебувати у межах їх досяжності. Однак, він залишив територію України, що свідчить про умисне ухилення ОСОБА_8 від суду у період з 28.06.2019 по 16.09.2019 та з 21.05.2020 по 02.08.2021, що підтверджується листом Державної прикордонної служби України від 19.10.2021. Вважає, що строк давності для звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності становить п'ять років з часу вчинення інкримінованого кримінального проступку. Зазначає, що ні обвинуваченим, ні його захисником не надано документів про поважність причини неявки в судові засідання.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 26 жовтня 2021 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_10 та звільнено ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 125 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №12019060020001521 по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч.1 ст.125 КК України закрито в зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, у відповідності до вимог ст.49 КК України.
Органом досудового розслідування, згідно обвинувального акту ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України за таких обставин: 24.04.2019 року ОСОБА_8 перебував за адресою в АДРЕСА_2 , де у нього виник словесний конфлікт з ОСОБА_6 . В ході даного конфлікту у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, в цей же день, час, місці та за вказаних обставин ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_6 та почергово наніс удар правою рукою, удар лівою рукою в область обличчя ОСОБА_6 , після чого наніс ще декілька ударів правою рукою в область обличчя останнього.
У результаті вказаних злочинних дій, ОСОБА_8 умисно заподіяв ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин на переніссі та підшкірних гематом на повіках лівого ока та нижній повіці правого ока, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Своїми умисними діями, які виразились в заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень, ОСОБА_8 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України.
Заслухавши доповідача, потерпілого та прокурора, які підтримали подані апеляційні скарги, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції звільнив ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження щодо нього закрив.
В апеляційних скаргах потерпілий ОСОБА_6 та прокурор Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_7 просять ухвалу суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Перевіряючи правильність судового рішення, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд під час судового розгляду справи повинен переконатися, що діяння, яке постановлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа є винною в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачено КПК.
За змістом ч.8 ст.284, ст.285 КПК ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття кримінального провадження з відповідної підстави.
Як зазначив суд в оскаржуваній ухвалі, під час судового розгляду встановлено, що на час надходження клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, закінчився строк давності притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.125 КК України відноситься до кримінальних проступків.
Санкція ч.1 ст.125 КК України за якою обвинувачується ОСОБА_8 передбачає покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.
Як встановлено з обвинувального акту ОСОБА_8 вчинив вищевказаний кримінальний проступок 10.04.2019 року, тобто з вказаного дня до дня винесення рішення по даному кримінальному провадженню пройшло понад два роки.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 05 квітня 2021 року по справі № 328/1109/19 відповідно до положень ст.49 КК України визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Так, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили:минули зазначені у законі строки (ці строки диференційовані залежно від тяжкості вчиненого злочину); протягом цих строків особа не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину (перебіг давності неперерваний);особа не ухилялася від досудового слідства або суду(перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.
На переконання апеляційного суду, матеріали кримінального провадження не містять даних на підтвердження факту умисного вчинення ОСОБА_8 будь-яких дій, спрямованих на ухилення від суду та даних про те, що останній оголошувався у розшук.
За змістом ст. 49 КК України особою, яка ухиляється від слідства або суду визнається особа щодо якої винесена рішення про оголошення її у розшук.
Як свідчать матеріали судового провадження ОСОБА_8 за ухвалою суду у розшук не оголошувався.
Також, не підлягають до задоволення доводи апеляційної скарги потерпілого про скасування ухвали суду та задоволення його позовних вимог, оскільки рішення суду про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 125 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності відповідає вимогам закону, а з матеріалів провадження не видно, що потерпілий заявляв цивільний позов по справі.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, а тому не знаходить підстав для задоволення апеляційних скарг потерпілого та прокурора.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_6 та прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 26 жовтня 2021 року, щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: