18 січня 2022 року м. Харків Справа № 913/490/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І. , суддя Здоровко Л.М.
за участі секретаря судового засідання Перікової К.В.,
за участі представників учасників справи:
від прокурора- Хольченков А.О., посвідчення №057299 від 09.10.2020 ,
від позивача - не з'явився;
від відповідача - адвокат Мартіна Л.Г., довіреність №б/н від 04.01.2021 посвідчення №3836 від 09.03.2011
розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків (вх. №3507 Х/2)
на рішення Господарського суду Луганської області від 19.10.2021,ухвалене у приміщенні Господарського суду Луганської області суддею Голенко І.П., час проголошення рішення -11:55 год., дата складання повного тексту рішення-22.10.2021, у справі №913/490/21
за позовом керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області, в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації - обласної військово-цивільної адміністрації, м. Сєвєродонецьк Луганськоїобласті
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Газенергопроект”, м. Харків
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Рубіжанської обласної санаторної школи, м. Рубіжне Луганської області
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Північно-східного офісу Держаудитслужби, м. Харків
про стягнення 125 949,94 грн,-
У липні 2021 року Керівник Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації - обласної військово-цивільної адміністрації звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з ТОВ “Газенергопроект” на користь Луганської обласної державної адміністрації - обласної військово-цивільної адміністрації безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів в розмірі 125 949,94 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладанні ТОВ “Газенергопроект” та Рубіжанською обласною санаторною школою додаткових угод до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 60 від 21.11.2019, порушено п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі”, а саме: змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення при відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого перевищено гранично допустимі межі такого збільшення та безпідставно зменшено обсяги закупівлі, причиною якого не було урахування фактичного обсягу видатків. Посилаючись на те, що додаткові угоди до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 60 від 21.11.2019 укладено з порушенням вимог Закону України “Про публічні закупівлі”, прокурор просив стягнути з відповідача на користь Луганської обласної державної адміністрації - обласної військово-цивільної адміністрації безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів в розмірі 125 949,94 грн.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 19.10.2021 у справі №913/490/21 у задоволенні позову відмовлено, оскільки прокурором у позовних вимогах було визначено неналежного отримувача необґрунтовано отриманих коштів. Судовий збір покладено на прокуратуру.
Заступник керівника Харківської обласної прокуратури із вказаним рішення суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Луганської області від 19.10.2021 у справі №913/490/21 скасувати та прийняти нове, яким стягнути з ТОВ “Газенергопроект” на користь Луганської обласної державної адміністрації - обласної військово-цивільної адміністрації кошти в сумі 125 949,94 грн. Стягнути з відповідача на користь Луганської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 2270, грн, сплачений за подання позовної заяви та судовий збір у розмірі 3405,00 грн, сплачений за подання апеляційної скарги на користь Харківської обласної прокуратури.
Апеляційну скаргу обґрунтовує наступним:
- виконувачем обов'язків керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області, з урахуванням положень З ч. 1 ст. 42 та п. З ч. 2 ст. 182 ГПК України, під час підготовчого провадження, встановленого ухвалою місцевого господарського суду від 23.09.2021, а саме до початку судового розгляду по суті, спрямовано до суду уточнену позовну заяву від № 52/1-1032вих-21 разом з доказами надіслання її іншим учасникам процесу (надійшла до суду 11.10.2021 відповідно до трекінга відправлення № 9340502423191), відповідно до якої прокурором визначено остаточну позовну вимогу прохальної частини у наступній редакції: « 4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ» (61072, Харківська область, м. Харків, вул. Тобольська 38, літера «А-5», код ЄДРПОУ 39796845) на користь Рубіжанської обласної санаторної школи (93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 1 код ЄДРПОУ 20156810) кошти в сумі 125 949,94 гривень». При цьому, уточненою позовною заявою прокурор просив стягнути з ТОВ «Газенергопроект» саме на користь Рубіжанської обласної санаторної школи, як сторони договору, безпідставно переплачені кошти у сумі 125 949, 94 гривень, як того вимагають положення ст. 670 ЦК України, проте, місцевим господарським судом безпідставно розцінено дану заяву як письмові пояснення у справі, а також повно і всебічно не з'ясовано обставини, на які посилався прокурор як на підставу своїх вимог і уточнень;
