ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.01.2022 м. КиївСправа № 908/1937/21
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "КВІК";
до відповідача-1: ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ;
до відповідача-2: ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ;
про: стягнення 316.979,85 грн.
Суддя Балац С.В.
Секретар судового засідання Раєвський П.А.
Представники:
позивача: Хылько А.В.;
відповідача-1: Жданова А.І.;
відповідача-2: Жданова А.І.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "КВІК" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ та ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ про стягнення 316.979,85 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті неправомірних дій відповідачів у вигляді затримання реєстрації податкових накладних позивача, останньому завдані збитки в сумі 316.979,85 грн., з яких: 246.423,84 грн. - пеня, 42.381,63 грн. - 3 % річних та 28.174,38 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1937/21 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 09.08.2021.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.08.2021 справу № 908/1937/21 передано на розгляд до господарського суду м. Києва з тих підстав, що відповідач-2 є центральним органом виконавчої влади.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.09.2021 справу № 908/1937/21 прийнято до провадження судді Балац С.В. та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.
Ухвалою від 02.11.2021, за заявою відповідача-2, подальший розгляд справи № 908/1937/21 вирішено здійснювати порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначене на 22.11.2021.
Ухвалою від 19.11.2021 № 908/1937/21 заява позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції залишена судом без розгляду з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.
В судових засіданнях 22.11.2021 та 15.12.2021 суд на місці, зокрема, ухвалив: відкласти судові засідання на 15.12.2021 та на 17.01.2022 відповідно.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням відсутності неправомірних дій відповідачів при здійсненні реєстрації податкових накладних позивача та відсутність господарських відносин між сторонами спору. Також в поданому о суду відзиві заявлено клопотання про заміну відповідача-1 (ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ, ідентифікаційний код: 43143945) на правонаступника (ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ, ідентифікаційний код: 44118663).
Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив про встановлені судом неправомірні дії позивача, що призвели до завдання позивачу збитків.
Ухвалою від 25.11.2021 № 908/1937/21 заяву представника відповідача-1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі "EasyCon" задоволено.
Ухвалою від 20.12.2021 № 908/1937/21 заяву представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі "EasyCon" задоволено.
В судовому засіданні 17.01.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши доводи повноважних представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, господарський суд міста Києва,
Між позивачем, як виконавцем, та публічним акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі структурного підрозділу "СЛУЖБА ЛОКОМОТИВНОГО ГОСПОДАРСТВА" регіональної філії "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", як замовником, укладено договір від 27.11.2018 № ПР/Т - 181287/ню (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов'язується надати послуги з капітального ремонту обладнання локомотивів при проведенні поточного ремонту локомотивів, переданих замовником виконавцю в обсягах згідно додатку № 1 до договору, в порядку та строки, передбачені договором у додатку № 2, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити послуги надані виконавцем.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що розрахунок за послуги з капітального ремонту проводиться шляхом оплати замовником наданого виконавцем рахунку протягом 30 банківських днів з моменту підписання сторонами "акту приймання з капітального ремонту (модернізації) тягового рухомого складу, його вузлів та агрегатів", але не раніше реєстрації податкової накладної.
Позивач стверджує, що відповідачем-1 вчинені неправомірні дії у вигляді здійснення затримання процесу реєстрації податкових накладних позивача, що встановлено рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі № 280/5048/19 та призвело до завдання позивачу збитків в сумі 316.979,85 грн., з яких: 246.423,84 грн. - пеня, 42.381,63 грн. - 3 % річних та 28.174,38 грн. - інфляційні втрати, які заявлені до стягнення у даному спорі.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.
Приписами пункту 6 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Постановою КМУ від 19.06.2019 № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", зокрема, утворено як юридичну особу публічного права ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ. Також вказаною постановою ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ реорганізовано шляхом приєднання до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ.
Постановою КМУ від 30.09.2020 № 893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби", ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ (ідентифікаційний код: 43143945) - ліквідоване.
Наказом ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ від 30.09.2020 № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", утворено, зокрема, ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ (ідентифікаційний код: 44118663), як відокремлений підрозділ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (без статусу юридичної особи).
Пунктом 1 Положення про ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ, затвердженого наказом державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643, ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ (ідентифікаційний код: 44118663) є правонаступником ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ (ідентифікаційний код: 43143945).
Таким чином, провадження у справі № № 908/1937/21 в частині вимог до відповідача-1 - ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ підлягає закриттю на підставі пункту 6 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки правонаступник відповідача-1 - ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ (ідентифікаційний код: 44118663) є відокремленим підрозділом ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ без статусу юридичної особи.
Приписами статті 1174 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Положеннями пункту 2 статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:
- наявність реальних збитків;
- вина заподіювана збитків;
- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.
Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.
Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Приписами частини 4 статті 75 Господарського кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі № 280/5048/19, яке, в розумінні приписів частини 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України, набрало законної сили 10.03.2020, зокрема, встановлено:
"За фактом здійснених господарських операцій за договором №ПР/181287/НЮ, позивачем складено та направлено до ЄРПН податкові накладні №4, №5 від 04.03.2019, №18 від 14.03.2019 (а.с. 122, 130, 133).
Квитанціями про реєстрацію податкової накладноїрозрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 28.03.2019 документи прийнято, проте їх реєстрація зупинена з посиланням на п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення таабо копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН (а.с.123, 131, 134).
20.09.2019 позивачем подано повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Також, позивачем надано письмові пояснення, до яких додано пакет первинної документації (а.с.124-128).
Перелік наданих підприємством документів підтверджується скрін-шотом з АІС "Податковий блок", розділ "Журнал розгляду Повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК", наданим відповідачами разом із відзивом на позов (а.с.245 + зворот).
Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 25.09.2019 №1290250/38284929 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 04.03.2019; від 25.09.2019 №1290259/38284929 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 04.03.2018; від 25.09.2019 №1290255/38284929 (а.с.129, 132, 135).".
Таким чином, податковим органом, після прийняття вказаних вище податкових накладних позивача, 28.03.2019 надано позивачу повідомлення про зупинення реєстрації з посиланням на п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, та запропоновано надати пояснення таабо копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
При цьому, з такими поясненнями та документами позивач звернувся до податкового органу лише 20.09.2019, на які податковий орган відреагував 25.09.2019 у вигляді рішення від 25.09.2019 № 1290250/38284929 про відмову у реєстрації податкової накладної.
Вказані обставини свідчать про відсутність в діях податкового органу (відповідача-2) ознак затримання/затягування процесу реєстрації вказаних вище податкових накладних позивача, в свою чергу, пояснення на повідомлення податкового органу (28.03.2019) надані лише 20.09.2019, тобто після спливу тривалого терміну, що свідчить про недобросовісні дії саме позивача.
Приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Положеннями частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, збитки у вигляді пені 3 % річних та інфляційних втрат можуть бути заявлені до стягнення у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання та порушенні правил здійснення господарської діяльності.
При цьому, між сторонами даного спору як зобов'язальні так і господарські відносини відсутні.
Приймаючи до уваги викладені вище обставини суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки, як встановлено вище судом, затримка реєстрації податкових накладних позивача здійснена виключно внаслідок недобросовісних дій останнього, а збитки, у вигляді пені, 3 % та інфляційних втрат, мають бути заявлені до стягнення у разі порушення правил здійснення господарської діяльності в межах господарських або зобов'язальних відносин, які між сторонами даного спору відсутні.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 та пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати позивача у вигляді витрат на правову допомогу, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Провадження в частині вимог до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ - закрити.
2. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 27 січня 2022 року
Суддя С.В. Балац