Рішення від 27.01.2022 по справі 910/18476/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.01.2022Справа № 910/18476/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Небесна криниця Лтд», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес компані груп», м. Київ

про стягнення 210 042,47 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Небесна криниця Лтд» (далі - ТзОВ «Небесна криниця Лтд»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес компані груп» (далі - ТзОВ «Бізнес компані груп»/відповідач) про стягнення 210 042,47 грн, у тому числі: 55 650,00 грн - основного боргу, 1 353,77 грн - пені та 201,00 грн - 3% річних, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки №000396252 від 28.07.2021, а також 148 500,00 грн - основного боргу, 3 776,70 грн - пені та 561,00 грн - 3% річних, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором купівлі-продажу №00040903 від 21.09.2021.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.11.2021 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.

Положеннями статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Небесна криниця Лтд» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес компані груп» (далі - клієнт) укладено договір поставки №000396252, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставляти клієнту, а клієнт приймати і оплачувати каву в зернах ТМ Corsico, та інші споживчі товари у асортименті, кількості і за ціною, що визначаються у специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору, а також/або у товаросупроводжувальних документах на товар.

Згідно п. 1.2. договору загальною ціною цього договору є сукупність сум окремих партій товару, що будуть поставлені протягом дії договору.

В п. 4.1. договору передбачено, що клієнт зобов'язується сплачувати товар протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту прийняття партії товару шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Поставка товару здійснюється постачальником на умовах її оплати клієнтом на підставі відповідного рахунку-фактури постачальника та/або видаткової накладної та/або діючого договору (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань по оплаті товару клієнт сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 28.07.2022.

15.09.2021 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №175265 на загальну суму 55 650,00 грн.

Гарантійним листом №263 від 16.09.2021 відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити рахунок №175265 від 15.09.2021 у триденний термін з моменту поставки.

22.09.2021 позивач згідно з видатковою накладною №357012775 поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 55 650,00 грн.

Проте, ТзОВ «Бізнес компані груп» за поставлений товар не розрахувалося, внаслідок чого за вказаним договором поставки виникла заборгованість у розмірі 55 650,00 грн перед ТзОВ «Небесна криниця Лтд», що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків від 30.09.2021.

Крім того, 21.09.2021 між ТзОВ «Небесна криниця Лтд» (далі - продавець) та ТзОВ «Бізнес компані груп» укладено договір купівлі-продажу №00040903, відповідно до якого продавець зобов'язався передати продукцію у власність покупця, а покупець прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.

Згідно п. 3.1. договору оплата здійснюється у два етапи: перший етап оплати 10% від суми товару у розмірі 16 500,00 грн, по факту поставки товару; другий етап оплата залишку 90% від суми товару у розмірі 148 500,00 грн протягом 3 (трьох) днів з моменту відвантаження в безготівковій формі, шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів з банківського рахунку покупця на банківський рахунок продавця, вказаний у цьому договорі або у накладній на товар. Моментом здійснення покупцем оплати є моментом списання грошових коштів з рахунку покупця, якщо інше не встановлено додатками до договору та/або додатковими угодами.

У відповідності до п. 6.7. договору, у разі порушення строку оплати за товар та необґрунтованого цим договором строку приймання товару покупець сплачує продавцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторони домовилися, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом 1 року, але у будь-якому разі, - до повного виконання взаємних зобов'язань сторонами (п. 11.1. договору).

16.09.2021 позивачем виставлено відповідачу на оплату рахунок №176040 на суму 165 000,00 грн.

Гарантійним листом №263 від 16.09.2021 відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити рахунок №176040 від 16.09.2021 у триденний термін з моменту поставки.

22.09.2021 позивач згідно з видатковою накладною №357012995 поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 165 000,00 грн.

22.09.2021 платіжним дорученням №288 відповідач частково розрахувався з позивачем за поставлений товар згідно рахунку №176040 на суму 16 500,00 грн.

В порушення умов договору купівлі-продажу №00040903, відповідач в повному обсязі за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у ТзОВ «Бізнес компані груп» виникла заборгованість в розмірі 148 500,00 грн, що також підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків від 30.09.2021.

Отже, внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару, у ТзОВ «Бізнес компані груп» виникла заборгованість перед позивачем за договором поставки №000396252 від 28.07.2021 в сумі 55 650,00 грн та за договором купівлі-продажу №00040903 від 21.09.2021 в сумі 148 500,00 грн.

30.09.2021 позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою здійснити оплату за поставлений товар у повному обсязі.

У відповідь на цей лист, ТзОВ «Бізнес компані груп» в листі №291 від 18.10.2021 зобов'язалося погасити заборгованість до 31.10.2021. Проте, взяте на себе зобов'язання не виконало.

28.10.2021 позивач повторно звернувся до відповідача з претензією-вимогою №2 від 22.10.2021 про сплату заборгованості за договором поставки №000396252 від 28.07.2021 в сумі 55 650,00 грн та за договором купівлі-продажу №00040903 від 21.09.2021 в сумі 148 500,00 грн.

