вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"18" січня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/822/21
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», вул.Грушевського. 1-Д м.Київ,
до відповідача: фізичної особи-підприємця Зверєва Андрія Анатолійовича, АДРЕСА_1 ,
про стягнення 254 748,00 грн,
та за зустрічним позовом: фізичної особи-підприємця Зверєва Андрія Анатолійовича, АДРЕСА_1 ,
до відповідача: Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», вул.Грушевського. 1-Д м.Київ,
про стягнення безпідставно отриманих коштів,
Секретар судового засідання Сінкіна Е.В.
За участю представників:
від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - Гнатишак Олег Володимирович, адвокат, в режимі ВКЗ;
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Шпуганич Василь Петрович, адвокат, ордер АО № 1042219 від 19.10.2021
Позивач за первісним позовом Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця Зверєва Андрія Анатолійовича про стягнення 254 748,00 грн, з яких 6 348,00 грн - заборгованість за договором оренди від 21.01.2021, а також 248 400,00 грн - матеріальні збитки вартості втраченого об'єкта оренди.
Ухвалою господарського суду від 05.10.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 09.11.2021 постановлено прийняти зустрічну позовну заяву фізичної особи-підприємця Зверєва Андрія Анатолійовича (далі ФОП Зверєв А.А.) до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») про стягнення безпідставно отриманих коштів до спільного розгляду з первісним позовом та об'єднати вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 907/822/21.
В ході підготовчого провадження сторонами подано: відзив на первісний позов, відповідь на відзив на первісний позов, відзив на зустрічну позовну заяву, які прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.
Інших заяв, клопотань учасники процесу не заявили.
Ухвалою від 09.12.2021 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 18.01.2022 року.
В судовому засіданні 18.01.2022 представниками сторін підтримано позовні вимоги з підстав, заявлених у первісному та зустрічному позові і у заявах по суті справи. За результатами розгляду справи судом прийнято рішення у справі, яке після виходу з нарадчої кімнати не проголошувалося через неявку представників сторін на проголошення вступної і резолютивної його частини.
Описова частина рішення.
І. Виклад позиції позивача.
Позивач за первісним позовом стверджує, що АТ КБ «ПриватБанк» є власником нерухомості - будівлі павільйону загальною площею 27,6 квадратних метра за адресою Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 189. Право власності підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 30.01.2008, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.08.2009 та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.09.2021 року.
Щодо цього майна починаючи з 2009 по 2021 роки (включно) за вказаною вище адресою укладаються договори оренди з ФОП Зверєв А.А. (Відповідачем). Останній договір оренди між сторонами АТ КБ «ПриватБанк», як Орендодавцем та ФОП Зверев А.А, як Орендарем було укладено 21 січня 2021 року терміном дії до 31.12.2021 року. Передача об'єкта підтверджується складеним і підписаним сторонами актом приймання-передачі приміщення.
В той же час, як вказує позивач, незадовго після укладання договору оренди 04 лютого 2021 року відбулися торги з продажу будівлі павільйону, що відбувся за правилами голландського аукціону за протоколом НУН Е.93.0.0.0/1-6965341 від 07.07.2021 року. Переможцем аукціону стала фізична особа Полухін М.С.
Враховуючи результати проведення аукціону, на підставі п.7.5. Договору оренди який передбачає, що цей Договір втрачає чинність у випадку переходу права власності на Приміщення до третьої особи АТ КБ «ПриватБанк» надіслав на адресу з ФОП Зверєв А.А. як Орендарю листа від 08.02.2021 №E.LU.0.0.0.0/3-210208/3815, з повідомленням про дострокове розірвання Договору оренди від 21.01.2021. Запропоновано дату повернення приміщення та підписання документа про повернення - 10 лютого 2021 року в 14:00 год. До листа було Додано екземпляр акту приймання-передачі приміщення (повернення) та Додаткову угоду: до Договору оренди приміщення б/н від 21.01.2021 р.
Позивач стверджує, що 15.02.2021 року з метою обстеження приміщення та проведення візуального огляду його стану, та подальшого прийняття з оренди, представники АТ КБ «ПриватБанк» виявили, що об'єкт зруйновано, про що 16.02.2021 було зроблено повідомлення до поліції та складено акт від 16.02.2021 року про фіксацію факту зруйнування об'єкту нерухомості.
Позивач, посилаючись на ч. 2 ст. 795 ЦК України, якою передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору та, що з цього моменту договір найму припиняється, наголошує на тому, що акт приймання-передачі приміщення з оренди від 10.02.2021 року, на його думку, не було підписано обома сторонами, отже, приміщення, а саме будівля павільйону за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 189, станом на дату звернення до суду, не передано з оренди, договір оренди є чинним у строк до 31.12.2021 року. Вважає, що згідно п. 7.1. Договору усі права та обов'язки сторін є чинними, у тому числі, щодо належного утримання та зберігання Орендарем приміщення, яке передано у найм.
АТ КБ «ПриватБанк» вважає, що оскільки орендарем не було передано об'єкт в натурі, орендар є відповідальним за збереження орендованого майна, отже має відшкодувати вартість цього майна, яка становить 254 748,00грн., що складається з: заборгованості з орендної плати за договором оренди від 21.01.2021 року у розмірі 6 348,00 грн. та матеріальних збитків у розмірі вартості втраченого майна - 248 400,00 грн. Для цього, вважає мають бути застосовані норми ч. 3, 4 ст. 285 ГК України, згідно якої орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря. Окрім того - норми ст. 779 ЦК України, що наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Позивач вважає, що майнова шкода завдана йому як Орендодавцю та власнику майна з вини Орендаря. Тут він покликається на норми ст. 22 ЦК України, згідно якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками е: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Також вважає, що мають бути застосовані положення ч. 1 ст. 225 ГК України, згідно якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідаючи на відзив відповідача з твердженням про передачу предмета (об'єкта) оренди за актом приймання-передавання позивач стверджує, що передача-прийом 10.02.2021 не відбулася, а підписаний цим числом акт приймання передавання є недійсним, оскільки особа, що підписала акт про прийняття об'єкта не мала відповідних повноважень. Вимагаючи сплати вартості зруйнованого майна вважає, що відповідач як орендар є відповідальним за збереження орендованого майна та має сплатити його вартість. Окрім того, вважає, що не дивлячись на те, що об'єкт зруйновано, орендар має сплачувати орендну плату за користування орендованим майном, чим обумовлює односторонні дії позивача по списанню з поточного рахунку відповідача грошових коштів в рахунок орендної плати за лютий-серпень 2021 року.
Позивач зазначає, що відповідно до п. 2.7 договору оренди, якщо після настання строку оплати, зазначеного в п. 2.4. договору, обов'язок зі сплати не виконаний належним чином, Орендар доручає Орендодавцю здійснити договірне списання коштів з рахунку Орендаря в межах сум, що підлягають сплаті Орендодавцю за цим договором. Договірне списання коштів проводиться Орендодавцем у відповідності із встановленим законодавством порядком, при цьому оформляється меморіальний ордер, у реквізитах "Призначення платежу" якого вказується номер, дата, та посилання на цей пункт Договору. При цьому право на договірне списання коштів з рахунку Орендаря не е обов'язком Орендодавця при неналежному виконанні обов'язків Орендаря зі сплати орендної плати навіть за наявності достатньої кількості грошових коштів на рахунку Орендаря в період, коли обов'язок мав бути виконаний.
Таким чином, АТ КБ «ПриватБанк» вважає, що ним правомірно нараховано Орендарю орендну плату та вимагає погашення заборгованості, яка утворилась, у судовому порядку. Будь-якого протиправного списання з рахунку Боржника орендної плати не відбувалось. Грошові кошти, які отримував Банк, як орендну плату за приміщення не можуть вважатися безпідставно отриманими, в порядку ст. 1212 ЦК України.