- після винесення місцевим господарським судом рішення у даній справі змінився цивільно-правовий стан Рубіжанської обласної санаторної школи. Так, на підставі розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації- керівника Луганської обласної військово - цивільної адміністрації № 158 від 16.03.2021 (з доповненнями - розпорядження № 420 від 23.06.2021 та № 649 від 29.09.2021) юридична особа - Рубіжанська обласна санаторна школа з 22.10.2021 в результаті ліквідації припинена, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань доданим до скарги. Зазначений витяг, як вказує прокурор, він не міг надати при розгляді справи в суді першої інстанції, оскільки він з'явився вже після винесення рішення суду першої інстанції;
- з урахування того, що Рубіжанська обласна санаторна школа ліквідована, кошти, переплачені за результатами укладення нікчемних додаткових угод № 3 від 07.02.2020, № 4 від 10.03.2020, № 5 від 09.11.2020, № 6 від 12.11.2020, № 7 від 03.12.2020, № 8 від 08.12.2020 до Договору № 60 від 21.11.2019, мають бути повернуті Луганській обласній державній адміністрації - Луганській обласній військово-цивільній адміністрації , яка має повноваження головного розпорядника бюджетних коштів обласного бюджету, з якого здійснювалось фінансування закупівлі природного газу Рубіжанської обласної санаторної школи впродовж січня-грудня 2020 року, а також повноваження контролю за фінансово-господарською діяльністю Рубіжанської обласної санаторної школ;
- відповідно до ч. 5 ст. 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою, а отже, Луганська обласна державна адміністрація - обласна військово-цивільна адміністрація є заінтересованою особою, що мала право на звернення з позовом про застосування наслідків недійсності нікчемних додаткових угод до договору про закупівлю товару та стягнення коштів, оскільки остання безпосередньо виділяла кошти, за які здійснювалась закупівлі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі № 913/490/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Луганської області від 19.10.2021 року у справі № 913/490/21 та призначено справу до розгляду на 18.01.2021 о 10:00 год.
Прокурор в судовому засіданні 18.01.2022 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні 18.01.2022 проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Свої заперечення позивач обґрунтовує наступним:
- в порушення приписів ст. 46 ГПК України прокурор подав до суду уточнену позовну заяву, якою одночасно змінив предмет і підставу позову, що за своєю суттю є новим позовом, отже, подана прокурором уточнена позовна заява в силу норм ГПК України не може розглядатись судом як письмова заява про зміну предмета або підстав позову, а тому, визнання судом уточненої позовної заяви письмовими поясненнями у справі, не суперечить нормам ГПК;
- прокурор просив суд стягнути з ТОВ "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ" надмірно сплачені кошти у розмірі 125 949,94 грн саме на користь Луганської обласної державної адміністрації - обласної військово-цивільної адміністрації, а не на користь Рубіжанської обласної санаторної школи, яка є стороною спірних правочинів та перераховувала на виконання цих правочинів кошти за природний газ, отже, Луганська обласна державна адміністрація - обласна військово-цивільна адміністрація є неналежним отримувачем коштів;
- за змістом статей 4, 14, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 45 ГПК України позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. Проте, прокурор, визначивши орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не зазначив як позивача особу, права якої порушені, та на користь якої має бути виконано рішення суду, у той час як Рубіжанську обласну санаторну школу зазначено третьою особою у справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, що суперечить нормам ГПК, які не надають суду повноважень щодо зміни статусу учасника справи з третьої особи на позивача;
- відсутні підстави для стягнення коштів на користь Луганської обласної державної адміністрації - обласної військово- цивільної адміністрації, оскільки остання не є стороною спірних правочинів, а також, не є правонаступником Рубіжанської обласної санаторної школи, майнові права та обов'язки якої не були передані до Луганської обласної державної адміністрації - обласної військово-цивільної адміністрації.
Представник позивача та третьої особи - Північно-східного офісу Держаудитслужби, в судове засідання 18.01.2022 не з'явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином, про що свідчить наявні в матеріалах справи поштові повідомлення №61022 57071153 та №61022 57071137 про вручення їм копій ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Представник третьої особи - Рубіжанської обласної санаторної школи в судове засідання також не з'явився. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначена юридична особа є припиненою з 22.10.2021.
Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників в судове засідання 18.01.2022 судом обов'язковою не визнавалась, у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу прокурора в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами за відсутністю представника позивача та третіх осіб.
Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи прокурора та відповідача, заслухавши усні пояснення прокурора та представника відповідача, перевіривши в межах вимог апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як свідчать матеріали справи та було правильно встановлено господарським судом першої інстанції, 10.10.2019 Рубіжанською обласною санаторною школою, замовником, на веб-порталі публічних закупівель Prozorro розміщено оголошення про намір здійснити закупівлю природного газу у кількості 201421,36 куб.м за бюджетні кошти та розміщено тендерну документацію з вимогами до учасниківта предмету закупівлі; основним критерієм вибору переможця визначено: ціна (100%).
У відкритих торгах взяли участь 10 учасників, які наддали наступні тендерні пропозиції:
1) ТОВ “ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ” з остаточною ціновою пропозицією 997 035,00 грн з ПДВ;
2) ТОВ “ТЕМИРГАЗ ЗБУТ” з остаточною ціновою пропозицією 997 035,73 грн з ПДВ;
3) ТОВ “ЕНЕРГІЯ УКРАЇНИ” з остаточною ціновою пропозицією 1 007 106,00 грн з ПДВ;
4) ТОВ “ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ” з остаточною ціновою пропозицією 1 007 106,79 грн з ПДВ;
5) ТОВ “ЕНЕРДЖІ 365” з остаточною ціновою пропозицією 1 007 106,80 грн з ПДВ;
6) ПП “ОККО КОНТРАКТ” з остаточною ціновою пропозицією 1 024 831,88 грн з ПДВ;
7) ТОВ “УКРГАЗДОБИЧ” з остаточною ціновою пропозицією 1 025 234,73 грн з ПДВ;
8) ТОВ “УКР ГАЗ РЕСУРС” з остаточною ціновою пропозицією 1 248 600,00 грн з ПДВ;
9) ТОВ “АС” з остаточною ціновою пропозицією 1 248 812,43 грн з ПДВ;
10) ТОВ “СЕРВІС ГРУПП ЛТД” з остаточною ціновою пропозицією 1 405 115,41 грн з ПДВ.
За результатом проведення торгів переможцем вказаних торгів визнано ТОВ “ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ” (далі - відповідач, Постачальник).
21.11.2019 за результатами відкритих торгів між відповідачем та третьою особою-1 (Замовник) було укладено договір № 60 про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, згідно якого Постачальник (відповідач) зобов'язався постачати Споживачу (третій особі-1, Замовнику) у 2020 році природний газ у кількості до 201 421,36 куб.м загальною вартістю 997 035 грн з ПДВ (за ціною 4949,99636 грн за 1000 куб.м).
Згідно з п. 1.6 договору істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Відповідно до п. 3.2 договору ціна, зазначена в п. 3.1 договору, може змінюватись протягом дії договору не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Зміна ціни на газ узгоджується шляхом підписання додаткових угод до цього договору.
07.02.2020 між відповідачем та третьою особою-1 (Замовником) укладено додаткову угоду № 3 до Договору № 60 від 21.11.2019, якою ціна за 1000 куб.м. газу збільшена до 5442,00 грн з ПДВ, на підставі експертного висновку № О-75 від 28.01.2020 Черкаської торгово-промислової палати (а. с. 43-44, т. 1).
10.03.2020 між відповідачем та третьою особою-1 (Замовником) укладено додаткову угоду № 4 до Договору № 60 від 21.11.2019, якою загальний об'єм запланованого для поставки газового палива зменшено, ціна за 1000 куб.м газу збільшена до 5700,00 грн з ПДВ, на підставі експертного висновку № О-99 від 06.02.2020 Черкаської торгово-промислової палати (а. с. 45-46, т. 1).
09.11.2020 між відповідачем та третьою особою-1 (Замовником) укладено додаткову угоду № 5 до Договору № 60 від 21.11.2019, якою загальний об'єм запланованого для поставки газового палива зменшено, ціна за 1000 куб.м газу збільшена до 6264,00 грн з ПДВ, на підставі цінової довідки № 1227/20 від 16.10.2020 Харківської торгово-промислової палати (а.с. 47-49, т. 1).
Разом з тим, 12.11.2020 між відповідачем та третьою особою-1 (Замовником) укладено додаткову угоду № 6 до Договору № 60 від 21.11.2019, якою сторони визначили недійсною додаткову угоду № 5, встановили з 01.10.2020 ціну газу 6264,00 грн з ПДВ за 1000 куб.м. та плановий обсяг постачання газу - до 166,685493 тис. куб. м. (а. с. 50-51, т. 1).
03.12.2020 між відповідачем та третьою особою-1 (Замовником) укладено додаткову угоду № 7 до Договору № 60 від 21.11.2019, якою загальний об'єм запланованого для поставки газового палива зменшено до 158,295483 тис. куб. м., ціна за 1000 куб.м газу збільшена до 6884,10 грн з ПДВ, на підставі цінової довідки № 1480/20 від 20.11.2020 Харківської торгово-промислової палати (а. с. 52-54, т. 1).
