Номер провадження 2/754/1242/22
Справа №754/14881/21
25 січня 2022 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Лісовської О.В.
за участю секретаря - Грей О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» є фінансовою установою та здійснює діяльність щодо надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. 22.09.2018 року між ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансових послуг №180922-152436 на суму 3000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 60 грн. за кожен день такого користування строком на 17 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідачки. Кредитний договір укладено в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства в електронній формі, яка відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової форми. Товариство виконало свої зобов'язання з приводу надання грошових коштів за кредитним договором шляхом їх перерахування на банківську картку позичальника платіжною системою ТОВ «Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яка є учасником внутрішньодержавної платіжної системи «Flashpay». 08.10.2018 року термін платежу за договором настав, однак відповідачка не виконала свої зобов'язання, а саме не повернула отримані на підставі укладеного договору кошти та не сплатила проценти. Станом на 30.08.2021 року заборгованість відповідачки за кредитним договором склала: сума кредиту - 3000 грн., проценти за користування кредитом - 63821,58 грн., пеня - 104,42 грн., індекс інфляції за весь період прострочення - 919,61 грн. та три проценти річних від простроченої суми - 3050,00 грн. Загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 70895,61 грн. У зв'язку з порушенням умов Договору про надання фінансових послуг зі сторони ОСОБА_1 виникла заборгованість. Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з відповідачки 70895,61 грн. та понесені судові витрати.
Відповідно до вимог ст. 19, 274 ЦПК України справа за позовом ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
24.01.2022 року від відповідачки до суду надійшов Відзив на позов. Заперечуючи проти задоволення позову, відповідачка вказує про те, що відповідно до наданої позивачем до матеріалів справи Додатку 1 Заяви анкети для отримання кредиту до кредитного договору, зазначено - «Строк на 17 днів до 08.10.2018 року та зобов'язуюсь повернути кредит у розмірі З 000,00 грн. та сплатити проценти у розмірі 1 020,00 грн». Таким чином, сторони за кредитним договором визначили строк повернення кредиту та його розмір. В такому разі позикодавець ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування (17 днів), тобто до 08.10.2018 року у розмірі 1020,00 грн. (60 грн. в день). Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти. Отже, відповідачка наголошує, що розрахунок заборгованості свідчить про те, що визначена позивачем ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» до стягнення заборгованості сума по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою включає період, який виходить за межі строку кредитування. Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, тому заявлена ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за користування позикою за період з 22.09.2018 року по 30.08.21 року є безпідставною. Також, як вбачається з розрахунків заборгованості збитків від інфляції та 3% річних, індекс інфляції за весь період прострочення становить 119,61 грн. та 3% річних від простроченої суми становить 3050,00 грн. Проте, відповідачка не повністю погоджується з правильністю нарахування зазначених сум, оскільки в ці суми ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» було враховано відсотки за користування кредитом, нарахованих поза строком дії договору. А за таких умов розрахунок заборгованості збитків від інфляції та розрахунок 3 % річних не мають підлягати задоволенню судом. На підставі викладеного, відповідачка просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у своїй заяві просить розглядати справу у його відсутність.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідачки, за наявних у справі матеріалів.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» є юридичною особою та зареєстровано як фінансова установа, основним видом діяльності ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» є кредитування, що підтверджується копіями виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та статуту.
22.09.2018 року між ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №180922-152436, у режимі онлайн шляхом заповнення в електронній формі заяви-анкети на сайті відповідача, згідно умов якого останній отримав кредит на особисті потреби у розмірі 3000 грн. строком на 17 днів - до 08.10.2018 року та зобов'язався його повернути і сплатити відсотки у розмірі 1020,00 грн. (розмір відсотків: 2% за кожен день користування кредитом, (730 відсотків річних). Дата початку нарахування відсотків за користування кредитом - 22.09.2018 року. При виникненні заборгованості позичальник також зобов'язався сплатити неустойку у вигляді штрафу у розмірі 3% за кожен день користування у межах встановленого строку та пеню у розмірі 3,64% від суми заборгованості, починаючи з першого дня заборгованості, на 15-й день - 5,02%, на 30-й день 7,67 %.
Відповідно до п.п. 4-6 заяви-анкети для отримання кредиту ОСОБА_1 підтвердила, що доступ до заповнення від її імені заяв-анкет на офіційному сайті відповідача (pzaim.zp.ua або www.bistrozaim.ua) належить лише їй, ні які інші особи не мають можливості скористатись від її імені можливістю отримання інтернет-кредиту в Товаристві; всі заяви-анкети, що надходять від його імені на сайт pzaim.zp.ua або www.bistrozaim.ua, є дійсними та наданими ним особисто; всі заявки на видачу кредитних коштів на її картковий рахунок надані з її особистого мобільного телефону є дійсними та надані ним особисто.
