вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
24.01.2022м. ДніпроСправа № 904/6691/20 (904/7861/21)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Владимиренко І.В. за участю секретаря судового засідання Сечиної Ю.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Касьянчука Дмитра Васильовича, м. Луцьк
до відповідача - 1 Дочірнього підприємство Автоскладальний завод №1 Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "БОГДАН МОТОРС", м. Луцьк
відповідача -2 Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "БОГДАН МОТОРС", м. Дніпро
про відшкодування майнової та моральної шкоди у розмірі 400 000,00 грн.
Представники:
від позивача представник не з'явився
від відповідача 1 представник не з'явився
від відповідача 2 ліквідатор Шиман Є.О. посв. № 1758 від 05.11.15р.
Фізична особа - підприємець Касьянчук Дмитро Васильович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача -1 Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №1" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" та до відповідача-2 Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" про солідарне стягнення 400 000 грн. 00 коп. матеріальної шкоди.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання, яке відбудеться 03.11.2021 об 10:40год. Викликано у судове засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов'язковою. Клопотання позивача про витребування доказів - задоволено. Витребувано для огляду в судовому засіданні у Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №1" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" оригінал Договору оренди майна № НМ 01-09/17 від 01.09.2017 передбаченого п.п.1.5. договору суборенди майна №6-134/18 від 01.08.2020.
02.11.2021 відповідач-1 подав до суду відзив на позовну заяву в якому заперечував проти позовних вимог у повному обсязі. Судом відзив прийнято до відома.
02.11.2021 від відповідача-2 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечення явки представника відповідача-2 в судове засідання. Судом клопотання прийнято до розгляду.
03.11.2021 від представника позивача до суду надійшло клопотання від 03.11.2021, в якому представник позивача просив у разі надходження матеріалів, які було витребувано, надати його Довірителю - ФОП Д.В.Касьянчук для ознайомлення або надіслати копію на його електронну адресу: lavrenchuk.o.v.gmail.com. Також, у своєму клопотанні представник позивача просив суд призначити судовий розгляд у цій справі в режимі відеоконференції, доручивши Господарському суду Волинської області (43010, м.Луцьк, пр.Волі, 54а) забезпечити проведення відповідної відеоконференції судових засідань у цій справі до завершення судового розгляду у цій справі. Судом клопотання прийнято до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2021 усне клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволено. Клопотання відпоівдача-2 про відкладення розгляду справи задоволено. Відкладено підготовче судове засідання на 17.11.2021 року о 10:20 год. Викликано у судове засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов'язковою. Клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - залишено без задоволення.
11.11.2021 до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 проти позову заперечував у повному обсязі та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Судом відзив прийнято до відома.
17.11.2021 до суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому позивач просив суд: перенести слухання призначене на 10:20 17.11.2021 р., на іншу зручну для суду та учасників дату, по можливості дату наступного судового засідання узгодити за телефонами: 0677616001; 0661573757; у зв'язку з тим, що м.Луцьк знаходиться на значній відстані від м.Дніпра, призначити судовий розгляд у цій справі в режимі відеоконференції, доручивши Господарському суду Волинської області (43010, м.Луцьк, пр.Волі, 54а) забезпечити проведення відповідної відеоконференції судових засідань у цій справі до завершення судового розгляду у цій справі; надіслати копію Договору оренди майна №НМ01-09/17 від 01.09.2017, на електронну пошту lavrenchuk.o.v.gmail.com. Судом клопотання прийнято до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 клопотання представника позивача про перенесення розгляду справи задоволено. Відкладено підготовче судове засідання на 01.12.2021 року о 12:40 год. Викликано у судове засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов'язковою. Клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - залишено без задоволення. Повторно зобов'язано відповідача-1 виконати вимоги ухвали суду від 04.10.2021, якою витребувано для огляду в судовому засіданні у Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №1" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" оригінал Договору оренди майна №НМ 01-09/17 від 01.09.2017 передбаченого п.п.1.5. договору суборенди майна №6-134/18 від 01.08.2020.
22.11.2021 засобами поштового зв'язку до канцелярії суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, копія якого надійшла на електронну адресу суду 11.11.2021. Судом долучено до матеріалів справи відзив відповідача-2.
01.12.2021 представник позивача подав до суду клопотання, в якому просив суд слухати справу протягом більш тривалого терміну часу, а слухання у цій справі перенести. Судом клопотання позивача прийнято до розгляду.
01.12.2021 представник позивача подав до суду клопотання, в якому просив суд подальші слухання у цій справі призначити у режимі відеоконференції з Луцьким міськрайонним судом Волинської області. Судом клопотання позивача прийнято до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2021 продовжено підготовче провадження на 30 днів. Задоволено клопотання представника позивача про перенесення судового засідання. Відкладено підготовче судове засідання на 22.12.2021 року об 11:20 год. Викликано у судове засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов'язковою. Клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - залишено без задоволення. Повторно зобов'язано відповідача-1 виконати вимоги ухвали суду від 04.10.2021, якою витребувано для огляду в судовому засіданні у Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №1" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" оригінал Договору оренди майна №НМ 01-09/17 від 01.09.2017 передбаченого п.п.1.5. договору суборенди майна №6-134/18 від 01.08.2020.
