24 січня 2022 року м. Харків Справа № 922/2321/20 (922/2139/21)
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Слободін М.М., суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Овчаренко О.С.
за участю представників сторін - не з'явились;
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Караченцева Ю.Л. про стягнення витрат на правничу допомогу (вх. № 350)
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Ті Фінанс» (вх. № 3405 Х/1),
на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2021, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Кононовою О.В. (повний текст складено 13.10.2021),
у справі № 922/2321/20 (922/2139/21),
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Ті Фінанс»
до відповідачів:
1) Фізичної особи ОСОБА_2 ,
2) Фізичної особи ОСОБА_1 ,
про - визнання недійним договору
в межах справи № 922/2321/20 про неплатоспроможність ОСОБА_2
В провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа № 922/2321/20 про визнання неплатоспроможним Фізичної особи ОСОБА_2 .
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.08.2020 серед іншого було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; оприлюднено у встановленому Кодексом України з процедур банкрутства порядку оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_2 арбітражного керуючого Ющенко В.М. Заборонено фізичній особі ОСОБА_2 відчужувати майно. Звернуто увагу на те, що у відповідності до ч. 5 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.
02.06.2021 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Ті Фінанс» надійшла позовна заява, в який позивач просить суд визнати недійсним договір позики від 01.05.2018, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.09.2021 у справі № 922/2321/20 (922/2139/21) у задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області у справі № 922/2321/20 (922/2139/21) від 06.10.2021 задоволено заяву представника ОСОБА_1 адвоката Караченцева Ю.Л. (вх. № 22350 від 23.09.2021) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі № 922/2321/20 (922/2139/21) частково.
Задоволено заяву представника ОСОБА_2 адвоката Колеснікова Анатолія Геннадійовича (вх. № 22603 від 27.09.2021) про винесення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі № 922/2321/20 (922/2139/21).
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Ті Фінанс» на користь ОСОБА_1 - 26 400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу по справі № 922/2321/20 (922/2139/21).
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Ті Фінанс» на користь ОСОБА_2 - 30000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу по справі № 922/2321/20 (922/2139/21).
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ей Ті Фінанс», яке просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/2321/20 (922/2139/21) від 06.10.2021 та ухвалити нове, яким у задоволенні заяв відповідачів відмовити у повному обсязі або залишити їх без розгляду на підставі порушення порядку подачі відповідних заяв про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Ті Фінанс» задоволено частково. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2021 змінено, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Караченцева Ю.Л. (вх. № 22350 від 23.09.2021) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/2321/20 (922/2139/21) задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Ті Фінанс» (61052, м. Харків, вул. Маліновського, 3, офіс 41) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у справі № 922/2321/20 (922/2139/21) у розмірі 10000, 00 грн.
Заяву представника ОСОБА_2 адвоката Колесникова А.Г (вх. № 22603 від 27.09.2021) про винесення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/2321/20 (922/2139/21) задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Ті Фінанс» (61052, м. Харків, вул. Маліновського, 3, офіс 41) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у справі № 922/2321/20 (922/2139/21) у розмірі 10000, 00 грн.
До закінчення судових дебатів у справі представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Караченцевим Ю.Л. зроблено заяву про понесення судових витрат, розмір та докази понесення яких будуть подані у відповідності до ч. 8 статті 129 ГПК України.
12.01.2021 до Східного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_1 адвоката Караченцева Ю.Л. надійшла заява (вх. № 350), в якій останній просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Ті Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24000, 00 грн.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.01.2021 заяву передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Шутенко І.А., суддя Слободін М.М., суддя Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2022 призначено розгляд заяви представника ОСОБА_1 адвоката Караченцева Ю.Л. про стягнення витрат на правничу допомогу (вх. № 350 від 12.01.2022) на 24.01.2022 о 14:20 год. Визнано не обов'язковою явку до судового засідання представників сторін.
21.01.2022 до Східного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_1 адвоката Караченцева Ю.Л. надійшла заява (вх. № 778), в якій останній просить:
- розглянути заяву (вх. № 349) про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 922/2321/20 без участі відповідача ОСОБА_1 та його представника;
- заяву адвоката Караченцева Ю.Л. від 11.01.2022 (вх. № 350) про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 922/2321/20 задовольнити у повному обсязі.
