Справа № 201/9044/21
Провадження № 2/201/582/2022
24 січня 2022 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Шумейко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторінгс», третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Стислий виклад позиції позивача
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 06 вересня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторінгс», третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 26 серпня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко С.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66620858. Підстава заява стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторінгс» про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса № 194, виданого 22 березня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю. Вказаний виконавчий напис, позивач вважає таким, що вчинений з порушенням вимог чинного законодавства. Крім того, зазначає про відсутність безспірності грошової вимоги, а тому сума заборгованості не відповідає фактичним обставинам та не є безспірною (а.с.1-10).
18 січня 2022 року від керівника ТОВ «ФК «Факторінгс» ТЛ. Огородника надійшов відзив на позовну заяву в якому останній просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог пославшись на наступне. Так відповідачем відповідно до норм чинного законодавства та кредитного договору надіслано повідомлення про відступлення та вимогу повідомлення про дострокове погашення заборгованості, що підтверджується описом вкладених у лист, фіскальним чеком та списком згрупованих відправлень Украпошта Експрес. Щодо безспірності заборгованості зазначили, що при зверненні товариства до нотаріуса було подано вичерпний пакет документів, передбачений Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, натомість позивачем не надано жодного доказу на підтвердження відсутності простроченої заборгованості та відсутності порушення зобов'язання за кредитним договором (а.с.90-94).
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 06 вересня 2021 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.56).
10 вересня 2021 року ухвалою суду задоволено клопотання позивача про забезпечення позову (а.с. 61-63).
Ухвалою суду від 13 вересня 2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторінгс», третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с. 64-65).
Позивач в судове засідання не з'явився, 24 січня 2022 року від його представника надійшла заява про слухання справи за їх відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав (а.с. 101).
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Таким чином, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Фактичні обставини, встановлені судом
11 липня 2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» було укладено договір «Автопакет» № 8/2007/840-К/962-АП про надання позивачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 28 510,50 доларів США на придбання автотранспортного засобу та витрати, пов'язанні з його державною реєстрацією, строком до 10 липня 2012 року зі сплатою 1,16% на місяць.
Відповідно пункту 3 договору в якості забезпечення виконання зобов'язання Позичальником Зобов'язань щодо погашення Кредиту/Кредитної лінії, сплати відсотків та інших платежів, передбачених цим Договором, можливих штрафних санкцій, Позичальник передає в заставу предмет застави, автомобіль, марка OPEL VECTRA, рік випуску - 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить Заставодавцю на праві приватної власності. За домовленістю сторін вартість Автотранспортного засобу складає 143 978, грн., що в еквіваленті при перерахуванні на Євро по офіційному курсу НБУ на день прийняття автотранспортного засобу становить 28 510,50.
Згідно п.1.1.4 Договору, банк надає Позичальнику кредит з терміном погашення до 10 липня 2012 року (а.с.17-20).
22 березня 2021 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 194, яким стягнуто на користь ТОВ «Фінансова компанія «Факторінгс» до якого перейшло право вимоги на підставі договору про відступлення прав вимоги № GL2N78546 від 08 травня 2020 року, який укладений між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК Факторінгс» з боржника ОСОБА_1 заборгованості яка виникла за Договором «Автопакет» №8/2007/840-К/962-АП від 11 липня 2007 року, який укладено між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» та згідно виписки з рахунку боржника від 22 березня 2021 року становить 892 903,01 грн. та складається з 351 754,02 грн. основного боргу та 241 148,99 грн. процентів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 15 квітня 2018 року по 15 березня 2021 рік (а.с.14).
26 серпня 2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко С.Г. на виконання вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса, відкрито виконавче провадження № 66620858 (а.с. 11-13).
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За загальним правилом статей 15, 16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012року №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік).
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій: шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Разом з тим нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною стягувачем.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком.
Учинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом розділом ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій. При цьому нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Для правильного застосування статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19), від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження №14-278гс18).
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.
Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).
Так, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, а оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 22 березня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Окрім того долучений Договір «Автопакет» від 11 липня 2007 року укладений між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» про надання позивачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 28 510,50 доларів США на придбання автотранспортного засобу та витрати, пов'язанні з його державною реєстрацією, строком до 10 липня 2012 року зі сплатою 1,16 % на місяць. Згідно п.1.1.4 Договору, банк надає Позичальнику кредит з терміном погашення до 10 липня 2012 року (а.с.17-20).
Суду надано договір про відступлення права вимоги № GL2N78546 від 08 травня 2020 року ПАТ «КБ «Надра» до ТОВ «ФК Факторінгс» за Договором зазначених в додатку №1 до цього договору (а.с. 15-16), однак доказів належного сповіщення боржника про зміну кредитора у зобов'язанні відповідно до положень ст.ст.516-518 ЦК України суду надано не було, так як і додаток № 1 до цього договору.
Також суду не представлено розрахунку заборгованості за відсотками, що унеможливлює перевірку правильності їх нарахування. Крім того, строк договору сплинув 10 липня 2012 року, а нарахування відсотків поза межами строку дії договору жодним чином не обгрунтовано.
Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з твердженнями позивача, про те що виконавчий напис вчинено поза межами строку позовної давності, та нотаріусу не було надано документи на підтвердження безспірності заборгованості, а виконавчий напис вчинено з недотриманням умов вчинення виконавчого напису.
Право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Встановлені судом фактичні обставини не дають суду підстав вважати вказаний у виконавчому написі розмір заборгованості позичальника безспірним, а виконавчий напис винесеним відповідно до чинного законодавства України.
З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), докази належного повідомлення боржника про зміну кредитора у зобов"язанні, тому на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед Відповідачем є безспірним.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що виконавчий напис вчинено за відсутності доказів безспірності вимог відповідача та поза межами перебігу трьохрічного строку з дня виникнення права вимоги.
Оцінивши усі докази, що є у справі, в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, в розумінні вказаних норм, а тому підлягають задоволенню в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, керуючись ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 362 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторінгс», третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити в повному обсязі.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю. від 22 березня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 194, за яким стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторінгс» у розмірі 892 903,01 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторінгс» (ЄДРПОУ 40298218, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, буд. 15А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати в розмірі 1 362 грн.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторінгс», ЄДРПОУ 40298218, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, буд. 15А
Третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу
Виноградова Владислава Юріївна (м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 15А)
Повний текст рішення виготовлено 27 січня 2022 року
Суддя С.О. Демидова