21.12.2021 до суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому представник просив суд перенести слухання призначене на 11:20 год. 22.12.2021 на іншу зручну для суду та учасників дату, по можливості дату наступного судового засідання узгодити за телефонами вказаними у заяві. Також, представник позивача просив суд не призначати судових засідань з 22.12 2021 по 10.01.2022 - у зв'язку з перебуванням на лікарняному - з 20.12.2021 по 27.12.2021, та з 28.12.2021 по 10.01.2022 у зв'язку з перебуванням за кордоном. Судом клопотання прийнято до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про перенесення судового засідання. Закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 12.01.2022 о 10:30год. Явку у судове засідання повноважних представників учасників судового процесу визнано обов'язковою.
12.01.2022 представник позивача подав до суду клопотання про перенесення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю представника позивача в інших судових засіданнях. Судом клопотання прийнято до розгляду.
Також, 12.01.2022 представник позивача надіслав на електронну пошту суду заяву про забезпечення доказів у справі. Також, вказана заява надійшла до канцелярії суду засобами поштового зв'язку 18.01.2022р. Судом заява прийнята до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2022 заяву представника позивача про забезпечення доказів залишено без задоволення. Клопотання представника позивача, яке викладене у заяві про забезпечення доказів, про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без задоволення. Клопотання представника позивача про перенесення розгляду справи задоволено. Відкладено розгляд справи по суті на 24.01.2022 року о 10:20год. Викликано у засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов'язковою.
24.01.2022 представник позивача надіслав на електронну пошту суду клопотання від 24.01.2022, в якому просив суд повторно розглянути клопотання та призначити судовий розгляд у цій справі в режимі відеоконференції, доручивши Луцькому міськрайонному суду Волинської області (43023» м.Луцьк, вул.Конякіна, 3) забезпечити проведення відповідної відеоконференції судових засідань у цій справі, починаючи з 10:20 год. 24.01.2022 року та до завершення судового розгляду у цій справі, а також витребувати докази, які необхідні для забезпечення повного та всебічного судового розгляду. Судом клопотання прийнято до розгляду.
В судове засідання 24.01.2022 з'явився представник відповідача-2.
Представники позивача та відповідача-2 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши в судовому засіданні 24.01.2022 клопотання представника позивача від 24.01.2022, господарський суд зазначає наступне.
В обґрунтування клопотання про призначення судового розгляду у цій справі в режимі відеоконференції, представник позивача посилався на неможливість прибути до м.Дніпро, у зв'язку зі значною зайнятістю 24.01.2022 року у судових засіданнях: 09:10 у Луцькому міськрайонному суді Волинської області (суддя Л.В. Івасюта) у справі №161/22378/21, де представник позивача є захисником О.М. Палійчук, о 10:00 у Маневицькому районному суді Волинської області (суддя І.С. Токарська) у справі № 158/437/20, де представник позивача є захисником О.С. Шнита, Д.О. Шнита, Д.Л. Шульгача, С.В. Назарчука.
Суд зазначає, що відповідно до ч.ч.1-9 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом. Свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно у приміщенні суду. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п'ять днів до відповідного судового засідання. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов'язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Господарським судом встановлено, що клопотання представника позивача подане без додержання вимог ч. 2 ст. 197 ГПК України, а саме в день до судового засідання (за 10 хвилин до початку розгляду справи).
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вирішив в задоволенні клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовити.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також, господарський суд зазначає, що як вбачається з наведеного представником позивача обґрунтування неможливості забезпечення явки в судове засідання, через його участь як представника в інших судових засіданнях 24.01.2022.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Отже, причиною неявки до суду представника позивача є надання переваги участі у розгляді інших справ. Разом з тим, суд вважає, наведену причину неявки неповажною, оскільки явка в судове засідання у даній справі була визнана судом обов'язковою, водночас представник позивача не зазначає, у чому полягає пріоритетність інших справ.
Слід також зазначити, що ухвалою суду від 04.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання, яке відбудеться 03.11.2021. Ухвалами від 03.11.2021, 17.11.2021, 01.12.2021 підготовчі засідання неодноразово відкладались. Ухвалою від 01.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Ухвалою від 22.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Ухвалою від 12.01.2022 розгляду справи по суті відкладено на 24.01.2022. Отже, строк розгляду справи з урахування його продовження підготовчого провадження на 30 днів, є вичерпаним.
Відповідно до ст. 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників справи. У частині 2 вказаної статті визначено, що учасники справи зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Виходячи з викладених представником позивача обставин неможливості явки в судове засідання, поважність причин неявки позивача та його представника судом не встановлена.
Також, суд звертає увагу на ту обставину, що позивач та його представник не були позбавлені права направити всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог засобами поштового або електронного зв'язку.
Таким чином, враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 24.01.2022р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача-2, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд
З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2017 між Дочірнім підприємством "Автоскладальний завод №1" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" (відповідач-1-орендар) та Публічним акціонерним товариством "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" (відповідач-2 - орендодавець) укладено договір оренди нерухомого майна №НМ01-09/17.
Відповідно до умов п. 1.1. договору оренди, у порядку та на умовах визначених цим Договором орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно (будівлі, споруди) зазначене в Додатку № 1 (надалі - «Перелік майна, що передається в оренду») далі по тексту «майно».
Орендодавець свідчить, що технічний стан майна на момент передачі в оренду задовільний та придатний до використання за призначенням, а також є безпечним та не може призвести до пошкодження майна під час користування ним орендарем чи іншими особами (п. 1.2. договору оренди).
