пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
18 січня 2022 року Справа № 903/726/21
Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., за участю секретаря судового засідання Харкевич О.О.,
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про розірвання договору та стягнення 80640грн.
встановив: ФОП ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 (відповідача), в якому просить розірвати договір оренди приміщення кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " №1 від 01.04.2020 та стягнути з відповідача 80640грн. заборгованості по орендній платі. Також, просить покласти на відповідача судові витрати по справі.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно умов договору оренди приміщення кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” №1 від 01.04.2021р. в частині сплати орендної плати, у зв'язку з чим позивач просить розірвати договір та стягнути заборгованість по оренді.
Ухвалою суду від 27.09.2021 постановлено відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 16.11.2021 продовжено строк підготовчого провадження до 24.12.2021.
Ухвалою суду від 07.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.12.2021р.
Ухвалою суду від 21.12.2021 відкладено розгляд справи по суті на 18.01.2022.
В судовому засіданні 18.01.2022 судом було оглянуто оригінали документів, долучених до матеріалів справи.
Позивач підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав.
Ухвали суду, що надсилалася на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та у витязі з ЄДРПОУ ( АДРЕСА_1 ), повернулися до суду з довідкою пошти про причини повернення: адресат відсутній за вказаною адресою; за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За таких обставин відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце судових засідань.
Частинами 1 та 3 ст.202 ГПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки, явка учасників справи у судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами за відсутності відповідача.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив наступне.
01.04.2020 між ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди приміщення кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Згідно п.1 договору предметом договору є правовідносини, пов'язані з передачею оренедодавцем орендареві у строкове платне користування нежитлового приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 87,3 кв.м. Стан приміщення, що передається в оренду, на момент передачі в оренду - придатне до використання.
Термін оренди складає 2 роки 11 місяців з моменту підписання даного договору (п.2 договору).
Згідно п.п.2.3 договору дострокове розірвання без взаємної згоди сторін допускається на умовах договору та згідно чинного законодавства, проте орендарем сплачується 3-х місячна сплата.
У відповідності до пп. 3.1. договору розмір орендної плати у цілому за об'єкт оренди складає 200 доларів США на місяць по курсу НБУ на відповідне перше число місяця.
Орендна плата, згідно із пп. 3.4. договору, сплачується орендарем щомісячно наперед готівкою і здійснюється в гривнях на підставі рахунку орендодавця.
Орендодавець першого числа поточного місяця надає рахунок на оплату орендарю. Орендар на підставі отриманого рахунку до третього числа поточного місяця оренди сплачує орендну плату (пп.3.6 договору).
Згідно п.6.1 договору, зміни та доповнення до даного договору вносяться за згодою сторін шляхом укадення додаткових угод до цього договору, що є його невід'ємною частиною.
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Термін дії договору до 28.02.2023 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором. Дострокове розірвання договору можливе лише коли одна із сторін систематично порушує умови даного договору та свої зобов'язання (п.п.8.1, 8.3 договору).
Договір оренди підписані сторонами без зауважень.
На виконання умов договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду приміщення кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 87,3 кв.м.
Позивач зазначає, що відповідачка умови договору в частині сплати орендної плати належним не виконувала.
10.11.2020 між сторонами був підписаний акт звірки за договором оренди приміщення кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " №1 від 01.04.2020, згідно якого ФОП ОСОБА_2 підтвердила наявність заборгованості по договору на користь ФОП ОСОБА_1 за період з 01.04.2020 по 02.11.2020 на суму 1400 дол. США, що по курсу НБУ на 02.11.2020 становить 39830грн.
Крім того, наявність заборгованості у розмірі 39830грн підтверджуються розпискою ОСОБА_3 від 10.11.2020, написаною власноруч.
З метою мирного врегулювання спору, 19.05.2021 позивач надсилав на адресу відповідачки претензію з вимогою сплатити заборгованість по оренді у розмірі 72020грн. Претензія була залишена відповідачкою без задоволення.
Позивач вказує, що розмір заборгованості по орендній платі, виходячи із суми орендної плати за місяць (200 дол. США) та 15 місяців прострочення складає 3000 дол. США, що по курсу НБУ на день подачі позову (04.09.2021) становить 80 640 грн.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до 1 ч. ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Приписами ч. 1 ст. 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Статтею 760 ЦК України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Судом встановлено, що договір оренди приміщення від 01.04.2020, укладений між сторонами, є чинним, недійсним у судовому порядку не визнавався.
На підтвердження заборгованості по оренді на суму 39830грн в матеріалах справи містяться акт звірки від 10.11.2020, підписаний обома сторонами. Також, заборгованість у розмірі 39830грн підтверджується розпискою відповідачки, якою ФОП ОСОБА_2 зобов'язалася повернути заборгованість позивачу до 01.01.2021 року.
Матеріалами справи встановлено, що відповідачка, як орендар торговельного місця згідно договору оренди не виконала своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати більше 3- місяців підряд, що підвтерджується двостороннім актом звірки та розпискою ОСОБА_2 від 10.11.2020.
На час розгляду справи відповідачкою не подано суду доказів на підтвердження сплати заборгованості по оренді. Сума заборгованості, визнана відповідачкою у розмірі 39830грн є підставною, обгрунтованою та підтвердженою матеріалами справи.
Водночас, пунктами 3.4 та 3.6 договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно наперед готівкою і здійснюється в гривнях на підставі рахунку орендодавця. Орендодавець першого числа поточного місяця надає рахунок на оплату орендарю. Орендар на підставі отриманого рахунку до третього числа поточного місяця оренди сплачує орендну плату.
Отже сторони, уклавши даний договір, погодили, що орендна плата сплачується на підставі рахунку орендодавця. Проте, в матеріалах справи відсутні рахунки позивача на оплату оренди та докази їх надіслання відповідачці. Інших доказів позивачем суду не надано. А тому, суд дійшов висновку, що строк щодо оплати заборгованості по оренді на суму 40810грн., яка утворилася після 02.11.2020 не настав.
З огляду на викладене, враховуючи умови договору та надані докази, позов в частині стягнення 39830грн заборгованості підлягає до задоволення. В позові в частині стгнення 40810грн необхідно відмовити.
Враховуючи те, що відповідачкою не сплачувалася орендна плата більше 3-х місяців підряд, вимога позивача розірвати договір оренди приміщення кафе "Бригантина" №1 від 01.04.2020, укладений між сторонами є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є підставними та підлягають до задоволення частково.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, позивач від сплати судового збору звільнений на підставі п.п.9, п.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" як інвалід ІІ групи, судовий збір у розмірі 4540грн. слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 13, 86, 129, 202, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Розірвати договір оренди приміщення кафе "Бригантина" №1 від 01.04.2020, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 28.10.1996 Луцьким МУ УМВС України у Волинській області) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) .
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 28.10.1996 Луцьким МУ УМВС України у Волинській області) 39830грн. заборгованості по орендній платі.
4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в дохід Державного бюджету України на користь Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (43021, м. Луцьк, вул.Стрілецька, 4а, код ЄДРПОУ 38009371) 4540грн. судового збору.
5. У позові в частині стягнення 40810грн заборгованості відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення відповідно до ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 27.01.2022.
Суддя О. Г. Слободян