У зв'язку з цим, вважає, що вимога за зустрічним позовом є безпідставною та не підлягає задоволенню.
ІІ. Виклад заперечень Відповідача.
Відповідач позову не визнає, надавши відзив та письмові заперечення, в яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Окрім того, відповідачем подано зустрічний позов, за яким підтверджує, між позивач за первісним позовом АТ КБ «ПриватБанк» як власником нерухомості - будівлі павільйону загальною площею 27,6 квадратних метра за адресою Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 189 було укладено договір оренди від 21.01.2021 терміном дії до 31.12.2021 року, який було прийнято ним за відповідним актом 21.01.2021 року.
Відповідно до Договору оренди, Приміщення передається Орендодавцем і приймаєтъся Орендарем в оренду на умовах сплати останнім плати за користування Приміщенням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Орендодавця, зазначений в цьому Договорі (п. 2.1).
Розмір орендної плати за користування Приміщенням - 115,00грн. за 1 кв.м.
Загальна сума орендної плати за один повний календарний місяць - 3174,00грн.
Орендна плата за неповний календарний місяць розраховується пропорційно кількості днів користування Приміщенням у такому місяці. Розмір орендної плати щомісячно індексується .
Орендна плата нараховується з дня передачі Приміщення ОРЕНДАРЮ за актом приймання-передачі (Додаток № 2 до Договору) по день повернення Приміщення Орендодавцю за актом приймання-передачі (повернення) (Додаток № 3 до Договору) (включаючи обидві дати) (п.2.3.)
Відповідач зазначає, що 04 лютого 2021 року відбулися торги з продажу будівлі павільйону, що є об'єктом оренди, що призвело до зміни власника орендованого майна на фізичну особу ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 7.5. Договору оренди передбачено, що цей Договір втрачає чинність у випадку переходу права власності на Приміщення до третьої особи. Відповідно до листа-повідомлення від АТ КБ «ПриватБанк» від 08.02.2021 №E.LU.0.0.0.0/3-210208/3815 ОСОБА_2 було повідомлено про дострокове розірвання Договору оренди від 21.01.2021 р.
Між сторонами 10 лютого 2021 року було підписано Акт приймання-передачі приміщення (повернення) та Додаткову угоду до Договору оренди приміщення від 21.01.2021 про припинення договору оренди. Вважає, що вказані Акт та додаткову угоду з боку банку підписано особою, яка мала право діяти від орендодавця як при передачі майна в оренду, так і при прийнятті майна від орендаря.
У зв'язку з припиненням договірних відносин, ОСОБА_2 вважає, що у АТ КБ «ПриватБанк» відпали правові підстави для отримання в подальшому після 10.02.2021 року платежів в рахунок орендної плати, однак він продовжує самостійно списувати з поточного рахунку орендну плату.
Той факт, що об'єкт оренди будівлю павільйону загальною площею 27,6 квадратних метра за адресою АДРЕСА_2 було зруйновано (демонтовано) невідомими особами 15.02.2021 року не стосується його прав та обов'язків, він не є відповідальним за збереження майна, яке передане орендодавцеві після припинення договору, позов про відшкодування вартості об'єкта оренди вважає безпідставним.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 підтримав заперечення проти позовних вимог та свої доводи за зустрічним позовом, просить у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити повністю - стягнути з АТ КБ “Приват Банк” на користь ФОП Зверева Андрія Анатолійовича безпідставно отримані грошові кошти в сумі 17910,00грн. як оплата за договором оренди нежитлового приміщення від 01.01.2021 року, витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 та витрати за надання правничої допомоги адвокатом на суму 20 000,00грн.
ІІІ. Мотивувальна частина рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін при розгляді первісного позову, суд встановив таке.