Згідно з п. 1.4. договору оренди загальна вартість майна, що передається в оренду, зазначена у Додатку № 1 до даного договору.
Відповідно до п. 3.1. договору оренди, майно повинно бути передане орендодавцем в оренду і прийняте орендарем по Акту прийому-передачі протягом 10 днів з моменту підписанні даного договору. Акт прийому - передачі підписується уповноваженими представниками сторін, скріплюється печатками та є невід'ємною частиною даного Договору. З моменту підписання сторонами такого Акту починається обчислення строку оренди.
Передача майна, що орендується, не означає передачі орендарю права власності на це майно. Власником майна, що орендується, залишається орендодавець, а орендар тільки користується ним протягом терміну оренди. Майно, що орендується знаходиться за адресою вказаною у Додатку №1 до даного Договору (п.п. 3.2, 3.3 договору оренди).
У відповідності до п. 3.4. договору оренди, по закінченню терміну оренди, визначеного у розділі 4, або у разі дострокового припинення дії даного договору згідно з розділом 10, орендар зобов'язується передати орендодавцю майно, що перебувало в оренді, протягом десяти днів з моменту закінчення терміну оренди за Актом прийому-передачі, який повинен бути підписаний орендодавцем та орендарем .
Пунктом 3.5. договору оренди сторони узгодили, що майно, що орендувалось, повинне бути повернено орендодавцю у тому стані, в якому воно було передане в оренду, з урахуванням природного зносу.
Відповідно до п. 4.1. договору оренди, майно передається в оренду на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців 29 днів. Початок строку оренди - з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі майна.
Розділом 6 договору оренди встановлено права та обов'язки орендодавця, а саме: Орендодавець має право: - здійснювати у будь-який час перевірку використання орендарем майна, що орендується, згідно а умовами даного Договору; - дострокового припинення дії Договору оренди у зв'язку з виробничою необхідністю з попереднім повідомленням орендаря за один місяць (п. 6.1. договору оренди). Орендодавець зобов'язується: - в узгоджений сторонами строк передати майно орендарю в оренду по Акту прийому-передачі; - передати майно в оренду в технічно справному стані; - забезпечити користування системами комунікацій в орендованих приміщеннях; - за свій рахунок усувати пошкодження, зіпсуття та наслідки аварій комунікацій, що виникли не з вини орендаря; - здійснювати поточний та капітальний ремонт майна, що передане в оренду, а у випадку, якщо ці роботи виконані орендарем - відшкодувати понесені ним витрати згідно представлених підтверджуючих документів; - забезпечити безперешкодне використання орендарем майна, що орендується, на умовах даного Договору; - забезпечити безперешкодний прохід персоналу орендаря до майна, що орендується, ввіз і вивіз ТМЦ і готової продукції орендодавця; - ознайомити орендаря з правилами технічної експлуатації майна, що орендується, та при необхідності направити свого фахівця для проведення відповідного інструктажу в місці експлуатації; - у разі припинення або дострокового розірвання даного договору прийняти від орендаря майно по акту прийому-передачі (п. 6.2. договору оренди).
Одночасно з цим, розділом 7 договору оренди встановлено права та обов'язки орендаря, а саме: Орендар має право: - завозити та вивозити ТМЦ та готову продукцію орендодавця. Підставою ввозу-вивозу ТМЦ та готової продукції, які належать орендарю, є даний Договір оренди; - використовувати системи комунікацій, що знаходяться в приміщеннях; - за погодженням з орендодавцем обладнати та оформити орендоване приміщення; - визначати своє місцезнаходження на території орендодавця шляхом розміщення вивісок, реклам і стендів, з одержанням на це дозволів відповідних служб; - за погодженням з орендодавцем проводити поточний ремонт, поліпшення, переобладнання орендованого майна та його-передачу в суборенду; - достроково припинити строк дії Договору оренди з попереднім повідомленням про це орендодавця за один місяць (п. 7.1. договору оренди). Орендар зобов'язується: - використовувати орендоване майно виключно за його цільовим призначенням у відповідності до розділу 2 даного Договору; - вчасно та в повному обсязі здійснювати орендні платежі; - дотримуватись відповідного режиму експлуатації та зберігання майна, що орендується, згідно з технічною документацією; - виключити доступ до майна, що орендується, некомпетентних осіб; - забезпечити дотримання своїм персоналом норм та вимог по охороні праці, пожежної безпеки, санітарних та екологічних норм, Правил трудового розпорядку і правил пропускного та внутрішньо об'єктового режиму, що діють на території орендодавця; - утримувати майно, що орендується, в належному стані, вчасно здійснювати технічне обслуговування майна; - не проводити реконструкцію, технічне переобладнання орендованого майна без письмової згоди орендодавця; - виконувати всі протипожежні правила, а також правила користування електричною енергією, не допускаючи перевантаження електромереж; - обладнати приміщення засобами протипожежної безпеки; - не здійснювати без письмової згоди орендодавця перебудову та перепланування майна, що орендується; - за свій рахунок усувати несправності, поломки, аварії комунікацій та/або обладнання, що стались з вини персоналу орендаря, або компенсувати орендодавця витрати, понесені ним на усунення цих несправностей (поломок, аварій) (п. 7.2. договору).
