ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.01.2022Справа № 910/7880/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Житомирської єпархії Української Православної Церкви
до Житомирської обласної державної адміністрації
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - «Релігійна громада Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) село Калинівка Житомирського району Житомирської області»
про скасування розпорядження
Представники:
від позивача: Кошліченко В.С.;
від відповідача: Шакалов А.В.;
від третьої особи: Йосипенко С.Т.
Житомирська єпархія Української Православної Церкви (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Житомирської обласної державної адміністрації (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування розпорядження Житомирської обласної державної адміністрації № 346 від 03.10.2019 року Про реєстрацію Статуту релігійної організації у новій редакції: «Релігійна громада Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) село Калинівка Житомирського району Житомирської області».
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог чинного законодавства України, яке регулює підстави і порядок внесення змін до статутів релігійних організацій та затвердження його у новій редакції. Позивач посилається на те, що таке рішення відповідача безпідставно здійснило зміну підлеглості релігійних громад іншому релігійному центру і таким чином порушила права цих релігійних громад на свободу віросповідання, а також права Житомирської єпархії Української Православної Церкви, як релігійного об'єднання, до складу якого входять вищевказані релігійні громади.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 відмовлено Житомирській єпархії Української Православної Церкви у прийнятті позовної заяви. Позовну заяву з додатками повернуто заявнику.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 апеляційну скаргу Житомирської єпархії Української Православної Церкви на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 року у справі № 910/7880/20 задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 року у справі № 910/7880/20 скасовано.
06.10.2020 матеріали справи № 910/7880/20 надійшли до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 позовну заяву Житомирської єпархії Української Православної Церкви - залишено без руху. Встановлено Житомирській єпархії Української Православної Церкви строк для усунення недоліків позовної заяви.
27.10.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Житомирської єпархії Української Православної Церкви надійшли письмові пояснення з усуненням недоліків позовної заяви (надіслані на адресу суду - 24.10.2020).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 26.11.2020.
23.11.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Житомирської обласної державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, зокрема зазначає, що право релігійної громади на зміну канонічної належності, яке мало місце 06.07.2019 року, шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади на підставі рішення загальних зборів закріплено у ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».
25.11.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від «Релігійної громади Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Цервки (Православної Церкви України) село Калинівка Житомирського району Житомирської області» надійшла заява про вступ у справи третьою особою, в якій заявник просить суд залучити до участі у справі «Релігійну громаду Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Цервки (Православної Церкви України) село Калинівка Житомирського району Житомирської області» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 заяву «Релігійної громади Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) село Калинівка Житомирського району Житомирської області» про вступ у справу третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору- задоволено. Залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - «Релігійну громаду Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) село Калинівка Житомирського району Житомирської області». Зокрема, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/7880/20 на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 14.01.2021.
14.12.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду надійшов запит Північного апеляційного господарського суду про направлення матеріалів справи № 910/7880/20 до Північного апеляційного господарського суду для подальшого скерування до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у зв'язку з надходженням касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 у справі № 910/7880/20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 зупинено провадження у справі № 910/7880/20 до повернення матеріалів справи № 910/7880/20 до Господарського суду міста Києва. Матеріали справи № 910/7880/20 направлено до Північного апеляційного господарського суду.
Постановою Верховного Суду від 26.08.2021 касаційну скаргу Релігійної громади Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) село Калинівка Житомирського району Житомирської області залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 у справі №910/7880/20 залишено без змін.
30.08.2021 матеріли справи № 910/7880/20 надійшли до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2021 поновлено провадження у справі № 910/7880/20. Підготовче засідання у справі № 910/7880/20 призначено на 07.10.2021.
24.09.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав заяву про зміну предмета позову, в якій просить суд розглянути позов Житомирської єпархії Української Православної Церкви з тих саме підстав, але з наступними вимогами:
- визнати недійсним протокол № 2 Загальних Зборів Релігійної організації «Українська православна Свято-Покровська церква» (ідентифікаційний код - 26092264) від 06.07.2019 року;
- визнати недійсним статут релігійної організації «Релігійна громада Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) село Калинівка Житомирського району Житомирської області» у новій редакції, прийнятий рішенням загальних зборів релігійної громади, оформленого протоколом № 2 від 06.07.2019 року, затвердженого Єпархіальним архієреєм Управління Житомирсько-Овруцької Єпархії Української Православної Церкви (Православної церкви України) Єпископом Житомирським і Овруцьким 15.07.2019 року та зареєстрованого на підставі розпорядження Житомирської ОДА № 346 від 03.10.2019 року Житомирською районною державною адміністрацією, реєстраційна дія № 12871050003003180 від 09.10.2019 року.