3.1. Судом встановлено, що між Позивачем за первісним позовом АТ КБ «ПриватБанк» (далі також Орендодавець) та Відповідачем ФОП Зверєв А.А. (далі також Орендар) укладено договір оренди від 21 січня 2021 року (а.с. 22-31) терміном дії до 31.12.2021 року, за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове платне користування об'єкт нерухомості - будівлю павільйону загальною площею 27,6 квадратних метрів за адресою АДРЕСА_2 .
Договір оренди підписано сторонами в електронній формі. Договір підписано за допомогою кваліфікованого електронного підпису уповноваженими особами, кількість підписів - 3, підписанти: два підписи Кравицький Руслан Миколайович та підпис Зверєв Андрій Анатолійович (а.с. 31). Договір оренди скріплено Електронною печаткою банку.
3.2. Орендодавець є власником об'єкту нерухомості, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 30.01.2008 (а.с. 14), витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.08.2009 (а.с. 15) та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.09.2021 року (а.с. 16-17). На об'єкт виготовлено технічний паспорт (а.с. 18-21).
3.3. Факт приймання-передачі приміщення від Орендодавця до Орендаря підтверджується Актом приймання-передачі від 21.01.2021 року (а.с. 32), який підписано за допомогою кваліфікованого електронного підпису уповноваженими особами, кількість підписів - 5, підписанти: два підписи ОСОБА_3 , два підписи ОСОБА_4 та Зверєв Андрій Анатолійович (а.с. 33-34). Цей документ (Акт від 21.01.2021) скріплено Електронною печаткою банку.
Цей факт доводиться Позивачем та визнається відповідачам, отже суд виходить з того, що об'єкт оренди належним чином переданий уповноваженими на те особами Орендодавця та прийнятий відповідачем в користування за Договором оренди.
3.4. Судом встановлено, та це визнається сторонами, що 04.02.2021 року відбувся електронний аукціон, що підтверджується протоколом №UA-PS-2021-01-20-000015-3 (а.с. 35-36) на якому було продано лот АТ КБ «ПриватБанк» №159, найменування лоту - Будівля павільйону, за адресою Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 189, вартість продажу - 120 960,00грн.
Отже, майно, що є предметом оренди, Орендодавцем як власником майна - продане. Переможцем аукціону стала фізична особа Полухін М.С.
3.4.1. Орендодавець за результатами продажу об'єкта оренди на аукціоні, надіслав на адресу з ФОП Зверєва А.А. листа від 08.02.2021 №E.LV.0.0.0.0/3-210208/3815 (а.с. 37), за підписом представника Орендодавця Кравицького Р.М., з повідомленням про дострокове розірвання Договору оренди від 21.01.2021 та запропоновано дату повернення приміщення та підписання документа про повернення - 10 лютого 2021 року в 14-00 год. До листа було додано проєкти акту приймання-передачі приміщення (повернення) та Додаткову угоду до Договору оренди про дострокове припинення.
3.4.2. Як вбачається з Акту приймання передачі (повернення) до договору оренди б/н від 21 січня 2021, який датовано 10 лютого 2021 (а.с. 39), Орендар передав (повернув), а Орендодавець прийняв згідно Договору приміщення, яке знаходиться за адресою Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 189, загальною площею 27,6 кв.м.
Сторони-підписанти Акту підтверджують, що фактичне прийняття (повернення) Приміщення відбулося 10 лютого 2021 року.
3.4.3. Між сторонами підписано додаткову угоду до договору оренди приміщень б/н від 21.01.2021, яка датована 10.02.2021 (а.с. 41).
За змістом п. 1. Додаткової угоди зазначено, що Сторони уклали цю додаткову угоду про розірвання договору оренди за взаємною згодою з 10.02.2021, у зв'язку з чим викладено п. 7.1. розділу 7 «строк дії договору та інші умови» в новій редакції. Зокрема встановлено що цей Договір вважається укладеним з дати його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами і діє до 10.02.2021 року.
Також, згідно п. 2 цієї Додаткової угоди встановлено, що останнім днем оренди вважається 10 лютого 2021 року.
