вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" січня 2022 р. Справа№ 910/10117/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Мальченко А.О.
Агрикової О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, відповідно до п. 13 ст. 8 ГПК України,
матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця»
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021, (повний текст складено 14.09.2021)
у справі № 910/10117/21 (суддя Павленко Є.В.)
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джінвей» (Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський електротехнічний завод»)
про стягнення 152 077,68 грн, -
1. Короткий зміст позовних вимог:
1.1. Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Залізниця) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джінвей» (Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський електротехнічний завод») (далі - Товариство) грошових коштів у розмірі 148 103,94 грн на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, а також 2 975,56 грн інфляційних втрат та 998,18 грн трьох процентів річних.
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янський електротехнічний завод» на погашення основної заборгованості по договорам та часткового виконання рішення суду по справі № 910/8836/20 отримало кошти в подвійному розмірі, у зв'язку з чим сума грошових коштів у розмірі 148 103,94 грн набута відповідачем без достатніх правових підстав та підлягає поверненню в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у задоволенні позову Акціонерного товариства «Акціонерна залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:
3.1. 16.11.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 по справі № 910/10117/21, в якій апелянт просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 по справі № 910/10117/21 та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський електротехнічний завод» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» заборгованість у розмірі 148 103,94 грн, інфляційне збільшення у розмірі 2975,56 грн та 998,18 грн проценти річних, судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2270,00 грн.
3.2. Додатково, до матеріалів апеляційної скарги апелянтом подано клопотання про доручення доказів до матеріалів справи, в якому скаржник просить визнати поважними причини неподання позивачем Господарському суду міста Києва доказів у справі № 910/10117/21, а саме: постанови про стягнення виконавчого збору від 22.03.2021 ВП № 64900851 у розмірі 25163,22 грн, постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 22.03.2021 ВП № 64900851 у розмірі 376,00 грн, постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № 53314543 від 22.03.2021, постанови про закінчення виконавчого провадження № 64900851 від 15.04.2021, повідомлення № 146563 ЦФБ від 12.04.2021 щодо передання суми примусового списання по ПВ № 53314543/17 від 12.04.2021 згідно виконавчого листа № 910/8836/20 від 02.03.2021 ВП № 64900851, листа Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 18.10.2021 № б/н про розгляд адвокатського запиту від 11.10.2021, платіжних доручень від 13.04.2021 № 66283, № 66282, № 66281, № 66280, постанови про закінчення виконавчого провадження від 15.04.2021 № 64900851.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:
4.1. У поданій апеляційній скарзі скаржник зазначає, що ним помилково не було додано до матеріалів позовної заяви копію повідомлення про те, що на виконання рішення суду по справі № 910/8836/20, з метою примусового стягнення коштів по ВП № 64900851, відкритого Печерським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, були списані кошти у розмірі 277171,45 грн, в тому числі основної заборгованості за договорами у повному обсязі.
4.2. Вважає, що суд першої інстанції, в порушення ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, не залишив позовну заяву без руху та не дав можливості позивачу усунути відповідні недоліки, позивач був позбавлений можливості під час розгляду справи з викликом сторін надати суду докази щодо примусового списання коштів у розмірі 277 171,45 грн по ВП № 64900851.
4.3. Суд першої інстанції, зважаючи на те, що позивач у своїй позовній заяві зазначав про не вчинення відповідачем дій по поверненню коштів, мав би зобов'язати відповідача надати відповідні докази подвійного надходження коштів. Втім, в порушення ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва не вчинив відповідну процесуальну дію, що відповідно призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення у цій справі.
4.4. Крім того, зважаючи на те, що списання відбулось по зведеному виконавчому провадженню № 53314543 в сумі 3537252,63 грн, про списання відповідно до наказу Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 № 910/8836/20 позивач дізнався після аналізу сум стягнення по зведеному виконавчому провадженню № 53314543, що мало місце вже після направлення позовної заяви про повернення надлишково сплачених коштів до суду першої інстанції.
4.5. Факт списання коштів у розмірі 277171,45 грн по ВП № 64900851 також підтверджується отриманим позивачем 21.10.2021 листом Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 18.10.2021 № б/н про розгляд адвокатського запиту від 11.10.2021 з додатками до нього.
4.6. Скаржник вважає, що судом першої інстанції не застосовано до спірних взаємовідносин норм статті 1212 Цивільного кодексу України, порушено принцип рівності сторін, оскільки ним не наведено правового обґрунтування відхилення доводів позивача, поданих останнім під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції.
5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:
5.1. Копія ухвали про відкриття апеляційного провадження направлена відповідачу за адресою зареєстрованого місцезнаходження згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Митрополитська, буд. 4, м. Маріуполь, Донецька область, 87515.
