ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.01.2022Справа № 910/17812/21
за позовом Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смокінг Вульф"
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав"
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами"
про стягнення 15 507,19 грн
Суддя Картавцева Ю.В.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смокінг Вульф» про стягнення 15 507,19 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати роялті за використання в комерційній діяльності музичних творів на підставі договору №КБР-76/02/21-Н від 01.02.2021 у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 15 437,35 грн., інфляційні втрати у розмірі 18,70 грн. та 3% річних у розмірі 15,12 грн.
За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, з огляду на те, що у справі № 910/17812/21 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд доходить висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Разом з тим, позивач у позові зазначив про необхідність розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
- предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що предметом позову є стягнення 15507,10 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, сторони наділені повним обсягом передбачених законом процесуальних прав та можливостей, пов'язаних з розглядом спору.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для здійснення розгляду справи № 910/17812/21 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, тому відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання позивача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.
Разом з позовною заявою до суду було подано клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Обґрунтовуючи клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, позивач зазначає, що Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" та Приватна організація «Організація колективного управління авторським та суміжними правами» є сторонами договору №КБР-76/02/21-Н від 01.02.2021, та що відповідно до п.3.4. договору отриманий позивачем від відповідача єдиний щомісячний сукупний платіж перераховується позивачем на рахунок третіх осіб в рівних частинах (50% на 50%).
За змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
У вирішенні відповідного питання щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, суд з'ясовує, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
З огляду на предмет та підстави позовних вимог, ураховуючи, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" та Приватної організації «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами», суд приходить до висновку щодо необхідності залучення до участі у справі даних осіб, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, а відтак, клопотання позивача підлягає задоволенню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Громадську спілку «Українська ліга авторських та суміжних прав» (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, 5, група, прм. 57, офіс 7) та Приватну організацію «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, 5, група приміщень 57, офіс 1); зобов'язати позивача надіслати залученим третім особам копію позовної заяви з додатками, докази надіслання надати суду; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
30.11.2021 через відділ діловодства суду від третьої особи 1 надійшли пояснення.
30.11.2021 через відділ діловодства суду від третьої особи 2 надійшли пояснення.
У встановлений строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем та третіми особами у поданих заявах, суд
01.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Смокінг Вульф» (далі - Користувач), Громадською спілкою «Українська ліга авторських та суміжних прав» (далі - Суміжна ОКУ), Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (далі - Авторська ОКУ) та Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав» (далі - Організація; ПО УЛАСП) з метою здійснення єдиних виплат за отримання дозволів на публічне використання як об'єктів авторського права (товарів), так і об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань), був укладений Договір № КБР-76/02/21-Н про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах (далі - Договір).
Пунктом 1.1 Договору визначено, що Користувач доручає Організації укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими Користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).
Сторони цим Договором передбачають особливий порядок перерахування коштів від Користувача до Авторської ОКУ та Суміжної ОКУ, який при цьому не пов'язаний із жодними додатковими витратами з боку Користувача, а направлений на раціональний поділ роялті за напрямками оплати за використання об'єктів авторського права та суміжних прав (п. 1.2. Договору).
За змістом п. 3.1. та п. 3.2. Договору, договір про надання дозволу на використання суміжних прав/авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав/авторського права укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.
За Договорами, зазначеними в п. 3.1. та п. 3.2., Користувач здійснює оплату за 1 (один) рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами, та при досрочному розірванні договору Користувач платить тільки за фактичний місяць дії договору. При цьому, Користувачем здійснюється оплата єдиним платежом як за авторські, так і за суміжні права (Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений в Додатку № 3 до цього Договору (з урахуванням інших положень Договору) в строк для сплати роялті, що визначений у Додатку № 3 до цього Договору на рахунок Організації (п. 3.3. Договору).
Особливості дії механізму розстрочки зазначені в п. 3.3.1. цього Договору.
Механізм розстрочки, передбачений цим Договором, діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15-ти днів з дати підписання цього Договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим Договором діє без обмеження строку. В той же час, якщо Користувач не сплачував Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам це Договір із додатками до нього (п. 3.3.1 Договору).
Згідно з п. 3.4. Договору, отриманий ПО УЛАСП (Організацією) від Користувача Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується Організацією на рахунок Суміжної ОКУ та на рахунок Авторської ОКУ. Пропорції щодо перерахування на Суміжну ОКУ та на Авторську ОКУ дотримуються Організацією завжди в рівних частках (50% на 50%). Тобто 50% від зазначеного платежу Користувача має отримати Суміжна ОКУ, а інші 50% Авторська ОКУ.
Відповідно до п. 4.1. та п. 4.2. Договору, Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав оформлений у вигляді Додатку № 1 до цього Договору та Договір про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права оформлений у вигляді Додатку № 2 до цього Договору є невід'ємними частинами Договору.
Пунктом 4.3. Договору передбачено, що надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об'єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо в Додатках № 1 та № 2 до цього Договору. Строк дії цього Договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи Додаток № 1 та Додаток № 2 до цього Договору). Адреса публічного закладу (адреси публічних закладів) (прим. - територія), в яких Користувач отримує дозволи використовувати об'єкти авторського права та суміжних прав, визначені в Додатку № 3 до цього Договору. Розмір винагороди (роялті) визначається сторонами в Додатку № 3 та в Додатках № 1 і № 2 відповідно стосовно суміжних прав та стосовно авторських прав. Порядок виплати сукупної суми винагороди (роялті) користувачем на рахунок організації встановлений цим договором та Додатком № 3 до нього. При цьому, порядок сплати винагороди роялті організації (від імені і за рахунок користувача) на користь Авторської Організації та Суміжної Організації встановлений також відповідно Додатками № 1 та № 2 до цього Договору. Сторони можуть оформити інші додатки та додаткові угоди до цього Договору після його підписання.
У разі виникнення заборгованості Користувача за цим Договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо ПО УЛАСП, окремо Авторською Організацією до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Авторською Організацією, окремо Суміжною Організацією до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Суміжною Організацією, а також у разі досягнення домовленості між Авторською Організацією та Суміжною Організацією ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з Користувача (п. 5.1. Договору).
Відповідно до п. 5.5 Договору ПО УЛАСП отримавши від Користувача Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права має перерахувати 50% винагороди (роялті) від такого платежу на поточний рахунок Авторської Організації, а інші 50% винагороди (роялті) від такого платежу на поточний рахунок Суміжної Організації. Авторська Організація та/або Суміжна Організація матиме право вимагати від ПО УЛАСП сплати винагороди (роялті) тільки в тому обсязі, в якому ПО УЛАСП таку винагороду фактично отримав від Користувача.
Додатками до основного договору є Додаток №1 - Договір про надання дозволу на використання об'єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав, Додаток №2 - Договір про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права, Додаток №3 - перелік закладів, в яких Користувач здійснює використання Об'єктів суміжних прав та Об'єктів авторського права, Додаток №4 - форма звіту, Додаток №5 - угода щодо питань обробки персональних даних в процесі взаємодії.
Пунктом 3 Додатку №3 до Договору сторони погодили розмір Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права: 2 203,00 грн.
Відповідно до п. 3.1. Додатку №3 до Договору сторонами погоджено, що в період з 01.02.2021 по 31.03.2021 розмір Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права буде складати 1 600,00 грн.
Пунктом 4 Додатку №3 передбачено, що Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок Організації (ПО УЛАСП) відповідно до умов основного договору (Договором про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав). Він сплачується не пізніше ніж за п'ять днів до початку місяця за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше 15 днів з моменту підписання договору). Не зважаючи на дату укладення Договору, Користувач здійснює перший платіж за весь місяць (календарний період), в якому було укладено Договір.
Суд зазначає, що Договір про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах №КБР-76/02/21-Н від 01.02.2021 з додатками за своєю правовою природою є ліцензійним договором.
Відповідно до ч. 1, 3-6 ст. 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про невиконання відповідачем зобов'язання з оплати роялті за використання в комерційній діяльності музичних творів на підставі договору №КБР-76/02/21-Н від 01.02.2021, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 15 437,35 грн., інфляційні втрати у розмірі 18,70 грн. та 3% річних у розмірі 15,12 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 01.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Смокінг Вульф», Громадською спілкою «Українська ліга авторських та суміжних прав», Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» та Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав» з метою здійснення єдиних виплат за отримання дозволів на публічне використання як об'єктів авторського права (товарів), так і об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань), був укладений Договір № КБР-76/02/21-Н про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах.