3.5. Щодо змісту і підписантів Акту приймання передачі (повернення) від 10.02.2021 та Додаткової угоди від 10.02.2021 року.
3.5.1. Суд встановив, що Додаткова угода від 10.02.2021 містить відомості, що від імені Орендодавця діє керівник напрямку по загальній підтримці та розвитку РП Кравицький Руслан Миколайович, який зазначений як підписант. Цей документ (Додаткова угода від 10.02.2021) скріплено ЕЛЕКТРОННОЮ ПЕЧАТКОЮ банку.
В той же час, ця Додаткова угода підписана за допомогою кваліфікованого електронного підпису іншою особою, уповноваженою АТ КБ «ПриватБанк» Крижановською Наталією Ігорівною.
Кількість підписів Додаткової угоди - 3, підписанти: два підписи Крижановська Наталія Ігорівна від імені АТ КБ «ПриватБанк», один підпис Зверєв Андрій Анатолійович (а.с. 41-42).
3.5.2. Судом встановлено, що Акт приймання передачі (повернення) від 10.02.2021 за своїм змістом містить відомості, що від імені Орендодавця також діє керівник напрямку по загальній підтримці та розвитку РП Кравицький Руслан Миколайович, який зазначений як підписант. Але, так само як і Додаткова угода, цей документ (Акт від 10.02.2021) скріплено ЕЛЕКТРОННОЮ ПЕЧАТКОЮ банку та підписано за допомогою кваліфікованого електронного підпису іншою особою, уповноваженою АТ КБ «ПриватБанк» - Крижановською Наталією Ігорівною.
Кількість підписів цього Акту - 3, підписанти: два підписи Крижановська Наталія Ігорівна від імені АТ КБ «ПриватБанк», один підпис Зверєв Андрій Анатолієвич (а.с. 40).
Отже, суд висновує, що наведені вище докази повно відображають волевиявлення сторін, а форма правочину з повернення майна відповідає приписам статті 205 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
3.6. Судом встановлено, і це підтверджується сторонами та іншими доказами, що об'єкт оренди - будівлю павільйону загальною площею 27,6 квадратних метрів за адресою Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 189 знищено 15.02.2021 року.
Цей факт підтверджується поясненнями Позивача та доданими до справи фототаблицями (а.с. 44), протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 16.02.2021 (а.с. 45-46), Постановою службової особи національної поліції від 04.03.2021 у кримінальному провадженні №12021078030000177 про залучення представника АТ КБ «ПриватБанк» як потерпілого (а.с. 47-48), актом фіксації зруйнування об'єкту нерухомості від 16.02.2021 року (а.с. 49).
Отже, спірний об'єкт оренди - будівля павільйону загальною площею 27,6 квадратних метрів за адресою Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 189, не існує з 15.02.2021 як об'єкт цивільних прав, оскільки знищена фізично.
3.7. Щодо предмету спору та предмету доказування.
Суд констатує, що між сторонами виникли правовідносини з оренди (найму) нерухомого майна, що регулюються цивільним та господарським законодавством України.
Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом спору у цій справі є декілька обставин, що мають юридичне значення та визначають порядок припинення договору найму, а також відповідальність орендаря (наймача) при знищенні об'єкта оренди (найму).
3.7.1. Перше. Чи припинився Договір оренди від 21 січня 2021 з укладанням 10 лютого 2021 Додаткової угоди до Договору та підписанням сторонами Акту приймання-передавання об'єкту оренди про повернення приміщення, яке знаходиться за адресою Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 189, загальною площею 27,6 кв.м.
Якщо ні, то
Друге. Чи припинився Договір оренди від 21 січня 2021 за фактом знищення майна- будівлі павільйону, що знаходиться за адресою Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 189, загальною площею 27,6 кв.м.
Третє. Чи є відповідач винним у знищенні об'єкта права власності АТ КБ «ПриватБанк» та якими доказами доводиться його вина. Якщо вина доведена, то які норми права мають бути застосовані для застосування відповідальності: норми зобов'язального права чи деліктного.