В інформації щодо порядку (процедури) укладання електронного договору містяться дані відповідача, його прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, серія та номер паспорта, дата та орган його видачі, ідентифікаційний податковий номер, адреса реєстрації та місця проживання, номер мобільного телефону, відомості про вид зайнятості, щомісячний дохід та сімейний стан. Також у ній зазначено номер карткового рахунку, на який позичальнику перераховуватимуться кредитні кошти НОМЕР_1 (а.с.15).
Згідно наданого позивачем ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» алгоритму укладення договору за допомогою мережі «Інтернет», після подачі відповідної заяви позичальником ОСОБА_1 отримано унікальний код на підтвердження оформлення позики через SМS на мобільний номер, вказаний на сайті при реєстрації, який було введено відповідачем на цьому сайті, підтвердивши подачу заяви-анкети.
ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» виконало свої зобов'язання за кредитним договором та 22.09.2018 року через платіжну систему за допомогою ТОВ «ВЕР ФОР ПЕЙ» здійснено переказ кредитних коштів в сумі 3000 грн. на платіжну картку, вказану позичальником у заяві. Вказані обставини підтверджуються довідкою ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 30.08.2021 року №670, за якою на банківську кредитну картку НОМЕР_1 , категорії Visa перераховані кошти у розмірі 3000 грн., час запиту 22.09.2018 року, 15:34:05 (а.с.16).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно із ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським Кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч.1 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості у ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 30.08.2021 року утворилась заборгованість у розмірі 70895,61 грн., з яких: сума кредиту - 3000 грн., проценти за користування кредитом - 63821,58 грн., пеня - 104,42 грн., індекс інфляції за весь період прострочення - 919,61 грн. та три проценти річних від простроченої суми - 3050,00 грн. (а.с.33-59).
Відповідно до вимог ст. 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою позикодавцю в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Згідно із ч. 1 ст. 048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного між сторонами кредитного договору ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ», як фінансова установа, надало відповідачу суму позики, а останній зобов'язувався повернути надану позику у повному обсязі 08.10.2018 року.
Відповідачка взяті не себе зобов'язання не виконала, у передбачений в договорі строк кошти (суму позики) та нараховані відсотки за користування позикою не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість за основним зобов'язанням, яка складається із суми позики - 3000 грн. та процентів за користування позикою в межах строку кредитування за період з 22.09.2018 року по 08.10.2018 року в сумі 1020,00 грн.
Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, тому вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості по процентах за користування позикою за період з 09.10.2018 року по 30.08.2021 року є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача, в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, 3% річних від простроченої суми та індексу інфляції за весь період прострочення, суд враховує наступне.
Згідно ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд не погоджується з правильністю нарахування позивачем трьох процентів річних та індексу інфляції, оскільки в ці суми ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» було враховано відсотки за користування кредитом, нарахованих поза межами строку кредитування.
Сума трьох процентів річних розраховується за формулою: (сума боргу х кількість прострочених днів х 3 : 100 : 365 (кількість днів у році)).
Отже, 3 відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 251,01 грн., а саме:
3000 х 84 (дні прострочення за період з 09.10.2018 року по 31.12.2018 року) х 3 : 100 : 365=11,34 грн.;
3000 х 365 (дні прострочення за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року) х 3 : 100 : 365=90 грн.;
3000 х 366 (дні прострочення за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року) х 3 : 100 : 366=90 грн.;
3000 х 242 (дні прострочення за період з 01.01.2021 року по 30.08.2021 року) х 3 : 100 : 365=59,67грн.
Сума інфляції розраховується за формулою: сума боргу х процент інфляції - сума боргу. При цьому сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а внесена з 16 по 31 число не індексується і розрахунок починається з наступного місяця.
Враховуючи заборгованість за тілом кредиту в сумі 3000 грн., яка є доведеною та підлягає задоволенню, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути індекс інфляції за час прострочення у період з 09.10.2018 року по 30.08.2021 року, що складає 619,75 грн. (3000 грн. (сума боргу) х 1.20658430 (сукупний індекс інфляції) - 3000 грн. (сума боргу).
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що з відповідача слід стягнути на користь ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» заборгованість за кредитним договором №180922-152436 від 22.09.2018 року в загальному розмірі 4995,18 грн., яка складається з: 3000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 1020,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 104,42 грн. - пені, 619,75 грн. - індекс інфляції, 251,01 грн. - три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» заборгованість за кредитним договором у розмірі 4995,18 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2270, 00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ», ЄДРПОУ: 40858239, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 39-А, оф. 25.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлений 28 січня 2022 року.
Суддя О.В. Лісовська