24 січня 2022 року м. Харків Справа № 917/1801/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Медуниця О.Є., суддя Стойка О.В.
за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.
за участю представників:
позивача - Антонової В.М. (ордер серії ВІ № 1075301 від 11.01.2022)
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного підприємства «Дорсервіс КПК», с. Потоки Кременчуцький район, Полтавська область (вх. № 3931 П/3) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 10.12.2021 у справі № 917/1801/21 (суддя Паламарчук В.В.; повний текст ухвали складено та підписано 10.12.2021), постановлену за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТО Комплект» (вх. №13679 від 08.12.2021) про забезпечення позову у справі № 917/1801/21
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТО Комплект», 36040, Полтавська область, м. Полтава, Октябрський район, АЕРОПОРТ ЦА,
до Приватного підприємства «Дорсервіс КПК», вул. Шевченка, буд. 4, с. Потоки, Кременчуцький район, Полтавська область, 39702,
про стягнення 3 159 268,16 грн,
08.12.2021 до Господарського суду Полтавської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТО Комплект» надійшла заява (вхід. №13679 від 08.12.2021) про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТО Комплект» до Приватного підприємства «Дорсервіс КПК» про стягнення 3159268,16 грн, шляхом накладення арешту на грошові кошти, в межах ціни позову 3159268,16 грн, що знаходяться на рахунках відповідача.
Аргументуючи заяву про забезпечення позову, позивач послався на те, що у нього є побоювання, що під час розгляду даного позову в суді, відповідач може в будь-який момент здійснити відчуження належного йому нерухомого або рухомого майна на користь інших осіб, або вчинити будь-які інші реєстраційні дії щодо рухомого майна, а також, зняти всі свої грошові кошти із банківських рахунків з метою уникнення виконання майбутнього рішення суду у даній справі.
Заявником також зазначено, що у Господарському суді Полтавської області перебуває справа №917/1373/21 про стягнення грошових коштів з ПП «Дорсервіс КПК» на користь ПП «Строй-Сервіс - 999» у розмірі 2 872 884,23 грн. Крім того, позивач вказав, що згідно з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, ПП «Дорсервіс КПК» є фігурантом кримінальних проваджень: у кримінальному провадженні №42019171240000200, внесеного 21.12.2019 до Єдиного реєстру судових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України; у кримінальному провадженні №42019170690000074 від 17.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України. На думку заявника викладене свідчить про наявність значних ризиків того, що грошові кошти, які є у ПП «Дорсервіс КПК», можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.12.2021 у справі № 917/1801/20 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТО Комплект» про вжиття заходів забезпечення позову (вх. №13679 від 08.12.2021).
Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, в межах ціни позову 3159268,16 грн, що знаходяться на рахунках Приватного підприємства «Дорсервіс КПК» (вул. Шевченка, буд. 4, с. Потоки, Кременчуцький район, Полтавська область, 39702, код ЄДРПОУ 37948128), відкритих в будь-яких банківських установах, зокрема:
- НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299;
- НОМЕР_2 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528;
-UA638201720355999107000704142 Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172;
- НОМЕР_3 в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313;
-UA958999980385129000000278504 Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998;.
- НОМЕР_4 АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299.
16.12.2021, тобто у визначені ч. 1 ст. 256 ГПК України строки, Приватне підприємство «Дорсервіс КПК» безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду Полтавської області від 10.12.2021 у справі № 917/1801/17 скасувати, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права, та відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ПТО Комплект» про забезпечення позову.
Також скаржник просить стягнути з ТОВ «ПТО Комплект» на користь ПП «Дорсервіс КПК» відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом апеляційної скарги, в сумі 5500,00 грн.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги відповідач зазначив, що ПП «Дорсервіс КПК» є діючим підприємством, платником ПДВ, яке сплачує податки, веде законну господарську діяльність, а арешт грошових коштів зупиняє господарську діяльність підприємства та спричиняє негативні наслідки у вигляді штрафних санкції перед державою та підприємствами-контрагентами. Підприємство створене у 2012 році, займається видами діяльності, які не пов'язані з послугами фінансового характеру, протягом п'яти останніх років має незмінного директора, а накладений арешт фактично «паралізує» роботу підприємства, оскільки не проводиться реєстрація податкових накладних, перерахування ПДВ та робота з контрагентами. Крім того, арешт коштів призводить до затримки виплати заробітної плати, неможливості оплатити листки непрацездатності та провести розрахунки зі звільненими працівниками. Згідно з оскаржуваною ухвалою накладено арешт на кошти на банківських рахунках, на які взагалі арешт накладати не можна.