Також, позивач подав до суду заяву про залучення до участі у справі співвідповідача, в якій просить суд залучити до участі у справі в якості співвідповідача - «Релігійну громаду Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) село Калинівка Житомирського району Житомирської області».
06.10.2021 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи (надіслані на електронну пошту суду), в яких третя особа, зокрема зазначає про відсутність порушеного права позивача, оскільки чинним законодавством чітко визначено, що право на зміну релігійною громадою своєї підлеглості у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центром (управлінням) є вільним.
У судовому засіданні 07.10.2021 оголошено перерву до 21.10.2021.
20.10.2021 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи (надіслані на електронну пошту суду), в яких третя особа просить суд відмовити у задоволенні заяви позивача про зміну предмету позову, оскільки заява фактично направлена на одночасну зміну предмету і підстав позову, а також зазначає, що нові вимоги позивача виходять за межі спірних правовідносин, а тому, на думку третьої особи, позивач зобов'язаний пред'явити новий позов.
Судове засідання призначене на 21.10.2021 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Щербакова С.О. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 призначено підготовче судове засідання на 18.11.2021.
У судовому засіданні 18.11.2021 розглянувши заяви позивача про зміну предмета позову та залучення до участі у справі співвідповідача, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Також відповідно до ч. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.
Як вбачається з позовної заяви Житомирської єпархії Української Православної Церкви предметом розгляду у даній справі є позовна вимога немайнового характеру до Житомирської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження Житомирської обласної державної адміністрації № 346 від 03.10.2019 року Про реєстрацію Статуту релігійної організації у новій редакції: «Релігійна громада Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) село Калинівка Житомирського району Житомирської області».
В той же час, у заяві про зміну предмета позову позивач просить суд визнати недійсним протокол № 2 Загальних Зборів Релігійної організації «Українська православна Свято-Покровська церква» (ідентифікаційний код - 26092264) від 06.07.2019 року; визнати недійсним статут релігійної організації «Релігійна громада Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) село Калинівка Житомирського району Житомирської області» у новій редакції, прийнятий рішенням загальних зборів релігійної громади, оформленого протоколом № 2 від 06.07.2019 року, затвердженого Єпархіальним архієреєм Управління Житомирсько-Овруцької Єпархії Української Православної Церкви (Православної церкви України) Єпископом Житомирським і Овруцьким 15.07.2019 року та зареєстрованого на підставі розпорядження Житомирської ОДА № 346 від 03.10.2019 року Житомирською районною державною адміністрацією, реєстраційна дія № 12871050003003180 від 09.10.2019 року.
Суд зазначає, що у даному випадку позивачем заявлені нові вимоги, які не направлені до відповідача у справі - Житомирської обласної державної адміністрації, що виключає прийняття такої заяви до розгляду, оскільки пред'явлені до особи, яка не є стороною даної справи, що фактично за своєю суттю є новим позовом, відтак суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про зміну предмету позову.
При цьому, відповідно до приписів ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Так, позивач просить суд залучити до участі у справі в якості співвідповідача - «Релігійну громаду Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) село Калинівка Житомирського району Житомирської області».
Суд зазначає, що необхідність залучення співвідповідача у даному випадку пов'язана із подання позивачем заяви про зміну предмету позову, оскільки наведені у вказаній заяві вимоги були направлені виключно до «Релігійної громади Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) село Калинівка Житомирського району Житомирської області».
Проте, такі заяви є взаємовиключними та послідовність їх розгляду унеможливлює їх задоволення, оскільки у разі прийняття судом до розгляду заяви позивача про зміну предмету позову, то наведені у цій заяві вимоги не стосуються першочергового відповідача, в той же час, враховуючи розгляд судом позовних вимог у їх першочерговому вигляді виключає залучення до участі у справі в якості співвідповідача - «Релігійну громаду Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) село Калинівка Житомирського району Житомирської області», оскільки вимоги наведені у прохальній частині позовної заяви стосуються виключно Житомирської обласної державної адміністрації, адже оскаржується її розпорядження.
Таким чином, з урахуванням викладеного суд не вбачає підстав для задоволення заяв позивача про зміну предмета позову та залучення до участі у справі співвідповідача, відповідно суд не приймає для подальшого розгляду такі заяви.
Також, у судовому засіданні 18.11.2021 оголошено перерву до 02.12.2021.
