Справа № 461/1727/20
Провадження № 2/761/4012/2022
24 січня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Яницькій О.Л.
за участі:
представника позивача: ОСОБА_4,
представника відповідача 1: Стужука О.В.,
представника відповідача 2: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання представника Державного бюро розслідувань Стужука Олександра Володимировича про закриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації,
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказана справа.
До початку судового засідання представником Державного бюро розслідувань Стужуком О.В.було подано заяву про закриття провадження по справі, так як вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У судовому засіданні представник відповідача 1 та представник відповідача 2 вказану заяву підтримали та просили задовольнити, представник позивача заперечував проти закриття провадження по справі.
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Пунктом 1) ч. 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Вказані приписи стосуються як позовів, які не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати. (аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 13 червня 2018р. у справі № 454/143/17-ц (пункт 59), від 21 листопада 2018р. у справі № 757/43355/16-ц (пункти 42, 66), від 13 березня 2019р. у справі № 331/6927/16-ц (пункт 37), від 20 березня 2019р. у справі № 295/7631/17, від 21 серпня 2019р. у справі № 761/35803/16-ц (пункт 36), від 18 вересня 2019р. у справі № 638/17850/17 (пункт 5.30), від 8 листопада 2019р. у справі № 910/7023/19 (пункт 6.20), від 18 грудня 2019р. у справі № 688/2479/16-ц (пункт 30), від 26 лютого 2020р. у справі № 1240/1981/18 (пункт 30), від 28 квітня 2020р. у справі № 607/15692/19 (пункт 45)).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2020 р. в справі № 760/16924/18, провадження № 61-14643св19, вказано, що приватноправовий інструментарій (зокрема, ініціювання спору про захист честі, гідності та ділової репутації не для захисту цивільних прав та інтересів) не повинен використовуватися учасниками для спростування набуття позивачем статусу підозрюваного в кримінальному провадженні та/або спростування факту про повідомлення особи про підозру в кримінальному провадженні. Суди не звернули увагу, що не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на спростування набуття статусу «підозрюваний у кримінальному провадженні» чи спростування факту про повідомлення особи про підозру в кримінальному провадженні та ініціювання позовного провадження з такою метою, а тому такий позов не підлягає судовому розгляду.
Зі змісту позовної заяви випливає, що позов пред'явлений для спростування отримання позивачем як свідком в кримінальному провадженні повістки про виклик та неприбуття свідка в кримінальному провадженні на допит.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 12 січня 2022р. по цивільній справі № 461/1727/20, провадження № 61-19018св21, завданням цивільного судочинства не відповідатиме звернення до суду з позовом, спрямованим на спростування отримання/неотримання свідком в кримінальному провадженні повістки про виклик та/або прибуття/неприбуття свідка в кримінальному провадженні на допит та ініціювання позов
Беручи до уваги все вищевикладене, враховуючи правові позиції Верховного Суду, висловлені в постанові від 12 січня 2022р. по цивільній справі № 461/1727/20, суд приходить до висновку про задоволення поданої заяви про закриття провадження по справі.
Керуючись ст.ст. 255-261, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Закрити провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 25 січня 2022р.
Суддя: