Справа № 204/9192/21
Провадження № 3/204/187/22
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
26 січня 2022 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Мащук В.Ю., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, мешкаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , відомості щодо ідентифікаційного номера не відомі,
- про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 15.11.2021 року о 21.50 год. в м. Дніпро по вул. Криворізьке шосе, 1, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Daewoo Nubira», державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, у присутності двох свідків.
В судовому засіданні водій ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, зазначив, що ознаки будь - якого сп'яніння, у нього були відсутні.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Єпік С.О. зазначив, що під час складання протоколу працівниками поліції були допущені численні порушення КУпАП. Матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що він їхав з роботи, на виїзді з м. Дніпро був зупинений працівниками поліції. Працівник поліції, який його зупинив, повідомив, що зупинений водій, у якого виявлені ознаки сп'яніння, крім того працівник поліції повідомив, що водій відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння. Водія в судовому засіданні свідок не впізнав, пояснивши тим, що коли його зупинили, на вулиці було темно, водій був у капюшоні.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
У якості доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суду надано, зокрема, рапорт інспектора УПП в Дніпропетровській області Богатир Р.Ю.
Однак, в розумінні правової позиції висловленої у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 року №489/4827/16а вбачається, що свідчення службової особи - інспектора патрульної поліції не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху, тому і вищевказаний рапорт працівника поліції не можна вважати доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, суд звертає увагу, що у рапорті працівника поліції не зазначено конкретну підставу зупинення ОСОБА_1 , а лише зазначено, загальну підставу зупинки ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», а також про те, що під час спілкування з водієм у нього виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, без конкретизації виявлених ознак.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Матеріали справи містять письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які відібрані з грубим порушенням КУпАП, а саме: пояснення вказаних свідків не містять відомостей про попередження про кримінальну відповідальність.
Крім цього пояснення зазначених свідків не містять відомостей, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, у зв'язку з чим суд не може визнати вказані пояснення вказаних свідків належними та допустимими доказами. Також, відповідно до пояснень свідків, взагалі не вбачається, що ОСОБА_4 безпосередньо був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР України.
Покази, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 , не можуть бути прийняті в якості доказу вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, так як останній не впізнав в судовому засіданні ОСОБА_1 , як особу, відносно якої складали протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Матеріали справи містять відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, однак даний відеозапис не може бути належним та достатнім доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, так як на ньому відсутня фіксація обставин зупинки, та причини зупинки автомобіля, відсутня фіксація того, що ОСОБА_1 знаходився за кермом транспортного засобу з працюючим двигуном, а наявний лише запис голосу, який повідомив, що від медичного огляду на встановлення стану сп'яніння відмовляється.
Інші долучені до справи матеріали не містять доказів, що громадянин ОСОБА_1 взагалі керував автомобілем, та при цьому перебував у стані сп'яніння.
Таким чином, жодного доказу щодо відмови водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду, доказів керування ОСОБА_1 автомобілем, не надано.
Відповідно до ст. 245 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Вимогами ст. ст. 278, 280 КУпАП встановлено, що при підготовці до розгляду справи суд вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, а при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні тощо.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Одним із видів об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані сп'яніння.
Крім того, ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачений виключний перелік підстав для зупинки транспортного засобу.
Відповідно до частини 1 вказаної статті, поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Відповідно до частини другої вказаної статті поліцейський зобов'язаний проінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Проте матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять передбачені законом підстави зупинки транспортного засобу, у якому знаходився ОСОБА_1 , та відносно якого поліцією не приймалось будь яке рішення щодо порушення ним вимог Закону.
Обставини, визначені законом, які давали поліцейському право вимагати від ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, були відсутні.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що вказує на відсутність в його діях складу даного адміністративного правопорушення, оскільки відповідності до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, приходжу до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст.130,213,221,п.1ст.247,248, 249, 252, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя В.Ю. Мащук