22.11.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав письмові пояснення щодо заяви про зміну предмету позову та заяви про залучення співвідповідача, в якій позивач повторно просить суд розглянути подані заяви про зміну предмету позову та залучення співвідповідача, з оформленням відповідних рішень у відповідності до Господарського процесуального кодексу України та розглянути позов з тих самих підстав , але з вимогами:
- визнати недійсним протокол № 2 Загальних Зборів Релігійної організації «Українська православна Свято-Покровська церква» (ідентифікаційний код - 26092264) від 06.07.2019 року;
- визнати недійсним статут релігійної організації «Релігійна громада Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) село Калинівка Житомирського району Житомирської області» у новій редакції, прийнятий рішенням загальних зборів релігійної громади, оформленого протоколом № 2 від 06.07.2019 року, затвердженого Єпархіальним архієреєм Управління Житомирсько-Овруцької Єпархії Української Православної Церкви (Православної церкви України) Єпископом Житомирським і Овруцьким 15.07.2019 року та зареєстрованого на підставі розпорядження Житомирської ОДА № 346 від 03.10.2019 року Житомирською районною державною адміністрацією, реєстраційна дія № 12871050003003180 від 09.10.2019 року.
У судовому засіданні 02.12.2021, розглянувши письмові пояснення позивача, з урахуванням заперечень позивача викладених у таких письмових поясненнях, суд зазначає наступне.
Так, позивач вказує, що ухвала про відмову в залученні співвідповідача повинна бути викладена в формі окремого процесуального документа, а не у вигляді протокольної ухвали, проте суд не погоджується з такими твердженням позивача, оскільки відповідно до приписів ч. 4 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, ухвала постановляється саме про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Тобто нормами процесуального законодавства передбачено постановлення судом ухвали у разі залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача, проте у даному випадку судом було відмовлено у задоволенні такої заяви відповідача, що не передбачає винесення окремого процсуального документа.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання. Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, що входять до складу колегії).
Таким чином, нормами процесуального законодавства передбачено право суду постановляти ухвали не виходячи до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання.
Тож, у даному випадку, в результаті розгляду заяв позивача судом було постановлено ухвалу про відмову в їх задоволенні не виходячи до нарадчої кімнати, із занесенням її до протоколу судового засідання, що в повному обсязі узгоджується з приписами ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, суд зазначає, що вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції визначений ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
Суд також не приймає до уваги твердження позивача стосовно того, що суд повинен був вирішити питання не про відмову в задоволенні заяви про зміну предмету позову, а про повернення її з одночасним вирішенням питання про повернення сплаченого судового збору, оскільки відповідно до приписів ч. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву про зміну предмету або підстави позову у разі неподання доказів направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.
Враховуючи що позивачем було дотримано вимоги ч. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, відповідно, судом було розглянуто заяву позивача по суті.
Крім того, суд зазначає, що статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.
Таким чином, з урахуванням викладеного вище, враховуючи що судом було вже розглянуто та відмовлено у задоволенні заяв позивача про зміну предмету позову та про залучення співвідповідача, відтак суд не вбачає підстав для їх повторного розгляду.
Ухвалою Господарського суду від 02.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/7880/20 призначено на 13.01.2022.
22.12.2021 до суду надійшли додаткові пояснення Житомирської обласної державної адміністрації (надіслані через систему «електронний суд»), в яких відповідач долучає до матеріалів справи копію постанови Великої палати Верховного Суду у справі № 910/10011/19 та просить суд врахувати викладену у ній позицію.
Аналогічні додаткові пояснення надійшли до суду засобами поштового зв'язку - 29.12.2021.
23.12.2021 до суду надійшла заява Житомирської обласної державної адміністрації про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (надіслана через систему «електронний суд»), в якій відповідач у зв'язку з встановленням карантинних обмежень просить суд забезпечити можливість проведення судового засідання у справі №910/7880/20 призначеного на 13.01.2022, у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2021 відмовлено Житомирській обласній державній адміністрації у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні у справі № 910/7880/20, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
29.12.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав додаткові пояснення, в яких зазначає про обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав, що, на думку відповідача, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача та третьої особи заперечили проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 13.01.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
Як зазначає позивач, до складу Житомирської єпархії Української Православної Церкви входила Українська православна свято-покровська церква, с. Калинівка, Житомирського району, Житомирської області.
У відповідності до п.1. розділу 1 Статуту Української православної свято-покровської церкви, затвердженого Житомирською єпархією Української Православної Церкви 24.10.1991, Калинівська парафія є релігійне об'єднання (релігійна спілка), первинний структурний підрозділ Української Православної церкви, який безпосередньо входить до складу Житомирської єпархії.
