Справа №201/13534/21
Провадження № 3/201/594/2022
21 січня 2022 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Шелестов К.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділення поліції № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого за ч. 1 ст. 195-2 КУпАП,-
Посадовою особою органу поліції стосовно ОСОБА_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 467260 від 02 грудня 2021 року за ч. 1 ст. 195-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 з 09 листопада 2021 року не пройшов перереєстрацію газової зброї РГ-88, кал. 9, № НОМЕР_1 , чим порушив порядок зберігання газової зброї, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 195-2 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив, що відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.
Вивчивши та дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. ЄСПЛ неодноразово наголошував, зокрема в рішеннях у справах Гурепка проти України (№2) від 08.04.2010, Лучанінов проти України від 09.06.2011, на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Відповідно до статей 245, 251, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу. Порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і у спосіб, передбачений законодавством.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачено відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Вимоги щодо дотримання порядку придбання, зберігання, реєстрації або обліку газових пістолетів і револьверів та патронів до них регулюються Положенням про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування, спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1993 №706 (далі - Положення № 706).
Відповідно до ч. 1 ст. 195-2 КУпАП передбачена відповідальність за порушення порядку придбання, зберігання, реєстрації або обліку газових пістолетів і револьверів та патронів до них.
Об'єктом цього правопорушення є громадський порядок та громадська безпека. Предметом вказаного адміністративного правопорушення є встановлений порядок придбання, зберігання, реєстрації або обліку газових пістолетів і револьверів та патронів до них.
Таким чином, з диспозиції зазначеної статті вбачається, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за порушення конкретних норм законодавства України.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема, дата і місце його складання, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачено відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Згідно із приписами пункту 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376 (далі - Інструкція № 1376) при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема, у графі дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол), у графі місце складання протоколу - населений пункт або географічна точка.
Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкція № 1376 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності.
Однак, уповноваженою особою вказаних вимог КУпАП та Інструкції № 1376 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 195-2 КУпАП не дотримано, оскільки протокол не містить суті вчиненого ним адміністративного правопорушення, зокрема, не містить посилання на норму закону, який, з огляду на бланкетність положень ст. 195-2 КУпАП, було порушено ОСОБА_1 .
Крім того, в порушення вимог ст. 256 КУпАП у вказаному протоколі не зазначено місце вчинення інкриміновано ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 195-2 КУпАП.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей покладається на особу, яка його складає (ч. 1 ст. 254 КУпАП та ч. 2 ст. 251 КУпАП), та не може бути перекладено на суд.
Системний аналіз положень КУпАП свідчить про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при розгляді справ.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справі Бербера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії від 06.12.1998 ЄСПЛ встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини ( Малофеєв проти Росії від 30.05.2013 та Карелін проти Росії від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу правопорушення.
Враховуючи викладене, а також, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, а тому суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 195-2 КУпАП слід закрити за відсутності в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 247, 251, 252, 254, 283-286 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 195-2 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набрала чинності:
Суддя К.О. Шелестов