Відповідач вважає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що відповідачем на даний час вчиняються якісь дії щодо відчуження належного йому нерухомого або рухомого майна на користь інших осіб, як і не надано доказів наявності виконавчих проваджень про стягнення з відповідача грошових коштів, наявності невиконаних рішень суду або доказів зняття своїх грошових коштів із банківських рахунків з метою уникнення виконання майбутнього рішення суду у даній справі.
Крім того, наявність іншого судового провадження, по якому ще не прийнято судове рішення, не може свідчити про наявність ризиків того, що грошові кошти підприємства можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення у цій справі. Жодного рішення суду чи вироку суду про стягнення з ПП «Дорсервіс КПК» грошових коштів не існує, а наявність кримінального провадження також не може свідчити про якісь ризики та мати відношення до позову ТОВ «ПТО Комплект».
Автоматизованою системою документообігу Східного апеляційного господарського суду для розгляду справи № 917/1801/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Барбашова С.В., суддя Медуниця О.Є., суддя Попков Д.О., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2021.
Ухвалою суду від 23.12.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 917/1801/21 з розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства «Дорсервіс КПК» на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 10.12.2021 у справі № 917/1801/21; позивачу надано строк до 06.01.2022 для подачі до суду відзиву на апеляційну скаргу; справу № 917/1801/21 призначено до апеляційного розгляду на 20.01.2022 о 12:30 год.; витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали оскарження ухвали Господарського суду Полтавської області від 10.12.2021 у справі № 917/1801/21, необхідні для розгляду скарги.
13.01.2022 ТОВ «ПТО Комплект» направило до суду засобами поштового зв'язку відзив на апеляційну скаргу, який надійшов до суду 17.01.2022 за вх. № 542. Позивач пояснює, що ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 у справі № 917/1801/21 про відкриття апеляційного провадження представник позивача отримав поштою лише 11 січня 2022 року, про що проставив відповідну відмітку на рекомендованому поштовому повідомленні, а тому у ТОВ «ПТО Комплект» була відсутня можливість надати відзив на апеляційну скаргу до встановленої в ухвалі дати. З огляду на викладене, позивач надає до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу у найстисліші строки після отримання ухвали та просить врахувати інформацію, що зазначена у відзиві та докази, що долучені до нього, при розгляді апеляційної скарги по суті.
З огляду на те, що клопотання позивача мотивоване отриманням із запізненням ухвали суду про відкриття апеляційного провадження, що унеможливило подання відзиву у визначений судом строк, колегія суддів визнала за можливе прийняти відзив на апеляційну скаргу до розгляду та врахувати викладені в ньому доводи позивача при розгляді справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач наголошує, що доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції про необхідність забезпечення позову, шляхом накладення арешту на рахунки ПП «Дорсервіс КПК» в межах суми заявлених позовних вимог, що відповідає принципу співмірності заходів забезпечення позову із позовними вимогами, які заявлені ТОВ «ПТО Комплект», а також, немає зазначених у позові негативних наслідків для відповідача аж до зупинення (блокування) господарської діяльності підприємства, в силу того, що на зазначені в ухвалі рахунки підприємства за період часу після постановлення судом оскаржуваної ухвали та відкриття виконавчого провадження, надійшла значна сума грошових коштів, якими підприємство може вільно розпоряджатися, у тому числі виконувати грошові зобов'язання перед контрагентами, сплачувати податки, заробітну плату та соціальні виплати працівникам підприємства. Жодних доказів протилежного ПП «Дорсервіс КПК» до апеляційної скарги не долучено.