08.12.2020 між відповідачем та третьою особою-1 (Замовником) укладено додаткову угоду № 8 до Договору № 60 від 21.11.2019, якою додаткову угоду №7 від 03.12.2020 визначено недійсною, передбачили ціну на газ 6884,10 грн з ПДВ за 1000 куб.м. (а. с 55-56, т. 1).
На виконання умов договору постачальник (відповідач) передав споживачу (третій особі-1)природний газ в обсязі 113.043 тис.куб.м за період з лютого 2020 року по грудень 2020 року на загальну суму 685512,38 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу до договору (а. с. 57,59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 76, т. 1).
Рубіжанська обласна санаторна школа здійснила оплату вказаної суми, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач в обґрунтування позову посилається на те, що при укладанні ТОВ “Газенергопроект” та Рубіжанською обласною санаторною школою додаткових угод до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 60 від 21.11.2019 було порушено п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі”, а саме: змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення при відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого перевищено гранично допустимі межі такого збільшення та безпідставно зменшено обсяги закупівлі, причиною якого було неврахування фактичного обсягу видатків. Враховуючи, що додаткові угоди до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 60 від 21.11.2019 укладено з порушенням вимог Закону України “Про публічні закупівлі”, прокурор просить стягнути з відповідача користь позивача безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в розмірі 125949,94 грн як результат застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів згідно ст. 216 ЦК України, а також керуючись ст. 1212 ЦК України.
Місцевий господарський суд, відмовляючи в позові, виходив з того, що процесуальний закон не передбачає можливості стягнення коштів за наслідками розгляду спору по суті на користь залученої третьої особи у зв'язку з тим, що договір №60 про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 21.11.2019 та спірні додаткові угоди до нього були укладені між ТОВ "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ" та Рубіжанською обласною санаторною школою, яка згідно платіжних доручень перераховувала кошти за отриманий газ на користь ТОВ "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ". Однак у заявлених позовних вимогах прокурор просить стягнути з ТОВ "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ" необґрунтовано отримані кошти у розмірі 125 949,94 грн. на користь Луганської обласної державної адміністрації - обласної військово-цивільної адміністрації, а не на користь Рубіжанської обласної санаторної школи. Таким чином, оскільки прокурором у позовних вимогах було визначено неналежного отримувача необґрунтовано отриманих коштів, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду про відсутність достатніх підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (далі за текстом - ЦК України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).
З матеріалів справи вбачається, що договір № 60 про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 21.11.2019 та додаткові угоди до нього № 3 від 07.02.2020, № 4 від 10.03.2020, № 5 від 09.11.2020, № 6 від 12.11.2020, № 7 від 03.12.2020, № 8 від 08.12.2020 були укладені між ТОВ “Газенергопроект” (постачальником) та Рубіжанською обласною санаторною школою (замовником).
Згідно з платіжними дорученнями № 142 від 14.02.2020, № 302 від 20.03.2020, № 387 від 21.04.2020, № 463 від 20.05.2020, № 563 від 19.06.2020, № 672 від 22.07.2020, № 961 від 26.10.2020, № 1044 від 24.11.2020, № 1177 від 21.12.2020, № 1224 від 24.12.2020 кошти за отриманий газ перераховувалися на користь ТОВ “Газенергопроект” саме Рубіжанською обласною санаторною школою як стороною договору.
Верховний Суд при розгляді справи №927/719/20 (у спорі із подібними правовідносинами, що і у справі №913/490/21) визнав помилковими висновки судів попередніх інстанцій про стягнення надміру сплачених коштів на користь відповідної обласної державної адміністрації, яка не є стороною спірного договору, та вказав, що дана обласна державна адміністрація не може бути отримувачем надміру сплачених за цим договором коштів.
Згідно з частиною 6 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Поряд з цим, відповідно до ч. 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що у прохальній частині даної заяви прокурор просив суд стягнути з ТОВ "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ" надмірно сплачені кошти у розмірі 125 949,94 грн саме на користь Луганської обласної державної адміністрації - обласної військово-цивільної адміністрації, яка не є стороною договору, а не на користь Рубіжанської обласної санаторної школи - замовника за спірними правочинами.
Отже, Луганська обласна державна адміністрація - обласна військово-цивільна адміністрація є неналежним отримувачем коштів.