3.7.2. Вирішуючи спір про те, чи припинено Договір оренди між сторонами суд виходить з того, що відповідно до п. 7.5. Договору оренди передбачено, що цей Договір втрачає чинність у випадку переходу права власності на Приміщення до третьої особи.
Факти, що встановлені судом, зокрема: повідомлення Орендодавцем Орендаря про припинення Договору у зв'язку з переходом права власності на об'єкт оренди до іншої особи та пропозиція повернути у визначений день об'єкт; укладання у визначений день Додаткової угоди про припинення Договору та підписання Акту про повернення майна в останній день оренди 10.02.2021 року та у спосіб, узгоджений сторонами вказує на те, що Договір оренди від 21.01.2021 було припинено саме 10.02.2021 року. В цей же день відбулася і передача (повернення) об'єкта оренди орендодавцеві.
Суд відхиляє доводи Позивача про підписання Додаткової угоди та Акту приймання (повернення) майна від 10.02.2021 ніби-то не уповноваженою особою Крижановською Наталією Ігорівною, оскільки з досліджений судом доказів вбачається, що Крижановська Наталія Ігорівна мала повноваження діяти від АТ КБ «ПриватБанк» як при передачі майна в оренду 21.01.2021 року, оскільки саме вона в складі представників Банку передала майно в оренду, підписавши Акт приймання-передавання разом з іншим представником Банку - Кравицьким Русланом Миколайовичем. Про це, зокрема вказують ЕЛЕКТРОННА ПЕЧАТКА банку на документах від 10.02.2021, кваліфікований електронний підпис ОСОБА_3 .
Позивач, крім тверджень та пояснень представника про те, що на бланках Додаткової угоди та Акту приймання (повернення) майна від 10.02.2021 було вказане прізвище ОСОБА_4 , який не підписував вказаних документів, не надав суду доказів того, що ОСОБА_3 не мала права їх підписувати.
Суд же вбачає протилежне - Крижановська Наталія Ігорівна є особою, яка здійснює свої повноваженні в інтересах АТ КБ «ПриватБанк», користується електронною печаткою та КЕП поряд з Кравицьким Русланом Миколайовичем.
Отже, суд виходить з того, що Додаткова угода від 10.02.2021 про дострокове припинення Договору оренди від 21.01.2021 та Акт приймання (повернення) майна від 10.02.2021 підписані повноважним представником - Крижановською Наталією Ігорівною.
Норми законодавства, що підлягають застосуванню.
За цих обставин мають бути застосовані такі норми законодавства.
Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 604 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.
Висновок суду. Зобов'язання між Позивачем за первісним позовом АТ КБ «ПриватБанк» як Орендодавцем та ФОП Зверєвим А.А. як Орендарем за Договором оренди від 21 січня 2021 року щодо об'єкту нерухомості - будівлі павільйону загальною площею 27,6 квадратних метрів за адресою АДРЕСА_2 , припинені 10.02.2021 року за домовленістю сторін.
3.7.3. Висновок господарського суду, що викладений у п. 3.7.2. цього рішення вказує на те, що позовні вимоги Позивача ґрунтуються на помилкових оцінках фактичних обставин та дій і наслідків їх вчинення.
3.8. Розглядаючи вимогу АТ КБ «ПриватБанк» про відшкодування йому вартості об'єкта оренди, що знищений, в сумі 254 748,00грн., що складається з: заборгованості з орендної плати за договором оренди від 21.01.2021 року у розмірі 6 348,00 грн. та матеріальних збитків у розмірі вартості втраченого майна - 248 400,00 грн, суд зазначає таке.
Орендодавцем та Орендарем припинено спірні правовідносини за Договором оренди від 21 січня 2021 року за домовленістю шляхом підписання Додаткової угоди від 10.02.2021 року про зміну умов Договору та припинення його з 10.02.2021 року, який є останнім днем оренди та підписано Акт від 10.02.2021 про прийняття (повернення) майна.
