Ухвала від 23.12.2021 по справі 757/64883/21-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/64883/21-к

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3,

при секретарі судових засідань ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_6, що полягає у неповерненні вилученого під час обшуку майна у межах кримінального провадження № 62021100010000811 від 08.09.2021,

ВСТАНОВИВ:

06.12.2021 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_6, що полягає у неповерненні вилученого під час обшуків майна, у якій просив зобов'язати слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_6 та/або іншого слідчого у кримінальному провадженні № 62021100010000811 від 08.09.2021, повернути ОСОБА_1 майно, яке тимчасово вилучено під час обшуку 28.10.2021 транспортного засобу марки: «Mersedes-Benz» модель: «GLS», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , а саме: особистий мобільний телефон марки «Apple», модель: «Iphone 12», IMEI НОМЕР_2 , із сім-карткою оператора ПрАТ «Київстар» із номером НОМЕР_3 ,

та під час обшуку 28.10.2021 за адресою робочого місця ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , а саме:

- дві теки синього кольору, у яких наявні копії паспортів з бірками від 1 до 98;

- вільні зразки почерку на 33 арк., що поміщено до пакету № В2023796;

- принтер чорного кольору з написом EPSON MODEL B5210, який поміщений до чорного пакету;

- копіювальний апарат XEROX WORK CENTR 3225 SERIAL №3364995368, поміщений до пакету чорного кольору з біркою «копіювальний апарат) та блокнот коричневого кольору із зразками почерку ОСОБА_2 , поміщений до пакету № В2023801;

- висновок щодо оцінки квартири за адресою: АДРЕСА_2 , який поміщено до пакету №В2023800;

- блокнот синього кольору, який поміщено до пакету №В2023799;

- копіювальну машину CANON з написом №J5200061474, яку обмотано поліетиленовим чорного кольору та скотчем;

- копіювальну машину HP № CN45М1В5BK, поміщену до пакету чорного кольору з пояснювальним написом;

- теку чорного кольору з оригіналами установчих документів ТОВ «СМАРТ ПОДІЛ», яку поміщено до пакету чорного кольору.

В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що в межах кримінального провадження № 62021100010000811, 28.10.2021 до постановлення ухвали слідчого судді проведено невідкладні обшуки за вищевказанами адресами, під час проведення яких вилучено:

- під час обшуку 28.10.2021 транспортного засобу марки: «Mersedes-Benz» модель: «GLS», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , а саме: особистий мобільний телефон марки «Apple», модель: «Iphone 12», IMEI НОМЕР_2 , із сім-карткою оператора ПрАТ «Київстар» із номером НОМЕР_3 ,

та під час обшуку 28.10.2021 за адресою робочого місця ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , а саме:

- дві теки синього кольору, у яких наявні копії паспортів з бірками від 1 до 98;

- вільні зразки почерку на 33 арк., що поміщено до пакету № В2023796;

- принтер чорного кольору з написом EPSON MODEL B5210, який поміщений до чорного пакету;

- копіювальний апарат XEROX WORK CENTR 3225 SERIAL №3364995368, поміщений до пакету чорного кольору з біркою «копіювальний апарат) та блокнот коричневого кольору із зразками почерку ОСОБА_2 , поміщений до пакету № В2023801;

- висновок щодо оцінки квартири за адресою: АДРЕСА_2 , який поміщено до пакету №В2023800;

- блокнот синього кольору, який поміщено до пакету №В2023799;

- копіювальну машину CANON з написом №J5200061474, яку обмотано поліетиленовим чорного кольору та скотчем;

- копіювальну машину HP № CN45М1В5BK, поміщену до пакету чорного кольору з пояснювальним написом;

- теку чорного кольору з оригіналами установчих документів ТОВ «СМАРТ ПОДІЛ», яку поміщено до пакету чорного кольору.

