28.01.2022 Справа № 756/1262/22
Унікальний № 756/1262/22
Провадження № 2-з/756/42/22
про забезпечення позову
28 січня 2022 року
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Яценко Н.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрілець Д.В., про визнання недійсним договору дарування квартири,
Позивач 26.01.2022 звернувся до суду із вищевказаним позовом до відповідача та просить суд визнати недійсним договір Дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 26.04.2010 року та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрілець Д.В.
Одночасно із позовом 26.01.2022 також до суду позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів (реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав), щодо квартири АДРЕСА_1 ; заборонити відповідачу та його представникам вселяти, реєструвати інших осіб до квартири АДРЕСА_1 , проникати та входити до вказаної квартири, іншим чином користуватися, володіти та розпоряджатися нею, в тому числі, укладати договори іпотеки, оренди, купівлі-продажу, дарування тощо з третіми особами та арешту на вказану квартиру.
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Він ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем після смерті його дядька ОСОБА_3 . 24.01.2022 року він звернувся до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, про що була заведена спадкова справа за №69024453. Однак, ще до подання заяви про прийняття спадщини від нотаріуса йому стало відомо, що квартира яка належала його дядьку ОСОБА_3 ним була подарована невідомій особі ОСОБА_2 . Згідно отриманої з реєстру інформації, копії договору дарування такі були проведені 26.04.2010 року, однак в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно інформація про договір була внесена лише 24.12.2021 року, тобто після смерті спадкодавця. Аналізуючи підпис поставлений ОСОБА_3 в спірному договорі і наявних зразків підписів ОСОБА_3 то вони дуже різняться по стилістиці написання, по нахилу і взагалі відрізняються. В свою чергу відповідач не вчинив жодних дій для виконання спірного Договору Дарування , майно йому не передавали, а він не приймав, до квартири не вселявся, у квартирі не реєструвався, не проживав. Такі обставини свідчать, про те, що укладений 26.04.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрілець Д.В., вчинений поза волею спадкодавця, що є підставами для визнання його недійсним.
Згідно витягу від 25.12.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивачу стало відомо, що 24.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрілець Д.В. було посвідчено договір дарування, серія та номер:1065, виданий 26.04.2010 за ОСОБА_2 .
Позивач вважає, що укладений 26.04.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрілець Д.В. вчинений поза волею спадкодавця, тому звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору дарування квартири.
Вважає, що невжиття декількох заходів забезпечення позову надасть можливості відповідачу або іншим особам вчинити дії, спрямовані на відчуження квартири, що істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав позивача.
Головний ризик відчуження квартири третій стороні, полягає в тому, що третя особа вже буде добросовісним набувачем квартири і повернути квартиру як об'єкт, до позивача, стане неможливим. Своєчасне невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій спрямованих на відчуження квартири, заборони відповідачу та його представникам вселяти, реєструвати інших осіб до квартири, проникати та входити до вказаної квартири, іншим чином користуватися, володіти та розпоряджатись нею, в тому числі укладати договори іпотеки, оренди, купівлі-продажу, дарування тощо з третіми особами та арешту на вказану квартиру призведе до подальшого відчуження квартири новим власникам, що робить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу від 27.01.2022 року матеріали позову та заяви про забезпечення позову передано в провадження судді Яценко Н.О.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Заяву про забезпечення позову подано до суду з дотриманням порядку, встановленого ч.1 ст.152 ЦПК України.
Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, матеріали поданої позовної заяви, приходить висновку про часткове задоволення заяви, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
В порядку ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи у встановлений законом строк.
Заяву про забезпечення позову подано до суду з дотриманням порядку, встановленого ч.1 ст.152 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до положень ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Метою забезпечення позову є негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди позивачу.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» встановлює, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
З досліджених судом змісту та вимог позовної заяви встановлено, що предмет спору в даній справі є договір дарування укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Враховуючи зазначені вище обставини, а також те, що позивач оспорює правомірність набуття у власність відповідачем ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 , згідно договору дарування від 26.04.2010 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрілець Д.В., зареєстрованого у реєстрі за № 1065 яка належала на праві власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, можливість та наміри відчуження відповідачем спірного житла, суд приходить до висновку, що на даний час є всі підстави припускати, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в подальшому, а отже застосування вказаного заходу забезпечення у вигляді заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів (реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав), щодо квартири АДРЕСА_1 .
Обираючи вид забезпечення позову, суд враховує інтереси позивача, відповідача та інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, а також відповідність (співмірність) забезпечення позову, який просить застосувати позивач, пред'явленим ним вимогам, у зв'язку з чим вважає необхідним заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів (реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав), щодо квартири АДРЕСА_1 .
Проте, суд не знаходить підстав для задоволення поданої заяви про забезпечення позову в частині, заборони відповідачу ОСОБА_2 та його представникам вселяти, реєструвати інших осіб до квартири АДРЕСА_1 , проникати та входити до вказаної квартири, іншим чином користуватися, володіти та розпоряджатись нею, в тому числі, укладати договори іпотеки, оренди, купівлі-продажу, дарування тощо з третіми особами та арешту на вказану квартиру, враховуючи предмет спору в межах розгляду даної справи достатньо одного виду забезпечення позову.
Підстав, які б визначали необхідність обов'язково застосування зустрічного забезпечення позову в порядку ст.154 ЦПК України, судом не встановлено.
Керуючись ст.ст.2, 150-153, 157, 260-261, 353, 354 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрілець Д.В.(адреса місцезнаходження: м.Київ, вул. Антонова, буд.2/32, корпус 4, прим.26 ), про визнання недійсним договору дарування квартири - задовольнити частково.
Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів (реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав), щодо квартири АДРЕСА_1 .
В іншій частині відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її винесення.
Копію ухвали невідкладно направити заявниці та іншим особам, яких стосуються заходи забезпечення позову - для відома.
Попередити, що особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвалу складено та підписано 28.01.2022 року.
Суддя Н.О. Яценко