Справа №:755/1172/22
Провадження №: 1-кс/755/257/22
"22" січня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040000245 від 20.01.2022 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 21.10.2019 року за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі, звільненого 28.01.2021 року, по відбуттю строку покарання,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
22 січня 2022 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 .
Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 .
Клопотання обґрунтоване тим, що 20 січня 2022 року приблизно о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_4 перебував біля будинку № 12-Г по вул. Воскресенській у м. Києві, де у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинений повторно, поєднаний з проникненням до сховища, а саме до автомобіля марки «Mersedes Sprinter», державний номерний знак НОМЕР_1 , який був припаркований на проїжджій частині, неподалік від будинку № 12-Г по вул. Воскресенській у м. Києві.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, повторно, з проникненням до сховища, діючи умисно, з корисливих мотивів з метою власного незаконного збагачення, а саме викрадення чужого майна, яке зберігається в автомобілі, ОСОБА_4 , відкрив капот, від'єднав всі необхідні дроти та дістав акумулятор, після чого, пошкодив замок дверцят, проник до салону автомобіля, звідки дістав компресор ТМ «Lente» s/n НОМЕР_2 , який був розміщений під водійським сидінням, приборну панель автомобіля марки «Mersedes Sprinter», балонний ключ, «Power Bank», після чого направився по вул. Воскресенській в сторону житлового комплексу «Паркові озера», при цьому, утримуючи при собі викрадене майно, частину з якого заховав до рюкзака.
В подальшому, ОСОБА_4 з указаним майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_8 матеріальну шкоду, на загальну суму 24531 грн.
21.01.2022 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом прийняття заяви від ОСОБА_8 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , протоколом огляду місця події, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, протоколом особистого обшуку особи, затриманої в порядку ст. 208 КПК України, протоколами допиту свідків, іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідчий суддя, вивчивши надані матеріали, вислухавши доводи прокурора, який підтримав клопотання та зазначив обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання, приходить до наступного.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити ці правопорушення.
Зазначене прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Як вбачається із клопотання та було встановлено в судовому засіданні ОСОБА_4 раніше неодноразово засуджувався за корисливі злочини, не має міцних соціальних зв'язків, не має офіційного джерела доходу, а тому суд вважає, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, і запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а тому вважає необхідним задовольнити клопотання слідчого та застосувати до запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Крім того, відповідно до ст. 183 КПК України до підозрюваного ОСОБА_4 слід також визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та у разі внесення застави, покласти на нього обов'язки, визначені ч.5 ст. 194 КПК України.
Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-179, 193, 194, 206 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040000245 від 20.01.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮУ строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 20 березня 2022 року, включно.
Визначити розмір застави ОСОБА_4 , достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у виді 30 /тридцяти/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 74 430 /сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять/ гривень 00 копійок.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження);
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження);
-повідомляти слідчого, прокурора або суду про зміну свого місця проживання (залежно від стадії кримінального провадження).
Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою суду обов'язків - 60 днів з моменту внесення підозрюваним, заставодавцем застави у розмірі, визначеному судом.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя: