27.01.2022 м. Дніпро Справа № 912/2829/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Вечірка І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення - виклику сторін) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 25.10.2021 (суддя Тимошевська В.В.) у справі № 912/2829/21
за позовом Приватного акціонерного товариства "Весна" (вул. Дворцова, 13, м. Кропивницький, 25006) в особі акціонера товариства - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
про стягнення 37 167 765,45 грн., -
1. Короткий зміст обставин справи і рішення суду першої інстанції.
У вересні 2021 до Господарського суду Кіровоградської області звернувся позивач в особі акціонера ОСОБА_1 з позовною заявою, яка містила вимоги про стягнення з ОСОБА_2 збитків у сумі 37 167 765,45 грн., з покладенням на відповідача судових витрат.
Разом з позовною заявою надано клопотання про звільнення від сплати судового збору (557 516,48 грн.) з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 8 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку із значним розміром суми судового збору порівняно з доходами позивача.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 04.10.2021 у задоволенні клопотання ПрАТ "Весна" в особі акціонера ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви відмовлено. Позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання позивачем вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України. Надано строк для усунення недоліків (подання доказів сплати судового збору).
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 25.10.2021 у задоволенні заяви ПрАТ "Весна" в особі акціонера ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви відмовлено. Позовну заяву та додані до неї документи повернуто заявнику без розгляду.
Постановляючи вказану ухвалу, місцевий господарський суд керувався наступним:
- з аналізу ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може ...", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення;
- встановлений ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним, та не поширюється на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи). Положення п. 3 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю;
- частина 1 статті 54 ГПК України передбачає право фізичної особи акціонера на звернення до суду в інтересах юридичної особи. В такому випадку, суб'єктом звернення до господарського суду (позивач) є юридична особа. В той же час ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачає, зокрема, звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду юридичної особи у зазначеній категорії спору;
- у даній справі позивачем є ПрАТ "Весна", а не ОСОБА_1 , який подає позов в інтересах юридичної особи. У господарського суду відсутні підстави для задоволення заяви про звільнення від сплати судового збору;
- позивачем не було усунено недоліки, зазначені в ухвалі від 04.10.2021, у зв'язку з чим на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України позовну заяву повернуто заявнику без розгляду.
2. Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду про повернення позовної заяви та передати справу для продовження розгляду до місцевого господарського суду.
В обґрунтування наведених вимог скаржник зазначає про наступне:
- у фізичної особи ОСОБА_1 є процесуальні права та обов'язки саме позивача, відповідно, він є позивачем (з посиланням на положення ч. 1 ст. 54 ГПК України, ч. 1 ст. 55 ГПК України);
- застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду у справі №912/3514/20 є передчасним, не враховано виключної правової проблеми щодо питання сплати судового збору власником Товариства - фізичною особою;
- жоден закон не обмежує право на звернення до суду у зв'язку з неможливістю сплатити судовий збір через відсутність грошових коштів (з посиланням на положення ч.ч. 1, 3 ст. 4 ГПК України, ст. 8 Конституції України);
- Законом України «Про судовий збір» не врегульований механізм сплати судового збору акціонером - фізичною особою під час звернення до господарського суду в порядку ч. 1 ст. 54 ГПК України з позовом в інтересах Товариства;
- оскільки подає позов фізична особа, платником судового збору як фактично так і в розумінні ст. 2 Закону України «Про судовий збір» є фізична особа. До такої фізичної особи мають бути застосовані приписи п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення заявника-акціонера - фізичну особу ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд справи №912/2829/21;
- фізична особа, яка звертається з позовом, не в змозі сплатити розмір судового збору, оскільки для неї це є непосильним тягарем (з посиланням на статистику судових проваджень, в яких ОСОБА_1 є учасником та ніс затрати з оплати судових витрат; показники річної фінансової звітності платника єдиного податку за 2020 ОСОБА_1 та його дружини; обставини неотримання позивачем дивідендів на час перебування відповідача на посаді директора;
- розмір судового збору має визначатись з урахуванням конкретних обставин справи, включаючи фінансову спроможність заявника сплатити його, що має суттєве значення для визначення того, чи може особа використати своє право доступу до суду (ухвала Верховного Суду від 09.10.2020 у справі №442/8640/18);
- відповідно, до фізичної особи, яка звертається з позовом ( ОСОБА_1 ), суд може застосовувати приписи п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» і звільнити його від сплати судового збору, оскільки розмір судового збору (557 516,48 грн.) перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (163 550,00 грн. * 5% = 8 177,50 грн., що становить 5% від доходу позивача, отриманого у 2020);
- позов подано в порядку ст. 22 Цивільного кодексу та ст. 217 Господарського кодексу України, право на відшкодування шкоди є фундаментальне право правової держави, що гарантовано Конституцією України та міжнародними правовими актами.
3. Узагальнені доводи інших учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2021 поновлено строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 25.10.2021 у справі № 912/2829/21; вирішено здійснювати розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні ним ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскаржувану ухвалу слід залишити без змін з таких підстав.
5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.
Як було встановлено в п. 1 цієї постанови, до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ПрАТ "Весна" в особі акціонера, якому належить 10 і більше відсотків у статутному капіталі Товариства - ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою, в розмірі 37 167 765,45 грн.
