ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
26 січня 2022 року Справа № 910/19883/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Василишин А.Р. , суддя Грязнов В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мокра Справа"
на рішення Господарського суду Вінницької області від 10.08.2021 р. ухвалене у м. Вінниці, повний текст складено 20.08.2021 р.
у справі №910/19883/20 (суддя Нешик О.С.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мокра Справа"
до фізичної особи-підприємця Чумак Тетяни Іванівни
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Комплекс "Либідський"
про стягнення 198000,00 грн. штрафу згідно договору оренди нерухомого майна
Відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області від 10.08.2021 р. у справі №910/19883/20 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мокра Справа" до фізичної особи-підприємця Чумак Тетяни Іванівни про стягнення 198000 грн. штрафу згідно договору оренди нерухомого майна відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Мокра Справа" подало скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 10 серпня 2021 року у справі № 910/19883/20 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
За змістом апеляційної скарги скаржник доводить, що умовами договору суборенди не передбачена передача об'єкта суборенди орендодавцю, а відповідач з 30.11.2019 р. жодним чином не повідомив позивача про фактичну готовність до передачі об'єкта суборенди позивачу разом з від'ємними та невід'ємними поліпшеннями та обладнанням, яке передавалося в суборенду разом з об'єктом суборенди. Позивач не передав об'єкт оренди орендодавцю, не підписав акт передачі-прийняття від'ємних та невід'ємних поліпшень об'єкта оренди та акт здачі-приймання об'єкта оренди з оренди, через систематичні порушення орендодавцем умов договору оренди нежитлових приміщень від 15.05.2010 р.
Також, позивачем було здійснено спробу прийняти об'єкт суборенди 10.12.2019 р., але так само, як і 30.11.2019, відповідач не з'явився на об'єкті оренди, і об'єкт не був готовий до фактичної передачі з суборенди.
Крім того, вважає, що форма «акт передачі-прийняття об'єкта суборенди від 16.12.2019 р.» не відповідає формі акту, за яким об'єкт суборенди передавався відповідачу, а твердження орендодавця, які викладені в т.ч. в п. 4 «акту приймання-передачі об'єкта оренди від 13.12.2019 р.» та в п. 4 «акту пломбування об'єкта оренди № 1 від 13.12.2019 р. є таким, що не відповідають дійсності, тоді як позивач виконав умови п. 7.3. договору оренди - вжив заходів до приймання майна.
В частині застосування строків позовної давності скаржник зазначив, що право користування об'єктом оренди спливало у позивача 12.12.2019 р., і на той час відповідач продовжував протиправно користуватися об'єктом суборенди та не повертав його орендарю (позивачу), як того вимагали умови договору суборенди.
Просить врахувати викладене і скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 10.08.2021 року по справі № 910/19883/20 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити та стягнути з фізичної особи-підприємця Чумак Тетяни Іванівни на користь ТОВ «Мокра справа» штраф за надмірне користування об'єктом суборенди за 2 місяці 198000,00 грн.
Відповідач, третя особа були повідомлені судом про розгляд справи в установленому порядку, що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення /а.с.133-135 у т .1/.
Відповідач фізична особа-підприємець Чумак Тетяна Іванівна та третя особа Приватне акціонерне товариство "Комплекс "Либідський" не подали суду відзиви на апеляційну скаргу у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження відповідно до норми ст.263 ГПК України, і відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи те, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і сторони не подавали клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, розгляд апеляційної скарги відбувся в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
15.06.2010 р. Приватним акціонерним товариством "Комплекс "Либідський" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мокра Справа" укладений договір оренди нежитлових приміщень /а.с.37-44 у т.1/, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування на умовах оперативної оренди нежитлове приміщення площею 837,10 кв.м, згідно з планом у додатку № 1 до цього договору, які розташовані в нежилому будинку - приміщенні мийки, за адресою: 03039, м.Київ, вул.Грінченка Миколи, будинок 18, літера "Б", площею 1010,60 кв.м та належать орендодавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності серія ЯЯЯ № 967102, виданого Головним управлінням комунальної власності міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації 01.02.2006 р.).