3.8.1. Отже, з 11.02.2021 року АТ КБ «ПриватБанк» не є Орендодавцем, а ФОП Зверєв А.А. не є Орендарем будівлі павільйону загальною площею 27,6 квадратних метрів за адресою Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 189.
За цих обставин твердження Позивача про застосування до спірних відносин норми статті 285 Господарського кодексу України не відповідає фактичним обставинам справи та не мають під собою правових підстав.
Зазначені у ст. 285 Господарського кодексу України обов'язки берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, а також щодо відшкодування орендодавцю вартості орендованого майна у разі його знищення з вини орендаря, стосується лише орендаря, який володіє і користується об'єктом оренди.
3.8.2. За цих обставин твердження Позивача про застосування до спірних відносин норми статті 285 Господарського кодексу України не відповідає фактичним обставинам справи та не мають під собою правових підстав.
Окрім того, стверджуючи про обов'язок ФОП Зверєва А.А. відшкодувати орендодавцю вартість орендованого майна через його знищення, Позивач мав позитивний обов'язок довести наявність вини орендаря у такому знищені.
Однак, як встановлено судом, Позивач обмежився твердженням про те, що майно не передано, а тому, вважаючи ФОП Зверєва А.А. Орендарем, вважає, що останній має відповідати як перед Орендодавцем за знищення майна не залежно від його вини.
3.8.3. Суд відхиляє такі твердження Позивача, оскільки за наявними у справі матеріалами вбачається, що майно, яке до 10.02.2021 було об'єктом оренди, було знищено іншою (третьою) особою. Доказів того, що майно було знищене Зверєвим А.А. матеріали справи не містять.
Отримавши майно від Зверєва А.А. 10.02.2021 року АТ КБ «ПриватБанк» несе самостійно ризики збереження майна як його власник.
За цих обставин мають бути застосовані такі норми законодавства
Статтею 323 ЦК України передбачено, що ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом
Відповідно до ст. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі, зокрема 1) відчуження власником свого майна; 4) знищення майна.
Згідно з ч.1 ст. 349 ЦК України, право власності на майно припиняється в разі його знищення.
Статтею 399 ЦК України визначено, що право володіння припиняється у разі:
1) відмови володільця від володіння майном;
2) витребування майна від володільця власником майна або іншою особою;
3) знищення майна.
3.8.4. Застосування наведених норм права до спірних відносин дає підстави стверджувати, що навіть якщо би сторонами не було підписано 10.02.2021 року додаткову угоду про припинення Договору оренди та не було би передано (повернуто) майно АТ КБ «ПриватБанк», обов'язок ФОП Зверєва А.А. був би припинений з 15.02.2021 року через те, що об'єкт оренди було знищено.
Закон передбачає, що у разі знищення майна припиняється як право власності так і право володіння.
Згідно приписів ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Отже, з 15.02.2021 Орендар знищеного майна не мав би обов'язку платити орендну плату через те, що право володіння припинено так само як і право (можливість) користування майном.
За таких обставин твердження Позивача про обов'язок Орендаря сплачувати орендну плату за увесь час, на який укладався Договір оренди, до 31.12.2021 року, не зважаючи на знищення 15.02.2021 року об'єкта оренди, не відповідає вимогам законодавства, є безпідставними.
Норми зобов'язального права до цих правовідносин не застосовуються.
3.8.5. Суд доходить висновку, що до цих правовідносин не можуть бути застосовані і норми деліктного (позадоговірного) права.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Так, зі змісту частини другої статті 1166 ЦК України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, тому спростування цієї є процесуальним обов'язком її заподіювача.
Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:
- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;
- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;
- вина заподіювача шкоди, як суб'єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.
3.8.6. За загальними правилами розподілу обов'язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 ГПК України).
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» зобов'язаний довести перші три елементи складу цивільного правопорушення з боку ФОП Зверєва А.А.
