Справа № 408/3524/18-ц
Провадження № 2/408/176/22
про залишення позовної заяви без руху
27 січня 2022 року смт. Біловодськ
Біловодський районний суд Луганської області у складі:
головуючого-судді: Булгакової Г.В.
при секретарі: Ришковій Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Біловодська цивільну справу позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, про визнання права на земельну частку (пай),-
На розгляді в Біловодському районному суді Луганської області перебуває цивільна справа за позовною ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, про визнання права на земельну частку (пай), провадження по якій було відкрито ухвалою судді Кускової Т.В. від 09 серпня 2018 року.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 04 червня 2020 року, головуючим суддею у даній справі було визначено суддю Соболєва Є.О.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 16 листопада 2021 року, проведеного на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 16 листопада 2021 № 289 в зв'язку із звільненням судді ОСОБА_3 у відставку, головуючим суддєю у вказній справі було визначено суддю Булгакову Г.В.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175,177 ЦПК України.
1. Частиною 5 ст.177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), при цьому до письмових доказів ст. 95 ЦПК України встановлені вимоги щодо надання оригіналів доказів, або надання належним чином засвідчених копій.
В порушення цієї норми закону, копії документів, що долучені позивачем до позовної заяви, як докази, не засвідчені належним чином.
2. Згідно п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява, зокрема, повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
Проте позивачем не зазначено відомостей про наявність у неї або іншої особи оригіналів письмових доказів поданих у копіях.
3. Частиною 2 ст. 175 ЦПК України передбачається, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Позовна заява ОСОБА_1 подана та підписана адвокатом Головко Є.В.
Однак на підтвердження повноважень в якості представника ОСОБА_1 до вказаної заяви адвокатом додана копія довіреності, яка не завірено належним чином та копія ордеру від 20.05.2019 серії АА № 057084.
Згідно з вимогами статті 62 ЦПК України ордер, який посвідчує повноваження адвоката як представника, подається в оригіналі. Відповідність оригінала копії ордеру може бути посвідчена підписом судді, після чого копія приєднується до матеріалів справи.
Таким чином, подану позовну заяву ОСОБА_1 підписано особою, на підтвердження повноважень якої не надано належно оформленого документа (позивачу слід підписати нову позовну заяву особисто або надати належним чином оформлений документ на представництво інтересів у Біловодського районному суді Луганської області особою, що підписала позовну заяву).
4. Частиною 5 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги та викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а й мають бути зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Однак вивченням змісту позовної заяви ОСОБА_1 та додатків до неї судом встановлено, що позивачем всупереч даних норм до заяви не додано доказів, які б підтверджували обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
До позовної заяви не додано доказів наявності у власності вказаного підприємства певної кількості земель, їх категорії (пасовище, рілля тощо) та підстав їх передачі (копії відповідних рішень органів влади та місцевого самоврядування, державних актів, тощо), а також копій розпоряджень райдержадміністрації, якими підтверджується надання дозволу на розробку проекту приватизації земель з подальшим розпаюванням земель підприємства, та визначення кожному із працівників, а також пенсіонерів з їх числа, земельної частки (паю).
Згідно роз'яснень викладених в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
З позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 з 1960 року працювала КСП «Чугінське», та в 1987 році оформила пенсію за віком. Представник позивача в позові зазначає, що позивача з незрозумілих їх причин не було включено в список до державного акту на право колективної власності по КСП «Чугинський» та не видано земельний сертифікат. Згідно довідки Головного управління Держгеокадастру у Луганській області державний акт колективної власності на землю по КСП «Чугинське» був зареєстрований 1995 року. Позивачем в позовній заяві не зазначено жодних причин чому вона з 1995 по 2018 роки не зверталася, а ні в КСП «Чугинське», а ні до органів державної влади або місцевого самоврядування для вирішення питання про право на земельну частку пай, що перебувала в колективній власності КСП «Чугинське».
В п.24 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України також зазначено, що позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.
Однак до матеріалів позовної заяви позивачем не надано відомостей про орган влади, який затверджував розмір паю, вирішував питання про видачу сертифіката, тощо.
У зв'язку з цим, суд вважає, що позивачу слід надати відповідні відомості.
5. Згідно ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Відповідачем по справі є Станично-Луганська района державна адміністрація Луганської області, яка згідно з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичниї осіб- підприємців та громадських формувань 21.09.2021 була ліквідована, тому не може виступати відповідачем по справі.
Відповідно до частин 11-13 статті 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.
Керуючись ст. ст. 258-260 ЦПК Україн, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, про визнання права на земельну частку (пай) - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, роз'яснивши, що в разі їх не усунення в цей строк позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Г.В. Булгакова