25.01.2022 м. Дніпро Справа № 922/1023/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Вечірка І.О.,
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 13.09.2021 (повний текст складено 15.09.2021, суддя Коваленко Н.М.) у справі № 922/1023/21
за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л" (далі - ТОВ "КУА "ДІКВ-Л"), код ЄДР 36024529, 61002, м. Харків, вулиця Чернишевська, 66
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (далі - ТОВ "Техніка і технології"), код ЄДР 36584896, вул. Соборна, 22, кв. 103, м. Кропивницький, 25009
1. Зміст і мотиви оскаржуваного рішення у справі.
Ухвалою від 22.06.2021 Господарським судом Кіровоградської області відкрито провадження у справі №922/1023/21 про банкрутство - ТОВ "Техніка і технології".
До господарського суду 22.07.2021 надійшла заява №0000606/22935-21 від 19.07.2021 кредитора - Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Державний експортно-імпортний банк України") про визнання грошових вимог до боржника на суму 1 117 304,90 грн.
До господарського суду 10.08.2021 від кредитора - АТ "Державний експортно-імпортний банк України" надійшла уточнена заява з грошовими вимогами до боржника в загальному розмірі 1 137 103,59 грн., з вимогами:
- визнати вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" в загальному розмірі 1 137 103,59 грн.;
- включити до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в розмірі 4 540,00 грн. - перша черга;
- окремо внести до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в розмірі 1 132 563,59 грн. як такі, що забезпечені заставою майна боржника згідно договору застави №55117Z40 від 17.10.2017.
В обґрунтування заяви про визнання грошових вимог до боржника Банк посилався на порушення боржником зобов'язань за кредитним договором №55117К18 від 17.10.2017 та договором застави №55117Z40 від 17.10.2017, укладеним на виконання цього кредитного договору.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 13.09.2021, серед іншого, визнано грошові вимоги кредитора АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в сумі 1 137 103, 59 грн., в тому числі 4 540, 00 грн. судового збору за подачу заяви з грошовими вимогами до боржника.
Ухвала господарського суду мотивована тим, що грошові вимоги кредитора АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в сумі 1 137 103, 59 грн., в тому числі 4 540, 00 грн. судового збору за подачу заяви з грошовими вимогами, є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими документальними доказами і такими, що підлягають визнанню у вказаних сумах.
Стосовно заперечень боржника щодо незгоди зі штрафними санкціями у складі кредиторських вимог банку суд зазначив, що у процедурі банкрутства при розгляді заяви за грошовими вимогами до боржника, господарський суд не вирішує спір по суті, а лише перевіряє обґрунтованість грошових вимог кредиторів. За таких обставин, правові підстави для застосування положень ст. 233 ГК України, на чому наполягав боржник, під час розгляду грошових вимог кредитора до боржника, а не спору в порядку позовного провадження між такими особами, - у суду відсутні.
2. Короткий і узагальнений зміст апеляційної скарги.
Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, боржник звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 13.09.2021 у справі № 922/1023/21 в частині визнання вимог кредитора - Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", в сумі 1 132 563, 59 грн., 4 540, 00 грн. судового збору.