Пунктом 8.2. договору оренди встановлено, що у випадку погіршення стану орендованого майна, орендар відшкодовує понесені збитки по повному відновленню майна в попередній стан.
Відповідно до п. 8.3. договору оренди, орендар несе відповідальність: - за несвоєчасне або не в повному обсязі перерахування сум орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка розраховується від суми боргу за кожен день прострочення; - за недотримання екологічних, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм, орендар сплачує штраф нарахований відповідними контролюючими органами; - за заподіяння збитків орендодавцю в результаті неналежної експлуатації майна, що орендується, орендар сплачує штраф в розмірі завданих збитків за узгодженням сторін згідно чинного законодавства.
Згідно з п. 11.2. договору оренди, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і дії до закінчення строку оренди майна.
01.09.2017 між відповідачем-1, як орендарем та відповідачем-2, як орендодавцем було складено та підписано акт приймання-передачі майна в оренду. У вказаному акті сторони узгодили перелік майна, що передається у користування та засвідчили, що дане майно знаходиться в належному технічному справному стані та придатне до використання за призначенням.
В подальшому, 01.08.2018 між Дочірнім підприємством "Автоскладальний завод №1" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" (відповідач-1 - орендар) та Фізичною особою - підприємцем Касьянчуком Дмитром Васильовичем (позивач - суборендар) укладено договір суборенди майна №6-134/18.
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2 договору суборенди орендар здає, а суборендар приймає в суборендне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення (надалі - майно): - каб. 1.01-1.07, загальною площею 99,5м2, які розташовані на першому поверсі адміністративно-побутового приміщення (АПП) корпусу №4 АТ «АК «Богдан Моторс». Місцезнаходження майна: м. Луцьк, вул. Рівненська, 42.
Згідно з п. 1.3. договору суборенди в редакції додаткової угоди №2 від 17.12.2018, майно, що передається в суборенду, буде використовуватись суборендарем для здійснення господарської діяльності у відповідності до чинного законодавства України. Цільове призначення майна, що передається в суборенду не змінюється.
Пунктом 1.4. договору сторони узгодили, що відновна вартість майна становить 400000,00 грн.
Майно, знаходиться у володінні та користуванні орендаря у відповідності до Договору оренди майна № НМ01-09/17 від 01.09.2017 року (надалі - основний договір оренди) між орендарем і Публічним акціонерним товариством «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс» (скорочено - АТ «АК «Богдан Моторс»), надалі іменується орендодавець, що надало згоду на передачу Майна в суборенду Майно, що є предметом суборенди за цим договором, належить орендодавцю на праві власності (п.п.1.5,1.6 договору суборенди).
У відповідності до п.п. 2.1, 2.3. договору суборенди, цей договір вступає в силу з моменту підписання Акту приймання-передачі майна в суборенду і діє до 01 серпня 2019 року. Продовження строку суборенди та терміну дії договору проводиться на підставі додаткової угоди.
Згідно з п. 2.4. договору суборенди, передача майна здійснюється за актом приймання-передачі, який підписується сторонами та є невід'ємною частиною даного договору. В момент підписання зазначеного Акта орендар передає суборендарю ключі від майна.
Відповідно до п. 2.5. договору суборенди, сторони при передачі приміщення зобов'язані перевірити та зазначити в Акті приймання-передачі технічний стан майна.
Розділом 4 договору суборенди встановлено основні обов'язки та права суборендаря, а саме: суборендар зобов'язується: - використовувати майно виключно за прямим призначенням, згідно п. 1.3. даного договору; - утримувати і експлуатувати майно з забезпеченням його повної справності і санітарного стану, техніки безпеки та пожежної безпеки; - своєчасно оплачувати суборендну плату та інші, передбачені даним Договором платежі; - надавати орендарю можливість контролювати наявність та стан майна; - у випадку погіршення стану майна та його загибелі, суборендар відшкодовує нанесені збитки; - експлуатувати майно у відповідності з встановленими для нього правилами пожежної, санітарної та екологічної безпеки; - розміщувати транспортні засоби, що належать суборендарю, його працівникам чи відвідувачам, лише на прибудинковій території, визначеній орендарем; - по закінченні строку договору, а також у випадку дострокового його припинення, передати орендарю майно по Акту приймання-передачі у справному стані з врахуванням нормального його зносу, а також безоплатно передати орендарю всі здійснені поліпшення майна, які не можуть бути відділені без завдання шкоди йому; - забезпечувати доступ до майна та сприяти в проведенні працівниками банку перевірок стану та умов його зберігання; повернути майно орендарю протягом 10 календарних днів, наступних за днем припинення цього договору; - не здійснювати капітальний ремонт, поліпшення, зміну планування і перебудову майна або його частини (п. 4.1. договору суборенди в редакції додаткової угоди №2 від 17.12.2018). Суборендар має право: - використовувати майно для здійснення своєї господарської діяльності та у відповідності до умов цього Договору; - за погодженням із орендарем здійснювати пристосування, обладнання та оформлення майна для використання відповідно до мети суборенди, вказаної у п.1.3 цього Договору; - користуватися системами комунікацій, які знаходяться в приміщенні, що суборендується; - позначати своє місцезнаходження у приміщенні, що суборендується, шляхом розміщення відповідних вивісок, вказівних табличок, рекламних стендів на вході до будинку та перед входом до приміщення за погодженням із орендарем; - встановлювати в приміщенні охоронно-пожежну сигналізацію та інші системи охорони (п. 4.2. договору суборенди).