5.2. Відповідач правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористався, копію ухвали про відкриття апеляційного провадження від 29.11.2021 останнім не отримано, конверт з копією даної ухвали повернувся до суду із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
5.3. Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
5.4. У відповідності до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
6. Розподіл справи:
6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2021, матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/10117/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Мальченко А.О.
6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 зобов'язано Господарський суд міста Києва направити до Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/10117/21 за позовом АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" до ТОВ "Джінвей" (ТОВ "Слов'янський електротехнічний завод") про стягнення 152 077,68 грн. та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/10117/21, до надходження матеріали справи № 910/10117/21.
6.3. 24.11.2021 Супровідним листом № 910/1017/21/9090/2021 від 24.11.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли витребувані матеріали справи № 910/10117/21 за позовом АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" до ТОВ "Джінвей" (ТОВ "Слов'янський електротехнічний завод") про стягнення 152 077,68 грн.
6.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 апелянту поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/10117/21, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/10117/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 по справі № 910/10117/21, постановлено справу № 910/10117/21 за вказаною апеляційною скаргою розглядати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
7. Інші процесуальні дії у справі:
7.1. В частині поданого апелянтом клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, колегія суддів зазначає наступне.
7.2. Відповідно до ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
7.3. В обґрунтування поважності причини не подання доказів апелянт у поданому клопотанні, зокрема, зазначає про отримання таких доказів останнім лише 26.10.2021.
7.4. При цьому з відповіді Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 18.10.2021, адресованої апелянту, вбачається, що адвокатський запит про надання документів датований 11.10.2021, тобто після ухвалення оскаржуваного рішення, що свідчить про те, що позивачем здійснювався збір необхідних документів вже після ухвалення рішення про відмову у задоволенні його позову.
7.5. Вказані обставини не свідчать про об'єктивну неможливість отримання таких доказів до подачі позовної заяви у зв'язку з чим колегія суддів Північного апеляційного господарського суду доходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання апелянта про долучення доказів до матеріалів справи.
8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:
8.1. Товариство звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Залізниці про стягнення 3 672 709,57 грн, з яких: 3 624 271,92 грн - основна заборгованість, 47 115,52 грн - інфляційні втрати та 1 322,13 грн - проценти річних, у зв'язку з неналежним виконанням останнім своїх зобов'язань за договорами від 21 жовтня 2019 року № П/НХ-191455/НЮ та № П/НХ-191456/НЮ щодо оплати вартості поставленого товару.
8.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 в справі № 910/8836/20 стягнуто із Залізниці на користь Товариства 148 103,94 грн основної заборгованості, 47 115,52 грн інфляційних втрат, 1 322,13 грн процентів річних та 55 090,64 грн судового збору. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 3 476 167,98 грн закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.
8.3. На підтвердження викладених у позовній заяві обставин Залізниця надала до матеріалів справи копію вимоги від 28 квітня 2021 року № НЮ-04-11/159 про повернення сплачених за платіжними дорученнями від 25 березня 2021 року № 3456971 та № 3456952 на загальну суму 148 103,94 грн грошових коштів, яка Товариством була залишена без відповіді та задоволення (а.с. 7-9).
9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносин:
9.1. Спірні правовідносини між сторонами виникли з підстав сплати 25.03.2021 Акціонерним товариством «Українська залізниця» за договорами № П/НХ-191456/НЮ від 21.10.2019 та № П/НХ-191455/НЮ від 21.10.2019 суми коштів у розмірі 148 103,94 грн на користь відповідача, які були стягнуті з позивача за рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 у справі № 910/8836/20. Вказана сума коштів, за твердженням позивача, безпідставно набута відповідачем та має бути провернута в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.
9.2. Позовні вимоги у справі № 910/8836/20 стосувалися укладених між сторонами договорів № П/НХ-191456/НЮ від 21.10.2019 та № П/НХ-191455/НЮ від 21.10.2019.
9.3. Як вбачається з платіжного доручення № 3456971 від 25.03.2021 позивачем сплачено на користь відповідача 116 829,00 грн, призначення платежу вказано як «Сплата за затискач, договір П/НХ-191456/НЮ від 21.10.2019, тендерний акт 105-370 від 13.12.2019 (в т.ч. ПДВ 19471,50) (_473_) (2603)» (а.с. 7).
9.4. Відповідно до платіжного доручення № 3456952 від 25.03.2021 позивачем сплачено на користь відповідача 31 274,94 грн, призначення платежу вказано як «Сплата за компенсатор, договір П/НХ-191455/НЮ від 21.10.2019, тендерний акт 105-388 від 16.12.2019 (в т.ч. ПДВ 5212,49) (_473_) (2603)» (а.с. 8).