Прокурор в апеляційній скарзі зазначає з посиланням на положення ч. 5 ст. 216 Цивільного кодексу України, зазначає, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою, а отже, Луганська обласна державна адміністрація - обласна військово-цивільна адміністрація є заінтересованою особою, що мала право на звернення з позовом про застосування наслідків недійсності нікчемних додаткових угод до договору про закупівлю товару та стягнення коштів, оскільки остання безпосередньо виділяла кошти, за які здійснювалась закупівлі.
Проте, колегія суддів вважає такі посилання необґрунтованими, зважаючи на таке.
Частиною 5 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
Верховний Суд у постановах від 30.06.2020 у справі №310/4921/17 та від 23.12.2021 у справі №753/23430/17 в контексті статей 215 та 216 Цивільного кодексу України та встановленого ними права заінтересованої сторони оспорювати правочин та вимагати проведення реституції зазначив, що оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння.
Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Отже, враховуючи наведений вище висновок Верховного Суду, заінтересована особа наділена правом оспорювати правочин та вимагати проведення реституції за цим правочином, але така реституція може здійснюватися лише щодо осіб, які є сторонами відповідного правочину, а заінтересована особа, в такому разі, може мати лише законний інтерес до майнового стану сторони правочину із якою дана заінтересована сторона має певний правовий зв'язок.
Прокурор в апеляційній скарзі зазначає, що виконуючий обов'язки керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області, під час підготовчого провадження, встановленого ухвалою місцевого господарського суду від 23.09.2021, спрямовано до суду уточнену позовну заяву від № 52/1-1032вих-21, відповідно до якої прокурором визначено остаточну позовну вимогу прохальної частини у наступній редакції: « 4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ» (61072, Харківська область, м. Харків, вул. Тобольська 38, літера «А-5», код ЄДРПОУ 39796845) на користь Рубіжанської обласної санаторної школи (93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 1 код ЄДРПОУ 20156810) кошти в сумі 125 949,94 гривень».
При цьому, як зазначає скаржник, в уточненій позовній заяві прокурор просив стягнути з ТОВ «Газенергопроект» саме на користь Рубіжанської обласної санаторної школи, як сторони договору, безпідставно сплачені кошти у сумі 125 949, 94 грн, як того вимагають положення ст. 670 ЦК України, проте, як вважає прокурор, місцевий господарський суд безпідставно розцінив дану заяву як письмові пояснення у справі.
Колегія суддів не може погодитися із таким посиланням скаржника, зважаючи на таке.
Верховний Суд у постанові від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19 зазначив про таке.
Статтею 46 ГПК України визначено процесуальні права та обов'язки сторін. Частиною другою даної статті закріплено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Частиною третьою даної статті визначено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Верховний Суд зазначає, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п.
Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
Зі змісту уточненої позовної заяви вбачається, що в ній повністю продубльовано правове обґрунтуванням позову, тоді як лише в прохальній частині заяви вказано іншу, ніж в позовній заяві особу, на користь якої прокурор просить стягнути надмірно стягнуті кошти та зазначено реквізити такої особи.
Зокрема, за змістом уточненої позовної заяви прокурор просив стягнути з ТОВ «Газенергопроект» безпідставно переплачені кошти у сумі 125 949, 94 грн саме на користь Рубіжанської обласної санаторної школи, як сторони договору. Водночас, процесуальним законодавством не передбачено можливості стягнення коштів за наслідками розгляду спору по суті на користь третьої особи.
При цьому, колегія суддів виходить з такого.
Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц; від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц; від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц; від 12.12.2018 у справах №570/3439/16-ц та №372/51/16-ц, від 11.09.2019 у спрааві №910/7122/17).
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
За змістом статей 4, 14, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 45 ГПК України позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. В судовому порядку підлягають захисту порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача (висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №910/17792/17).
Водночас прокурор, визначивши орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не зазначив як позивача особу, права якої порушені, та на користь якої має бути виконано рішення суду, у той час як Рубіжанську обласну санаторну школу зазначено третьою особою у справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Отже застосування наслідків нікчемного правочину на користь третьої особи у справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (тобто стягнення грошових коштів на користь особи, яка визначена прокурором як третьою особою у справі) не відповідає положенням ГПК України.
Оскільки прокурором (в частині позовних вимог про стягнення коштів) не було визначено належного позивача для стягнення цих коштів з відповідача, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
Зазначена правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 27.07.2021 у справі №922/2030/20, від 11.08.2021 у справі №927/719/20 та від 02.12.2021 у справі №921/371/20.
