Справа № 758/2057/21
"26" січня 2022 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Арапіної Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання,
позивач звернувся до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання. Свої вимоги мотивував тим, що 05 березня 2019 року рішенням Подільського районного суду м. Києва позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення суми боргу, втрат від інфляції та 3% річних задоволено частково: стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кошти в розмірі 194 005 (сто дев'яносто чотири тисячі п'ять) гривень 95 копійок, з яких: 104000 (сто чотири тисячі) гривень - основна сума боргу; 9369 (дев'ять тисяч триста шістдесят дев'ять) гривень - 3% річних; 80 636 (вісімдесят тисяч шістсот тридцять шість) гривень втрат від інфляції. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 1940 (одна тисяча дев'ятсот сорок) гривень 06 копійок судового збору. В іншій частині позовних вимог - відмовити. Проте станом на 14 лютого 2021 року відповідач не виконав своє грошове зобов'язання та зазначене рішення суду. У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з 14 лютого 2018 року по 14 лютого 2021 року у розмірі 19 739,20 грн. та три проценти річних за прострочення виконання зобов'язання за період з 14 лютого 2018 року по 14 лютого 2021 року у розмірі 9 368,55 грн.
Згідно вимог ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
05 березня 2019 року рішенням Подільського районного суду м. Києва позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення суми боргу, втрат від інфляції та 3% річних задоволено частково: стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кошти в розмірі 194 005 (сто дев'яносто чотири тисячі п'ять) гривень 95 копійок, з яких: 104000 (сто чотири тисячі) гривень - основна сума боргу; 9369 (дев'ять тисяч триста шістдесят дев'ять) гривень - 3% річних; 80 636 (вісімдесят тисяч шістсот тридцять шість) гривень втрат від інфляції. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 1940 (одна тисяча дев'ятсот сорок) гривень 06 копійок судового збору. В іншій частині позовних вимог - відмовити (а.с.23-28).
Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з 14 лютого 2018 року по 14 лютого 2021 року у розмірі 19 739,20 грн. та три проценти річних за прострочення виконання зобов'язання за період з 14 лютого 2018 року по 14 лютого 2021 року у розмірі 9 368,55 грн.
Підставою для задоволення позовних вимог позивачем зазначено про невиконання відповідачем грошового зобов'язання за договором позики та рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 березня 2019 року.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають на підставах, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості . Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно зі ст. 1047 ЦК України договір укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа,- незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 604-609 ЦК, відповідно до яких зобов'язання припиняється.
Зважаючи на відсутність в зазначених правових нормах такої підстави припинення зобов'язання, як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, слід дійти висновку, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Згідно аналізу практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві, підраховуючи суми стягнень, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, суди повинні враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в певний період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті «Урядовий кур'єр».
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
При визначенні розміру інфляційних втрат суд виходить з такого.
З урахуванням суми грошового зобов'язання у розмірі 104 000,00 грн., встановленого індексу інфляції інфляційні втрати за період з 14 лютого 2018 року по 14 лютого 2021 року складають у сумі 20 477,60 грн. (100,9 х 101,1 х 100,8 х 100,0 х 100,0 х 99,3 х 100,0 х 101,9 х 101,7 х 101,4 х 100,8 х 101,0 х 100,5 х 100,9 х 101,0 х 100,7 х 99,5 х 99,4 х 99,7 х 100,7 х 100,7 х 100,1 х 99,8 х 100,2 х 99,7 х 100,8 х 100,8 х 100,3 х 100,2 х 99,4 х 99,8 х 100,5 х 101,0 х 101,3 х 100,9 х 101,3)=1,1969 х 104 000,00 грн.) - 104 000,00 грн.).
Згідно з вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат за час прострочення виконання зобов'язання за період з 14 лютого 2018 року по 14 лютого 2021 року підлягають задоволенню повністю у розмірі 19 739,20 грн, що є в межах позовних вимог.
На відміну від інфляційних збитків, розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.
Так, з урахуванням прострочення виконання грошового зобов'язання за договором позики за період з 14 лютого 2018 року по 14 лютого 2021 року та строку прострочки - (1 097 днів) три відсотки річних складають: 104 000,00 грн. х 1 097 дн. х 3%: 365 дн. = 9 377,10 грн.
Виходячи з наведеного та з урахуванням положень ст. 13 ЦПК України, позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів за час прострочення виконання зобов'язання за період з 14 лютого 2018 року по 14 лютого 2021 року підлягають задоволенню повністю у розмірі 9 368,55 грн, що є в межах позовних вимог.
За встановлених обставин, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання повністю: стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 14 лютого 2018 року по 14 лютого 2021 року у розмірі 19 739 (дев'ятнадцять тисяч сімсот тридцять дев'ять) грн. 20 коп. та три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 14 лютого 2018 року по 14 лютого 2021 року у розмірі 9 368 (дев'ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 55 коп.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн. відповідно до Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір немайнового характеру на користь позивача в сумі 908 грн. 00 коп.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 509, 598, 599, 600, 604-609, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 14 лютого 2018 року по 14 лютого 2021 року у розмірі 19 739 (дев'ятнадцять тисяч сімсот тридцять дев'ять) грн. 20 коп. та три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 14 лютого 2018 року по 14 лютого 2021 року у розмірі 9 368 (дев'ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 55 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , витрати з сплати судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна