79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128
25.01.2022 Справа № 914/3096/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Морозюка А.Я.,
за участю секретаря Кучинської О.Д.
розглянувши заяву ОСОБА_1 , м. Луцьк
про грошові вимоги до боржника: ОСОБА_2 на суму 150 000 грн. 00 коп.
у справі за заявою: ОСОБА_2 , м.Львів
про неплатоспроможність ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
за участю представників:
від боржника: ОСОБА_3 - адвокат
керуючий реструктуризацією: Онушканич Я.В. - арбітражний керуючий
від АТ “Державний ощадний банк України", в особі ФЛОУ АТ “Ощадбанк”: Дільний Н.З. - адвокат
від ОСОБА_1 : Лозинський Д.С. - адвокат
ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Львівської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), в порядку ст.ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 02.11.2021 р. (після усунення заявником недоліків на виконання ухвали суду від 22.10.2021 р. про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху) заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду; підготовче засідання суду призначено на 22.11.2021 р.
Ухвалою суду від 22.11.2021 р. відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_2 ; введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_2 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією ОСОБА_2 арбітражного керуючого Онушканича Ярослава Васильовича; попереднє засідання суду призначено на 25.01.2022 р.
Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_2 опубліковано на офіційному веб-порталі судової влади України 22.11.2021 р. за №67657.
24.12.2021 р. на адресу суд надійшла заява ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника на суму 150 000,00 грн(заяву здано на пошту 21.12.2021 р.), яку ухвалою суду від 28.12.2021 р. призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.01.2022 р.
Керуючий реструктуризацією в попередньому засіданні 25.01.2022 р. повідомив, що заяву ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника розглянуто, вимоги визнано повністю в розмірі 150 000,00 грн., які підлягають внесенню до другої черги реєстру вимог кредиторів, про що кредитора письмово повідомлено (повідомлення №2 від 29.12.2021 р. з доказами надіслання кредитору додано до клопотанням від 1/1 від 20.01.2022 р.).
Представник заявника в судовому засіданні вимоги заяви підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у заяві та доданих матеріалах.
Представник боржника вимоги ОСОБА_1 в розмірі 150000,00 грн. визнав, проте заперечує про відшкодування боржником судового збору.
Як зазначено у заяві та підтверджується доданими до неї матеріалами, 13 травня 2020 року ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 150 000,00 грн., про що ним власноручно було складено розписку в одному екземплярі(оригінал якої надано суду для огляду в судовому засіданні 25.01.2022 р. представником заявника). Як прослідковується з розписки, ОСОБА_2 зобов'язувався повернути 150 000,00 грн. позикодавцю - ОСОБА_1 повністю або частинами до 31.12.2021 р. Грошові кошти були передані-отримані в присутності двох свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Розписка підписана ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та свідками ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України). Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14 і від 24 лютого 2016 року у справі № 6-50цс16.
Частиною 2 ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 березня 2020 року в справі № 355/1301/18 (провадження № 61-15895св19) вказано, що за своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Досліджуючи договори позики чи боргові розписки, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа і, зважаючи на встановлені результати, робити відповідні правові висновки.
При цьому наявність оригіналу розписки у позикодавця згідно з положеннями статт 545 ЦК України свідчить, що зобов'язання з повернення позики позичальником не виконано.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
З огляду на наведене, заявлені кредиторські вимоги ОСОБА_1 в розмірі 150 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими, визнаються боржником та керуючим реструктуризацією, а відтак підлягають визнанню та внесенню до реєстру вимог кредиторів в черговості визначеній керуючим реструктуризацією.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Витрати на оплату судового збору в сумі 4 540,00 грн., що підтверджуються квитанцією 0.0.2390406781.1 від 21.12.2021 р. та зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, згідно виписки суду від 22.12.2021 р., покладаються на боржника, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів. Решта суми судового збору в розмірі 422,00 грн. (внесена в більшому розмірі ніж встановлено законом), у відповідності до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” може бути повернута за клопотанням особи яка його сплатила ухвалою суду.
Щодо заперечення боржника проти покладення на нього судового збору, то таке є безпідставним, оскільки згідно з ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (в т. ч. витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів. Кодекс України з процедур банкрутства не передбачає іншого застосування даного положення.
Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 45, 60, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 12, 129, 234 ГПК України, суд -
1. Вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) визнати в розмірі 154 540 грн. 00 коп., з яких:
- 4 540 грн. 00 коп. судового збору - підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;
- 150 000 грн. 00 коп. основного боргу - підлягають внесенню до другої черги реєстру вимог кредиторів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, і може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 256, ст. 257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://lv.arbitr.gov.ua /sud5015/.
Повний текст ухвали складено та підписано 27.01.2022 р.
Суддя Морозюк А.Я.