10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:
10.1. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що подані позивачем до матеріалів справи докази, зокрема, платіжне доручення від 25.03.2021 № 3456971 на суму 116 829,00 грн та платіжне доручення від 25.03.2021 № 3456952 на суму 31 274,94 грн, вимога від 28.04.2021 № НЮ-04-11/159 про повернення сплачених за цими платіжними дорученнями грошових коштів та докази направлення зазначеної вимоги належним чином підтверджують сплату на користь відповідача 148 103,94 грн за укладеними між ними договорами.
10.2. Також, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про не надання позивачем жодних доказів на підтвердження примусового списання з його рахунку грошових коштів у загальному розмірі 277 171,45 грн в межах виконавчого провадження № 64900851, відкритого Печерським районним відділом державної виконавчої служби у міста Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції з виконання судового рішення в справі № 910/8836/20, а також про відсутність таких доказів в матеріалах даної справи.
10.3. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що наявними доказами не підтверджуються доводи позивача про те, що відповідач отримав кошти за вищевказаними договорами в подвійному розмірі, а відтак відсутні правові підстави вважати, що перераховані за платіжними дорученнями від 25.03.2021 № 3456971 та № 3456952 грошові кошти набуті відповідачем без достатніх правових підстав та підлягають поверненню відповідно до статті 1212 ЦК України.
11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:
11.1. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта в частині позбавлення його можливості під час розгляду справи з викликом сторін надати суду докази щодо примусового списання коштів, а також щодо необхідності вчинення судом першої інстанції дій по залишенню позову без руху, зобов'язання відповідача надати відповідні докази подвійного находження коштів, з огляду на наступне.
11.2. Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
11.3. Відповідно до ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
11.4. Як вбачається з матеріалів справи позивачем не було заявлено клопотань про витребування доказів у справі № 910/10117/21, останній не був позбавлений можливості як надати суду наявні у нього докази на підтвердження обставин, на які він посилається в якості обґрунтування заявлених позовних вимог, так і подати відповідне клопотання про витребування доказів у відповідності до Господарського процесуального кодексу України.
11.5. При цьому твердження апелянта про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання можливості подати необхідні документи також відхиляються колегією суддів, оскільки суд позбавлений можливості вирішувати питання про перелік документів, якими позивач вважає обґрунтувати власні заявлені позовні вимоги та зобов'язувати надавати такі документи.
11.6. Щодо тверджень апелянта про позбавлення можливості надати суду докази під час розгляду справи з викликом сторін, то колегія суддів зазначає, що позивач не був позбавлений права подати відповідне клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін.
11.7. Щодо посилань апелянта на не застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм ст. 1212 Цивільного кодексу України, то колегія суддів зазначає наступне.
11.8. Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
11.9. Згідно із ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
11.10. Згідно відомостей платіжного доручення № 3456971 від 25.03.2021 та платіжного доручення № 3456952 від 25.03.2021 вбачається, що сума коштів у розмірі 148 103,94 грн сплачена позивачем на користь відповідача за товари згідно договорів 21.10.2019 № П/НХ-191455/НЮ та № П/НХ-191456/НЮ, при цьому вказані платіжні доручення не підтверджують, що вказані кошти були сплачені позивачем на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 у справі № 910/8836/20.
11.11. Таким чином, надані платіжні доручення не підтверджують виконання апелянтом рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 у справі № 910/8836/20 щодо сплати основної суми заборгованості, у зв'язку з чим підстав вважати, що вказані кошти отримані відповідачем без достатньої правової підстави у колегії суддів відсутні.
11.12. Решта аргументів викладених учасниками справи не входять до предмету доказування в даній справі, ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду:
12.1. Колегією суддів не встановлено порушення прав та інтересів позивача в частині здійснення ним перерахування коштів у розмірі 148 103,94 грн за укладеними договорами від 21.10.2019 № П/НХ-191455/НЮ та № П/НХ-191456/НЮ та підстав застосування ст. 1212 Цивільного кодексу України.
13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:
13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що «Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.»
13.2. Згідно ч. 1 ст.5 ГПК України: «Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.»
13.3. Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України : «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»
13.4. При оцінці доказів суд керувався статтями 79 та 86 ГПК України, згідно яких «Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.», «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.»
13.5. Відповідно до статті 269 ГПК України : « 1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
4. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
5. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.»
13.6. Відповідно до ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
13.7. Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
13.8. Згідно із ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
13.9. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).
13.10. Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:
14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і обґрунтованим - ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
14.2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/10117/21 залишити без змін.
14.3. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/10117/21 залишити без задоволення.
15. Розподіл судових витрат:
15.1 Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 14, 74, 79, 86, 129, 207,236, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/10117/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/10117/21 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця».
4. Справу № 910/10117/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді А.О. Мальченко
О.В. Агрикова