Скаржник в апеляційній скарзі вказує на те, що після винесення місцевим господарським судом рішення у даній справі Рубіжанську обласну санаторну школу з 22.10.2021 було припинено шляхом ліквідації на підставі розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації- керівника Луганської обласної військово - цивільної адміністрації № 158 від 16.03.2021 (з доповненнями - розпорядження № 420 від 23.06.2021 та № 649 від 29.09.2021).
При цьому, прокурор посилається на доданий до апеляційної скарги витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зазначений витяг, як вказує прокурор, він не міг надати при розгляді справи в суді першої інстанції, оскільки він з'явився вже після винесення рішення суду першої інстанції.
З урахування того, що Рубіжанська обласна санаторна школа ліквідована, прокурора вважає, що кошти, переплачені за результатами укладення нікчемних додаткових угод № 3 від 07.02.2020, № 4 від 10.03.2020, № 5 від 09.11.2020, № 6 від 12.11.2020, № 7 від 03.12.2020, № 8 від 08.12.2020 до Договору № 60 від 21.11.2019 мають бути повернуті Луганській обласній державній адміністрації - Луганській обласній військово - цивільній адміністрації, яка має повноваження головного розпорядника бюджетних коштів обласного бюджету, з якого здійснювалось фінансування закупівлі природного газу Рубіжанської обласної санаторної школи впродовж січня-грудня 2020 року, а також повноваження контролю за фінансово-господарською діяльністю Рубіжанської обласної санаторної школи.
Проте, колегія суддів вважає такі посилання скаржника необґрунтованими, зважаючи на таке.
По - перше, колегія суддів зазначає, що витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дата запису про припинення юридичної особи - Рубіжанської обласної санаторної школи: 22.10.2021, прокурором до суду апеляційної інстанції взагалі не було надано, що підтверджується актом №913/490/21 від 11.11.2021, складеним уповноваженими працівниками відділу документального забезпечення та контролю Східного апеляційного господарського суду та яким встановлено відсутність у додатку до апеляційної скарги витягу з ЄДРПОУ стосовно Рубіжанської обласної санаторної школи.
В той же час, судом апеляційної інстанції самостійно досліджено відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та встановлено, що юридична особа - Рубіжанська обласна санаторна школа є припиненою, дата запису: 22.10.2021. Оскільки оскаржуване рішення було прийнято судом першої інстанції 19.10.2021, обставини щодо припинення з 22.10.2021 Рубіжанської обласної санаторної школи не були предметом розгляду у суді першої інстанції, а тому не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції до уваги.
По -друге, згідно з частиною 1 статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до частини п'ятої статті 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Частиною 5 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно з розпорядження голови Обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 16.03.2021 №158 «Про припинення юридичної особи - Рубіжанської обласної санаторної школи в результаті ліквідації» прийнято рішення припинити з 01.07.2021 юридичну особу - Рубіжанську обласну санаторну школу (код ЄДРПОУ 20156810) в результаті ліквідації.
У витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, 22.10.2021 внесено запис про припинення юридичної особи - Рубіжанської обласної санаторної школи
При цьому в даному розпорядженні від 16.03.2021 №158 не було вирішено питання щодо правонаступництва і у відповідному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у графі «Дані про юридичних осіб - правонаступників» відсутні жодні дані щодо наявності у Рубіжанської обласної санаторної школи правонаступників.
Отже, оскільки Рубіжанська обласна санаторна школа припинилася не шляхом реорганізації, а шляхом ліквідації (яка не передбачає правонаступництва) і в матеріалах справи відсутні відомості про заміну кредитора в зобов'язанні за спірними правочинами з Рубіжанської обласної санаторної школи на Луганську обласну державну адміністрацію - Луганську обласну військово - цивільну адміністрацію, то відсутні підстави для процесуального правонаступництва у даній справи, тобто заміни Рубіжанської обласної санаторної школи на Луганську обласну державну адміністрацію - Луганську обласну військово - цивільну адміністрацію.
Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується із висновками господарського суду першої інстанції щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення позову.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому підстави для скасування зазначеного рішення відсутні.
Оскільки апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, то, з урахуванням положень статті 129 ГПК України, здійснені ним судові витрати за апеляційною скаргою відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 129, 270, 271, 180, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Луганської області від 19.10.2021 у справі №913/490/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 28.01.2022
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя Л.М. Здоровко