3.8.7. При зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою.
Однак, надані до справи матеріали (документи) не містять безумовних доказів того, що об'єкт права власності Позивача був знищений саме винними діями Зверєва А.А. та це відбулося саме під час користування об'єктом як Орендарем при здійсненні господарської діяльності. Отже, перший елемент складу цивільного правопорушення не доведено.
За таких обставин позов до ФОП Зверева А.А. є явно безпідставним.
3.9. Розглянувши доводи і заперечення сторін щодо вимог за зустрічним позовом суд дійшов висновку, що за встановлених при розгляді первісного позову обставин позовні вимоги ФОП Зверєва А.А. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. Судом встановлено, зокрема, що Орендодавець мав право отримувати від Орендаря Зверєва А.А. орендну плату за користування орендованим майном лише до 10.02.2021 включно.
У зв'язку з припиненням договору оренди від 21.01.2021 починаючи з 11.02.2021 року Орендодавець втратив право на отримання орендної плати, а тому усі списання АТ КБ «ПриватБанк» коштів з поточного рахунку ФОП Зверєва А.А. в рахунок орендних платежів за припиненим договором оренди, є безпідставними, отриманими без достатніх підстав, а тому мають бути повернуті ФОП Зверєву з підстав, заявлених у зустрічному позові.
Так, предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Як встановлено судом АТ КБ «ПриватБанк» як Орендодавець мав право отримувати від Орендаря Зверєва А.А. орендну плату за користування орендованим майном лише до 10.02.2021 включно.
Однак, не зважаючи на припинення договірних відносин щодо оренди майна, як правової підстави для сплати орендної плати ФОП Зверєаим А.А., Орендодавець після 10.02.2021 продовжував самостійно списувати грошові кошти з поточного рахунку Орендаря, що є протиправним. Право ФОП Зверєва А.А. є порушеним і підлягає судовому захисту.
Отже, суд висновує, що слід стягнути з АТ КБ «Приват Банк» на користь фізичної особи-підприємця Зверєва Андрія Анатолійовича безпідставно отримані АТ КБ «Приват Банк» грошові кошти в сумі 17 910,43грн як оплату за договором оренди нежитлового приміщення від 01.01.2021 року.
3.10. Відповідно до ч. 1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Перелік способів захисту, зазначений в частині 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним та суду надано право захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (частина 3 статті 16 Цивільного кодексу України).
Суд погоджується з тим, що обраний ФОП Зверєвим А.А. спосіб захисту направлений на припинення порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення та відповідає матеріально-правовим способам захисту права.
3.11. Згідно із ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
V. Розподіл судових витрат.
Згідно квитанції №4482510047 від 25.10.2021 року при поданні зустрічної позовної заяви ФОП Зверєвим А.А сплачено судовий збір у розмірі 2270,00грн.
Окрім цього, в судовому засіданні представником ФОП Зверєва А.А. заявлено вимогу про стягнення з первісного позивача витрат за надання правничої допомоги адвокатом в сумі 20000,00грн, заява і докази на підтвердження яких будуть подані протягом п'яти днів після проголошення судового рішення за його результатами.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача АТ КБ «Приват Банк».
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 86, 129, 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні первісного позову - відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на первісного позивача.
3. Вимоги за зустрічним позовом задовольнити повністю.
4. Судові витрати покласти на відповідача за зустрічним позовом АТ КБ «ПриватБанк».
5. Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” (код ЄДРПОУ 14360570, вул. Грушевського, 1-Д, м.Київ, 01001,) на користь Фізичної особи-підприємця Зверева Андрія Анатолійовича (РНКОПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) безпідставно отримані грошові кошти в сумі 17 910,43грн (сімнадцять тисяч дев'ятсот десять гривень 43 копійок) як оплата за договором оренди нежитлового приміщення від 01.01.2021, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
6. Копію рішення надіслати сторонам.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 28.01.2022 року.
Суддя П.Д. Пригуза