На думку скаржника, ухвала господарського суду від 13.09.2021 прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги:
- суд вирішив питання про визнання грошових вимог банку за наявності спору про право, який повинен розглядатися в межах позовного провадження, оскільки ТОВ «Техніка і технології», не погоджується з розміром заявлених банком грошових вимог з підстав наявності форс-мажорних обставин (банк продовжував нараховувати штрафні санкції під час дії карантину), та з огляду на незаконність і необґрунтованість нарахування штрафних санкцій;
- відповідно до ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право. На думку скаржника, положення даної норми закону підлягають застосуванню не лише до ініціюючого кредитора, а також за аналогією - до конкурсних кредиторів. Тому заява про визнання грошових вимог кредитора АТ «Укрексімбанк» не підлягає задоволенню;
- посилаючись на постанову ВС КГС від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, боржник наголошує, що відсутність спору про право в розрізі процедури банкрутства полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмета) зобов'язання, підстав виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо. За таких обставин скаржник вважає необґрунтованим висновок господарського суду про відсутність правових підстав для застосування положень ст. 233 ГК України щодо зменшення штрафних санкцій, нарахованих Банком та включених до заяви про визнання грошових вимог, під час розгляду грошових вимог до боржника. Тобто, визнаючи грошові вимоги Банку, суд не з'ясував всіх істотних обставин щодо природи виникнення такої заборгованості, попри наявності спору про право між Банком та боржником задовольнив заяву Банку повністю;
- суд неправомірно відхилив заперечення боржника, арбітражним керуючим грошові вимоги Банку визнано в повному обсязі без врахування доводів боржника, внаслідок чого ТОВ «Техніка і технологія» було позбавлено права на справедливий суд.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2021 поновлено строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 13.09.2021 у справі № 922/1023/21; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 25.01.2022 о 14:30 год.
У судовому засіданні арбітражний керуючий Вербицький О.В. та скаржник (в режимі відеоконференції) надали пояснення у справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства.
Інші учасники справи не скористались своїм правом бути присутніми у судовому засіданні, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
25.01.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши арбітражного керуючого Вербицького О.В. та скаржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні ним ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскаржувану ухвалу слід залишити без змін з таких підстав.
5. Встановлені та неоспорені обставини і відповідні їм правовідносини.
Оскільки боржник оскаржує ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 13.09.2021 у справі № 922/1023/21 в частині визнання вимог кредитора - Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в сумі 1 132 563, 59 грн., 4 540, 00 грн. судового збору, то відповідно до норми ч. 1 ст. 269 ГПК України в іншій частині ухвала господарського суду не перевіряється та не переглядається.
Так, судом встановлено такі неоспорені обставини.
До господарського суду 22.07.2021 надійшла заява №0000606/22935-21 від 19.07.2021 кредитора - Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Державний експортно-імпортний банк України") про визнання грошових вимог до боржника на суму 1 117 304,90 грн. з вимогами:
- прийняти заяву Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології";
- визнати вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" в загальному розмірі 1 117 304,90 грн., з яких: 549 418,05 грн. - штрафні санкції за невиконання п. 2.3.12 та п. 6.1 Договору застави; 186 041,76 грн. - пеня за прострочення зобов'язань за кредитним договором; 92 954,76 грн. - 3% річних; 141 582,66 грн. - витрати від інфляції;
- включити до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в розмірі 4 540,00 грн. - перша черга;
- окремо внести до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в розмірі 1 112 764,90 грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника згідно договору застави №55117Z40 від 17.10.2017.
Вимоги кредитора - АТ "Державний експортно-імпортний банк України" обґрунтовані, зокрема, такими обставинами.
17.10.2017 між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк", Банк, Кредитор) та Товариством з обережною відповідальністю "Техніка і Технології" (далі - Позичальник, Боржник) укладено кредитний договір №55117К18.
Відповідно до умов Договору Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит і сплатити Проценти за Кредитом, комісії та інші платежі за цим Договором (п. 2.1.).
Кредит надається Позичальнику: шляхом відкриття Відновлюваної кредитної лінії (п. 2.2.).
Ліміти кредитування за Договором. Ліміт кредитної лінії: 5 300 000,00 (п'ять мільйонів триста тисяч) гривень (п. 2.3.1.).
Кінцевий термін погашення Кредиту: 16 жовтня 2018 року (п. 2.4.).
У межах цього Договору Позичальник сплачує Банку Проценти за Кредитом, комісію за відкриття кредитної лінії, комісію за управління кредитною лінією та інші комісії/плати за цим Договором, у розмірах та на умовах цього Договору (п. 2.6.).
Згідно з п. 3.1. Кредитного договору тип процентної ставки за Кредитом: фіксована. Розмір процентної ставки за Кредитом 16 (шістнадцять) % річних. Розмір процентної ставки за Кредитом змінюється у випадках та в порядку, що передбачені пунктом 4.1 цього Договору. Проценти за Кредитом нараховуються протягом усього строку користування Кредитом на залишок Основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування Кредитом на основі Банківського року.
Пунктом 6.6. Кредитного договору передбачено, що сплата Процентів за Кредитом (крім процентів за останній календарний місяць користування Кредитом) здійснюється Позичальником з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - по 15 число). Протягом цього періоду сплачуються Проценти за Кредитом за попередній місяць. Проценти за Кредитом за останній календарний місяць користування Кредитом мають бути сплачені Позичальником не пізніше наступного Банківського дня за днем повного погашення Основного боргу.
Відповідно до п. 8.1.1. Кредитного договору Банк має право вимагати від Позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов'язань за цим Договором.
Згідно з п. 9.2.6. Кредитного договору Позичальник зобов'язується здійснити погашення Кредиту, Процентів за Кредитом, комісій та інших платежів за цим Договором у повному обсязі протягом 10 (десяти) Банківських днів з дня відправлення Банком Позичальнику повідомлення про необхідність такого погашення, якщо, зокрема: допущено прострочення термінів виконання грошових зобов'язань за будь-яким договором, забезпеченням за яким виступає предмет застави/іпотеки, наданий згідно з Гарантійними документами у забезпечення виконання грошових зобов'язань за цим Договором, та Банком направлено вимоги щодо дострокового виконання грошових зобов'язань за такими договорами частково/у повному обсязі (п. 9.2.6.2.).
Згідно з п. 5.7. Кредитного договору надання Кредиту здійснюється шляхом оплати відповідно до умов укладених Контрактів, рахунків-фактур та інших документів, що є підставою для здійснення платежів, у тому числі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 в АТ "Укрексімбанк", м. Київ, Код банку 322313 з метою подальшого перерахування відповідно до умов укладених Контрактів/інших документів, що є підставою для здійснення платежів, та/або з метою часткового або повного обміну (конвертації) кредитних коштів або продажу кредитних коштів із наступним зарахуванням відповідних сум на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 в АТ "Укрексімбанк", м. Київ, Код банку 322313, та подальшого перерахування відповідно до умов укладених Контрактів/інших платежів, що є підставою для здійснення платежів.
Так, Банк належним чином виконав свої зобов'язання перед Позичальником, надавши, згідно Кредитного договору №55117К18 від 17.10.2017, кредитні кошти Позичальнику шляхом оплати відповідно до умов укладених Контрактів, рахунків-фактур та інших документів, у тому числі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 в АТ "Укрексімбанк" м. Кропивницький, а саме: 24.10.2017 видано 1 937 386,50 грн.; 25.10.2017 видано 1 984 853,00 грн.; 26.10.2017 видано 1 331 366,42 грн.; 30.10.2017 видано 45 670,00 грн.
Оборотно-сальдова відомість по рахунку додана до матеріалів справи.
Згідно з п. 10.2. Кредитного договору у випадку невиконання (несвоєчасного виконання) Позичальником будь-яких грошових зобов'язань, визначених цим Договором, Позичальник сплачує Банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов'язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов'язань.
Станом на дату відкриття провадження у справі №922/1023/21 про банкрутство ТОВ "Техніка і технології" та на дату подання заяви про визнання грошових вимог до боржника на суму 1 117 304,90 грн. заборгованість за Кредитним договором №55117К18 від 17.10.2017 у повному обсязі не погашена, зазначений Договір не розірваний, не визнаний недійсним, правовідносини між сторонами за Договором не припинені, а зобов'язання за ним у повному обсязі не виконані та існує заборгованість, яка станом на 22.06.2021 складає 1 112 764,90 грн. Структура заборгованості виглядає таким чином:
1) щодо невиконання зобов'язань за кредитним договором:
сума заборгованості за кредитом (основний борг прострочений) - 142 767,67 грн.,
проценти за користування кредитом (строкові) - 0,00 грн.,
проценти за користування кредитом (прострочені) - 0,00 грн.,
комісія за управління кредитом (прострочена) - 0,00 грн.,
пеня за прострочення зобов'язань (згідно умов кредитного договору) - 186 041,76 грн.,
пеня (за один рік назад від поточної дати) - 0,00 грн.,
3% річних згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення зобов'язань (згідно умов кредитного договору) - 46 477,38 грн.,
3% річних згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення зобов'язань (за 3 роки назад від поточної дати, з яких:) - 46 477,38 грн.,
3% річних за простроченим кредитом - 46 333,52 грн.,
3% річних за простроченим кредитом (3 роки назад від поточної) - 46 333,52 грн.,
3% річних за простроченими відсотками - 142,91 грн.,
3% річних за простроченими відсотками (3 роки назад від) - 142,91 грн.,
3% річних за простроченою комісією за управління - 0,95 грн.,
3% річних за простроченою комісією за управління (за 3 роки назад від поточної дати) - 0,95 грн.,
всього втрати від інфляції - 141 582,66 грн.,
всього втрати від інфляції (3 роки назад від поточної дати) - 141 582,66 грн.,
Всього: 563 346, 85 грн.
У забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором №55117К18 від 17.10.2017 між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Товариством з обережною відповідальністю "Техніка і Технології" укладено Договір застави №55117Z40, за умовами якого заставодавець з метою забезпечення викладених в Кредитному договорі зобов'язань заставляє товари в обороті у вигляді: техніки с/г призначення (навантажувачі фронтальні, дискові борони, зчіпки борін, лущильники, культиватори міжрядні, обприскувачі, котки, протруювачі, сівалки, косарки, жатки і приладдя, плуги, фрези, мульчувачі, глибокорихлювачі, бульдозерне обладнання, обмотники рулонів, пневмотранспортери), запчастин до с/г техніки різних виробників (насоси, помпи, підшипники, шини, карданні вали, гайки, гвинти, диски, паливні насоси, ремкомплекти, фільтри, штуцера), моторні оливи, технічні рідини та інші товари в асортименті й кількості згідно з обліком на балансі на загальну балансову вартість 14 297 204,00 грн., які є Предметом застави за цим Договором.
Відповідно до п. 1.1. Договору застави заставою за цим Договором забезпечуються вимоги Заставодержателя, що випливають з Кредитного договору №55117К18 від 17.10.2017 зі всіма змінами та доповненнями, які укладені та будуть укладені, укладеного між Заставодавцем і Заставодержателем, відповідно до якої Заставодержатель при виконанні Заставодавцем певних її умов відкриває Заставодавцю відновлювану кредитну лінію з лімітом заборгованості 5 300 000,00 гривень, на визначених Кредитним договором умовах строком погашення 16 жовтня 2018 р. з нарахуванням процентів у відповідності до умов Кредитного договору.
За умовами п. 1.3. Договору застави станом на дату укладання цього Договору заставна вартість Предмету застави становить 10 722 903,00 грн. (ринкова вартість Предмета застави, визначена Заставодержателем з використанням підходів, визначених у Національному стандарті №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав, помножена на розмір заставного дисконту, який становить 0,75). В подальшому Заставна вартість Предмету застави змінюється з урахуванням положень пп.2.1.9 цього Договору.
Згідно з п. 2.1.4. в) Договору застави, Заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави достроково, якщо проти Заставодавця порушено провадження у справі про банкрутство або прийнято рішення про його (їх) ліквідацію.
Відповідно до п. 2.1.5-2.1.6. Договору застави Заставодержатель має право за рахунок заставленого майна задовольнити вимоги, зазначені у цьому Договорі, в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, неустойку, пеню, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, витрати, що будуть понесені Заставодержателем при зверненні стягнення на заставлене майно, його реалізації. У випадку виникнення права звернення стягнення на заставлене майно - реалізувати його відповідно до чинного законодавства України.
2) Щодо невиконання зобов'язань за Договором Застави.
Згідно з п. 2.3.12. Договору застави Заставодавець зобов'язаний на дату здійснення перевірки Предмету застави та в останній робочий день кожного місяця надавати Заставодержателю довідку про щоденну балансову вартість товарів в обороті/переробці за останні три календарних місяці поспіль, що передують даті подання довідки, за формою, наведеною у додатку до цього Договору. За невиконання або неналежне виконання Заставодавцем своїх обов'язків згідно з цим пунктом, він сплачує Заставодержателю штраф у розмірі 0,1% від заставної вартості Предмету застави за цим Договором.
Відповідно до п. 6.1. Договору застави на період дії цього Договору Заставодавець зобов'язаний за свій рахунок застрахувати Предмет застави в акредитованій Банком страховій компанії, яка не є пов'язаною із Заставодавцем особою, на повну його вартість (страхова сума повинна бути не меншою ніж заставна вартість Предмета застави) протягом 10 календарних днів з дати укладення цього Договору, але не пізніше дати надання кредиту на користь Заставодержателя, від ризиків: Стихійні лиха (буря, ураган, смерч, обвал, каменепад, зсув, сель, повінь, паводок, злива, град, просідання ґрунту, затоплення ґрунтовими водами, землетрус), пожежа, вибух, пошкодження димом, ПДТО, вплив рідин та надати Заставодержателю належним чином посвідчену копію договору страхування (страхового полісу) - якщо договір страхування двосторонній, а також докази здійснення страхового внеску у вищезазначений термін. У разі неукладення договору страхування/додаткової угоди до договору страхування у визначений термін, Заставодавець сплачує Заставодержателю штрафну санкцію у розмірі 5% від заставної вартості незастрахованого майна, яке підлягає страхуванню.
Боржником не були виконані п. 2.3.12. та п. 6.1. Договору застави, що спричинило нарахування штрафних санкцій у такому розмірі:
- штраф за порушення Заставодавцем умов п.п. 2.3.12. Договору застави за період невиконання умов 31.10.2018 - 22.06.2021 у розмірі 0,1% від заставної вартості Предмету застави за Договором застави (10 772 903,00 грн.) - 10 772, 90 грн.;
- штраф за порушення Заставодавцем умов п.п. 6.1. Договору застави за період невиконання умов 17.10.2018 - 22.06.2021 у розмірі 5% від заставної вартості Предмету застави за Договором застави (10 772 903,00 грн.) - 538 645,15 грн.
Всього станом на 22.06.2021 за Договором застави нараховано штрафів у сумі 549 418,05 грн.
Заставна вартість за вищевказаним договором забезпечення складає 10 722 903,00 грн., а вимоги АТ "Укрексімбанк" за Кредитним договором становлять 1 117 304,90 грн.
До господарського суду 10.08.2021 від кредитора - АТ "Державний експортно-імпортний банк України" надійшла уточнена заява з грошовими вимогами до боржника з вимогами:
- прийняти заяву Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології";
- визнати вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" в загальному розмірі 1 137 103,59 грн.;
- включити до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в розмірі 4 540,00 грн. - перша черга,
- окремо внести до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в розмірі 1 132 563,59 грн. як такі, що забезпечені заставою майна боржника згідно договору застави №55117Z40 від 17.10.2017.
Уточнена заява з грошовими вимогами до боржника АТ "Державний експортно-імпортний банк України" обґрунтована такими обставинами:
АТ "Укрексімбанк" подано у встановлені законом строки заяву з грошовими вимогами до боржника від 19.07.2021 вих. №0000606/22935-21 на загальну суму 1 117 304,90 грн., проте при підготовці заяви допущені арифметичні помилки, тому уточнено заяву та викладено в іншій редакції.
Таким чином, з урахуванням вимог уточненої заяви АТ "Державний експортно-імпортний банк України" з грошовими вимогами до боржника, розмір грошових вимог Банку до боржника складає 1 132 563,59 грн., а саме:
1) щодо невиконання зобов'язань за Кредитним договором.
- сума заборгованості за кредитом (основний борг прострочений) - 156 091,56 грн.,
- проценти за користування кредитом (строкові) - 0,00 грн.,
- проценти за користування кредитом (прострочені) - 6 474,80 грн.,
- комісія за управління кредитом (прострочена) - 0,00 грн.,
- пеня за прострочення зобов'язань (згідно умов кредитного договору) - 186 041,76 грн.,
- пеня (за один рік назад від поточної дати) - 0,00 грн.,
- 3% річних згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення зобов'язань (згідно умов кредитного договору) - 46 477,38 грн.,
- 3% річних згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення зобов'язань (за 3 роки назад від поточної дати, з яких:) - 46 477,38 грн.,
- 3% річних за простроченим кредитом - 46 333,52 грн.,
- 3% річних за простроченим кредитом (3 роки назад від поточної) - 46 333,52 грн.,
- 3% річних за простроченими відсотками - 142,91 грн.,
- 3% річних за простроченими відсотками (3 роки назад від) - 142,91 грн.,
- 3% річних за простроченою комісією за управління - 0,95 грн.,
- 3% річних за простроченою комісією за управління (за 3 роки назад від поточної дати) - 0,95 грн.,
- всього втрати від інфляції - 141 582,66 грн.,
- всього втрати від інфляції (3 роки назад від поточної дати) - 141 582,66 грн.
Всього: 583 145,54 грн.
Станом на 22.06.2021 за Договором застави нараховано штрафів у сумі 549 418,05 грн.
Таким чином, розмір грошових вимог Банку до Боржника складає 1 137 103,59 грн., з яких:
- 583 145,54 грн. - заборгованість за Кредитним договором (в тому числі основний борг, проценти, комісія, пеня) - вимоги, що забезпечені заставою майна Боржника та погашаються позачергово;
- 549 418,05 грн. - штрафні санкції за невиконання п. 2.3.12 та п. 6.1 Договору застави - вимоги, що забезпечені заставою майна Боржника і погашаються позачергово;
- 4 540,00 грн. - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами - перша черга задоволення вимог кредиторів.
За результатами розгляду кредиторських вимог розпорядником майна направлено суду та кредитору повідомлення, яким грошові вимоги кредитора АТ "Державний експортно-імпортний банк України" визнані на загальну суму 1 137 103, 59 грн., в тому числі 4 540, 00 грн. судового збору за подачу заяви з грошовими вимогами.
Кредитор заперечень щодо результатів розгляду грошових вимог розпорядником майна боржника, арбітражним керуючим Вербицьким О.В. щодо обставин, з якими не погоджується такий кредитор, з доказами направлення такої письмової позиції розпоряднику майна, арбітражному керуючому Вербицькому О.В. та суду не надав.
До господарського суду 13.09.2021 електронною поштою (з КЕП) боржником надано письмове пояснення, за яким останній просить врахувати письмові пояснення ТОВ «Техніка і технології» при розгляді заяви AT «Укрексімбанк» з грошовими вимогами до боржника. Відмовити AT «Укрексімбанк» в частині нарахування штрафних санкцій за Кредитним договором (3% річних, комісії, пені за прострочення по кредиту) в сумі 420 579,18 грн. Відмовити AT «Укрексімбанк» в частині нарахування штрафних санкцій за невиконання п. 2.3.12. Договору застави (за неподання довідки про щоденну балансову вартість товарів) в сумі 10 772,90 грн. Відмовити AT «Укрексімбанк» в частині нарахування штрафних санкцій за невиконання п. 6.1. Договору застави (за відсутність договору страхування предмета застави) в сумі 538 645,15 грн. з посиланням, зокрема, на право суду зменшити розмір санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.