Пунктом 1.4 розділу 1 Статуту передбачено, що парафія здійснює свою діяльність при дотриманні діючого законодавства, Статуту Української Православної церкви, Статуту Житомисркьої єпархії, а також цього Статуту.
Згідно з п.п. 1.6, 1.7 розділу 1 Статуту, парафія у своїй релігійній та адміністративно-фінансовій діяльності підзвітна єпархіальному архієрею, володіє правами юридичної особи у рамках, визначених цим статутом, статутом Української Православної церкви та статутом Житомирської єпархії.
Згідно п. 14 розділу 2 Статуту, парафію очолює настоятель, якого призначає єпархіальний архієрей.
У відповідності до п.37, 38 розділу 5 Статуту передбачено, що статут підлягає реєстрації у державних органах після його затвердження єпархіальним архієреєм Житомирської єпархії Української Православної церкви, зміни та доповненя цього Статуту можуть вноситись виключно зі згоди єпархіального архієрея.
Позивач зазначає, що 20.01.2019 відбулися парафіяльні збори Релігійної організації «Українська православна свято-покровська церква» (код ЄДРПОУ - 26092264), оформлені протоколом № 2 з наступним порядком денним:
1. Обрання секретаря парафіяльних зборів;
2. Виключення особи із списку парафіяльних зборів та включення осіб до списку парафіяльних зборів.
3. Обрання складу парафіяльної ради.
4. Обрання ревізійної комісії релігійної організації.
5. Вирішення питання конфесійної належності релігійної організації.
Додатком №1 до вказаного протоколу затверджено список членів парафіяльних зборів релігійної організації Української православної церкви Свято-Покровського храму у кількості 28 осіб.
Тож, на зборах парафіяльних зборів членів релігійної організації, згідно реєстраційного списку, прийнято рішення про виключення осіб із Списку Парафіяльних зборів та включення осіб до списку параафіяльних зборів, обрано склад Парафіяльної ради, обрано ревізійну комісію релігійної організації та вирішено питання конфесійної належності релігійної організації, а саме: підтверджено належність релігійної організації «Українська православна свято-покровська церква» (код ЄДРПОУ 26092264) Українській православній церкві та вірність Блаженнішому Онуфрію, Митрополиту Київському та всієї України.
З усіх питань порядку денного проголосували: «за» -28, «проти» -0, «утримались» - 0.
Рішення парафіяльних зборів Релігійної організації «Українська православна Свято-Покровська церква» від 20.01.2019 затверджено керуючим Житомирською Єпархією Української православної церкви Митрополитом Житомирським та Новоград-Волинським Никодимом.
Як вказує позивач, 09.03.2019 відбувся схід села, на який не було належним чином запрошено настоятеля, голову парафіяльної ради та дійсних членів релігійної громади «Українська православна Свято-Покровська Церква» Української православної церкви. На думку позивача, на зборах села відбулось протизаконне голосування, що стосувалось статутної діяльності релігійної громади «Українська православна Свято-Покровська Церква» Української православної церкви про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях релігійної громади та перехід релігійної громади до Православної церкви України.
Крім того, 06.07.2019 відбулися загальні збори Релігійної організації «Українська православна свято-покровська церква» (код ЄДРПОУ - 26092264), оформлені протоколом №2, на яких були присутні 10 осіб. Всього до складу загальних зборів входять: 10 осіб.
На вказаних зборах, зокрема вирішено: змінити підлеглість Релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях шляхом входу до складу релігійного об'єднання - Православної церкви України; змінити офіційне найменування Релігійної громади, визначити таке нове найменування Релігійної громади, а саме «Релігійна громада Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) село Калинівка Житомирського району Житомирської області»; викласти та прийняти Статут Релігійної громади в новій редакції; провести реєстрацію статуту Релігійної громади у новій редакції, а також державну реєстрацію змін до відомостей про Релігійну громаду, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Позивач зазначає, що проведення зборів саме територіальної громади та винесення на розгляд таких зборів питання про зміну підлеглості релігійної громади є таким, що суперечить положенням чинного законодавства України. На думку позивача, особи, які хоч і вважають себе членами релігійної громади, однак не включені до складу парафіяльних зборів релігійної громади або були виключені зі складу останніх, не можуть вважатись членами релігійної громади в розумінні Закону №2673-VIII та не мають права брати участь у прийнятті рішення про зміну підлеглості релігійної громади в організаційних та канонічних питаннях, а парафіяльні збори в порядку передбаченому Законом та Статутом не скликались та не проводились.
