Єдиний унікальний номер 725/9162/21
Номер провадження 2-о/725/112/21
27.01.2022 року Першотравневий районний суд м.Чернівців
в складі:
головуючої судді Піхало Н. В.
за участю секретаря судового засідання Соник А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Чернівці в особі Чернівецької міської ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівці із вищевказаною заявою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
В обґрунтування заяви зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 . На момент смерті матері, адреса реєстрації місця проживання її була АДРЕСА_1 , остання проживала разом із ним, оскільки після смерті батька у 2007 році він забрав мати жити до себе на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , де вони і разом проживали до смерті матері.
При цьому, факт спільного проживання з матір'ю за адресою в АДРЕСА_2 , підтверджується актом №139 від 14 грудня 2021 року, який складений директором ПП «Порядк в домі».
Також вказував, що він є єдиними спадкоємцем ОСОБА_2 , оскільки інших дітей у батьків не було, а батько ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
09 листопада 2019 року заявник звернувся до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Скінтей Ю.І. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частки квартири, яка розташована в АДРЕСА_1 .
Проте, приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Скінтей Ю.І. йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, та роз'яснено, що для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом йому необхідно підтвердити факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Посилаючись на вказане, просив встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживав разом із матір'ю ОСОБА_2 , на день її смерті, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 за однією адресою.
Представник заявника ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, однак через канцелярію суду подала заяву, в якій просила розгляд справи провести у її відсутності, та заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Від представника заінтересованої особи через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутності, в якій вказала на те, що вона не заперечує проти задоволення заяви.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що заява підлягає задоволенню, так як обставини, викладені в ній знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
Так, у відповідності до ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності оспорюваних прав.
Положеннями ст. 315 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені судом. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження, розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Окрім того, суд враховує роз'яснення, викладені у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", відповідно до яких якщо постійне проживання особи із спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкодавець має право звернутися до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Як встановлено судом, заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.10).
Також з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 - мати заявника померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.12).
При цьому, місце проживання заявника ОСОБА_1 , зареєстроване за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою №1246 від 26.10.2021 року про склад осіб. (а.с.18).
Відповідно до дослідженого у судовому засіданні акту №139 від 14.12.2021 року ОСОБА_1 на момент смерті матір'ї ОСОБА_2 проживав разом із нею за адресою АДРЕСА_3 (а.с.11).
Із дослідженого судом акту №139 від 14.12.2021 року, завіреного директором п/п «Порядок в домі», вбачається, що ОСОБА_1 проживав зі своєю матір'ю, без реєстрації за адресою АДРЕСА_3 , по день її смерті,а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказану обставину підтверджують сусіди з кв. АДРЕСА_4 ОСОБА_5 , кв. АДРЕСА_5 ОСОБА_6 , та кв. АДРЕСА_6 ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_3 (а.с.12) та довідка ГУНП в Чернівецькій області про реєстрацію звернення по факту смерті ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.14).
Даючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Так, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частинами першою та другою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
За змістом ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
На підставі частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статті 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам надано роз'яснення, що будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.
Отже, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
Як було встановлено судом, заявник проживав разом із ОСОБА_2 до її смерті, що підтверджується дослідженими матеріалами справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що обставини, викладені у заяві підтверджуються, а тому вважає за можливе встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини. Встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, оскільки його встановлення необхідно для одержання свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 11-13, 76-81, 89, 12, 13, 89, 257, 263-265, 293, 315-319 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці Н. В. Піхало