Відповідно до п. 5.1. договору суборенди, орендар зобов'язується: - надати визначене майно після підписання договору на підставі Акту приймання-передачі майна; - у випадку аварії комунікацій, що сталася і не по вині суборендаря, негайно прийняти всі необхідні заходи по усуненню аварії та їх наслідків.
Орендар має право: - вимагати повернення майна після закінчення строку користування майном, якщо дію договору не пролонговано; - здійснювати перевірку порядку використання суборендарем майна, що суборендується, відповідно до п.1.3 цього договору; передати майно або його частину в суборенду виключно за попередньою отриманою письмовою згодою банку, із обов'язковим включенням до договору суборенди умов, які визначені банком, як обов'язкові, та наданням до банку протягом 10 календарних днів, з дати вчинення відповідного правочину та/або договору суборенди надати до банку його копію засвідчену належним чином (п. 5.2. договору суборенди в редакції додаткової угоди №2 від 17.12.2018).
Розділом 6 договору суборенди сторони узгодили відповідальність сторін за цим договором, а саме: у випадку погіршення стану майна, суборендар відшкодовує орендарю понесені збитки по повному відновленню майна в попередній стан (п. 6.3. договору суборенди). Суборендар сплачує в повному обсязі всі штрафні санкції і нарахування, здійснені контролюючими органами, в зв'язку з неналежним використанням майна, переданого в суборенду, порушенням санітарних, екологічних норм, правил протипожежної безпеки тощо (п. 6.4. договору суборенди). Ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта суборенди під час дії договору несе суборендар (п. 6.5. договору суборенди).
01.08.2018 між позивачем та відповідачем - 1 було складено акт приймання-передачі майна в суборенду, за змістом якого відповідача-1 (орендар) передав, а позивач (суборендар) прийняв в суборендне користування наступне майно: - каб. 1.01-1.07, загальною площею 99,5 кв.м., які розташовані на першому поверсі адміністративно-побутового приміщення (АПП) корпусу №4 АТ «АК «Богдан Моторс», за адресою: м.Луцьк, вул. Рівненська, 42. У вказаному акті сторони узгодили, що майно знаходиться в належному стані і придатне до використання за призначенням.
30.07.2019 між позивачем та відповідачем-1 було укладено додаткову угоду №3, в якій сторони погодили продовжити строк дії договору, внаслідок чого п. 2.1. договору викладено в такій редакції: «Цей договір вступає в силу з моменту підписання Акту приймання-передачі майна в суборенду і діє по 31 серпня 2020 року.».
Позивач у позовній заяві зазначає, що 02 лютого 2020 року близько 20:50 год. у суборендованому позивачем приміщенні, сталася пожежа, під час якої було пошкоджено майно Д.В.Касьянчука.
Відповідно до акту про пожежу, який складено 02.02.2020 провідним фахівцем Луцького МРВ УДНС України у Волинській області Самойленко В.С.: імовірною причиною пожежі є коротке замикання електромережі.
03.02.2020 провідним фахівцем Луцького МРВ УДНС України у Волинській області Самойленко В.С. було складено звіт про причину виникнення пожежі, в якому зазначено наступне:
1. Дата, місце й об'єкт виникнення пожежі. Адреса, організаційно-правова форма власності об'єкта: пожежа виникла 2 лютого 2020 року в складському приміщені на 1-му поверсі розміром 5x7, о 20 годині 55 хвилин. Орендар - фізична особа-підприємець Касьянчук Дмитро Васильович.
2. Коротка характеристика об'єкта: чотирьохповерхова цегляна адміністративно-складська будівля, перекриття - залізобетонне, крита рубероїдом, розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Рівненська, 42.
3. Опис систем опалення, електропостачання, вентиляції, водопостачання на об'єкті: електропостачання - електромережа 220 В., водопостачання та опалення центральне, вентиляція природна.
4. Наслідки від пожежі: Внаслідок пожежі вогнем знищено продукцію складу. Пошкоджено перекриття стелі 12 м.кв., стелажі, продукцію складу, пластикові вікна.
5. Розгляд причини виникнення пожежі з відповідними роз'ясненнями: При огляді місця пожежі встановлено, що осередок пожежі знаходиться в приміщенні складу розмірами 5x7 метра над стендами з продукцією. Ознак підготовки до скоєння злочину шляхом навмисного підпалу не виявлено, два та більше осередки виникнення пожежі відсутні.
6. Висновок: версію виникнення пожежі в результаті короткого замикання електромережі, слід прийняти як ймовірну, але разом з тим, вона підлягає перевірці в ході проведення можливого слідства із залученням експерта відповідного фаху.
03.02.2020 комісією у складі представників орендаря та суборендаря було складено Акт огляду майна, що знаходиться в суборенді ФОП Касьянчук Д.В. на першому поверсі в приміщенні АПП корпусу 4 будівлі ЗД-004 А згідно Договору № 6-134/18 від 01.68.2018 ДП «АСЗ № 1» АТ «АК Богдан Моторс», в якому зроблено висновок, що вказане в акті майно знаходиться в непридатному для подальшої експлуатації стані, підлягає усуненню всіх перерахованих в акті пошкоджень після наслідків пожежі та приміщення підлягає ремонту.