Також позивач наданими до відзиву документами (інформацією з електронної системи закупівель та скріншотами відповідних сторінок системи) доводить суду апеляційної інстанції, що на рахунки підприємства відповідача надходять грошові кошти в достатньому обсязі задля виконання грошових зобов'язань перед контрагентами, сплати податків, заробітної плати та соціальних виплат працівникам.
Позивач акцентує увагу на тому, що жоден із шести рахунків у банку, кошти на яких було арештовано у межах ціни позову, не є «захищеним рахунком» в розумінні законодавства України, тобто рахунком зі спеціальним режимом використання. Грошові кошти, що містяться на цих рахунках, жодним чином не зупиняють і не блокують роботу підприємства, в силу того, що у підприємства наявна достатня кількість оборотних коштів, що надходять на його відкриті рахунки в установах банку та на використання яких підприємством відсутні будь-які обмеження.
Також позивачу від приватного виконавця стало відомо, що на рахунку відповідача в АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_4 , який, нібито використовується відповідачем для виплати лікарняних, грошові кошти взагалі відсутні. Натомість ще на одному рахунку в цьому банку НОМЕР_1 наявні грошові кошти у розмірі 4475117 грн 72 коп, що є достатнім для погашення суми боргу у разі задоволення позову ТОВ «ПТО Комплект» у справі № 917/1801/21. З огляду на зазначене, у цей же день, ТОВ «ПТО Комплект» звернулось до приватного виконавця в рамках ВП № 67911724 із заявою про зняття арешту з коштів, що містяться на 5-ти рахунках, окрім рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299), на грошові кошти на яких судом накладено арешт.
Позивач наполягає, що за вказаних обставин в його діях відсутній намір спеціально перешкоджати роботі відповідача, а є лише намір забезпечити виконання судового рішення у майбутньому та поновити таким чином своє порушене майнове право.
13.01.2022 приватним виконавцем Скрипником В.Л. було винесено постанову про зняття арешту з коштів на п'яти рахунках. Арештованими залишаються лише кошти в межах ціни позову на одному рахунку відповідача НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», що жодним чином не перешкоджає господарській діяльності підприємства. Вказаний рахунок не є спеціальним. Обмеження щодо накладення арешту на кошти, що на ньому містяться, - відсутні. На цей рахунок у грудні 2021 року надійшли грошові кошти у розмірі понад 46 млн.грн, більшість з яких знята відповідачем, що не виключає можливості зняття усіх коштів з цього рахунку задля уникнення виконання судового рішення про стягнення боргу у разі задоволення позову.
Окремо позивач зазначає, що відповідачем не підтверджено надання йому правової допомоги адвокатом, як і не надано доказів оплати послуг адвоката за визначені в орієнтовному розрахунку послуги.
Позивач просить відмовити у задоволенні скарги, відмовити у задоволенні клопотання відповідача про стягнення судових витрат, у тому числі витрат на правничу допомогу, та стягнути з ПП «Дорсервіс КПК» на користь ТОВ «ПТО Комплект» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн (станом на 13.01.2022), як частину судових витрат - витрат на професійну правничу допомогу.
Також 17.01.2022 до суду від позивача надійшло окреме клопотання (вх. № 542) про стягнення з відповідача судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) в сумі 6000,00 грн (понесені станом на 13.01.2022).
Ухвалою суду від 18.01.2022 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТО Комплект» (вх.№ 556 від 17.01.2022) про участь його представника - адвоката Антонової Віталіни Миколаївни у судовому засіданні 20.01.2022 о 12:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи «EаsyCon».
Представники сторін у судовому засіданні 20.01.2022 надали усні пояснення у справі.
У судовому засіданні 20.01.2022 при розгляді справи судом оголошено перерву до 24.01.2022 о 12:30 год.
Розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2022 у зв'язку з відпусткою судді Попкова Д.О. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 917/1801/21.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2022 для розгляду справи № 917/1801/21 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Медуниця О.Є., суддя Стойка О.В.
Представник відповідача у судове засідання 24.01.2022 не з'явився. Його неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Представник позивача у судовому засіданні 24.01.2022 підтримав усі доводи та вимоги, що викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу відповідача - без задоволення.
