номер провадження справи 9/178/21
20.01.2022 Справа № 908/3589/21
м.Запоріжжя
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Авісметіз-Запоріжжя”, код ЄДРПОУ 35449872 (69037, м. Запоріжжя, бул. Т.Шевченка, буд. 6)
до відповідача: Комунального підприємства “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 22144952 (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-а)
про стягнення суми 48372,27 грн.
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Бичківській О.О.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Авісметіз-Запоріжжя” про стягнення з відповідача - Комунального підприємства “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради суми 37885,78 грн. заборгованості з оплати за надані послуги згідно договору № 523-ПР/2019 від 18.09.2019, суми 3123,30 грн. неустойки (пені) за несвоєчасну оплату, суми 2136,14 грн. - 3% річних, суми 5227,05 грн. інфляційних втрат, всього - загальної суми 48372,27 грн.
Ухвалою суду від 14.12.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3589/21, присвоєний номер провадження 9/178/21, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 11.01.2022. У судовому засіданні 11.01.2022 оголошено перерву до 20.01.2022.
20.01.2022 справу розглянуто, прийнято рішення.
Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позові, які мотивовані наступним. Позивачем (Підрядник) та відповідачем (Замовник) укладено договір № 523-ПР/2019 від 18.09.2019 на надання послуг поточного ремонту, за умовами якого відповідач доручив та зобов'язався оплатити, а позивач прийняв на себе зобов'язання з виконання поточного ремонту під'їзду № 1-2 житлового будинку № 105а по вул. Перемоги в м. Запоріжжі (часткова заміна проводки та арматури). Ціну послуг, що надаються позивачем, сторони обумовили в п.п. 2.1 договору на рівні 37885,78 грн. Згідно з п. 4.1 договору оплата наданих послуг здійснюється на підставі підписаних замовником довідок та актів про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, КБ-2в протягом 60 календарних днів після підписання вищезгаданих форм КБ-3, КБ-2в. Позивач належним чином виконав обумовлені договором роботи, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року (форма № КБ-2в) від 18.11.2019 на загальну суму 37885,78 грн. з ПДВ, який підписаний обома сторонами без зауважень і претензій.. Відповідач виконані позивачем роботи прийняв, проте оплату вказаних робіт не здійснив. Таким чином, за договором № 523-ПР/2019 від 18.09.2019 борг відповідача перед позивачем становить 37885,78 грн. У зв'язку із порушенням відповідачем зобов'язань щодо оплати виконаних робіт на підставі п. 9.4 договору та відповідно до вимог чинного законодавства позивачем відповідачу нарахована пеня в розмірі 3123,30 грн., 3 % річних в розмірі 2136,14 грн. та 5227,05 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовано ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 549, 610, 611, 625, 627, 837, 854, 903 ЦК України та умовам договору.
Відповідач відзив на позов суду не надав, разом з тим, 11.01.2022 до суду (до початку судового засідання) від відповідача надійшло клопотання про визнання позову та вирішення питання щодо повернення позивачу з державного бюджету на підставі статті 130 ГПК України 50% судового збору сплаченого за позовом.
У судовому засіданні 11.01.2022 представник відповідача також зазначив, що відповідачем позов визнається, та підтримав клопотання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши відповідача, суд
18.09.2019 між Комунальним підприємством “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради (замовник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Авісметіз-Запоріжжя” (підрядник, позивач у справі) було укладено договір № 523-ПР/2019 на надання послуг поточного ремонту (надалі договір).
Згідно з п. 1.1. договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання на свій ризик надати в порядку і на умовах цього договору власними та залученими силами і засобами (в т.ч., але не виключно, з використанням наданих замовником матеріалів) послуги код ДК 2015:021 45450000-6 поточний ремонт (послуги на виконання поточного ремонту під'їзду №1-2 житлового будинку № 105а по вул. Перемоги у м. Запоріжжя (часткова заміна проводки та арматури) в обумовлений цим договором термін та з належною якістю в межах узгодженої договірної ціни з дотриманням вимог техніки безпеки, охорони праці та здати об'єкт в експлуатацію.
Ціну послуг, що надаються позивачем, сторони обумовили в п. 2.1. договору в розмірі 37885,78 грн., у т.ч. ПДВ 6314,30 грн. Ціна послуг визначається розрахунком договірної ціни за обсягами (етапами, видами) робіт, який є невід'ємною частиною договору.
У підпунктах 4.1. і 4.5. договору сторони визначили, що оплата замовником виконаних підрядником послуг проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника. Оплата наданих послуг здійснюється на підставі підписаних замовником довідок та актів про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, КБ-2в протягом шістдесяти календарних днів після підписання вищезгаданих форм.
Пунктом 13.1 договору визначено, що договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині виконання фінансових зобов'язань до повного їх виконання. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) за цим договором.
Як свідчать матеріали справи, позивач виконав взяті на себе за договором зобов'язання з поточного ремонту вказаних вище об'єктів, що підтверджується підписаними сторонами 18.11.2019 довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2019 (ф. КБ-3), а також актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року (ф. КБ-2в) на загальну суму 37885,78 грн.