Вказаний акт огляду майна від 03.02.2020 було підписано з боку позивача (суборендаря) з приміткою, що на час пожежі, пожежна сигналізація, яка належить орендарю або орендодавцю не працювала.
Звертаючись до суду позивач зазначає, що пожежа на місці цих подій спричинена несправністю чи неналежним станом системи пожежної сигналізації в орендованому приміщенні, за адресою: м.Луцьк, вул.Рівненська, 42, а також внаслідок постійного затікання міжповерхового перекриття з другого поверху над суборендованим приміщенням після попереднього затоплення. У позовній заяві позивач вказує, що за результатами оцінки орієнтовний матеріальний збиток, завданий суборендарю вищезгаданого приміщення, в результаті його пошкодження при пожежі складає 400 000,00 грн., сума якого буде уточнена під час судового розгляду справи шляхом експертного дослідження.
Крім того позивач зазначив, що оскільки пошкодження майна та приведення його в непридатний для подальшого використання стан відбулося за умови відсутності з боку позивача будь-якої недбалості або недогляду, позивачу було завдано також і моральну шкоду яка полягає, у моральних переживаннях у зв'язку з позбавленням можливості здійснювати свою підприємницьку діяльність з боку відповідачів, у порушенні його права власності, а також у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження нормальної підприємницької діяльності, внаслідок описаних вище негативних наслідків. При цьому розмір моральної шкоди буде заявлено та уточнено під час безпосереднього судового розгляду у цій справі.
З урахуванням наведених обставин позивач звернувся до господарського суду із цим позовом та просив суд стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 в солідарному порядку відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 400 000 грн. 00 коп. завданих пожежею.
Під час розгляду справи судом, відповідачі проти позову заперечували у повному обсязі та просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позиція відповідача-1: Відповідач-1 у відзиві на позов зазначив, що згідно умов Договору суборенди майна № 6-134/18 від 01.08.2018 року відповідач-1 здав в суборенду, а позивач прийняв у тимчасове користування нерухоме майно - частину нежитлового приміщення, кабінети 1.01-1.07. загальною площею 99,5 кв.м., які розташовані на першому поверсі адміністративно-побутового приміщення корпусу №4, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Рівненська, 42. Про що був підписаний сторонами договору акт приймання передачі у суборенду майна від 01.08.2018 року. Відповідно до п. 8.4. Договору, сторони домовились, що всі спори, розбіжності, вимоги та претензії, які виникають при виконанні договірних відносин між ними чи випливають з таких договірних відносин, і по яких сторонами не досягнуто згоди шляхом переговорів підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Корпорації «БОГДАН» (04176, м. Київ, вул. Електриків,29а).
Таким чином відповідач-1 вважає, що підписавши договір суборенди майна №6-134/18 від 01.08.2018, в якому міститься третейське застереження, сторони погодили, що розгляд усіх спорів, розбіжностей або вимог, що виникають за вказаним договором, відбувається у визначеному ними третейському суді за його правилами, а саме - Постійно діючому Третейському суді при Корпорації «БОГДАН» (04176, м. Київ, вул. Електриків,29а).
У 2020 році до Господарського суду Волинської області позивачем була подана з того самого предмету та з тих самих підстав позовна заява, яка Ухвалою Господарського суду Волинської області від 20.08.2020 року залишена без розгляду (справа 903/532/20).
Відповідач-1 зазначив, що подав позов до ФОП Касьянчука Д.В. про стягнення шкоди нанесеної майну орендаря (згідно з умовами договору) за належною підсудністю в Постійно діючий Третейський суд при Корпорації «БОГДАН».
Станом на даний момент є чинне рішення Постійно діючого Третейського суду при Корпорації «БОГДАН» від 16.10.2020 у третейській справі №19/08-2020, згідно якого вимоги ДП «Автоскладальний завод №1» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс» задоволено повністю. Стягнуто з ФОП Касьянчука Д.В. на користь ДП «Автоскладальний завод №1» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс» збитки завдані майну по договору суборенди №6-134/18 від 01.08.2018 в сумі 116 999,51 грн., вартість проведеної судової будівельно-технічної експертизи в сумі 4 903,20 грн. та витрати по сплаті реєстраційного збору в розмірі 200,00 грн. та третейського збору в розмірі 8 657,08 грн.
На підставі наказу про примусове стягнення від 22.03.2021 виданого Північним апеляційним господарським судом по справі №873/135/20 збитки, завдані майну по договору суборенди майна № 6-134/18 від 01.08.2018 року, Касьянчуком Дмитром Васильовичем (позивачем) сплачені відповідачу-1 в повному обсязі.
Вищевказаний факт, на думку відповідача-1, є підтвердженням вини Касьянчука Д.В. у нанесені збитків майну орендодавця.
Також відповідач-1 зазначив, що позивач підписуючи акт приймання передачі у суборенду майна від 01.08.2018 року не мав ніяких зауважень щодо переданого майна у суборенду, тобто позивач отримав майно в належному технічно справному стані. Не надходило претензій з приводу несправного, технічного стану приміщень взятих в суборенду протягом усього терміну дії договору суборенди до моменту виникнення пожежі в приміщені.