Згідно із статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оцінивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши у судових засіданнях уповноважених представників сторін, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на таке.
Предметом апеляційного перегляду у даній справі є ухвала суду першої інстанції про задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову в розмірі 3159268,16 грн, що знаходяться на його рахунках, відкритих у будь-яких банківських установах, зокрема на рахунках: НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299; НОМЕР_2 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528; UA638201720355999107000704142 Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172; НОМЕР_3 в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313; НОМЕР_5 Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998; НОМЕР_4 АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 також висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/48318, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.
Із матеріалів справи убачається, що предметом позовних вимог є вимога позивача про стягнення з відповідача боргу у розмірі 3 159 268,16 грн, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки № 01082019/1 від 01.08.2019.
Отже, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі (у разі задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.
Звертаючись із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі 3 159 268,16 грн, що знаходяться на його рахунках, відкритих у банківських установах, позивач послався на те, що:
-відповідач тривалий час не виконує свої договірні зобов'язання, не вживає дій щодо сплати грошових коштів позивачеві за договором поставки, на письмові вимоги про сплату боргу не реагує, ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань щодо розрахунку за отриманий товар та жодним чином не підтверджує ймовірність сплати боргу в майбутньому;
-під час розгляду даного позову в суді відповідач може в будь-який момент здійснити відчуження належного йому нерухомого або рухомого майна на користь інших осіб, або вчинити будь-які інші реєстраційні дії щодо рухомого майна, а також, зняти всі свої грошові кошти із банківських рахунків з метою уникнення виконання майбутнього рішення суду у даній справі;
-у Господарському суді Полтавської області (Суддя Мацко О.С.) наявний позов у справі № 917/1373/21 про стягнення грошових коштів з Приватного підприємства «Дорсервіс КПК» на користь Приватного підприємства «Строй-Сервіс-999» у розмірі 2 872 884,23 грн. Позивачу відомо, що у цій справі № 917/1373/21 судом у черговий раз відкладено судове засідання через, зокрема, неявку відповідача, що на думку позивача вказує на наявність затягування судового розгляду з метою відтермінування примусового стягнення грошових коштів;
-згідно з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, Приватне підприємство «Дорсервіс КПК» є фігурантом кримінальних проваджень;
-незастосування судом заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду та перешкодити поновленню порушених відповідачем прав позивача;
-обраний позивачем вид забезпечення позову не призводить до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки грошові кошти фактично залишаться у володінні боржника (власника), а буде обмежено лише можливість розпоряджатися ними на час розгляду справи в суді.
Місцевий господарський суд із посиланням на приписи статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України мотивував своє рішення тим, що обраний позивачем захід у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, спрямований на ефективний захист та поновлення порушених прав і може забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, а заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін. Крім того, наявний зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Ураховуючи вказані обставини та те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ПП «Дорсервіс КПК» в межах суми 3 159 268,16 грн.
Однак колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що невжиття заходів забезпечення позову, в даному випадку може унеможливити виконання рішення суду, оскільки заява позивача про вжиття судом відповідних заходів шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявлених позовних вимог є недостатньо обґрунтованою.
Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим і відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимогами процесуального закону визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Проте, оскаржувана ухвалу суду першої інстанції таким вимогам процесуального закону в повній мірі не відповідає.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивача та вказуючи про наявність підстав для забезпечення позову, жодним чином не обґрунтував, яким чином невжиття заявлених позивачем заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Із матеріалів справи убачається, що позивачем до заяви не надано доказів, а судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не встановлено та не наведено фактичних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про вчинення відповідачем дій спрямованих на ухилення від виконання судового рішення, а також імовірність утруднення або унеможливлення виконання судового рішення у разі невжиття заходів забезпечення позову.
Висновки суду першої інстанції щодо наявності конкретних фактичних обставин для забезпечення позову, до яких суд дійшов з урахуванням дослідження поданих позивачем доказів на обґрунтування необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції відсутні.
