Провадження № 22-ц/803/6/22 Справа № 202/5959/18 Суддя у 1-й інстанції - Бєльченко Л. А. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.
27 січня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Свистунової О.В.
суддів - Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.
за участю секретаря - Гулієва М.І.о.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро
питання про витребування доказів
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю; за зустрічним позовом ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна, -
У вересні 2018 року позивач ОСОБА_2 звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю, в якому просила визнати квартиру АДРЕСА_1 , право власності на котру зареєстровано за відповідачем, її, позивача, особистою власністю.
У листопаді 2018 року відповідач ОСОБА_1 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_2 , в якому просив визнати квартиру АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_2 , автомобіль Daewoo Lanos TF69Y, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 спільною сумісною власністю подружжя і поділити між ним і ОСОБА_2 в натурі.
Ухвалою суду від 06.12.2018 року вимоги ОСОБА_1 за зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя і поділ майна об'єднані в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання квартири особистою власністю (а.с.53 т.1).
Позовною заявою від 15.02.2019 року ОСОБА_2 збільшила позовні вимоги і просила визнати її особистою власністю не лише квартиру АДРЕСА_1 , а й квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 85 т.1).
Позовні вимоги про визнання спірних квартир особистою власністю, позивач ОСОБА_2 мотивувала тим, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 15.11.2003 року по 18.11.2015 рік. У шлюбі в них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після припинення шлюбних відносин з відповідачем проживають з нею. ОСОБА_1 сплачує на утримання дітей аліменти за рішенням суду.
За час перебування у шлюбі з відповідачем за її особисті кошти були придбані: 28.08.2009 року - трикімнатна квартира АДРЕСА_2 на її ім'я за 23 192 грн., 18.06.2013 року - двокімнатна квартира АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1 за 206 158 грн., 22.05.2015 року - автомобіль Daewoo Lanos TF69Y, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 на ім'я відповідача за 93 000 грн.
Позивач ОСОБА_2 зазначила, що з 2001 року по 2011 рік вона мала наступне особисте майно: 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_3 , що належала їй на підставі свідоцтва про право власності, виданого Тернівським УЖКГ об'єднання «Павлоград вугілля» 21.12.1998 року; 2/3 частини цієї ж квартири на підставі договору дарування від 19.02.2001 року; житловий будинок в АДРЕСА_4 , що належав їй на підставі договору дарування від 18.04.2008 року; земельну ділянку в АДРЕСА_4 , що належала їй на підставі договору дарування від 18.04.2008 року. Також 31.08.2011 року вона отримала у спадщину після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , грошовий внесок у Ощадбанку та автомобіль марки ЗАЗ 110307, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
04.07.2006 року позивач за 55 660 грн. продала квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , що належала їй на підставі свідоцтва про право власності, виданого Тернівським УЖКГ об'єднання «Павлоград вугілля» 21.12.1998 року, та на підставі договору дарування від 19.02.2001 року та купила однокімнатну квартиру АДРЕСА_5 .
Після продажу останньої 28.08.2009 року на її ім'я була придбана трикімнатна квартира АДРЕСА_2 за 23 192 грн.
04.06.2013 року ОСОБА_2 продала належні їй житловий будинок і земельну ділянку в АДРЕСА_4 за 273 000 грн., а 18.06.2013 року за 206 158 грн. була придбана двокімнатна квартира АДРЕСА_1 . Квартира була оформлена на ім'я відповідача у зв'язку з тим, що вона не мала змоги займатися оформленням документів через хворобу їх дитини.
22.05.2015 року був придбаний автомобіль Daewoo Lanos TF69Y, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 за 93 000 грн. на ім'я відповідача. Для придбання цього автомобілю було продано її автомобіль ЗАЗ за 2000 доларів (41380 грн. на той час по курсу 20,69 грн. за 1 долар), та використано їх спільні кошти у розмірі 51620 грн. Тому вона не заперечує, що кожен з них має право на 1/2 частину автомобілю.
З огляду на зазначене, позивач ОСОБА_2 просила її позов задовольнити.
21.04.2020 року відповідач направив до суду заяву про зміну предмету позову за зустрічними вимогами до ОСОБА_2 , у якій просив визнати обидві спірні квартири спільною сумісною власністю подружжя, в порядку поділу майна виділити йому квартиру АДРЕСА_1 і автомобіль Daewoo Lanos TF69Y, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а ОСОБА_2 виділити квартиру АДРЕСА_2 .
Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав. Звернувшись до суду з зустрічним позовом, відповідач зазначив, що все майно, право власності на яке набуто в період перебування їх з позивачем у шлюбі, є об'єктом спільної сумісної власності.
Так, позов ОСОБА_1 мотивований тим, що 17.08.2009 року для придбання квартири АДРЕСА_2 він взяв в борг у своєї матері 30 000 грн.. 28.08.2009 року за рахунок спільних з позивачем коштів була придбана вказана квартира і оформлена на ім'я ОСОБА_2 (на той час прізвище ОСОБА_6 ). У процесі спільного проживання вони зробили ремонт цієї квартири, через що вартість її значно збільшилась. Після припинення шлюбних відносин цією квартирою за домовленістю користувалась позивач з дітьми. Дізнавшись, що ОСОБА_2 оспорює право спільної сумісної власності на цю квартиру, він звернувся до суду з відповідним позовом.
18.06.2013 року в інтересах сім'ї за рахунок спільних коштів на його ім'я була придбана квартира АДРЕСА_1 . Під час укладання договору купівлі-продажу ОСОБА_2 , як дружина, надавала згоду на придбання цієї квартири. Останній з часу придбання квартири було відомо, що вона оформлена на його, відповідача, ім'я, тому вона пропустила строк позовної давності, про застосування якого просив відповідач при вирішення позовних вимог ОСОБА_2 . Так само, на думку відповідача, ОСОБА_2 пропустила строк звернення до суду і в частині інших вимог.
ОСОБА_1 не заперечував, що автомобіль Daewoo Lanos TF69Y, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 є об'єктом спільної сумісної власності, оскільки придбаний в період шлюбу з позивачем за спільні кошти.
Разом з тим, ОСОБА_1 вказав на те, що ОСОБА_2 не надано жодного доказу, що особисті грошові кошти, отримані нею після продажу власного майна, були використані позивачем для купівлі спірних квартир і автомобілю.
Тому просив вказане майно визнати об'єктом спільної сумісної власності і, з урахуванням вартості майна, визнати за ОСОБА_2 в порядку поділу спільно нажитого майна подружжя право власності на квартиру АДРЕСА_2 вартістю 496 872,00 грн., а за ним визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 вартістю 395 809,00 грн. і автомобіль Daewoo Lanos TF69Y, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 82 231,64 грн., а всього на суму 478 040,64 грн. У задоволенні позову ОСОБА_2 просив відмовити.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Визнано особистою власністю ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 656621112101).
Визнано особистою власністю ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 85819).
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано автомобіль марки Daewoo Lanos TF69Y, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов) № VIN- НОМЕР_4 , тип - легковий-седан-В, спільною сумісною власністю ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
В порядку поділу спільно нажитого майна подружжя визнано за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) і ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині автомобілю Daewoo Lanos TF69Y, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов) № VIN- НОМЕР_4 , тип - легковий-седан-В.
В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1882 (одна тисяча вісімсот вісімдесят дві) грн. 34 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 3004 (три тисячі чотири) грн. 50 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , а його зустрічні позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не доведені обставини, що мають значення для справи.
Також, скаржник зазначає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам.
Для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, перевірки доводів апеляційної скарги та сторін, виникла необхідність витребувати документи, що стосуються предмету доказування.
Керуючись ст. 84, 259, 260 ЦПК України, колегія суддів, -
Витребувати у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко Валентини Володимирівни:
- належним чином завірену повну копію нотаріальної справи щодо посвідчення договору купівлі-продажу від 28.08.2009 року квартири АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_7 .
Витребувати у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Іщенко Наталії Дем'янівни :
- належним чином завірену повну копію нотаріальної справи щодо посвідчення договору купівлі-продажу від 18.06.2013 року квартири АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1 .
До 17 лютого 2022 року витребувані докази надати Дніпровському апеляційному суду (м. Дніпро, вул. Харківська, 13) з посиланням на цивільну справу провадження № 22-ц/803/6/22.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Ухвала оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий О.В. Свистунова
Судді: Т.П. Красвітна
І.А. Єлізаренко