При цьому, пунктом 1.2. Договору сторони передбачили особливий порядок перерахування коштів від Користувача до Авторської ОКУ та Суміжної ОКУ, який при цьому не пов'язаний із жодним додатковими витратами з боку Користувача, а направлений на раціональний поділ роялті за напрямками оплати за використання об'єктів авторського права та суміжних прав.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що за договорами, зазначеними в п.п. 3.1. та 3.2. Користувач здійснює оплату за 1 (один) рік шляхом виплат в розстрочку, а саме - здійснює оплату щомісячними платежами. Під щомісячними платежами мається на увазі оплата роялті за один календарний місяць. При цьому Користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права в розмірі, зазначеному в Додатку №3 до цього Договору (з урахуванням інших положень Договору) в строк для сплати Роялті, що визначений у Додатку № 3 до цього Договору на рахунок ПО УЛАСП.
Відповідно до пункту 3 Додатку №3 до Договору сторони погодили розмір Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права: 2 203,00 грн.
При цьому, згідно з п. 3.1. Додатку №3 до Договору сторонами погоджено, що в період з 01.02.2021 по 31.03.2021 розмір Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права буде складати 1 600,00 грн.
Пунктом 4 Додатку №3 передбачено, що Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок Організації (ПО УЛАСП) відповідно до умов основного договору (Договором про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав). Він сплачується не пізніше ніж за п'ять днів до початку місяця за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше 15 днів з моменту підписання договору). Не зважаючи на дату укладення Договору, Користувач здійснює перший платіж за весь місяць (календарний період), в якому було укладено Договір.
Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як зазначає позивач, відповідачем було сплачено роялті за Договором за період з лютого по травень 2021 року включно у повному обсязі та частково за червень 2021 року. Сума боргу за червень 2021 року становить 16,35 грн.
Відповідачем дані твердження позивача спростовані не були, доказів сплати роялті за червень 2021 року в повному обсязі матеріали справи № 910/17812/21 не містять.
З огляду на викладене, враховуючи, що порушення відповідачем строку сплати Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права перевищує два календарні місяці, зазначене відповідно до положень п. 3.3.1 Договору свідчить, що механізм (режим) розстрочки є таким, що припинив свою дію і розпочали діяти умови річної оплати (оплата за рік здійснюється у вигляді повної передоплати, при чому строк здійснення її оплати вважається таким, що настав).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
У статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Доказів розірвання чи визнання недійсним Договору № КБР-76/02/21-Н про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах від 01.02.2021, матеріали даної справи не містять, відтак, Договір № КБР-76/02/21-Н від 01.02.2021 є обов'язковим для виконання сторонами.
При цьому, п. 5.1 Договору передбачено, що у разі виникнення заборгованості Користувача за цим Договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо ПО УЛАСП, окремо Авторською Організацією до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Авторською Організацією, окремо Суміжною Організацією до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Суміжною Організацією, а також у разі досягнення домовленості між Авторською Організацією та Суміжною Організацією ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з Користувача.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З огляду на викладене, ураховуючи, що сторонами Договору було погоджено умову про те, що ПО УЛАСП (позивач) має право на звернення до суду з позовом у разі виникнення заборгованості Користувача за цим Договором, при цьому, з наданих третіми особами (Авторською Організацією та Суміжною Організацією) пояснень вбачається, що вони підтримують позовні вимоги ПО УЛАСП у повному обсязі, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів сплати відповідачем заборгованості за червень 2021 року в повному обсязі (сума недоплати становить 16,35 грн) та доказів сплати заборгованості за період з липня 2021 року до січня 2022 року включно у розмірі 15421,00 грн (2203,00 грн (Єдиний щомісячний сукупний платіж) Х 7 місяців), суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 15437,35 грн заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 18,70 грн. та 3% річних у розмірі 15,12 грн за період з 27.05.2021 по 01.10.2021 щодо суми заборгованості 15437,35 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 18,70 грн. та 3% річних у розмірі 15,12 грн підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки, фактична сума 3% річних та інфляційних втрат за визначений позивачем період перевищує суму, заявлену ним до стягнення.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смокінг Вульф" (02140, місто Київ, вулиця Бориса Гмирі, будинок 1/2, квартира 284; ідентифікаційний код: 41778720) на користь Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02002, місто Київ, вулиця А. Аболмасова, будинок 5, група приміщень 57, офіс 10; ідентифікаційний код: 37396233) суму основного боргу у розмірі 15 437 (п'ятнадцять тисяч чотириста тридцять сім) грн 35 коп., інфляційні втрати у розмірі 18 (вісімнадцять) грн 70 коп., 3% річних у розмірі 15 (п'ятнадцять) грн 12 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.В. Картавцева