Колегія суддів зазначає, що самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для забезпечення позову ґрунтуються тільки на посиланнях позивача щодо наявності відкритих кримінальних провадженнях, де фігурантом є відповідач у справі, а також, на наявності великого обсягу кредиторських зобов'язань, які заявлені до суду в іншій господарській справі, та можливості відчуження відповідачем в будь-яких момент належного йому рухомого або нерухомого майна, або зняття коштів з банківських рахунків.
Однак, колегія суддів зазначає, що такі висновки суду першої інстанції є передчасними, оскільки позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що відповідачем на даний час вчиняються якісь дії щодо відчуження належного йому нерухомого або рухомого майна на користь інших осіб, наявність виконавчих проваджень про стягнення з відповідача грошових коштів, наявність невиконаних рішень суду або доказів зняття своїх грошових коштів із банківських рахунків з метою уникнення виконання майбутнього рішення суду у даній справі.
Крім того, наявність іншого судового провадження, по якому ще не прийнято судове рішення, не може свідчити про наявність ризиків того, що грошові кошти підприємства можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення у цій справі. Жодного рішення суду чи вироку суду про стягнення з ПП «Дорсервіс КПК» грошових коштів не існує, а наявність кримінального провадження також не може свідчити про якісь ризики та мати відношення до позову ТОВ «ПТО Комплект».
Наявність лише цих обставин не може беззаперечно свідчити про вчинення відповідачем дій спрямованих на ухилення від виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог у даній справі.
Колегія суддів зазначає, що по суті подана позивачем заява ґрунтується тільки на припущеннях щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову, а відтак і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення. Однак при цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, із якими чинне законодавство пов'язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову, та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Позивачем у заяві не наведено жодних обставин на підтвердження вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, в тому числі і дій, спрямованих на реалізацію належного йому майна. Докази того, що станом на час розгляду справи належне відповідачу рухоме чи нерухоме майно є об'єктом купівлі-продажу, міни, тощо, до заяви про забезпечення позову не надані і в матеріалах оскарження ухвали суду першої інстанції відсутні.
Посилання ТОВ «ПТО Комплект» у заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем певних реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення чи зменшення майна, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, з огляду на викладене доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Водночас доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, вказаних висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Також колегія суддів зазначає, що надані позивачем додаткові докази у справі під час апеляційного перегляду справи (роздруківки з інформацією з електронної системи публічних закупівель, надходження коштів на рахунки відповідача, тощо) не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції до уваги з урахуванням положень частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ці докази не були надані до суду першої інстанції.
Ураховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову не є достатньо обґрунтованими, а отже не відповідають вимогам процесуального законодавства щодо доведеності обставин у справі, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Згідно пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Приписами пункту 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність скасування цього судового рішення та ухвалення у справі нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТО Комплект» (вх. №13679 від 08.12.2021) про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 917/1801/21.
Також, як убачається із матеріалів справи, відповідачем - Приватним підприємством «Дорсервіс КПК» за подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 10.12.2021 у справі № 917/1801/21 сплачено згідно платіжного доручення № 2845 від 14.12.2021 судовий збір у розмірі 2270,00 гривень.
Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.
Ураховуючи, що за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача Східним апеляційним господарським судом ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, що визначені статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 2270,00 грн підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч. 1 ст. 277, ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Дорсервіс КПК», с. Потоки Кременчуцький район, Полтавська область на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 10.12.2021 у справі № 917/1801/21 задовольнити.
2.Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 10.12.2021 у справі № 917/1801/21 скасувати та ухвалити нове рішення.
3.Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТО Комплект» (вх. №13679 від 08.12.2021) про забезпечення позову у справі № 917/1801/21.
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТО Комплект» (36040, Полтавська область, м. Полтава, Октябрський район, АЕРОПОРТ ЦА; код ЄДРПОУ 39273195) на користь Приватного підприємства «Дорсервіс КПК» (39702, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Потоки, вул. Шевченка, буд. 4; код ЄДРПОУ 37948128) 2270,00 гривень витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.
5.Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Полтавської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 27.01.2022.
Головуючий суддя С.В. Барбашова
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.В. Стойка