24.01.2022 до Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Ті Фінанс» надійшли заперечення (вх. № 820), в яких останній просить відмовити у повному обсязі у задоволенні заяви Караченцева Ю.Л. про стягнення витрат на правничу допомогу.
Представники учасників справи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення копії ухвали суду від 14.01.2022 на адресу останніх.
Відповідно до ч. 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву представника ОСОБА_1 адвоката Караченцева Ю.Л. про стягнення витрат на правничу допомогу (вх. № 350) в даному судовому засіданні.
Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Караченцева Ю.Л. про стягнення витрат на правничу допомогу (вх. № 350), судова колегія зазначає таке.
Згідно зі статтею 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):
- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У ч. 1-2 статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу на додаткове рішення (вх. № 14380 від 09.12.2021) відповідачем 2 зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат складає 24000, 00 грн та докази судових витрат будуть подані у відповідності до ч. 8 статті 129 ГПК України. Крім того, адвокатом під час судового засідання 11.01.2022 також зазначено, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом 5 днів. Заява (вх. № 350) подана до суду 12.01.2022, тобто на наступний день після винесення постанови у справі № 922/2321/20 (922/2139/21), а отже, відповідачем дотримано вимоги статті 129 ГПК України
Згідно з ч. 3-5 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом п. 1 ч. 2 статті 126, ч. 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Відповідно до ч. 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21); 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом апеляційної скарги на додаткове рішення у справі № 922/2321/20 (922/2139/21) відповідачем 2 надано: свідоцтво Караченцева Ю.Л. про право на заняття адвокатською діяльністю № 1235 від 15.06.2012; договір про надання правничої допомоги від 19.11.2021; додаток № 1 від 19.11.2021 до договору про надання правничої допомоги від 19.11.2021 (Розмір та порядок оплати послуг адвоката); додаткова угода від 10.12.2021 до договору про надання правничої допомоги від 19.11.2021; акт № 2 приймання-передачі наданої правничої допомоги від 11.01.2022 на суму 24000, 00 грн.
З наданого договору про надання правничої допомоги від 19.11.2021 вбачається, що адвокат бере на себе зобов'язання надавати клієнту правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором та у відповідності із законодавством України.
У відповідності до п. 1.2. договору, адвокат зобов'язується здійснювати представництво та захист клієнта у Східному апеляційному господарському суді у справі № 922/2321/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Ті Фінанс» на рішення Господарського суду Харківської області від 22.09.2021 у справі 922/2321/20 (922/2139/21) та за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Ті Фінанс» на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2021 у справі 922/2321/20 (922/2139/21).
Відповідно до п. 5.1. договору, за надання правової допомоги клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар сума якого узгоджується за згодою сторін та підтверджується актами надання послуг.
19.11.2021 між сторонами підписано додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 19.11.2021, яким погоджено розмір та порядок оплати послуг адвоката за надання ним професійної допомоги у справі № 922/2321/20 (922/2139/21) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Ті Фінанс» на рішення Господарського суду Харківської області від 22.09.2021 у справі 922/2321/20 (922/2139/21) та за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Ті Фінанс» на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2021 у справі 922/2321/20 (922/2139/21).
Відповідно до п. 3.1 додатку 1 до договору встановлено, що оплата послуг адвоката за надання ним професійної правничої допомоги у справі здійснюється в наступному порядку: 100 % вартості послуг сплачується клієнтом (замовником) адвокату протягом 5-ти календарних днів з дня підписання акту приймання - передач наданої правової (правничої) допомоги. Оплата послуг адвоката може бути здійснена шляхом попередньої оплати.
10.12.2021 між адвокатом Караченцевим Ю.Л. та Кашиним А.О. укладено додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги від 19.11.2021, якою сторони погодили вартість послуг наданих адвокатом:
- усна консультація та ознайомлення з документами та їх правовий аналіз - 3000, 00 грн;
- складання відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Ті Фінанс» на рішення Господарського суду Харківської області від 22.09.2021 у справі 922/2321/20 (922/2139/21) - 18000, 00 грн;
- складання відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Ті Фінанс» на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2021 у справі 922/2321/20 (922/2139/21) - 18000, 00 грн;
- складання заперечень, письмових пояснень, заяв/клопотань, інших процесуальних документів - 600, 00 грн;
- представництво інтересів замовника в суді апеляційної інстанції - участь у судових засіданнях - 6000, 00 грн;
- підготовка та подання адвокатського запиту з метою отримання додаткових доказів (документів або інформації) - 1500, 00 грн.