До позовної заяви позивачем додано клопотання про звільнення від сплати судового збору (557 516,48 грн.), у зв'язку із тим, що розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи ОСОБА_1 за попередній календарний рік, що відображені в деклараціях платника єдиного податку за 2020 рік та членів його сім'ї (дружина, двоє дітей). Позивач наголошує на тому, що сукупний дохід його та членів сім'ї за 2020 рік становить 219 291,16 грн., з яких ОСОБА_1 - 155 374,50 грн. (за виключенням податків та зборів).
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 04.10.2021 у задоволенні клопотання ПрАТ "Весна" в особі акціонера ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви відмовлено. Позовну заяву залишено без руху (з підстав недотримання позивачем вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України), надано строк для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у відповідному розмірі.
ОСОБА_1 повторно звернувся до місцевого господарського суду із заявою про звільнення від сплати судового збору, в обгрунтування якої посилався на аналіз положень ст.ст. 11, 54, 55 ГПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», також практику Європейського суду з прав людини.
25.10.2021 місцевим господарським судом у задоволенні заяви ПрАТ "Весна" в особі акціонера ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви відмовлено, позовну заяву та додані до неї документи повернуто заявнику без розгляду, з підстав, викладених у п. 1 цієї постанови.
6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.
У частині 3 статті 41 ГПК України зазначено, що у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 54 ГПК України передбачено, що власник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.
У разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов'язки без згоди власника (учасника, акціонера), який подав позов. Посадова особа, до якої пред'явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі.
До закінчення підготовчого засідання у справі інший співвласник (учасник, акціонер) цієї юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, має право приєднатися до поданого позову шляхом подання до суду відповідної заяви, після чого він набуває таких самих процесуальних прав та обов'язків, як і власник (учасник, акціонер), який подав позов.
У спорах про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, відмова від позову, поданого відповідно до цієї статті, зменшення розміру позовних вимог, зміна предмета або підстави позову, укладення мирової угоди, відмова від апеляційної або касаційної скарги, заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами можлива лише за письмовою згодою всіх власників (учасників, акціонерів), які в даній справі діють в інтересах юридичної особи.
Зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 54 ГПК України вбачається, що акціонер юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою; така юридична особа набуває статусу позивача у даному спорі із законодавчим обмеженням щодо реалізації нею процесуальних прав та обов'язків позивача у справі без погодження з акціонером, який звернувся з позовом в інтересах такої юридичної особи.
Таким чином, особою, яка подає позов в інтересах такої юридичної особи, є власник (учасник, акціонер) юридичної особи, який у розумінні наведеної вище норми не є позивачем, а є особою з особливим процесуальним статусом.
Положеннями ст. 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
ОСОБА_1 до позовної заяви додано клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», у зв'язку із значним розміром суми судового збору порівняно з його доходами. Крім того, подано заяву про виконання ухвали суду про залишення позову без руху, в якій ОСОБА_1 посилався на те, що розмір судового збору у даній справі перевищує 5% розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний 2020 рік, у зв'язку з чим наполягав на звільненні від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
- розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
- або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Положення ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачають застосування конструкції «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», що також було встановлено місцевим господарським судом. Питання звільнення від сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення.
Слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
Подібна за змістом позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.03.2021 у справі №912/3514/20 та ухвалах від 05.03.2021 у справі №910/9741/20, від 06.01.2021 у справі №927/579/19, від 20.08.2020 у справі №910/6421/19, від 18.05.2020 у справі №910/704/19, від 24.01.2020 у справі №915/923/15.
Умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Положення п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), що узгоджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18.
Приписи п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» поширюються на окремі категорії позивачів, які є фізичними особами та не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (подібна за змістом правова позиція, викладена в ухвалах Верховного Суду від 05.03.2021 у справі №910/9741/20, від 06.01.2021 у справі №927/579/19, від 20.08.2020 у справі №910/6421/19, від 18.05.2020 у справі №910/704/19, від 24.01.2020 у справі №915/923/15).
Як вірно встановив місцевий господарський суд, у даній справі позивачем є ПрАТ «Весна», а не ОСОБА_1 - особа, яка подає позов в інтересах такої юридичної особи. З огляду на зазначене, у місцевого господарського суду відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Тобто, положеннями ст. 174 ГПК України передбачений механізм залишення позовної заяви без руху для забезпечення заявнику можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Згідно з ч. 4 вказаної статті, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
У зв'язку з не усуненням ОСОБА_1 недоліків позовної заяви, а саме - ненадання доказів сплати судового збору у відповідному розмірі, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви.
7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу.
За наслідками здійснення апеляційного провадження колегія суддів, оцінивши доводи, наведені ОСОБА_1 на обґрунтування вимог заявленого ним клопотання про звільнення від сплати судового збору особи позивача - ПрАТ «Весна», не встановила, у даному випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним у п. 6 цієї постанови критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення від сплати судового збору.
З огляду на додані докази, апеляційний господарський суд вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо відсутності обставин, які б свідчили про наявність предметних та суб'єктних критеріїв, за яких суд може розглянути питання про звільнення від сплати судового збору з огляду на майновий стан сторони - заявника.
При цьому, відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків, про що ОСОБА_1 було роз'яснено судом першої інстанції.
Аргументи скаржника про безпідставну відмову у доступі до правосуддя спростовуються тим, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує врегулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
Тобто, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.
Доводи скаржника висновків місцевого господарського суду не спростовують, а тому відхиляються колегією суддів.
8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права та інтереси особи, за захистом яких вона звернулась до суду.
Аргументи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Право скаржника порушено не було.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.
10. Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-284 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 25.10.2021 у справі № 912/2829/21 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 25.10.2021 у справі № 912/2829/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя І.О. Вечірко