Згідно з п.6.2.14. договору оренди орендар має право без письмової згоди орендодавця здавати об'єкт оренди чи частину його в суборенду, при цьому строк суборенди не повинен перевищувати строк оренди. Про передачу приміщень у суборенду орендар зобов'язаний повідомити орендодавця протягом 7 календарних днів з дати укладення договору суборенди об'єкту оренди.
Пунктом 3.2 договору оренди передбачено, що орендодавець та орендар встановили, що строк оренди складає 50 календарних місяців. Умовами пункту 3.4 цього договору оренди сторони погодили, що відлік строку оренди починається з моменту підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди.
Акт приймання-передачі об'єкта оренди орендодавцем та орендарем підписаний 11.04.2012 р. /а.с. 56-59 у т.1/.
В подальшому орендарем та орендодавцем підписано та скріплено печатками сторін договір № 4 від 01.08.2013 р. про внесення змін та доповнень до договору оренди /а.с.60-64 у т.1/. Відповідно до п.6 договору № 4 орендар та орендодавець дійшли згоди про продовження чинного строку оренди на 42 календарних місяці, у зв'язку з чим загальний строк оренди склав 92 місяці, який відліковується з моменту підписання та нотаріального засвідчення акта приймання-передачі об'єкта оренди.
Враховуючи, що акт приймання - передачі об'єкту оренди за договором від 15.06.2010 р. підписаний орендодавцем та орендарем 11.04.2012 р., колегія суддів доходить висновку, що останнім днем оренди за вищевказаним договором оренди є 11.12.2019 р.
01.12.2018 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Мокра справа" та фізичною особою-підприємцем Чумак Тетяною Іванівною укладений договір суборенди нежитлового приміщення № 01/12/2018, відповідно до умов якого орендар передав, а суборендар прийняв в строкове платне користування на умовах суборенди нежитлові приміщення площею 110 м. кв., згідно плану зазначеного в додатку № 3 до цього договору, що розташовані в нежилому будинку - приміщенні мийки, за адресою: 03039, м.Київ, вул.Грінченка Миколи, будинок 18, літера "Б" /а.с.82-87 у т.1/.
Пунктом 2.5. договору суборенди сторони передбачили, що об'єкт суборенди вважається переданим в суборенду з моменту підписання повноважними представниками сторін акта приймання-передачі об'єкта суборенди.
Згідно з п.п. 3.1, 3.2. договору суборенди цей договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін. Строк суборенди складає 9 місяців, а саме - до 31.08.2019 р.
Відповідно до п.7.1. договору суборенди сторони погодили, що повернення орендарю об'єкта суборенди здійснюється шляхом складання акта здачі-приймання, який підписують повноважні представники сторін.
Пунктом 8.2. договору суборенди сторони узгодили, що у випадку прострочення повернення об'єкта суборенди з вини суборендаря, суборендар сплачує на користь орендаря штраф у розмірі потрійної плати за суборенду за весь час протиправного користування об'єктом суборенди, а також відшкодовує всі пов'язані з цим збитки.
30.09.2018 р. сторонами підписаний договір про внесення змін та доповнень до договору суборенди нежитлових приміщень № 01/12/18 від 01.12.2018 р. /а.с. 90 у т.1/.
Відповідно до п.1 договору про внесення змін сторони узгодили, що підписанням цього договору суборендар підтверджує той факт, що в зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди нежитлових приміщень № 01/12/2018 від 01.12.2018 р., своєчасно попереджений орендарем про крайню дату звільнення суборендованих нежитлових приміщень та зобов'язаний звільнити його та прилеглу до об'єкта суборенди територію від свого обладнання, автотранспорту, запчастин службового та особистого майна та сміття в строк до 30.11.2019 р.
Сторони узгодили, що повернення об'єкта суборенди буде проводитися в порядку, встановленому відповідно до розділу 7 договору суборенди (п.2 договору про внесення змін).
