Справа № 755/17908/21
Провадження №: 3/755/443/22
"24" січня 2022 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко Віра Богданівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановила:
25 вересня 2021 року о 16 год 50 хв ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Toyota Celica», н/ НОМЕР_1 по вул. І. Сергієнка у м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродні блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що не вживав наркотичні засоби, проте хотів, щоб огляд провели на місці зупинки, оскільки поспішав додому до дружини та малих дітей.
Також у судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Слабоус Є.А. подав клопотання про закриття провадження у справі, оскільки у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з тих підстав що, поліцейськими, всупереч вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, не провели огляд водія на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки у присутності двох свідків, крім того у протоколі не конкретизовано від якого саме огляду відмовився ОСОБА_1 . Також пояснення свідків є ідентичними та викладені у надрукованих бланках із зазначенням частини тексту, у них не викладено інформації про керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, а також там є виправлення прізвища одного зі свідків. Адвокат також зазначав, що протокол підписаний свідками, коли він ще не був заповнений, у самому протоколі є додаткові записи, а саме дописано серію та номер постанови.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 25 вересня 2021 року серії ААБ № 223259, зі змісту якого вбачається порушення водієм пункту 2.5 Правил дорожнього руху, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25 вересня 2021 року, письмовими поясненнями свідків від 25 вересня 2021 року, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії EAО № 4818988 від 25 вересня 2021 року, відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції, записаними на DVD диск.
У рішенні по справі «O'Halloran and Francis v. The United Kingdom» [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Як роз'яснено в абз. 3, 4 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Щодо тверджень про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то слід зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Я к вбачається із відеозаписів із нагрудної камери працівників поліції № АА00787, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції через непрацюючий лівий стоп-сигнал, затоновані габаритні фонарі та відсутність переднього бампера на номерного знаку спереду на транспортному засобі «Toyota Celica», н/з НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 . При спілкуванні працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння та запропонували пройти огляд у встановленому законом порядку - у медичному закладі, на що останній відмовився, оскільки хотів пройти огляд на місці зупинки.
Згідно пункту 1 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Пунктом 3 розділу І визначено перелік ознак алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 7-8 розділу IIIвище згаданої Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Оскільки у ОСОБА_1 виявлено ознаки саме наркотичного сп'яніння, проведення огляду поліцейським на місці зупинки за допомогою спеціальних технічних засобів та присутність свідків у даному випадку не передбачено. З урахуванням вищевикладеного, а також наявності відеозапису з нагрудної камер працівника поліції, суддя вважає дії поліцейських правомірними.
Також не заслуговують на увагу твердження захисника про неналежність як доказів пояснень свідків, які здійснені на підготовленому бланку, оскільки зазначені пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають відношення, лише до адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та підтверджують ту обставину, що ОСОБА_1 дійсно відмовився від проходженні огляду на стан сп'яніння. При цьому усі дані, які стосуються справи про адміністративне правопорушення знаходяться у вільних графах та записані працівниками поліції за допомогою ручки.
Суддя критично ставиться до тверджень захисника про підписання протоколу свідками, коли він ще не був заповнений, оскільки це лише припущення, а щодо допису у протоколі серії та номеру постанови у графі «до протоколу додаються», то поліцейським розбірливо було дописано серію та номер постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
У зв'язку із цим суддя вважає, що усі заперечення є намаганням уникнути притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Жодних інших даних, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП судді не надано.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції інкримінованої статті.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору,а відтакз нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 36, 41-1, 122-2, 130, 251, 283-285 КУпАП, суддя
постановила:
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 к. із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 к. на користь держави.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя: В.Б. Левко