11.01.2022 між адвокатом Караченцевим Ю.Л. та Кашиним А.О. підписано Акт № 2 приймання - передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 19.11.2021, з якого вбачається, що в період з 19.11.2021 по 11.01.2022 адвокат надав, а клієнт прийняв послуги у справі № 922/2321/20 (922/2139/21) за апеляційною скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Ті Фінанс» на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2021, а саме:
- складання відзиву від 09.12.2021 на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Ті Фінанс» на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2021 у справі 922/2321/20 (922/2139/21) - 18000, 00 грн;
- представництво інтересів клієнта Кашина А.О. в суді апеляційної інстанції (Східний апеляційний господарський суд) - участь у судовому засіданні у справі № 922/2321/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Ті Фінанс» на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2021, відбулось 11.01.2022 - 6000, 00 грн;
Всього: 24000, 00 грн.
У відповідності до п. 7.1. додатку № 1 до договору встановлено, що правнича допомога вважається наданою після підписання акту приймання - передачі наданої правничої допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності).
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21 зробив висновок про те, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Аналогічні правові висновки Верховного суду викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19.
Матеріали справи свідчать про надання відповідачу 2 послуг з правничої допомоги адвоката за договором про надання правничої допомоги від 19.11.2021 в Східному апеляційному господарському суді на суму 24000, 00 грн.
Разом з тим, позивач заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24000, 00 грн та просить відмовити, в обґрунтування зазначає, що договір про надання правничої допомоги від 19.11.2021 не містить порядку обчислення гонорару. Наголошує про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вартість підготовки відзиву по даній справі та відвідання одного судового засідання не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру.
За змістом положень ч. 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Вказана правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Судова колегія не приймає заперечення позивача стосовно того, що договір про надання правничої допомоги від 19.11.2021 не містить порядку обчислення гонорару, оскільки до матеріалів справи доданий додаток № 1 від 19.11.2021 до договору про надання правничої допомоги від 19.11.2021 та додаткова угода від 10.12.2021 до договору про надання правничої допомоги від 19.11.2021, які саме визначають розмір та порядок оплати послуг адвоката.
Водночас, судова колегія частково погоджується з доводами позивача про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу та зазначає, що дійсно адвокат відповідача 2 брав участь у суді першої інстанції, отже, матеріали і обставини справи йому вже знайомі під час розгляду справи судом першої інстанції.
На стадії апеляційного перегляду правова позиція у відповідача 2 фактично є сформованою, адвокат готував відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення з урахуванням вже наявної позиції, яка була викладена в суді першої інстанції у заяві (вх. № 22350 від 23.09.2021) про винесення додаткового рішення, а також частково правової позиції, викладеної місцевим господарським судом в оскаржуваному додатковому рішенні.
Також колегія суддів враховує тривалість судового засідання 11.01.2022 у справі № 922/2321/20 (922/2139/21), в якому приймав участь представник ОСОБА_4 адвокат Караченцев Ю.Л., а саме: 11 хвилин (з 11:06 год. до 11:17 год.).
Відповідно до статті 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи до уваги наведене, колегія суддів, детально проаналізувши всі докази, зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тощо, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ОСОБА_1 адвоката Караченцева Ю.Л. про стягнення витрат на правничу допомогу (вх. № 350) і стягнення з позивача на користь відповідача 2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000, 00 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 126, 129, 244 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Караченцева Ю.Л. про стягнення витрат на правничу допомогу (вх. № 350) - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Ті Фінанс» (61052, м. Харків, вул. Маліновського, 3, офіс 41, код ЄДРПОУ 39555684) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у справі № 922/2321/20 (922/2139/21) у розмірі 12000, 00 грн.
В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст додаткової постанови складено 27.01.2022.
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя М.М. Слободін
Суддя В.С. Хачатрян