Так, відповідно до п.7.2. та п.7.3. договору суборенди сторони погодили, що орендар та суборендар 30.11.2019 р. о 10 годині 00 хвилин зустрічаються на території об'єкта суборенди для фактичної передачі суборендарем об'єкта суборенди орендарю та підписання акту здачі-приймання об'єкта суборенди згідно з п.7.4. (п.3 договору про внесення змін).
Пунктом 4 договору про внесення змін сторони узгодили, що об'єкт оренди вважається фактично переданим орендарю з моменту підписання сторонами акта здачі-приймання об'єкта суборенди. У випадку якщо суборендар не забезпечив явку повноважного представника для підписання акта здачі-приймання, тоді приймання об'єкта суборенди здійснюється 30.11.2019 р. комісією орендаря в складі не менше трьох осіб.
Актом приймання-передачі об'єкта суборенди від 01.12.2018 р. підтверджується факт передачі об'єкта суборенди в суборенду відповідачу /а.с.88 у т.1/.
30.11.2019 р. комісією у складі директора ТОВ "Мокра справа" Кобзар С.М. та представників Онуфрієва М.А. та Мадієва М. складено акт про невиконання підприємцем Чумак Т.І. зобов'язань щодо передачі об'єкта суборенди /а.с.91 у т.1/.
16.12.2019 р. ТОВ "Мокра справа" надіслало підприємцю Чумак Т.І. лист-вимогу якнайшвидше підготувати об'єкт суборенди для передачі з суборенди орендарю, в т.ч. поліпшень, звільнивши об'єкт суборенди та прилеглу до об'єкта суборенди територію від особистого обладнання, особистих речей та брухту /а.с. 92 у т.1/.
19.12.2019 р. позивач повторно звернувся до відповідача з листом-вимогою якнайшвидше підготувати об'єкт суборенди для передачі його з суборенди орендарю /а.с.96-99 у т.1/.
ТОВ "Мокра справа" вважає, що відповідач підприємець Чумак Т.І. не виконала умови договору суборенди в частині своєчасного повернення об'єкта суборенди, тому звернулося до суду з даним позовом про стягнення штрафних санкцій на підставі п.8.2. договору суборенди.
Господарський суд Вінницької області відповідно до оскаржуваного рішення відмовив у задоволенні позову і колегія суддів погоджується з таким рішення суду першої інстанції, враховуючи наступне.
На умовах договору суборенди нежитлового приміщення № 01/12/2018 від 01.12.2018 р. між сторонами склались правовідносини з оренди (суборенди) нерухомого майна, які врегульовані нормами гл.58 ЦК України та ст.ст.283-286, 291 ГК України
Відповідно до норм ст.283 ГК України, ст.759 ЦК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із статтею 774 ЦК України передача наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Отже, відносини суборенди мають похідний, залежний характер від відносин оренди, оскільки умови договору суборенди залежать від умов договору оренди, строк договору суборенди не може перевищувати строку, на який укладений договір оренди, припинення договору оренди викликає припинення договору суборенди, права і обов'язки за договором суборенди повинні відповідати змісту договору оренди.
Правові наслідки припинення договору оренди встановлені нормами частини 4 статті 291 ГК України та частини 1 статті 785 ЦК України. Зокрема, відповідно до наведених норм у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.
Отже, законом встановлений обов'язок орендаря (наймача) та відповідно до частини 3 статті 774 ЦК України і суборендаря (піднаймача) повернути орендоване майно відповідно орендодавцю (за договором оренди) та орендарю (за договором суборенди).
Як зазначено вище, сторонами договору суборенди із врахуванням внесених доповнень узгоджено термін повернення об'єкта суборенди, а саме - не пізніше 30.11.2019 р.
Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем підприємцем Чумак Т.І. обов'язку з повернення об'єкта суборенди у визначену сторонами дату, в тому числі - відсутні докази надсилання на адресу позивача підписаного підприємцем Чумак Т.І. відповідного акту.
Разом з тим, колегія суддів враховує, що суду наданий акт про передачу-приймання об'єкта суборенди від 16.12.2019 р., складений Приватним акціонерним товариством "Комплекс "Либідський" (орендодавець, власник об'єкту суборенди) та підприємцем Чумак Т.І. (суборендар, відповідач), який підписаний сторонами без заперечень та зауважень /а.с.26 у т.2/.