6. Доводи, за якими апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передавання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалась, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статями 546, 547 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, ненею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 1 Закону України "Про заставу" визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (ч. 1 ст. 576 ЦК України).
Частиною 1 статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Відповідні положення наведено також у ч. 2 ст. 11 Закону України "Про заставу", за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).
Згідно зі ст. 589 ЦК України, ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави.
Частина 3 статті 590 ЦК України передбачає, що у разі ліквідації юридичної особи - заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою. Аналогічну норму містить ст. 20 Закону України "Про заставу".
Матеріали справи не містять доказів погашення боржником заборгованості перед АТ «Укрексімбанк» за Кредитним договором №55117К18 від 17.10.2017 та договором застави станом на 22.06.2021 у загальній сумі 1 132 563,59 грн., з яких:
- 583 145,54 грн. - заборгованість за Кредитним договором (в тому числі основний борг, проценти, комісія, пеня) - вимоги, що забезпечені заставою майна Боржника та погашаються позачергово;
- 549 418,05 грн. - штрафні санкції за невиконання п. 2.3.12 та п. 6.1 Договору застави - вимоги, що забезпечені заставою майна Боржника та погашаються позачергово.
Судом встановлено, що вказані кредиторські вимоги підтверджені належними та допустимими доказами (документами), наявними в матеріалах справи.
При цьому господарський суд зазначив про те, що документальні докази повного чи часткового погашення зазначеної кредиторської заборгованості боржником господарському суду не надані.
Згідно з ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів. Вимоги кожної наступної черги задовольняються за рахунок коштів від продажу майна боржника після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.
За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що грошові вимоги кредитора АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в сумі 1 137 103, 59 грн., у тому числі 4 540,00 грн. судового збору за подачу заяви з грошовими вимогами, є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими документальними доказами, а тому, враховуючи, що у процедурі банкрутства при розгляді заяви за грошовими вимогами до боржника, господарський суд не вирішує спір по суті, а лише перевіряє обґрунтованість грошових вимог кредиторів, такі вимоги підлягають визнанню у вказаних сумах, а підстав для зменшення штрафних санкцій шляхом застосування приписів статті 233 ГК України, на чому наполягав боржник, під час розгляду грошових вимог кредитора до боржника, а не спору в порядку позовного провадження між такими особами, - у суду відсутні.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок господарського суду про те, що грошові вимоги кредитора АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в сумі 1 137 103, 59 грн., у тому числі 4 540, 00 грн. судового збору за подачу заяви з грошовими вимогами, є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими документальними доказами й такими, що підлягають визнанню у вказаних сумах.
7. Мотиви відхилення кожного аргументу апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За приписами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмету доказування.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в п. 6 цієї постанови, та з огляду на таке.
Стосовно доводів апеляційної скарги про порушення права боржника на справедливий судовий розгляд і про наявність спору про право між боржником і банком з підстав незгоди ТОВ «Техніка і технологія» з нарахованими штрафними санкціями за невиконання Кредитного договору в сумі 420 579,18 грн. (пеня за прострочення по кредиту, комісії, 3% річних), невиконання п. 2.3.12 Договору застави (за неподання довідки про щоденну балансову вартість товарів) в сумі 10 772,09 грн., невиконання п. 6.1 Договору застави (за відсутності договору страхування предмету застави) в сумі 538 645,15 грн., який повинен вирішуватись в межах позовного провадження, апеляційний господарський суд зазначає, що право на справедливий судовий розгляд гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи. Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Поняття «справедливий суд» може тлумачитись досить неоднозначно. У багатьох випадках скарга на несправедливий судовий розгляд полягає у запереченні особою результату судового розгляду справи та тверджень щодо помилок, яких припустився суд, стосовно встановлення юридично значимих фактів та застосування права.