Проте заявник вважає, що вилучене майно утримується стороною обвинувачення безпідставно, оскільки на нього до цього часу не накладено арешт та майно не має відношення до кримінального провадження, а відтак підлягає поверненню його законному володільцю.

Власник майна та представник власника майна в судове засідання не з'явились, про розгляд скарги повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомлено.

Представник сторони обвинувачення в судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомлено.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.

Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.

Судовим розглядом встановлено, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021100010000811 від 08.09.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

28.10.2021 в межах кримінального провадження № 62021100010000811 від 08.09.2021, до постановлення ухвали слідчого судді проведено невідкладні обшуки транспортного засобу марки: «Mersedes-Benz» модель: «GLS», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та за адресою робочого місця ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення.

За викладених обставин вбачається, що скаргу подано уповноваженою особою, в передбачений законом спосіб та з урахуванням правил територіальної підсудністю для розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, які розглядаються слідчим суддею місцевого суду за місцем розташування органу досудового розслідування, що регламентовано ч. 1 ст. 306 КПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно з ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, дізнавач чи прокурор зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Згідно із ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст. ст. 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Обов'язковою обставиною, яка вказує на відповідність вилученого майна критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину. Обов'язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов'язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання чи скарги.

У разі відсутності підстав вважати вилучене майно таким, що містить інформацію про факти підготовки, координування спланованих дій та вчинення кримінальних правопорушень, тобто, що є предметом кваліфікації у кримінальному провадженні - вони мають бути повернуті власнику.

Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Разом з тим, слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Пропорційність втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» ("fair balance") між вимогами загального інтересу суспільства та захисту основоположних прав особи.

Така позиція також узгоджується із частиною 5 статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» (<...>) [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Так, судовим розглядом встановлено, що відповідно до протоколу невідкладного обшуку від 28.10.2021, проведеного до постановлення ухвали слідчого судді, було вилучено вище перелічене майно і котре станом на день постановлення ухвали слідчим суддею у цьому судовому провадженні власнику не повернено.

Однак, і стороною обвинувачення не надано слідчому судді доказів того, що слідчий чи прокурор невідкладно після проведення 28.10.2021 невідкладних обшуків звернулися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку та / або на вказане вище майно накладено арешт.

В силу положень ст.ст. 22, 26 КПК України, вказані при зверненні зі скаргою обставини підлягають підтвердженню учасником кримінального провадження шляхом подання відповідних документів або їх копій, адже ЄСПЛ у справі «Ушаков та Ушакова проти України» 18 червня 2015 року вказує на те, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, слід зазначити, що під час провадження на підставі Конвенції неухильно застосовується принцип affirmanti incumbit probatio (той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження).

Оцінивши матеріали скарги та долучені до неї докази, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування не підтверджено поза розумним сумнівом належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами обставини, для висновку про відповідність вилученого майна ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України, та які можуть бути доведені за допомогою вказаного майна, що є основною метою доказування у кримінальному провадженні.

Відтак, вилучене майно - особистий мобільний телефон марки «Apple», модель: «Iphone 12», IMEI НОМЕР_2 , із сім-карткою оператора ПрАТ «Київстар» із номером НОМЕР_3 ; - дві теки синього кольору, у яких наявні копії паспортів з бірками від 1 до 98; вільні зразки почерку на 33 арк., що поміщено до пакету № В2023796; принтер чорного кольору з написом EPSON MODEL B5210, який поміщений до чорного пакету; копіювальний апарат XEROX WORK CENTR 3225 SERIAL №3364995368, поміщений до пакету чорного кольору з біркою «копіювальний апарат) та блокнот коричневого кольору із зразками почерку ОСОБА_2 , поміщений до пакету № В2023801; висновок щодо оцінки квартири за адресою: АДРЕСА_2 , який поміщено до пакету №В2023800; блокнот синього кольору, який поміщено до пакету №В2023799; копіювальну машину CANON з написом №J5200061474, яку обмотано поліетиленовим чорного кольору та скотчем; копіювальну машину HP № CN45М1В5BK, поміщену до пакету чорного кольору з пояснювальним написом; теку чорного кольору з оригіналами установчих документів ТОВ «СМАРТ ПОДІЛ», яку поміщено до пакету чорного кольору, - є тимчасово вилученим майном, а тому має застосовуватися порядок, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України, та процедура за ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу.

Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Так, при постановленні даного рішення слідчий суддя приймає до уваги, що обов'язок доведення існування, тієї обставини, яка вказує на відповідність вилученого майна критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов'язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання чи скарги, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в матеріалах судового провадження за скаргою даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ОСОБА_1 належним йому майном.

За вказаних обставин позиція органу досудового розслідування щодо неповернення вищезазначеного майна його законному володільцю спростовується, тобто за встановлених обставин вбачається, що вилучене майно не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, що як наслідок свідчить про бездіяльність сторони обвинувачення, яка полягає у неповерненні майна, що вилучено 28.10.2021 під час проведення обшуків транспортного засобу марки: «Mersedes-Benz» модель: «GLS», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та за адресою робочого місця ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , яку необхідно усунути шляхом зобов'язання повернути вилучене майно власнику, відповідно до п. 4 ст. 169 КПК України.

Одночасно, слідчий суддя звертає увагу на те, що у вступній частині ухвали слідчого судді, постановленій за результатами розгляду даної скарги, помилково зазначено дату постановлення ухвали «23 жовтня 2021 року», замість «23 грудня 2021 року», тому слід вважати написаним у вступній частині судового рішення: «23 грудня 2021 року».

Керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити.

Зобов'язати слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_6 та/або іншого слідчого у кримінальному провадженні № 62021100010000811 від 08.09.2021 повернути ОСОБА_1 майно, яке тимчасово вилучене під час обшуку 28.10.2021 транспортного засобу марки: «Mersedes-Benz» модель: «GLS», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , а саме: особистий мобільний телефон марки «Apple», модель: «Iphone 12», IMEI НОМЕР_2 , із сім-карткою оператора ПрАТ «Київстар» із номером НОМЕР_3 ,

та під час обшуку 28.10.2021 за адресою робочого місця ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , а саме:

- дві теки синього кольору, у яких наявні копії паспортів з бірками від 1 до 98;

- вільні зразки почерку на 33 арк., що поміщено до пакету № В2023796;

- принтер чорного кольору з написом EPSON MODEL B5210, який поміщений до чорного пакету;

- копіювальний апарат XEROX WORK CENTR 3225 SERIAL №3364995368, поміщений до пакету чорного кольору з біркою «копіювальний апарат) та блокнот коричневого кольору із зразками почерку ОСОБА_2 , поміщений до пакету № В2023801;

- висновок щодо оцінки квартири за адресою: АДРЕСА_2 , який поміщено до пакету №В2023800;

- блокнот синього кольору, який поміщено до пакету №В2023799;

- копіювальну машину CANON з написом №J5200061474, яку обмотано поліетиленовим чорного кольору та скотчем;

- копіювальну машину HP № CN45М1В5BK, поміщену до пакету чорного кольору з пояснювальним написом;

- теку чорного кольору з оригіналами установчих документів ТОВ «СМАРТ ПОДІЛ», яку поміщено до пакету чорного кольору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_3

Попередній документ
102827795
Наступний документ
102827797
Інформація про рішення:
№ рішення: 102827796
№ справи: 757/64883/21-к
Дата рішення: 23.12.2021
Дата публікації: 22.11.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (06.12.2021)
Дата надходження: 06.12.2021
Предмет позову: -
Розклад засідань:
13.12.2021 10:00 Печерський районний суд міста Києва
23.12.2021 16:15 Печерський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЛИТВИНОВА ІРИНА ВАЛЕРІЇВНА
суддя-доповідач:
ЛИТВИНОВА ІРИНА ВАЛЕРІЇВНА