Надаючи оцінку цьому акту, колегія суддів встановила, що з 12.12.2019 р. права ТОВ "Мокра справа" на об'єкт суборенди припинились у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди від 15.05.2010 р., тому ПрАТ "Комплекс "Либідський" як власник об'єкта оренди/суборенди є правомочним на його прийняття від орендаря чи суборендаря.
За таких обставин з 12.12.2019 р. договір оренди від 15.06.2010 р. припинив свою дію.
Колегією суддів відхиляються доводи позивача, що акт приймання об'єкта оренди від 16.12.2019 є незаконним. Враховано, що строк договору суборенди не може перевищувати строку договору оренди, який припинив свою дію 12.12.2019 р., а також те, що і суборендар повернув об'єкт суборенди орендодавцю (власнику об'єкту суборенди) 16.12.2019 р.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Частиною першою статті 548 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Як зазначалось вище, умовами пункту 8.2. договору суборенди сторони узгодили відповідальністі у випадку прострочення в поверненні об'єкта суборенди з вини суборендаря, а саме - сплату штрафу у розмірі потрійної плати за суборенду за весь час протиправного користування об'єктом суборенди.
Враховуючи встановлену обставину використання відповідачем всупереч умовам договору в період з 01.12.2019 р. по 11.12.2019 р. орендованого приміщення, колегія суддів вважає позовні вимоги про стягнення штрафної санкції за вказаний період обґрунтованими.
При цьому суд критично оцінює позицію, що договір суборенди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, за відсутності заперечень наймодавця відносно продовження користування суборендарем майном після закінчення строку договору суборенди. Оскільки умовами п.3.7. договору суборенди визначено порядок продовження строку оренди, а саме шляхом письмового звернення суборендаря до орендаря з пропозицією про продовження строку оренди не пізніше 30 календарних днів до закінчення строку суборенди. Доказів такого погодження пропозиції суборендаря щодо продовження строку дії оренди суду не надано.
Разом з тим колегія суддів зазначає, що у своєму відзиві на позовну заяву відповідач заявив про застосування наслідків спливу позовної давності в один рік до позовних вимог про стягнення штрафу.
Відповідно до ч.1 ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Позивач звернувся до суду 12.12.2020, що підтверджено поштовою накладною Укрпошти, тобто - із пропуском строку позовної давності щодо позовних вимог в частині стягнення штрафу з відповідача за період до 11.12.2019 р.
Оскільки позовна заява була подана до суду 12.12.2020 р., тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу за період з 01.12.2019 р. по 11.12.2019 р. (включно) є такими, що заявлені із пропуском встановленої законом спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафу, у зв'язку із чим суд першої інстанції правомірно відмовив в їх задоволенні. Поважних причин пропущення позовної давності не встановлено.
Щодо стягнення штрафу за період з 12.12.2019 р. по 31.01.2020 р. колегія суддів враховує, що об'єкт суборенди повернуто відповідачем 16.12.2019 р. за актом передачі-приймання (повернення) об'єкта суборенди від 16.12.2019 р. власнику майна - об'єкта оренди/суборенди, тоді як права позивача щодо об'єкту суборенди, які виникли з договору суборенди, припинилися з 12.12.2019 р. у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди, а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу з підприємця Чумак Т.І. на підставі п.8.2. договору суборенди за прострочення в поверненні об'єкта суборенди за вказаний період є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 10.08.2021 р. у справі № 910/19883/20 ґрунтується на матеріалах справи, відповідає чинному законодавству, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з ст.129 ГПК України.
Складання повного постанови суду у даному випадку відкладено на триваліший строк на підставі ч.6 ст.233 ГПК України у зв'язку із значним обсягом досліджуваних матеріалів та почерговим перебуванням судді-учасника колегії Грязнова В.В. та головуючого судді Маціщук А.В. на лікарняному.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мокра Справа" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Вінницької області від 10.08.2021 р. у справі № 910/19883/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Матеріали справи № 910/19883/20 повернути Господарському суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений 27.01.2022 р.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Грязнов В.В.