Європейський суд наголошує, що тоді як ст. 6 Конвенції гарантує право на справедливий суд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів чи способу їх оцінки. Це питання регулюється, головним чином, національними законодавством та судами.
Так, відповідно до положень господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, а також справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.
Судом встановлено, що АТ «Укрексімбанк» заявлено наступні вимоги до боржника (структура заборгованості):
за Кредитним договором № 55117К18 від 17.10.2017 станом на 22.06.2021 в сумі 1 132 563,59 грн., з яких:
1) щодо невиконання зобов'язань за Кредитним договором:
- сума заборгованості за кредитом (основний борг прострочений) - 156 091,56 грн.,
- проценти за користування кредитом (прострочені) - 6 474,80 грн.,
- пеня за прострочення зобов'язань (згідно умов кредитного договору) - 186 041,76 грн.,
- 3% річних згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення зобов'язань (згідно умов кредитного договору) - 46 477,38 грн.,
- 3% річних згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення зобов'язань (за 3 роки назад від поточної дати, з яких:) - 46 477,38 грн.,
3% річних за простроченим кредитом - 46 333,52 грн.,
3% річних за простроченим кредитом (3 роки назад від поточної) - 46 333,52 грн.,
3% річних за простроченими відсотками - 142,91 грн.,
3% річних за простроченими відсотками (3 роки назад від) - 142,91 грн.,
3% річних за простроченою комісією за управління - 0,95 грн.,
3% річних за простроченою комісією за управління (за 3 роки назад від поточної дати) - 0,95 грн.,
всього втрати від інфляції - 141 582,66 грн.,
всього втрати від інфляції (3 роки назад від поточної дати) - 141 582,66 грн.
Всього: 583 145,54 грн. заборгованість за Кредитним договором (в тому числі основний борг, проценти, комісія, пеня).
2) Станом на 22.06.2021 штрафні санкції за невиконання п. 2.3.12 та п. 6.1 Договору застави в сумі 549 418,05 грн.
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Так, матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості ТОВ «Техніка і технології» перед АТ «Укрексімбанк», яка виникла на підставі погоджених сторонами положень кредитного договору № 55117К18 від 17.10.2017, договору застави №55117Z40 від 17.10.2017.
Заперечення боржника і доводи апеляційної скарги не конкретизовані, боржник тільки висловлює незгоду з ними, але не спростовує жодну з позицій, наявних у структурі заборгованості. Він не надає контррозрахунку заборгованості, не заявляє клопотання про призначення експертизи на предмет правильності розрахунків, не зазначає про конкретні помилки чи неправильності у розрахунку. В апеляційній скарзі він тільки просить скасувати ухвалу суду, але не зазначає про нове рішення, яке слід прийняти апеляційному суду, враховуючи все ж, що частина вимог ним визнається, що встановлено у ході судового розгляду.
Посилання тільки на несправедливість банку не є самостійною підставою для скасування постановленої ухвали без з'ясування, яким чином апеляційний суд має коригувати оскаржувану ухвалу, про що в апеляційній скарзі не йдеться. Скаржник заявляє про спір про право, але не наводить своєї правової позиції у цьому спорі.
Заявляючи про несправедливість банку і суду, скаржник принаймні має навести аргументи щодо частини судового рішення, в якій закладена ця несправедливість.
За приписами ч. 1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст.ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів відхиляє також довід боржника про позбавлення його права на справедливий суд, оскільки таке твердження спростовується матеріалами справи і не відповідає приписам закону.
8. Коли і ким були порушені, оспорені або невизнані права чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду.
Право скаржника доводами апеляційної скарги не обгрунтовано.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують викладених вище висновків суду.
Тому в силу положень ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України апеляційну скаргу ТОВ «Техніка і технологія» слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду від 13.09.2021 у справі № 922/1023/21 - без змін.
10. Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 13.09.2021 у справі № 922/1023/21 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 13.09.2021 у справі № 922/1023/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27.01.2022
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя І.О. Вечірко