Позиція відповідача-2: Відповідач-2 у відзиві на позов зазначив, що відповідальність за збереження, належне користування майном, та відповідальність за його пошкодження лежить на суборендарі. Враховуючи зміст вищевказаних договорів оренди та суборенди майна відповідачем-2 зроблено висновок, що відповідач-2 не брав на себе жодних зобов'язань перед позивачем та не несе відповідальності згідно договору суборенди, адже не є його стороною. Відповідач-2 вказав, що пунктом 7.1. договору оренди передбачена можливість передачі майна в суборенду, на що орендарем від власника була отримана згода, решта прав та обов'язків сторін визначена умовами договорів. Отже, відповідач-2 вважає, що позиція позивача стосовно наявності будь-якої вини відповідача-2 ґрунтується на власних припущеннях та не підтверджується документально матеріалами справи.
Крім того відповідач-2 зазначив, що згідно з Рішенням Постійно діючого третейського суду при Корпорації «Богдан» від 16.10.2020 у справі № 19/08-2020 вирішено стягнути з ФОП Касьянчука Д.В. збитки, задані майну по договору суборенди майна № 6-134/18 від 01,08.2018 у сумі 116 999,51 гри. та вартість проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 4 903,20 гри., а також витрати по сплаті реєстраційного збору в розмірі 200,00 гри. та третейського збору у розмірі 8 657,08 грн.
Згідно ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.02,2021 у справі №873/10/21 відмовлено в задоволенні зави ФОП Касьянчука Д.В. про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Корпорації «Богдан» від 16.10.2020 у справі №19/08-2020. Вказане рішення залишено без змін.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.05.2021 у справі №873/10/21 вирішено апеляційну скаргу ФОП Касьянчука Д.В. залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 20 ЦК України визначено, що право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно частин 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ст. 1192 ЦК України).
Згідно з нормами ст. 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.
Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 767 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню.
Наймодавець зобов'язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею.
Наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.
Згідно ч. 2 ст. 780 ЦК України шкода, завдана у зв'язку з користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати. Умова договору найму про звільнення наймодавця від відповідальності за шкоду, завдану внаслідок особливих властивостей чи недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати, є нікчемною.
Позивач у позові зазначає, що внаслідок пожежі, у суборендованому ним приміщенні, матеріальний збиток, завданий позивачу складає 400 000,00 грн., сума якого буде уточнена під час судового розгляду справи шляхом експертного дослідження. Позивач стверджує, що відшкодовувати збитки має саме відповідачі, як орендодавець та власник суборендованого позивачем приміщення.
Звертаючись до суду позивач зазначає, що пожежа на місці цих подій спричинена несправністю чи неналежним станом системи пожежної сигналізації в орендованому приміщенні, за адресою: м.Луцьк, вул.Рівненська, 42, а також внаслідок постійного затікання міжповерхового перекриття з другого поверху над суборендованим приміщенням після попереднього затоплення.
На підтвердження порушення відповідачами правил пожежної безпеки позивач посилається, зокрема, на акт про пожежу, який складено 02.02.2020 провідним фахівцем Луцького МРВ УДНС України у Волинській області Самойленко В.С., за змістом якого ймовірною причиною пожежі є коротке замикання електромережі.
Також, у відповідності до звіту про причину виникнення пожежі від 03.02.2020, провідним фахівцем Луцького МРВ УДНС України у Волинській області Самойленко В.С., було зроблено висновок: версію виникнення пожежі в результаті короткого замикання електромережі, слід прийняти як ймовірну, але разом з тим, вона підлягає перевірці в ході проведення можливого слідства із залученням експерта відповідного фаху.
Судом встановлено, що у звіті про причину виникнення пожежі було розглянуто лише одну більш ймовірну причину виникнення даної пожежі, це: «в результаті короткого замикання електромережі, слід прийняти як ймовірну, але разом з тим, вона підлягає перевірці в ході проведення можливого слідства із залученням експерта відповідного фаху».
З матеріалів справи вбачається, що між 01.08.2018 між Дочірнім підприємством "Автоскладальний завод №1" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" (відповідач-1 - орендар) та Фізичною особою - підприємцем Касьянчуком Дмитром Васильовичем (позивач - суборендар) укладено договір суборенди майна №6-134/18.
Відповідно до п. 2.5. договору суборенди, сторони при передачі приміщення зобов'язані перевірити та зазначити в Акті приймання-передачі технічний стан майна.
01.08.2018 між позивачем та відповідачем - 1 було складено акт приймання-передачі майна в суборенду, за змістом якого відповідача-1 (орендар) передав, а позивач (суборендар) прийняв в суборендне користування наступне майно: - каб. 1.01-1.07, загальною площею 99,5 кв.м., які розташовані на першому поверсі адміністративно-побутового приміщення (АПП) корпусу №4 АТ «АК «Богдан Моторс», за адресою: м.Луцьк, вул. Рівненська, 42. У вказаному акті сторони узгодили, що майно знаходиться в належному стані і придатне до використання за призначенням.
Зауважень щодо технічного стану прийнятого в суборенду майна, вказаний акт не містить.