При цьому, позивач також вказує, що про збори, які відбулися не було повідомлено настоятеля цервки, голову парафіяльної ради та дійсних членів релігійної громади «Українська православна Свято-Покровська Церква» Української православної церкви, всупереч вимогам чинного законодавства збори проходили без участі людей, які постійно відвідують храм та приймають активну участь в житті парафії. На думку позивача, на зборах відбулося неправомірне голосування, що стосувалося статутної діяльності Релігійної громади «Українська православна Свято-Покровська Церква» Української православної церкви та вирішено низьку питань, які грубо порушили права релігійної громади та релігійної організації.
Крім того, 06.09.2019 року голова загальних зборів Давидова Н.М. та секретар Загальних зборів Козел В.І. , діючи від імені «Української православної Свято-Покровської церкви» звернулися із заявою до Житомирської обласної державної адміністрації щодо реєстрації статуту релігійної організації в новій редакції.
03.10.2019 розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації № 346 прийнято рішення зареєструвати статут релігійної організації «Релігійна громада Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) село Калинівка Житомирського району Житомирської області» у новій редакції.
Отже, обгрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що розпорядження Житомирської обласної державної адміністрації є протиправним та піжлягає скасуванню, оскільки прийнято з перевищенням наданих повноважень, при цьому відповідачем не перевірено відповідних поданих на реєстрацію документів законодавству та статуту релігійної громади, а також відповідачем прийнято документи, які оформлені неналежними особами, у зв'язку з чим позивач просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження Житомирської обласної державної адміністрації № 346 від 03.10.2019 року Про реєстрацію Статуту релігійної організації у новій редакції: «Релігійна громада Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) село Калинівка Житомирського району Житомирської області».
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини, пов'язані з діяльністю релігійних організацій регулюються Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації", згідно статті 7 якого, релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).
Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).
Відповідно до частини 1, 2 ст. 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.
Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.
Згідно частини 1, 2 ст. 9 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" релігійні управління і центри діють на підставі своїх статутів (положень), що реєструються у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
Відповідно до частини 1, 2, 5 ст. 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
Статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з'їздах, конференціях.
Статут (положення) релігійної організації не повинен суперечити чинному законодавству.
Згідно статті 13 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).
Суд зазначає, що позов у цій справі подано Житомирською єпархією Української Православної Церкви про визнання протиправним і скасування розпорядження № 346, яке стосувалося реєстрації нової редакції статуту Релігійної організації на підставі рішення загальних зборів Релігійної організації про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях цієї релігійної громади.
Підставою позову є те, що рішення про затвердження статуту в новій редакції прийняте з порушенням чинного статуту; на зборах територіальної громади, а не парафіяльними зборами; за участі осіб, які не мали права брати участь у таких зборах тощо. Тому позивач вважає збори нечинними та неправомочними.
У позовній заяві вказується, що про збори, які відбулися 06.07.2019 не було повідомлено настоятеля цервки, голову парафіяльної ради та її членів, дійсних членів релігійної громади «Українська православна Свято-Покровська Церква» Української православної церкви, всупереч вимогам чинного законодавства зборни проходили без участі людей, які постійно відвідують храм та приймають активну участь в житті парафії.
Позивач стверджує, що пакет документів, який подавався для реєстрації статуту релігійної громади у новій редакції не відповідав положенням статті 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", а тому підстав для проведення реєстраційних дій не було.
Вирішуючи цей спір суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Частиною першою статті 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Водночас, застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18.
Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов'язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.
Отже, судове рішення про визнання недійсним розпорядження про реєстрацію статуту Релігійної організації в новій редакції не є підставою для вчинення реєстраційних дій, а відповідна позовна вимога не відповідає ефективному способу захисту прав та інтересів у цих правовідносинах.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту вичерпує свою дію з моменту внесення таких змін або доповнень до статуту (прийняття статуту в новій редакції).
Отже, зважаючи на характер спірних відносин, належному способу захисту інтересу Релігійної організації та/або її членів відповідає позовна вимога про визнання недійсним статуту Релігійної організації в новій редакції. Судове рішення про задоволення такої позовної вимоги є підставою для приведення суб'єктом державної реєстрації відомостей про Релігійну організацію, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у відповідність до відомостей статуту релігійної організації в попередній редакції.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.
Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 та від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження Житомирської обласної державної адміністрації № 346 від 03.10.2019 року Про реєстрацію Статуту релігійної організації у новій редакції: «Релігійна громада Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) село Калинівка Житомирського району Житомирської області».
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Житомирської єпархії Української Православної Церкви до Житомирської обласної державної адміністрації про скасування розпорядження не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено: 24.01.2022
Суддя С. О. Щербаков