Відповідач у строк до 17.01.2020 включно зобов'язаний був перерахувати позивачеві 37885,78 грн. оплати за надані послуги. Проте свої зобов'язання з оплати наданих послуг не виконав.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини між сторонами у справі врегульовані договором, який за своєю правовою природою є договором підряду.
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 ЦК України).
Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
За змістом ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як встановлено судом вище, позивач виконав обумовлені договором роботи, що підтверджується підписаними сторонами 18.11.2019 довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2019 (ф. КБ-3), а також актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року (ф. КБ-2в).
Жодних зауважень щодо якості виконаних робіт в Акті не зафіксовано.
Проте відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості здійснених позивачем робіт не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 37885,78 грн.
Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем виконаних позивачем робіт суд вважає доведеним. Відповідачем позовні вимоги не спростовано, доказів перерахування позивачу суми 37885,78 грн. суду не надано. Більш того, відповідач визнав позов, про що судом було зазначено вище.
Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 37885,78 грн. заборгованості суд вважає законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 3123,30 грн. пені, суми 2136,14 грн. - 3% річних та суми 5227,05 грн. інфляційних втрат.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 9.4 договору у випадку порушення замовником термінів оплати виконаних робіт згідно п. 4.1, він сплачує підряднику пеню в розмірі 0,05 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення зобов'язань.
Факт прострочення відповідачем зобов'язання з оплати наданих послуг поточного ремонту доведено.
Нарахування пені є законним та обґрунтованим. Разом з тим, здійснивши перерозрахунок пені, суд встановив, що позивачем при здійсненні розрахунку допущені арифметичні помилки, а також неправильно визначено початок періоду нарахування пені, оскільки останнім днем строку оплати виконаних робіт згідно умов договору є 17.01.2020. В даному випадку обґрунтовано заявленою до стягнення є пеня у розмірі 3096,18 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені судом відмовляється.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.
Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено розрахунок сум 3% річних та інфляційних втрат та за результатами здійсненого перерахунку, суд встановив, що сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 18.01.2020 по 02.12.2021 (685 днів) становить 2130,05 грн. Отже в іншій частині вимог про стягнення 3 % річних судом відмовляється. Розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем правильно, а тому вимоги в цій частині задовольняються судом у заявленому позивачем розмірі, а саме - в розмірі 5227,05 грн.
Отже позов в цілому задовольняється судом частково.
До початку розгляду справи по суті відповідач подав клопотання з якого слідує, що він визнає позов та просить вирішити питання щодо повернення позивачу з державного бюджету на підставі статті 130 ГПК України 50% судового збору сплаченого за позовом.
За змістом ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”.
Судовий збір за розгляд позовних вимог у даній справі складає 2270,00 грн.
Отже позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50% сплаченого судового збору в розмірі 1135,00 грн. на підставі ухвали суду за відповідним клопотання позивача.
Решта витрат зі сплати судового збору, а саме - в розмірі 1135,00 грн. відповідно до положень статті 129 ГПК України покладається на відповідача.
До позовної заяви позивачем був доданий попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс та які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу, які згідно з розрахунком позивача становлять 3000,00 грн.
В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача суму 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано до суду копії договору про надання професійної правничої допомоги № 27/АМЗ від 25.11.2021 з актом №1 від 29.11.2021 надання-прийому професійних правничих послуг по етапу 1 договору № 27/АМЗ від 25.11.2021, які підписано між позивачем та адвокатським об'єднанням “Фінанси та Право” в особі керуючого партнера Ференця О.Є. Повноваження Ференця О.Є. як адвоката підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №300 від 30.07.2003. Відповідно до вказаного акту надання-прийому професійних правничих послуг позивачу надано послуги зі з'ясування обставин справи та вивчення документів - 1 година вартістю 1000,00 грн., а також зі складання позовних матеріалів, в т.ч. підготовки позовної заяви та розрахунків, - 2 години вартістю 2000,00 грн., всього - на суму 3000,00 грн.
На оплату правової допомоги позивачу виставлено рахунок № 07АМЗ/11 від 29.11.2021 на суму 3000,00 грн. Платіжним дорученням № 379 від 29.11.2021 позивачем оплачено на користь Адвокатського об'єднання “Фінанси та Право” за договором про надання правничої допомоги суму 3000,00 грн.
Таким чином витрати позивача на оплату правових послуг підтверджені належним чином.
Відповідач не надав заперечень проти стягнення витрат на правову допомогу в заявленому розмірі.
На підставі викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 22144952 (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Авісметіз-Запоріжжя”, код ЄДРПОУ 35449872 (69037, м. Запоріжжя, бул. Т.Шевченка, буд. 6) суму 37885 грн. 78 коп. основного боргу, суму 3096 грн. 18 коп. пені, суму 2130 грн. 05 коп. - 3% річних, суму 5227 грн. 05 коп. інфляційних втрат, суму 1135 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору та суму 3000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 28.01.2022.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С.Боєва