Проте, ця претензія залишена відповідачем без задоволення та відповіді.

Отже, внаслідок неналежного виконання ТзОВ «Бізнес компані груп» взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару, ТзОВ «Небесна криниця Лтд» просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки №000396252 від 28.07.2021 в сумі 55 650,00 грн, пеню у розмірі 1 353,77 грн та 3% річних в сумі 201,00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу №00040903 від 21.09.2021 в сумі 148 500,00 грн, пеню у розмірі 3 776,70 грн та 3% річних в сумі 561,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

У відповідності до положень ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Отже, судом вище встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №000396252 від 28.07.2021 та договір купівлі-продажу №00040903 від 21.09.2021, відповідно до яких позивач поставив, а відповідач прийняв товар.

Так, за договором поставки №000396252 від 28.07.2021 позивач поставив товар на загальну суму 55 650,00 грн, проте відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у ТзОВ «Бізнес компані груп» виникла заборгованість в цій сумі, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків від 30.09.2021.

За договором купівлі-продажу №00040903 від 21.09.2021 позивач поставив товар на загальну суму 165 000,00 грн, проте відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 16 500,00 грн, відповідно у ТзОВ «Бізнес компані груп» також виникла заборгованість у розмірі 148 500,00 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків від 30.09.2021.

Статтею 530 ЦК України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 4.1. договору поставки відповідач зобов'язався сплачувати товар протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту прийняття партії товару шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Проте, як зазначено судом вище, за договором поставки №000396252 від 28.07.2021 ТзОВ «Бізнес компані груп» взагалі не розрахувалося за поставлений товар.

Згідно п. 3.1. договору купівлі-продажу №00040903 від 21.09.2021 оплата здійснюється у два етапи: перший етап оплати 10% від суми товару у розмірі 16 500,00 грн, по факту поставки товару; другий етап оплата залишку 90% від суми товару у розмірі 148 500,00 грн протягом 3 (трьох) днів з моменту відвантаження в безготівковій формі, шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів з банківського рахунку покупця на банківський рахунок продавця, вказаний у цьому договорі або у накладній на товар. Моментом здійснення покупцем оплати є моментом списання грошових коштів з рахунку покупця, якщо інше не встановлено додатками до договору та/або додатковими угодами.

Водночас, як встановлено судом вище, за договором купівлі-продажу №00040903 від 21.09.2021 відповідач здійснив оплату частково в сумі 16 500,00 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку, що ТзОВ «Бізнес компані груп» порушено умови договору поставки №000396252 від 28.07.2021, договору купівлі-продажу №00040903 від 21.09.2021 та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 55 650,00 грн та за договором купівлі-продажу в сумі 148 500,00 грн, що разом складає 204 150,00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 353,77 грн та 3% річних у сумі 201,00 грн, нарахованих на суму боргу у розмірі 55 650,00 грн за період з 28.09.2021 по 11.11.2021, а також пеню у розмірі 3 776,70 грн та 3% річних в сумі 561,00 грн, нарахованих на суму боргу у розмірі 148 500,00 грн за період з 26.09.2021 по 11.11.2021.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.1. договору поставки, за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань по оплаті товару клієнт сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У відповідності до п. 6.7. договору купівлі-продажу, у разі порушення строку оплати за товар та необґрунтованого цим договором строку приймання товару покупець сплачує продавцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки положення договорів не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 ГК України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, та встановив, що при обчисленні її сум позивачем допущено арифметичні помилки.

Так, за розрахунком суду, обґрунтованими до стягнення є: сума пені, нарахована на борг за договором поставки, складає 1 166,36 грн; сума пені, нарахована на борг за договором купівлі-продажу, становить 3 250,73 грн.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки 3% річних, і встановив, що при їх обчисленні позивачем також допущено арифметичні помилки, проте їх розмір не перевищує сум, обчислених судом, відповідно ці вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Небесна криниця Лтд» задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес компані груп» (04114, місто Київ, вулиця Макіївська, будинок 10, приміщення 7; ідентифікаційний код 39310886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Небесна криниця Лтд» (03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 6, корпус 17; ідентифікаційний код 37117315) заборгованість у розмірі 204 150 (двісті чотири тисячі сто п'ятдесят) грн 00 коп., пеню в сумі 4 417 (чотири тисячі чотириста сімнадцять) грн 09 грн, 3% річних у розмірі 762 (сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. та 3 140 (три тисячі сто сорок) грн 07 коп. - судового збору.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук

Попередній документ
102825098
Наступний документ
102825100
Інформація про рішення:
№ рішення: 102825099
№ справи: 910/18476/21
Дата рішення: 27.01.2022
Дата публікації: 31.01.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (15.11.2021)
Дата надходження: 15.11.2021
Предмет позову: про стягнення 210051,47 грн.