Розділом 4 договору суборенди встановлено основні обов'язки та права суборендаря, а саме: суборендар зобов'язується: - використовувати майно виключно за прямим призначенням, згідно п. 1.3. даного договору; - утримувати і експлуатувати майно з забезпеченням його повної справності і санітарного стану, техніки безпеки та пожежної безпеки; - своєчасно оплачувати суборендну плату та інші, передбачені даним Договором платежі; - надавати орендарю можливість контролювати наявність та стан майна; - у випадку погіршення стану майна та його загибелі, суборендар відшкодовує нанесені збитки; - експлуатувати майно у відповідності з встановленими для нього правилами пожежної, санітарної та екологічної безпеки; - розміщувати транспортні засоби, що належать суборендарю, його працівникам чи відвідувачам, лише на прибудинковій території, визначеній орендарем; - по закінченні строку договору, а також у випадку дострокового його припинення, передати орендарю майно по Акту приймання-передачі у справному стані з врахуванням нормального його зносу, а також безоплатно передати орендарю всі здійснені поліпшення майна, які не можуть бути відділені без завдання шкоди йому; - забезпечувати доступ до майна та сприяти в проведенні працівниками банку перевірок стану та умов його зберігання; повернути майно орендарю протягом 10 календарних днів, наступних за днем припинення цього договору; - не здійснювати капітальний ремонт, поліпшення, зміну планування і перебудову майна або його частини (п. 4.1. договору суборенди в редакції додаткової угоди №2 від 17.12.2018). Суборендар має право: - використовувати майно для здійснення своєї господарської діяльності та у відповідності до умов цього Договору; - за погодженням із орендарем здійснювати пристосування, обладнання та оформлення майна для використання відповідно до мети суборенди, вказаної у п.1.3 цього Договору; - користуватися системами комунікацій, які знаходяться в приміщенні, що суборендується; - позначати своє місцезнаходження у приміщенні, що суборендується, шляхом розміщення відповідних вивісок, вказівних табличок, рекламних стендів на вході до будинку та перед входом до приміщення за погодженням із орендарем; - встановлювати в приміщенні охоронно-пожежну сигналізацію та інші системи охорони (п. 4.2. договору суборенди).
У випадку погіршення стану майна, суборендар відшкодовує орендарю понесені збитки по повному відновленню майна в попередній стан (п. 6.3. договору суборенди).
Відповідно до ч.1 ст.323 ЦК України, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта суборенди під час дії договору несе суборендар (п. 6.5. договору суборенди).
Аналізуючи зміст договору суборенди майна №6-134/18 від 01.08.2018, господарський суд приходить до висновку, що відповідальність перед орендарем (відповідачем-1) за збереження та пошкодження суборендованого майна лежить саме на суборендареві (позивачеві).
Згідно договору суборенди, позивач, як суборендар, прийняв на себе договірне зобов'язання утримувати і експлуатувати майно з забезпеченням його повної справності і санітарного стану, техніки безпеки та пожежної безпеки, а також ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта суборенди під час дії договору несе суборендар.
При цьому, умовами договору оренди майна №НМ01-09/17 від 01.09.2017 не передбачено відповідальності орендодавця (відповідача-2) за збереження та пошкодження майна ані перед орендарем, ані перед суборендарем.
Посилання позивача на те, що пожежа спричинена несправністю чи неналежним станом системи пожежної сигналізації в орендованому приміщенні, суд вважає безпідставними, оскільки у відповідності до п. 4.2. договору суборенди, передбачено право суборендаря (позивача) встановлювати в приміщенні охоронно-пожежну сигналізацію та інші системи охорони.
Твердження позивача про те, що пожежа спричинена внаслідок постійного затікання міжповерхового перекриття з другого поверху над суборендованим приміщенням після попереднього затоплення, не підтверджені жодними доказами.
Таким чином, позивачем не доведено факт порушення відповідачами правил пожежної безпеки до передачі суборендованого приміщення позивачу чи після цього.
Отже, позивачем не доведено факт протиправної поведінки, дії чи бездіяльності відповідачів, наявність якої є обов'язковою складовою цивільного правопорушення; наявність вини, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Крім наведеного, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку 400 000 грн. матеріальної шкоди. При цьому, позивачем зазначено, що вказана сума збитків визначена орієнтовно.
Вирішуючи вимоги щодо відшкодування майнової шкоди, суд має виходити з того, що заподіяна особі та її майну шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між діями і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Господарським судом прийнято до уваги, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, суд має враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В той же час, матеріали справи не містять доказів того, що позивач у справі зазнав реальних збитків, що свідчить про відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення. Ані в заявах по суті справи, ані в ході судових засідань представник позивача не обґрунтував, в якому саме розмірі було завдано збитки позивачу.
Суд зауважує, що позивачем до суду не подано жодних доказів на підтвердження розміру завданої пожежею шкоди, розміру вартості відновлювального ремонту майна позивача та фактично понесених ним витрат, як і не надано документів, з яких можливо було б встановити перелік знищеного майна, обсяг та вартість відновлювальних робіт тощо.
Інших доказів, як то звіту про оцінку вартості матеріального збитку, проведеного суб'єктом оціночної діяльності, або договорів підряду, накладних, актів на списання матеріалів, звітів про використання коштів, розрахункових листків, оборотно-сальдових відомостей, тощо матеріали справи не містять.
Доказів понесення позивачем моральної шкоди та її розміру матеріали справи також не містять.
Враховуюче викладене, суд вважає, що обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином не доведені, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233,237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця Касьянчука Дмитра Васильовича до відповідача -1 Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №1" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" та до відповідача-2 Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" про солідарне стягнення 400 000 грн. 00 коп. матеріальної шкоди.
Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст.241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28.01.2022р.
Суддя І.В. Владимиренко